Судове рішення #34371608

19.12.2013

Справа № 335/12924/13-к 1-кп/335/564/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


19 грудня 2013 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевский районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Апаллоновій Ю.В.

при секретарі Франчук Г.В.

з участю прокурора Назимок Д.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Запоріжжя, громадянин України, освіта середня, не одружений, працевлаштований за трудовим договором «Вікторія Таксі», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає АДРЕСА_1 раніше засуджений: 06.9.2006 року Енергодарським судом Запорізької області за ч.3 с.185 КК України, до 5 років позбавлення волі, визволений 07.10.2009 року умовно-достроково, не відбутий строк 1 рік 6 міс., 13.05.2011 року Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України закрита за ч.4 ст. 309 КК, 24.09.2012 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ст.309 ч.1 закрита за ч.4 ст. 309 КК України

у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.263 КК України,


в с т а н о в и в :


У кінці 2012 року ОСОБА_1 знаходячись на ринку «Анголенко» придбав предмет, який згідно до висновку експерта №277 від 18.11.2013 року є коротко клинковою холодною зброєю колючо-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом за типом мисливських ножів, після чого, без передбаченого законом дозволу, носив при собі, зберігаючи його за резинкою спортивних штанів, до того як, 13.11.2013 року приблизно о 21:05год.знаходячись біля пам'ятнику «Літака», розташованого по бул. Шевченко у м.Запоріжжі, при складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 178 КУпАП у нього було виявлено та вилучено вищевказаний ні, який він придбав у кінці 2012 року у невстановлених осіб, з метою особистої самооборони.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України, як незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю.

Під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Орджонікідзевського району м.Запоріжжя Назимок Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 27.11.2013 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч.2 ст.263 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Заслухавши думку учасників процесу, зокрема, прокурора, який не заперечував щодо затвердження угоди про визнання винуватості між ним та обвинуваченим, думку обвинуваченого, який просить затвердити зазначену угоду про визнання винуватості, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором слід затвердити.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст.469 ч.4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ст.474 ч.4, ч.5 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Орджонікідзевського району м.Запоріжжя Назимок Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1

Речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Речові докази по справі: ніж, який знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Орджонікідзевського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області - слід знищити.

Керуючись ч.3 п.1 ст.314, ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд,


ЗАСУДИВ:


Угоду від 27.11.2013 року по кримінальному провадженні №1201308006000431про визнання винуватості, укладену між прокурором прокурором прокуратури Орджонікідзевського району м.Запоріжжя Назимок Д.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити узгоджене покарання - у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян -850 (вісімсот п'ятдесят грн.)

Речові докази по справі: ніж, який знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Орджонікідзевського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:

1)обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.



Суддя Ю.В. Апаллонова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація