ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.12.06 р.                                                                               Справа № 36/303                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: відкритого акціонерного товариства „Стаханівський завод феросплавів” м.  Стаханов Луганської області

до відповідача 1: закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк

до відповідача 2: закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області

до відповідача 3: державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк

про: стягнення  402грн. 12коп.

За участю представників  сторін:

від позивача: Погребняк  Д.Є. -  юрисконсульт (довіреність № 02/01 від 03.01.2006);

від відповідача 1:  Оніщенко О.В. – юрисконсульт (довіреність № 17/17-2658юр від 19.05.2006);

від відповідача 2: Ахметова Н.В. – начальник претензійно-позовного бюро юридичного відділу по роботі з недовантаженнями та постачаннями неякісного товару (довіреність № 07-3568 від 26.12.2005);

від  відповідача 3:  Філатов В.О. – юрисконсульт 1 категорії (довіреність № Н-01/873 від 10.04.2006)

          

        Позивач - відкрите акціонерне товариство «Стаханівський завод феросплавів» м.  Стаханов Луганської області, звернувся до господарського суду з позовом до закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк та закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області про стягнення з належного відповідача  402грн.12коп., у тому числі вартість нестачі в розмірі 360грн.36коп. та вартість витрат за користування вагонами в розмірі 41грн.76коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  договір  №8784дс на поставку коксового горіху від 10.11.2005, протокол розбіжностей від 15.11.2005 до договору №8784дс на поставку коксового горіху від 10.11.2005,  розрахунок вартості простою вагонів на ВАТ “СЗФ”, розрахунок на вагову нестачу коксу, рахунок-фактуру № 19255 від 10.05.2006 платіжне доручення № 36899 від 08.06.2006, сертифікат якості № 713 від 04.05.2006,  залізничну накладну № 48191613, акт № 20 прийому продукції (товарів) по кількості від 07.05.2006, акт № 20 прийомки продукції (первинний) від 06.05.2006, акт про вагу тари № 20/1 від 08.05.2006, телеграму від 06.05.2006, телеграму від 06.05.2006,  акт № 20 прийому-передачі вантажу під охорону від 06.05.2006, довіреність № б/н від 05.05.2006 на ім’я Цибулі В.І., пам’ятку № 4508 про користування вагонами (контейнерами), відомість подачі та вбирання вагонів № 052459 від 08.05.2006, претензію на суму 402грн.12коп. № 02/3259 від 31.05.2006 з доказами її направлення на адресу ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод”, відповідь на претензію № 17/17-2499юр від 05.07.2006.

          20.09.2006р.  другий відповідач – ЗАТ “Макіївкокс” через канцелярію господарського суду надав відзив на позовну заяву (вих. № 07-3260  від 20.09.2006), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог відносно ЗАТ “Макіївкокс”, посилаючись на наступне.

По-перше, позивачем був порушений  порядок прийомки продукції, а саме.

-          Позовні вимоги ґрунтуються на спільному акті прийомки продукції по кількості. Цей акт з боку ЗАТ “Макіївкокс” підписаний з  застереженням “витік вантажу через  щілину в торцевій двері”. З огляду на це, позивач не вимагав від Залізниці складання комерційного акту, як цього вимагає п. 5 Інструкції П-6.

-          В порушення п. 25 Інструкції П-6 в акті про прийомку продукції по кількості № 20 від 07.05.2006р. позивач не зазначив, могла лі вміститися продукція, що не достає, в спірний вагон. Згідно  відмітки в залізничній накладній вантажовідправник – ЗАТ “Макіївкокс” завантажив спірний вагон до повної місткості  з формуванням шапки висотою 350мм. При прийманні вантажу  позивачем “шапки” в вагоні вже не було , що дає підставу вважати, що нестача вантажу в спірному вагоні виникла з вини залізниці, яка не забезпечила зберігання вантажу на шляху  проходження.

-          В порушення п. 26 Інструкції № П-6 первинний акт № 20 від 06.05.2006 не затверджено керівником підприємства, а тому не має юридичної сили.

-          Орган транспорту вантаж прийняв 06.05.2006р., а приймання продукції здійснювалося лише 07.05.2006р., чим було порушено п.9 Інструкції П-6, яким встановлено, що приймання продукції відбувається в момент отримання вантажу від органів транспорту.

-          В жодному з наданих документів не вказано, з яких підстав (посвідчення, довіреність) приймав участь в прийманні продукції в спірному вагоні охоронець ТОВ “Ек.-Простор” Сидюк Л.В.

Позовні вимоги в частині простою вагону в сумі 41грн.76коп. відповідачем 2 також  не визнаються з посиланням на те, що плата за користування вагонами, виходячи із Статуту залізниць України, є мірою відповідальності перед залізницею у зв’язку з знаходженням вагонів у осіб, зазначених в ст. 119 Статуту залізниць України, під вантажними операціями; у зв’язку з затриманням вагонів на станціях призначення та на підходах до них в очікуванні подачі під завантаження (вивантаження) по причинам, які залежать від зазначених осіб;  і у зв’язку з затриманням вагонів, пов’язаним з митним оформленням. Позивач не надав суду доказів наявності причинного зв’язку між діями ЗАТ “Макіївкокс” та нарахованою залізницею платою за користування спірним вагоном та доказів наявності збитків від простою вагону, тобто, що нарахована  сума  за користування спірним вагоном дійсно сплачена залізниці. Отже, плата за користування спірним вагоном не може вважатись збитками позивача, спричиненими діями відповідача 2. До відзиву додає копію довідки ЄДРПОК, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копію довіреності № 07-3660 від 30.12.2005.

На підстав розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області Ємельянова А.С. від 26.09.2006 справа № 36/303 у зв’язку з хворобою судді Будко Н.В. була передана на розгляд судді Бойко І.А.

          27.09.2006  відповідач 1  через канцелярію господарського суду надав письмові пояснення  (вих. № 17/17-2743юр від 27.09.2006р.), в яких  проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод” не мало прямого доступу до коксового горішку на всьому шляху прямування вантажу від вантажовідправника (Відповідача 2) до Вантажоодержувача (Позивача).

Також,  у наданому відзиві відповідач 1 в обґрунтування заперечень посилається на те, що документи, які підтверджують вагову недостачу коксового горішку були складені Позивачем з грубими порушеннями приписів  Інструкції П-6, а саме:

-          в акті приймання – продукції по кількості від 07.05.2006р. вказано, що фактичне приймання коксового горішку здійснювалося з 11год.00хв. 07.05.2006р., однак відповідно до акту приймання – передачі вантажу під охорону від 06.05.2006р. спірний вантаж був наданий  для комісійного приймання лише в 11год.10хвил.;

-          в акті приймання продукції по кількості не зазначені умови зберігання вантажу з часу видачі перевізником до моменту його передачі під охорону, чим був порушений підпункт “к” пункту 27 Інструкції П-6;

-          акт приймання продукції по кількості був затверджений з порушенням строку  визначеного пунктом 26 Інструкції П-6.

09.10.2006 позивач  через канцелярію господарського суду подав клопотання (вих. № 02/6502 від 09.10.2006), в якому просить ні підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України залучити до матеріалів справи  пояснення,  копію договору № 001/2003-К/305 від 01.02.2003 про надання послуг,  копію протоколу узгодження договірної ціни на послуги охорони до договору № 001/2003-К/305 від 01.02.2003 про надання послуг,  копію додаткової угоди № 1 від 01.02.2003 до договору № 001/2003-К/305 від 01.02.2003 про надання послуг, копію додаткової угоди № 1 від 30.01.2004 до договору № 001/2003-К/305 від 01.02.2003 про надання послуг, копію додаткової угоди від 01.04.2006 до договору № 001/2003-К/305 від 01.02.2003 про надання послуг, копію протоколу узгодження договірної ціни на послуги охорони до додаткової угоди від 01.04.2006, копію договору № 460 від 03.03.2003 на надання послуг,  копію протоколу узгодження договірної ціни на послуги безпеки та охорони  до договору № 460 від 03.03.2003,  копію додаткової угоди № 1 від 26.02.2004 до договору № 460 від 03.03.2003, копію договору № 6/06/04 на надання послуг від 29.06.2004, копію договору № 222/3 від 22.02.2001 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, копію додаткової угоди до договору № 222/3 від 22.02.2001, копію Посадової інструкції охоронця ВАТ “СЗФ”, копію схеми постів охорони, копію технічного паспорту ваг, розрахунок вартості простою вагону № 67386805, заяву про уточнення позовних вимог.

Перелічені документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.  

В заяві про уточнення позовних вимог (вих. № 02/6492 від 06.10.2006)  позивач згідно ст. 22 ГПК України просить  стягнути з ЗАТ “Макіївкокс” на користь ВАТ “СЗФ” вартість нестачі в розмірі 360,36грн., вартість витрат за користування вагонами (простой вагонів) в розмірі 41,76грн.,  витрати по сплаті держмита в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Зазначені уточнення судом приймаються до уваги.

В поясненнях (вих. № 02/6504 від 09.10.2006)  ВАТ “Стаханівський завод феросплавів” зазначає, що в момент  видачі вагону від залізниці не було підстав вимагати складення комерційного акту. Стосовно відсутності “шапки”  позивачу не зрозуміло, на підставі яких документів зроблений такий висновок, оскільки в акті або інших документах такі дані не вказані. Крім того, представником відповідача 2 не було внесено зауважень відносно стану вантажу в вагоні, з чого виходить, що вантаж знаходився в тому ж стані, що і при відправленні вагону. Відносно порушення п. 26 Інструкції П-6, то складення первинного акту при виявленні нестачі передбачено п. 16 Інструкції П-6, в якому зазначено, що цей акт складається за підписами осіб, які здійснювали прийомку продукції.  По порушенню п. 9 Інструкції П-6 позивач вказує, що згідно первинного акту прийомки продукції № 20 від 06.05.2006 прийомка здійснювалася 06.05.2006 о 09год.25хв. Видача вантажів, що надійшли на адресу ВАТ “СЗФ” здійснюється в місцях загального користування (ст. Сталь), а переваження здійснюється на території ВАТ “СЗФ” (ст. Сірий камень).  Участь Сидюка Л.В. в прийомці продукції відбувалося на підставі договорів на охорону та посадової інструкції охоронника. Стосовно простою вагонів позивач пояснює, що відповідач 2 повинен відшкодувати позивачу  вартість простою вагонів лише за той час простою, який залежав  від відповідача 2. За час простою вагону при здійсненні всіх інших операцій (розвантаження, зважування тари вагону та таке інше), які не залежали від відповідача ВАТ “СЗФ” самостійно оплатило залізниці.

Ухвалою від 10.10.2006 у зв’язку з хворобою судді Бойко І.А. розгляд справи 36/303 був перенесений на 23.11.2006 на 10.год.00хв.

Ухвалою від 23.11.2006 суд залучив до участі в справі  в якості відповідача 3 – державне підприємство „Донецька залізниця”.

08.12.2006  відповідач 2 через канцелярію господарського суду надав заперечення на позовні вимоги позивача (вих. № б/н від 08.12.2006), в яких проти позовний вимог заперечує, посилаючись на наступне. По-перше,  діючим законодавством України не передбачено таке поняття, як  „розкрадання в вагоні”. Згідно ст. 52 Статуту залізниць існує таке поняття, як прибуття вантажу з признаками нестачі, пошкодження або порчі під час перевезення на відкритому рухомому составі. Такі ознаки і були зафіксовані  в акті прийому продукції № 20 від 07.05.2006 у вигляді запису „витікання вантажу через щілину в торцевій двері”, по що підписався представник ЗАТ „Макіївкокс”.  По-друге, відповідачем 2 (вантажовідправником) були дотримані умови завантаження, про що свідчить видача квитанції № 48191613 від 04.05.2006 про приймання вантажу до перевезення. По-третє, акти про приймання продукції за кількістю не підписані з боку відповідача 1, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу № 8784дс від 10.11.2005, укладеному між позивачем та відповідачем 1.  Крім того,  позивач в обґрунтування участі в прийомці спірної продукції  охоронця посилається на договори,  якими передбачена оплата за надані послуги з охорони. Однак, ч. 3 п. 23 Інструкції П-6 передбачає, що представника інших підприємств і організацій, що виділені для участі в прийомці продукції, не вправі отримувати у підприємства-одержувача винагороду за участь в прийомці продукції. Отже. Охоронець є зацікавленою особою в результатах прийомки продукції по кількості. П. 14 Інструкції П-6 закріплює вимоги до посвідчення, на підставі якого представник може приймати участь в прийомці продукції. Такого посвідчення гр. Сидюк А.В. не видавалося, а тому, його участь в прийомці продукції є незаконною. До заперечень додає копію квитанції про приймання вантажу,  копію договору № ДМ-2212 від 22.12.2003 та копії додаткової угоди до нього, витяг з Технічних умов завантаження та кріплення вантажів. Перелічені документи залучені до матеріалів справи.

В засіданні суду 12.12.2006 представник позивача надав письмове  клопотання (вих. № 02/8130 від 11.12.2006), яким просить залучити до матеріалів справи докази в підтвердження направлення на адресу відповідача 3  позовної заяви. Зазначене клопотання задоволено, вказані документи залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача 3 в засіданні суду надав  відзив на позовну заяву (вих. № 2022/1470 від 12.12.2006), в якому зазначає,  оскільки вантаж прибув в справних вагонах, без ознаку втрати або розкрадання, був прийнятий вантажоодержувачем без претензій і перевірки згідно ст. 52 Статуту залізниць України. У відповідності до п. а ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності, зокрема за втрату, нестачу вантажу, що прибув в непошкодженому відкритому рухомому составі, завантаженому відправником, якщо відсутні ознаки втрати, розкрадання, порчі або пошкодження вантажу під час перевезення. Тому залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу в сумі 402,12грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

Позовні вимоги ВАТ “Стахановський завод феросплавів” розглядаються з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вих. № 02/6492 від 06.10.2006) відносно відповідача 2 – ЗАТ “Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області.

10.11.2005 між ВАТ “Стахановський завод феросплавів” (Покупець) та ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод”  (Постачальник) був укладений договір № 8784дс на поставку коксового горішку від 10.11.2005.          

На  виконання умов зазначеного договору 06.05.2006 від  ЗАТ “Макіївкокс”  зі ст. Ясинувата на адресу ЗАТ „Макіївкокс” надійшов вантаж -   коксовий горішок за залізничною накладною №  48191613  в  вагоні за №  67386805. Як вбачається з залізничної накладної 48191613 вантажовідправник зазначеного вантажу  - ЗАТ “Макіївкокс”, вантажоодержувач – ВАТ “Стаханівський завод феросплавів”. Вантаж на станцію призначення прибув в справних вагонах, без слідів втрати та був виданий  Вантажоодержувачу  Залізницею без  перевірки  згідно до ст. 52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідна відмітка на зворотній стороні вказаної залізничної накладної.

          Пункт 4.2. договору №  8784дс від 10.11.2005 передбачає, що у випадку виникнення розбіжностей між Постачальником та Покупцем прийомка Товару здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (П-6) та  Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (П-7).

          Пункт 2.5. цього договору встановлює, що у випадку виявлення Покупцем невідповідності продукції, що поставляється, по кількості, якості та фактичного розходження даних, зазначених в вантажних документах, за результатами, отриманими Покупцем при переваженні та відбору проб, даних аналізу, Покупець викликає (телеграмою, телефонограмою, факсограмою) представника Постачальника протягом 3-х календарних днів з моменту виявлення порушення. Представник Постачальника  зобов’язаний з’явитись протягом доби з моменту повідомлення або дати телеграму про прийомку продукції без участі представника Постачальника.

          В ході прийомки товару по кількості, як зазначено в позовній заяві, була виявлена  невідповідність кількості, зазначеній в документах, дійсній кількості, тому прийомка товару здійснювалася у відповідності з п. п. 2.5. та 4.2. зазначеного договору згідно Інструкції П-6.

За результатами прийомки продукції був складений первинний акт № 20 прийомки продукції від 06.05.2006.

Прийомка продукції 06.05.2006 (вагон № 67386805 був поданий від органів транспорту 06.05.2006 о 06год.00хв., що підтверджується пам’яткою № 4508 про користування вагонами (контейнерами) та відомістю подачі і вбирання вагонів № 052459 від 08.05.2006) та складення первинного акту відповідає вимогам п. п. 9, 16, 17 Інструкції П-6.

          Так, п. 9 Інструкції П-6 передбачає, прийомка вантажу здійснюється в момент  її отримання від постачальника або зі складу органу транспорту або в момент  розкриття опломбованих і розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів, але не пізніше строків, встановлених для їх розвантаження.

          Вагон № 67386805 був поданий від органів транспорту 06.05.2006 о 06год.00хв., прийомка здійснювалася 06.05.2006 о 09год.25хв., що зафіксовано в первинному акті № 20 від 06.05.2006.

Як видно з первинного акту № 20, при комісійному переваженні  вагону № 67386805 з вантажем – кокс, який прибув зі ст. Яснувата за накладною № 48191613, встановлено, що від ваги нетто 43700кг по документу менше на 1140кг.          Визначення маси нетто було здійснено шляхом перевірки маси брутто на момент отримання товару і маси тари після звільнення її з-під товару на справних  тензометричних  вагах ВТМ-130, повірених  03.05.2006, про що мається відповідна відмітка в технічному паспорті  ваг.

У зв’язку з цим, відповідно до умов договору та вимог п. п.  16, 17 Інструкції П-6 прийомка вантажу була зупинена,  а вантаж був зданий під охорону, що підтверджується актом прийому-передачі .

          Телеграмами  № 1120 від 06.05.2006 та № 1120 від 06.05.2006 були  викликані представники ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод” та ЗАТ “Макіївкокс” для спільної прийомки продукції. В зазначених телеграмах було вказано, що в вагоні № 67386805, що прибув до ВАТ “СЗФ”,  виявлена нестача в кількості 1,140тн, у зв’язку з цим,  представникам вантажовідправника та продавця слід з’явитися для комісійної видачі вантажу.

На виклик для участі в спільній прийомці продукції представник ЗАТ “Донецьксталь” – металургійний завод” не з’явився.

          07.05.2006 спільно з представником ЗАТ “Макіївкокс” Цибулею В.І., який приймав участь у прийманні товару на підставі довіреності № б/н від 05.05.2006,          була здійснена прийомка продукції за кількістю.

          В прийомці товару з боку ВАТ “Стаханівський завод феросплавів” приймали участь Колеснікова І.В. – прийомо-здатчик  та Сидюк Л.В. – охоронець.

          Участь охоронця в прийманні продукції, як зазначив позивач,  відбувалася на підставі договорів на охорону території ВАТ “Стаханівський завод феросплавів” № 001/2003-К/305 від 01.02.2003 та № 460 від 03.03.2003, укладених між ВАТ “Стаханівський завод феросплавів” та  ТОВ “Безпека, охорона, гарантія”, договору № 6/06/04 на надання послуг від 29.06.2004, укладеного між  ТОВ “Безпека, охорона, гарантія” та ТОВ “Експедит-Простір”,  та посадової Інструкції охоронця поста № 9 ст. “Сірий камень” (згідно схеми постів охорони на ВАТ “СЗФ” на ст. “Сірий камень” розташований пост № 9). Перелічені документи містяться в матеріалах справи. В силу посадової Інструкції (п. 2 Інструкції)  охоронець  зобов’язаний вести облік вантажів, які надходять на ст. “Сірий камень” та виходять з неї (п. 2.3.), здійснювати контроль за переваженням вантажу з реєстрацією у відповідних журналах (п. 2.4.), здійснювати контроль за протаркою вагонів з реєстрацією у відповідних журналах  (п. 2.4.).

За результатами прийомки, що здійснювалася 07.05.2006,  був складений акт № 20 прийому продукції (товарів) по кількості  від 07.05.2006, в якому комісія зазначає, що нестача відбулася з вини вантажовідправника, сліди розкрадення відсутні, витікання вантажу відсутнє.

Представник ЗАТ “Макіївкокс” зазначений акт підписав із зауваженням наступного змісту: “Витікання вантажу через щілину торцевої двері”. Зауваження з боку ЗАТ “Макіївкокс”  іншого змісту в акті відсутні.

В свою чергу, представник ВАТ “СЗФ” зробив контрзауваження, яким зазначив, що в торцевій двері мається  закладення щілини картоном.

Зауваження ЗАТ „Макіївкокс”, зроблене  в акті № 20 прийому продукції (товарів) по кількості від 07.05.2006, судом  до уваги приймається з огляду на наступне.

Параграф 19 розділу 1 Технічних умов завантаження та кріплення вантажів передбачає, контроль за дотриманням вантажовідправниками технічних умов завантаження та кріплення вантажів на відкритому рухомому составі здійснюють робітники залізниці шляхом огляду завантажених вагонів.

Дотримання  технічних умов завантаження з боку вантажовідправника – ЗАТ „Макіївкокс” підтверджена станцією Ясинувата Донецької залізниці, про що свідчить квитанція по приймання вантажу до перевезення № 48191613.

Як наслідок, при наявності  зауважень з боку залізниці стосовно завантаження та кріплення вантажу вантажовідправником вантаж не був би прийнятий до перевезення.

Таким чином, зауваження ЗАТ „Макіївкокс” про витікання вантажу через щілину торцевої двері, яке зроблено ним в акті № 20 про прийом продукції, ставить під сумнів посилання позивача на те, що нестача сталася з вини вантажовідправника.

          Також,  08.05.2006  був складений акт № 20/1  про вагу тари від 08.05.2006. Даним актом встановлено, що вага вагону (тари) після протарки  становить 20660кг, в залізничній накладній № 48191613 вага тари зазначена 20800кг.

          При складенні даного акту з боку ВАТ „СЗФ” був присутній охоронець  Альохін.

          Пункт 21 Інструкції П-6 закріплює, представнику, виділеному для участі в прийомці продукції по кількості, видається  оформлене належним чином та засвідчене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника.

          На представників охоронної організації, що приймали участь при прийомці продукції за кількістю та складенні актів з боку ВАТ „СЗФ”,  в порушення вимог п. 21 Інструкції  П-6  належним чином оформлене разове посвідчення не видавалося.

Крім зазначеного, суд  при уважному дослідженні  акту прийомки продукції по кількості № 20, телеграм про виклик представників вантажовідправника та продавця для участі в спільній прийомці продукції, дійшов висновку, про наявність  інших порушень Інструкції П-6 з боку позивача, а саме.

          Так, відповідно до п. 17 “а” Інструкції П-6  в повідомленні про виклик представника відправника (виготовлювача)  повинно бути зазначено найменування продукції, дата і номер рахунка-фактури або номер транспортного документу, якщо  до моменту  виклику рахунок не отриманий; кількість продукції, що не достає, характер нестачі (кількість окремих місць, внутрітарна нестача, нестача в пошкодженій тарі і т.п.); стан пломб; вартість продукції, що не достає;  час, на який призначена прийомка продукції по кількості.

          В телеграмах про виклик представників вантажовідправника та продавця, що містяться в матеріалах справи, відсутня інформація про повне найменування продукції, характер нестачі, вартість продукції, що не достає, та час, на який призначена прийомка продукції по кількості.    

          По-друге,  як вбачається з акту № 20 приймання по кількості від 07.05.2006 фактичне приймання коксового горішку здійснювалося з 11год.00хв. 07.05.2006, час закінчення приймання – 11год.10хв., в той час, коли у відповідності з актом приймання-передачі вантажу під охорону від 06.05.2006 об 11год.10хв. спірний вантаж тільки  був виданий для комісійного приймання.

          В свою чергу, підпункт б) п. 25 Інструкції П-6 визначає, в акті про нестачу продукції повинно бути вказано час початку та закінчення прийомки продукції. У випадках. Коли прийомка продукції здійснена з порушенням встановленого строку, причини несвоєчасності прийомки. Час їх виникнення та усунення.

          Тобто, неправильне зазначення часу початку та закінчення прийомки продукції порушує вимоги Інструкції  щодо оформлення акту про нестачу продукції.

          По-третє, підпункту к) п. 25 Інструкції П-6 передбачає, що в акті про нестачу продукції повинні бути зазначені умови зберігання продукції на складі одержувача до її приймання...

В порушення п. к) п. 25 Інструкції П-6 акті № 20 від 07.05.2006 не зазначені умови зберігання вантажу з часу його видачі  залізницею  до моменту його передачі під охорону.

Також, в акті № 20 про прийомку продукції за кількістю зазначено неповне найменування вантажу, не вказано яким способом продукція зважувалася та станція прописки вагонних ваг.

Таким чином, як видно з викладеного акт прийомки продукції складений з порушення вимог Інструкції П-6.

          Позивач свої вимоги ґрунтує саме на акті № 20  прийомки продукції за кількістю і саме цим актом підтверджує факт нестачі.

          Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Враховуючи, що основним доказом в обґрунтування позовних вимог є акт прийомки продукції за кількістю, який не відповідає вимогам Інструкції, а також зауваження відповідача 2, зроблене в цьому акті, стосовно витікання вантажу,  суд не може прийняти такий акт в якості належного доказу по справі.

          Крім того, суд звертає увагу, що сторони в договорі самі узгодили пункт (п. 4.2. договору № 8784дс від 10.11.2005), відповідно якого у випадку виникнення розбіжностей між Постачальником та Покупцем прийомка продукції за кількістю здійснюється згідно Інструкції П-6. Тобто, сторони дійшли згоди стосовно прийомки продукції та, відповідно, документального оформлення цієї прийомки.  Дотримання вимог Інструкції П-6 стосовно оформлення актів прийомки продукції є обов’язком сторін. В свою чергу, правильне оформлення документів стосовно приймання продукції є підставою в подальшому посилатися на такі документи, як на доказові засоби.

          З огляду на викладене, позивачу в вимогах про стягнення з відповідача 2 – ЗАТ „Макіївкокс”  вартості нестачі в сумі  360грн.36коп. відмовити.

          Стосовно вимог про стягнення  витрат за користування вагонами в розмірі 41грн.76коп., то ці вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки в вимогах відповідно нестачі  позивачу відмовлено, а як наслідок, в вимогах про стягнення витрат за користування вагонами також слід відмовити.

          Відносно відповідача 1 позовні вимоги залишити без задоволення з урахуванням зроблених позивачем уточнень.

          Відносно відповідача 3, залученого ухвалою суду від 23.11.2006 за клопотанням сторін, відмовити.

        Витрати по сплаті держмита у сумі 102грн. 00коп. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн. 00коп. у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

          На підставі викладеного, згідно ст. ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, ст. ст.  306, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 23, 24, 30, 37, 52, 111 Статуту залізниць України, Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, п. п. 17а, 21, 25 керуючись ст. ст. 22, 24, 77, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

         В позовних  вимогах відкритого акціонерного товариства “Стахановський   завод феросплавів” м. Стаханов до закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області про стягнення 402грн.12коп., у тому числі вартість нестачі в розмірі 360грн.36коп. та вартість витрат за користування вагонами в розмірі 41грн.76коп., ВІДМОВИТИ.

          

Вимоги до закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” – металургійний завод” м. Донецьк (відповідач 1) залишити без задоволення.

Відносно відповідача 3 – державного підприємства „Донецька залізниця” відмовити.

          

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Вступна та резолютивна частини були оголошені в судовому  засіданні.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 18.12.2006.

          

Суддя                                                                         Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко О.О.

Тел. 3056827

Надруковано 5 примірників:

1 прим. – до справи

1 прим. – позивачу;

1 прим – відповідачу1;

1 прим. – відповідачу ;

1 прим. – відповідачу 3.