Судове рішення #343715
25/347

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України


12.12.06 р.                                                                               Справа № 25/347                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом    товариства з обмеженою відповідальністю „Промисловий ресурс” м. Київ

до відповідача  відкритого акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” м. Докучаєвськ Донецької області

про стягнення     84781грн.68коп.


За участю:

представників  сторін:

від позивача:  Особенко Р.Р. – директор (протокол № 1 від 02.03.2004), Удовенко В.В. – представник (довіреність № 348  від 02.10.2006);

від відповідача:   Шкурко Н.І. – начальник юридичного відділу (довіреність № 11 від 04.01.2006)

          

               

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Промисловий ресурс” м. Київ,  звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства “Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” м. Докучаєвськ Донецької області  про стягнення суми боргу за договором поставки в сумі 84781грн.68грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 80621грн.39коп., індексу інфляції в сумі 2821грн.75коп. та трьох процентів річних в сумі 1338грн.54коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на   договір поставки № 12/07/415 від 12.07.2004р.,  розрахунок суми позовних вимог, додаткову угоду  № 1 від 12.07.2005 до договору № 12/07/415 від 12.07.2004, специфікацію № 2 від 01.08.2005р. до договору № 12/07/415 від 12.07.2004, накладні № 040 від 18.07.2005р., № 063 від 31.08.2005р.,  довіреності на отримання товарно-матеріальний цінностей  серії ЯКГ № 774547 від 18.07.2005р., серії  ЯКГ № 775057 від 31.08.2005р., додаткову угоду про залік зустрічних вимог від 31.03.2006р. до договору № 56 від 01.02.2005р., акт взаємозаліку за березень 2005р. до договору   № 56 від 01.02.2005р.

           Позивач направив до суду за супровідним листом (вих. № 363 від 06.11.2006р.) акт звірки  взаєморозрахунків від 06.11.2006р., підписаний та скріплений печаткою з боку позивача, копію довідки з ЄДРПОУ № 3252,  копію протоколу № 1 установчих зборів від 02.03.2004р.,  копію паспорту серії МК 333728 та поштову квитанцію № 6457 від 06.11.2006р. з описом вкладення, як доказ надсилання акту звірки взаєморозрахунків на адресу відповідача. Зазначені документи залучені до матеріалів справи.

          28.11.2006р. відповідачем через канцелярію суду надано відзив (вих. № 20 від 28.11.2006р.), у якому проти позовних вимог заперечує та просить в позові відмовити, посилаючись на те, що договір № 12/07/415 від 12.07.2005р. в порушення вимог ст. 207 ЦК України підписаний особами, повноваження яких не підтверджені довіреностями. Крім того, в  даному договорі не зазначено ціну договору, в той час, коли однією із умов, за якою договір вважається укладеним,  є ціна; в накладних не зазначено договору на поставку запчастин, у накладній № 040 не вказано довіреності на право отримання запчастин. Також відповідач зазначає, що акт взаємозаліку проводився відповідно до договору № 56 від 01.02.2005р., а не договору поставки № 12/07/415 від 12.07.2004р., на який посилається позивач.

11.12.2006 позивач через канцелярію господарського суду надав пояснення на відзив відповідача (вих. № 342 від 07.12.2006), в яких зазначає, що ціна відповідно до п. 1.1. договору № 12/07/415 від 12.07.2005 вказується в додатках до Договору, які є його невід'ємною частиною. Відносно повноважень особи – директора по транспорту Полякова Ю.С., що підписала договір з боку відповідача, то на момент укладення договору  директор по транспорту Поляков Ю.С. діяв на підставі доручення № 6 від 04.01.2005, яким він був уповноважений діяти від імені підприємства та здійснювати правочини. Видаткові накладні позивача оформлені згідно з вимогами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Одночасно з оформленням накладних відповідач передав позивачу належним чином оформлені довіреності на отримання товару, якими уповноважив свого представника на прийняття товарів, вказаних в видаткових накладних. Щодо акту взаємозаліку від 31.03.2006, проведеного згідно договору № 56 від 01.02.2005, то за цим договором позивач купував продукцію у відповідача. Періодично, на протязі дії договору № 56 відповідач видавав акти про взаємозалік на суму відвантаженої продукції, щоб погасити заборгованість перед позивачем.  До пояснень на відзив відповідача додає копію додаткової угоди  № 1 від 12.07.2005 до договору № 12/07/415 від 12.07.2004, копію специфікації № 2 від 01.08.2005р. до договору № 12/07/415 від 12.07.2004, копії банківських виписок, копію акту звіряння № 2-П від 01.09.2006,  копію акту взаємозаліку за березень 2006р., копію додаткової угоди про залік зустрічних вимог від 31.03.2006 до договору № 56 від 01.02.2005, копію договору № 56 від 01.02.2005, копію специфікації № 1 від 01.02.2005 до договору № 56 від 01.02.2005. Перелічені документи залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

12.07.2005 між  товариством з обмеженою відповідальністю „Промисловий ресурс” (Продавець) та    відкритим акціонерним товариством „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” (Покупець) був укладений договір  №  12/07/415   від 12.07.2005.

          Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору Продавець зобов’язується поставити за реквізитами, вказаними Покупцем, а Покупець зобов’язується прийняти  та оплатити запасні частини до автомобілів БелАЗ в асортименті (Товар) в кількості і за цінами, зазначеними в специфікаціях, доданих до цього договору, і які є невід’ємною частиною цього договору.

          До вказаного договору № 12/07/415 від 12.07.2005 сторони підписали додаткову угоду № 1 від 12.07.2005 та специфікацію  № 2 від 01.08.2005, якими узгодили асортимент товару, що поставляється, та ціну.

На виконання умов даного договору  позивач за накладними № 040  від 18.07.2005 та  № 063  від 31.08.2005 поставив відповідачу  товар на суми  70113грн.60коп. та 91636грн.44коп. відповідно.

Факт отримання  останнім  товару підтверджується  вище переліченими накладними, підписаними  представником відповідача, та довіреностями  на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯКГ № 774547 від 18.07.2005р., серії  ЯКГ № 775057 від 31.08.2005р., виданими на ім’я Лапіна Сергія Вікторовича.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.3. даного договору Покупець здійснює оплату вартості поставленого товару згідно сум, зазначених в рахунку-фактурі Продавця, не пізніше 30-ти календарних днів з моменту поставки. Поставкою товару -  вважається дата, вказана на  видаткових накладних Продавця.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач отриманий товар оплачував не в повному обсязі та з порушенням встановлених строків оплати.

Так, перша партія товару була передана відповідачу 18.07.2005, друга партія товару – 31.08.2005, тобто кінцевий строк виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару наступив 18.08.2005 та 30.09.2005 відповідно.

ВАТ „Докучаєвський флюсо-доломітний  комбінат” 02.09.2005, з простроченням в 14 днів, частково оплатив товар, поставлений за накладною № 040 від 18.07.2005,  на суму 31000грн.00коп., про що свідчить банківська виписка, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

          З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач  нарахував відповідачу  на суму 70113грн.60коп.  три відсотки річних за період з 19.08.2005 по 01.09.2005. Відповідно до розрахунку три відсотки річних  становлять  80грн.68коп.

          Таким  чином, станом на 01.09.2005 борг відповідача перед позивачем з урахуванням 3% річних становить  70194грн.28коп.

          Як вже зазначалося, відповідач 02.09.2005 частково оплатив заборгованість в сумі 31000грн.00коп. Однак, цієї суми виявилося недостатньою для погашення існуючої заборгованості.

          Згідно ст. 534 Цивільного кодексу України   у   разі   недостатності суми  проведеного  платежу  для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума  погашає вимоги  кредитора  у  такій  черговості,  якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

          З огляду на зазначену статтю Цивільного кодексу України  перерахована відповідачем 02.09.2005 сума 31000грн.00коп. в першу чергу погасила вимоги позивача зі сплати 3% річних в сумі 80грн.68коп., а в другу – частково суму основного боргу.

          Отже, загальна сума заборгованості станом на 02.09.2005 становила 39194грн.28коп, при цьому нараховані станом на 02.09.2005  три відсотки річних були погашені в повному обсязі відповідно до приписів ст. 534 Цивільного кодексу України.

          Надалі позивач в проміжок часу з 02.09.2005 по 30.09.2005 нарахував на суму 39194грн.28коп. індекс інфляції та три відсотки річних. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, індекс інфляції складає 156грн.78коп., 3% річних – 93грн.42коп.

          Таким чином, станом на 30.09.2005 сума боргу по першій поставці з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становила 39444грн.48коп.

          Наступна поставка товару на суму 91636грн.44коп. відбулася 31.08.2005. Кінцевий строк для оплати поставленого товару згідно з  п. 4.1. договору настав 31.09.2005.

          Загальна сума боргу на 31.09.2005 по двом поставкам склала 131080грн.92коп.

          26.12.2005 відповідач частково погасив заборгованість на суму 20000грн.00коп., що підтверджується банківською випискою.

          В період часу з 01.10.2005 по 25.12.2005  позивач на загальну суму заборгованості по двом поставкам  - 131080грн.92коп. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував індекс інфляції в сумі 3971грн.75коп. та 3% річних в сумі 926грн.54коп.

          Отже, на 25.12.2005 зобов’язання відповідача перед позивачем по оплаті поставленого товару становили 135979грн.21коп.

          Внаслідок часткового погашення відповідачем 26.12.2005 заборгованості на суму 20000грн.00коп., борг відповідача зменшився і складав 115979грн.21коп., при цьому  зобов’язання по сплаті індексу інфляції та 3% річних припинилися в повному  обсязі.

          У період часу з  26.12.2005 по 09.03.2006 (74 дні)  позивачем на заборгованість в сумі 115979грн.21коп. були також нараховані інфляційні і 3% річних, які становлять  3502грн.57 коп. та 705грн.41коп. відповідно

          Отже, станом на 09.03.2006 сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних складає 120187грн.19коп.

          10.03.2006 відповідач  перерахував  на користь позивача 14000грн.00коп., внаслідок чого заборгованість ВАТ „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” станом на 10.03.2006 становила  106187грн.19коп.

          Далі, в період з 10.03.2006 по 30.03.2006 позивачем на суму  106187грн.19коп. були нараховані 3% річних в сумі  183грн.28коп.

          Таким чином, станом на 30.03.2006 сума боргу з урахуванням 3% річних становила 106370грн.47коп.

          31.03.2006 відповідач надіслав позивачу заяву про зарахування однорідних зустрічних вимог в сумі 25749грн.08коп.

          Стаття 601 Цивільного кодексу України закріплює, зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Залік зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

          Тому, в результаті проведеного зарахування зустрічних вимог розмір грошових зобов’язань відповідача перед позивачем становив 80621грн.39коп. Вказана сума станом на 19.10.2006  відповідачем не була  погашена.

          З урахуванням приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивач у період з 31.03.2006 по 19.10.2006 нарахував на суму 80621грн.39коп. індекс інфляції та 3% річних. Відповідно до розрахунку індекс інфляції становив 2821грн.75коп., 3% річних 1338грн.54коп.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем станом на 19.10.2006 з урахуванням нарахованих інфляційних та 3% річних становить 84781грн.68коп., з яких основний борг - 80621грн.39коп., індекс інфляції - 2821грн.75коп. та 3% річних  - 1338грн.54коп.

Дослідивши матеріали господарської справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні і обґрунтовані, та   підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача в заперечення позовних вимог, викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

По-перше, не зазначення в договорі № 12/07/415 від 12.07.2005р. ціни, цілком відповідає умовам п. 1.1. цього договору, оскільки ціна та асортимент узгоджуються в специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід’ємною частиною.

По-друге, посилання відповідача на те, що договір № 12/07/415 від 12.07.2005р. в порушення вимог ст. 207 ЦК України підписаний особами, повноваження яких не підтверджені довіреностями, спростовується тим, що в преамбулі самого договору є посилання на довіреності на осіб, які його підписали; цей договір підписаний та скріплений печатками з боку обох сторін.

По-друге, ст. 241 Цивільного кодексу України закріплює, якщо навіть правочин,   вчинений    представником    з    перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи,  яку він представляє,  лише  у  разі  наступного  схвалення правочину  цією  особою.  Правочин  вважається схваленим зокрема у разі,  якщо особа,  яку він представляє,  вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину  особою,  яку  представляють, створює,  змінює  і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідач товар прийняв та частково оплатив його, що свідчить про те, що цей правочин схвалений з боку відповідача та прийнятий до виконання.

Крім того,  ВАТ „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” наголошує на тому, що в накладних не зазначено договору на поставку запчастин, у накладній № 040 не вказано довіреності на право отримання запчастин.

З цього приводу, суд зазначає, що в накладній № 040 від 18.07.2005 мається посилання на договір № 12/07 від 12.07.2005 та на довіреність на отримання товарно-матеріальний цінностей за цією накладною № 774547; в накладній № 063 від 31.08.2005 є посилання тільки на довіреність на отримання товарно-матеріальний цінностей серії ЯКГ  №  775057 від 31.08.2005, але в самій довіреності серії ЯКГ  №  775057 від 31.08.2005 зазначено, що цінності отримуються від ТОВ „Промисловий ресурс” за договором № 12/07 від 12.07.2005. Таким чином, з аналізу накладних та довіреностей  можливо ідентифікувати, що ці документи стосуються купівлі-продажу товару в рамках договору № 12/07 від 12.07.2005.

Також відповідач зазначає, що акт взаємозаліку проводився відповідно до договору № 56 від 01.02.2005р., а не договору поставки № 12/07/415 від 12.07.2004р., на який посилається позивач.

Дійсно акт взаємозаліку від 31.03.2006 був  проведений згідно договору № 56 від 01.02.2005. За цим договором позивач купував продукцію у відповідача. Періодично, на протязі дії договору № 56 відповідач видавав акти про взаємозалік на суму відвантаженої продукції, щоб погасити заборгованість перед позивачем, що цілком відповідає приписам ст. 601 Цивільного кодексу України.

Окрім того, представник відповідача у судовому засіданні 12.12.2006 стверджував, що запчастини на суму позовних вимог він не отримував. Доне твердження відповідача судом також не приймається до уваги, оскільки спростовується вищевикладеним та не має під собою правового підгрунття.

Позивач платіжним дорученням № 523 від 18.10.2006 сплатив державне мито в сумі 860грн.00коп. Сума позову складає 84781грн.68коп.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”  від 21.01.1993 держмито повинно бути сплачене в розмірі 847грн.81коп. (1% від суми позову). Тобто, позивачем оплачена сума державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом. Тому, зайво сплачена сума підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.          

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на   відповідача.

          На підставі  вищенаведеного, керуючись ст. ст. 241,  509, 526, 530, 534, 601, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України,    ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд



В  И  Р  І  Ш  И  В :


Позовні  вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Промисловий ресурс” м. Київ до відкритого акціонерного товариства “Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” м. Докучаєвськ Донецької області  про стягнення суми боргу за договором поставки в сумі 84781грн.68грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 80621грн.39коп., індексу інфляції в сумі 2821грн.75коп. та трьох процентів річних в сумі 1338грн.54коп., задовольнити.


          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” (85740, м. Докучаєвськ, Донецька область, вул. Тельмана, 2а, код ЄДРПОУ 00191856) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Промисловий ресурс” (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ 00377101) основний борг  в сумі    80621грн.39коп.,   3% річних в сумі 1338грн.54коп., індекс інфляції  в сумі 2821грн.75коп., держмито в сумі   847грн.81коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп.


Позивачу видати довідку на повернення з державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 12грн.19коп.


Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.


Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.



          


Суддя                                                                         Бойко І.А.                               


Вик. Тимошенко О.О.

Тел. 3056827

Надруковано 3 примірники:

1 прим.. – до справи

1 прим.. –  позивачу

1 прим.. – відповідачу

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація