ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.12.2013 Справа №901/3461/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будмайс»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
«Парк-готель «Порто Маре ХХІ»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстиль ЛТД»
про стягнення заборгованості за договором
Суддя А.Р. Ейвазова
Представники:
від позивача - Дадонов М.П. за довіреністю №12 від 12.11.2013;
від відповідача - Герій С.В. за довіреністю № 2 від 08.11.2013;
від третьої особи - Біденко О.Б. за довіреністю №10 від 12.11.2013.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будмайс» (далі - ТОВ «Торговий дім «Будмайс») звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-готель «Порто Маре ХХІ» (далі - ТОВ «Парк-готель «Порто Маре ХХІ») та просить стягнути з відповідача 25700 грн. основної заборгованості, 56,54грн. втрат від інфляції, 745,65грн. процентів та 1 795,48грн. пені, а всього 28 297,67грн.
В обґрунтування заявлених вимог, ТОВ «Торговий дім «Будмайс» посилається на не виконання відповідачем зобов'язань за договором №б/н від 15.04.2011 підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт в частині оплати виконаних робіт у встановлений таким договором строк. При цьому, наявність у нього права вимагати виконання зобов'язань в частині оплати відповідних робіт від відповідача, позивач мотивує положеннями договору від 28.12.2012, за умовами якого кредитор - ТОВ «Будстиль ЛТД» передало йому право вимоги виконання зобов'язань за зазначеним договором підряду від відповідача у справі (а.с.3-4).
Відповідач у справі - ТОВ «Парк-готель «Порто Маре ХХІ» у відзиві на позов у його задоволенні просить відмовити. Відхиляючи заявлені вимоги, відповідач спростовує факт повного виконання робіт за договором ТОВ «Будстиль ЛТД» та їх прийняття, а також посилається на не отримання ним акту виконаних робіт (а.с.40-42).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстиль ЛТД» (далі - ТОВ «Будстиль ЛТД») (а.с.1).
Третя особа - ТОВ «Будстиль ЛТД» у письмових поясненнях просить суд задовольнити заявлені вимоги позивача з огляду на наступне:
- факт виконання робіт за договором та їх якість перевірена начальником Відділу капітального будівництва ТОВ «Парк- готель «Порто Маре XXI» Кременним С.Б., однак, директор ТОВ Парк-готель «Порто Маре ХХІ» відмовився підписати акт виконаних робіт, вказуючи на відсутність договору;
- у жовтні 2012 року відповідач запросив новий акт виконаних робіт та рахунок на сплату, посилаючись на намір його сплати і будь яких заперечень станом на 08.10.2012 не висловив;
- повідомлення про проведення експертизи виконаних робіт отримано ТОВ «Будстиль» вже після проведення такої експертизи; відповідний акт містить протиріччя;
- акт виконаних робіт за відповідним договором вважається прийнятим і підписаним відповідачем 08.10.2012, оскільки від нього заперечень не надходило.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та клопотав про стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних з явкою представників позивача в судові засідання у розмірі 6 470,08 грн. та сплатою судового збору; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі; представник третьої особи підтримав надані пояснення та просив заявлені вимоги задовольнити.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд
ВСТАНОВИВ:
15.04.2011 між - ТОВ «Парк-готель «Порто Маре ХХІ» та ТОВ «Будстиль ЛТД» укладено договір на виконання ремонтних робіт (а.с. 8-11, далі - договір).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами договору, третя особа (підрядник) взяла на себе зобов'язання виконати з матеріалів відповідача (замовника) на свій ризик та своїми силами, ремонт аквабару на території басейнів парку-готелю «Порто Маре ХХІ»; здати відповідачу об'єкт з якістю робіт, відповідно до діючих в Україні будівельних норм і правил, відповідно до переліку робіт вказаних у переліку № 1, та у встановлений строк; відповідач - надати об'єкт для виконання об'єму робіт, а також прийняти і оплатити вказані роботи згідно з умовами договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт за цим договором становить - 25 700,00грн. з ПДВ, без урахування матеріалів відповідача.
Як визначено п.3.2 договору, після закінчення виконання обсягу робіт підрядник зобов'язаний повідомити замовника про виконаний обсяг та надати замовнику для підписання один екземпляр підписаного акту.
Також сторонами визначено, що за відсутності недоліків у наданих до здачі роботах, відповідач зобов'язується на протязі 5 робочих днів з дня отримання акту підписати його і надати третій особі один примірник підписаного акту (п.3.3 договору).
Згідно п. 3.4 договору, у випадку виявлення комісією недоліків у наданих до здачі роботах, відповідач зобов'язаний на протязі 3 робочих днів направити третій особі письмову мотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт, а також акт із зазначенням виявлених недоліків, дефектів та інших зауважень, а також вказівкою строків їх усунення.
Сторони домовились, що по завершенню всіх робіт третя особа надає відповідачу акт закінчення робіт, який є підставою для розрахунків; акт закінчення робіт повинен бути підписаний відповідачем не пізніше 10 днів після дати подачі ( п. 3.7 договору).
Договором встановлено, що він набирає законної сили з моменту його підписання сторонами (п. 11.1 договору).
За умовами договору №1 про відступлення права вимоги, який укладено 28.12.2012 між ТОВ «Будстиль ЛТД» та ТОВ «Торговий дім «Будмайс» (далі - договір відступлення права вимоги), третя особа - ТОВ «Будстиль ЛТД» передала право вимоги за декількома договорами, укладеними з відповідачем - ТОВ «Парк-готель Порто Маре ХХІ», у т.ч. за вищевказаним договором підряду - б/н від 15.04.2011 на суму 25 700грн. (а.с.24-25).
Дійсність відповідного договору оспорювалась відповідачем шляхом подання позову до господарського суду Сумської області.
Рішенням господарського суду Сумської області від 02.07.2013 у справі №920/706/13 за позовом ТОВ «Парк-готель «Порто Маре ХХІ» до ТОВ «Будстиль ЛТД», ТОВ «Торговий дім «Будмайс» у задоволенні позову про визнання відповідного договору відступлення права вимоги відмовлено (а.с. 28-33).
Відповідне рішення суду набрало законної сили, як свідчить довідка господарського суду Сумської області від 22.07.2013 №920/706/13/8141 (а.с.27).
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором підряду в частині оплати виконаних робіт, а також застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору за порушення відповідного зобов'язання.
При цьому, позивач є особою, який належить суб'єктивне матеріальне право, на захист якого подано даний позов, - отримати від відповідача оплату в силу умов договору про відступлення права вимоги, і є належним позивачем у даній справі, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст .512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
При цьому, згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, якому третьою особою передано право вимоги виконання зобов'язань за вказаним договором підряду, посилається на факт виконання таких робіт третьою особою та відмову відповідача прийняти такі роботи та підписати акт, а також їх оплатити.
У підтвердження виконання робіт за договором підряду третьою особою, позивачем надано акт за вересень 2011 року (а.с.13-16,129-131), на якому є відмітка, засвідчена печаткою відповідача про те, що обсяги робіт та матеріали перевірені; даних щодо прийняття відповідних робіт відповідачем зазначений акт не містить.
Під час розгляду спору у даній справі, відповідач спростовував факт виконання робіт у вересні 2011 року за цим договором підряду. У підтвердження відповідної обставини, відповідачем надані, зокрема, пояснення третьої особи - ТОВ «Будстиль ЛТД» до дефектного акту №2 (а.с.46), які свідчать, що в процесі прийняття таких робіт відповідач висловлював заперечення щодо якості та обсягу виконаних робіт, які розглянуті третьою особою та нею не визнані.
При цьому, як свідчить лист від 02.12.2011 за вих.№2105, ТОВ «Парк-готель «Порто Маре ХХІ», направляючи відповідний дефектний акт, вимагав у ТОВ «Будстиль ЛТД» усунення недоліків у роботі до 15.12.2011 та зазначив, що у разі не виконання відповідних вимог, буде залучений для виконання відповідних робіт інший підрядник (а.с.133).
Листом від 26.12.2011 відповідач звернувся до третьої особи з пропозицією направити представника для участі у проведенні дослідження якості та обсягів робіт за відповідним договором. призначене на 29.12.2011 (а.с.44). У підтвердження направлення відповідного листа третій особі надано повідомлення про вручення поштового відправлення, направленого 26.12.2011 (а.с.43). При цьому, як вбачається з такого повідомлення, відповідний лист отриманий позивачем після дати проведення дослідження - 04.01.2012, що підтверджено представником третьої особи в судовому засіданні.
Згідно технічного висновку щодо кількості та якості робіт, складеного ТОВ «Буднагляд» 29.12.2011 у виконанні робіт за відповідним договором третьою особою допущені певні недоліки, деякі роботи не закінчені та є дефекти у виконанні робіт (а.с.47-30). Таке дослідження, як свідчить відповідний висновок проведено за відсутності третьої особи, яка, що підтверджується повідомленням про вручення, про проведення такого дослідження дізналась після його проведення. При цьому, наявність фактів недоліків у виконаних роботах під час розгляду даної справи третьою особою заперечувалось.
Окрім того, в якості доказу виконання робіт за договором наданий акт за квітень 2012 року, який відповідачем не підписаний; доказів направлення (вручення) відповідного акту відповідачу позивачем та третьою особою не надано (а.с.17-19).
Також, у підтвердження виконання робіт за договором підряду, позивачем наданий лист ТОВ «Будстиль» від 26.09.2012, адресований ТОВ «Парк-готель «Порто Маре ХХІ», яким направлені для підписання відповідачу акти виконаних робіт, у т.ч. за договором від 15.04.2011 на суму 25 700грн. (щодо ремонту аква бара на території басейнів) (а.с.20-21).
Факт направлення відповідного листа, з яким направлені акти, позивачем підтверджено нефіскальним документом (тарифікація та розписка) , який підтверджує прийняття підприємством спецзв'язку пакету документів, вагою - 0,450гр, адресованих відповідачу, та розпискою ТОВ «Парк-готель «Порто Маре ХХІ» в одержання такого пакету (а.с.22-23).
Під час розгляду даної справи відповідач категорично заперечував факт отримання вищевказаного листа та актів, між тим на вимогу суду щодо надання доказів у спростування відповідного факту, будь-яких документів та матеріалів, які свідчать про те, що ТОВ «Парк-готель «Порто Маре ХХІ» 01.10.2012 отримані інші документи від третьої особи або отримані не всі, зазначені у додатку, документи, в порушення вимог ст.33 ГПК України, відповідно до ч.1 якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, не надав. Отже, відповідач факту отримання вказаного листа з додатками не спростував.
Поряд з цим, слід зазначити, що укладений сторонами договір не містить строку виконання зобов'язання з виконання робіт за договором.
Таким чином, в силу ч.2 ст.530 ЦК України, відповідач як кредитор у відповідному зобов'язанні мав право вимагати виконання відповідних робіт у будь-який час, а третя особа - мала їх виконати.
Так, згідно ч.2 ст.846 ЦК України, яка регулює відносини сторін, які за своєю правовою природою є підрядними, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Доказів встановлення відповідачем певного строку виконання робіт, окрім листа від 02.12.2011, згідно якого недоліки мали бути виконані у строк до 15.12.2011, тобто завершення робіт мало відбутись до 15.12.2011, не надано.
Акт виконаних робіт, доказом направлення якого є вищевказана розписка, направлений після відповідної дати - 15.12.2011, однак, порушення строку виконання зобов'язання не є само по собі підставою для припинення такого зобов'язання, тому направлення акта виконаних робіт у вересні 2012 року не є підставою вважати, що у відповідача не має обов'язку прийняти відповідні роботи та оплатити, який виник в силу факту укладення вищевказаного договору підряду.
Так, порушення строку виконання зобов'язання за загальним правилом є підставою для відмови від зобов'язання, що тягне за собою його припинення, як визначено п.1 ч.1 ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору
Спеціальна норма, яка регулює підрядні відносини і зважаючи на характер відносин сторін, має бути застосована до них, визначає обставини, які пов'язані з порушенням строків виконання робіт, за наявності яких замовник має право відмовитись від договору.
Зокрема, згідно ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Як визначено ч.3 вказаної норми, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Окрім того, ч.4 ст.849 ЦК України надає право замовнику не залежно від певної обставини у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши збитки, завдані розірвання договору.
Разом з тим, доказів того, що ТОВ «Парк-готель «Порто Маре ХХІ» відмовилось від договору, повідомивши про це третю особу, що є одностороннім правочином замовника, вчинення якого не залежить від волі підрядника, і направлено на припинення зобов'язань за договором підряду, не надано. При цьому, на запитання суду представник відповідача пояснив, що відповідач не відмовлявся від договору підряду.
За таких обставин, зважаючи на те, що відповідач не відмовився в установленому порядку від договору, на момент отримання відповідного акту - 01.0.2012, у відповідача існувало зобов'язання з прийняття відповідних робіт та їх оплати.
Так, згідно ч.1 ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Положення ст. 882 ЦК України, яка є спеціальною по відношенню до ст. 853 ЦК України, оскільки регулює відносини сторін при укладення такого виду підрядного договору як договір будівельного підряду, визначають, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. При цьому, як визначено ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами; у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною; акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Строк виконання зобов'язання з прийняття робіт узгоджений сторонами шляхом включення умови щодо підписання акту замовником протягом п'яти робочих днів або направлення протягом трьох робочих днів мотивованої відмови, у випадку наявності недоліків, що вбачається з пп.3.3, 3.4 договору.
Оскільки відповідачем не надано доказів під час розгляду даної справи направлення третій особі у встановлений договором строк відмови від підписання акту, отриманого 01.10.2012 та висловлення заперечень щодо якості таких робіт, їх обсягу та видів, а також інших недоліків, відповідний акт, наданий позивачем, не може бути визнаний судом недійсним, а, отже, підтверджує виконання робіт за договором.
При цьому, посилання відповідача у відзиві на позов про те, що позивачем не надано додатків до договору, зокрема, додатку, який визначає перелік робіт за договором, не впливає на висновок щодо прав та обов'язків сторін.
Так, як вбачається з інших документів, оцінених судом у сукупності, сторонами досягнуто домовленості щодо виду робіт, які мають бути виконані за умовами договору, що підтверджується: зведеною таблицею комерційних пропозицій, яка свідчить про висловлення відповідачем пропозиції щодо укладення підрядного договору на виконання певного переліку робіт, адресованої невизначеному колу осіб, та акцептом такої пропозиції відповідачем шляхом запропонування найкращої ціни за якою у подальшому і укладено відповідний договір; наявності обсягів робіт у технічному висновку, який складено на замовлення ТОВ «Парк-готель «Порто Маре ХХІ», ТОВ «Буднагляд»; вчиненням сторонами певних дій (конклюдентних дій), направлених на виконання відповідного договору, які свідчать про укладення відповідного договору (досягнення згоди щодо умов такого договору).
Відсутність додатку №2 «Умови оплати за харчування та проживання» не є підставою вважати, що відповідний договір не було укладено сторонами, оскільки відповідачем не надано доказів направлення або висловлення третій особі пропозицій щодо умов такого додатку або висловлення третьою особою відповідних пропозицій щодо такого додатку, за якими не досягнуто певної домовленості сторонами.
Посилання відповідача на акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 по 25.04.2012, у якому не відображено акту виконаних робіт за відповідним договором підряду не можуть бути прийняті судом до уваги як доказ не виконання відповідних робіт.
Так, акт звірки є бухгалтерським зведеним документом, який складаються на підставі первинних документів і має ним відповідати. При цьому, невідповідність такого зведеного документу первинним документам не є підставою вважати, що господарська операція не здійснена.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
При цьому, згідно ч. 1 ст.9 Закону, зведені облікові документи складаються для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів.
Окрім того, враховуючи, що остаточний акт направлено відповідачу лише у вересні 2012 року і який ним отриманий лише 01.10.2012, такий документ і не міг бути відображений у такому акті звірки, оскільки строк виконання зобов'язання з прийняття робіт та підписання акту на таку дату ще не настав.
За таких обставин, відповідні роботи мають бути оплачені відповідачем.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено п.2.4 договору, повний розрахунок здійснюється замовником - відповідачем у справі протягом 5 банківських днів після підписання акту завершення робіт сторонами.
Під час розгляду даної справи, суд вимагав надати акт завершення робіт за договором, складання якого передбачено відповідним пунктом договору. Таким акт сторонами не надано.
При цьому, сам договір не передбачає виконання робіт певними етапами; договір не забороняє здачу всього обсягу робіт.
Як визначено ч.1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Отже, відповідна норма також визначає загальне правило, відповідно до якого роботи оплачуються після їх виконання у повному обсязі, що не змінено сторонами шляхом визначення інших умов у договорі.
Таким чином, оскільки роботи здавались після остаточного їх завершення одним актом, такий акт по суті є актом завершення робіт, що не спростовано сторонами.
Зважаючи, що акт завершення робіт мав бути підписаний протягом 10 днів (п.3.7), строк виконання зобов'язання з оплати має обраховуватись після закінчення десяти календарних днів з моменту отримання акту - 01.10.2012, тобто з 12.10.2012. Таким чином, роботи мали бути оплачені, враховуючи встановлений договором строк оплати - 5 банківських днів у строк до 18.10.2012 включно.
За таких обставин, враховуючи не виконання відповідачем зобов'язання з оплати у встановлений договором строк, який настав, заявлені вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 25700грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на порушення відповідачем зобов'язань з оплати, які є грошовими, вимога про стягнення з відповідача процентів є обґрунтованою, однак, підлягає задоволенню лише частково, враховуючи невірне визначення позивачем дати, з якої зобов'язання є простроченим, наявністю у розрахунках помилок, зокрема, у кількості днів прострочення тощо. При цьому, за розрахунком суду, розмір процентів за період з 19.10.2012 по 30.09.2013 (347 днів прострочення) становить 739,32грн. (25700*347*/3:365/) і вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.
Вимоги в частині стягнення збитків від інфляції у розмірі 56,54грн. не підлягають задоволенню, оскільки за розрахунком суду, позивач не зазнав збитків від інфляції за період з 19.10.2012 по 30.09.2013 (сукупні втрати від інфляції складають від'ємне значення). При цьому, судом взяті до уваги допущені позивачем помилки у розрахунку таких вимог, зокрема: невірно визначено дату, з якої зобов'язання є простроченим, що призвело до збільшення періоду нарахування; допущено арифметичні помилки, зокрема, у розмірі інфляційних втрат за періоди з 01.07.2013 по 31.07.2013 (фактично - «-25,70грн.»), 01.08.2013 по 30.09.2013 (фактично - «-179,90грн.») тощо.
За таких обставин, у задоволенні вимог про стягнення 56,54грн. слід відмовити.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 1 795,48грн. пені.
В силу ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).
В силу п. 7.2 договору, при простроченні оплати виконаних робіт відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Встановлений відповідним пунктом договору розмір пені не перевищує максимального розміру, визначеного ст.4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Враховуючи зазначене та встановлення факту порушення строків оплати відповідачем, суд вважає вимоги в частині стягнення пені обґрунтованими, однак, лише частково в сумі 1 758,98грн.
Так, при здійсненні розрахунку пені, позивачем невірно визначено період, з якого відповідне зобов'язання є простроченим; допущені помилки у кількості днів періоду тощо. При цьому, за розрахунком суду за період з 19.10.2012 по 31.03.2013 (заявлена дата закінчення періоду нарахування відповідно до позовної заяви) - 164дні, розмір пені становить 1 758,98грн. (25700*164*0,041/100) і вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.
Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 1 758,98грн.; в частині стягнення 36,50грн. пені слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, а саме пропорційно розміру задоволених вимог, що складає 1 714,48грн.
Також, під час розгляду спору у даній справі позивачем заявлено клопотання про відшкодування 6 470,08грн. витрат, пов'язаних з явкою представників в судові засідання.
У задоволенні відповідного клопотання судом відмовлено з наступних підстав.
Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже, відповідна норма не містить виключного переліку витрат, які можуть бути понесені сторонами під час розгляду справи і які можуть бути віднесені до складу судових витрат.
Як визначено, ч.5 ст.49 ГПК України, інші судові витрати покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вимагаючи відшкодування витрат у вказаному розмірі, позивач зазначив, що ним понесені витрати, пов'язані з явкою в судове засідання представників, які складаються з: вартості автобусних та залізничних квитків; добових, виплачених у зв'язку із відрядженням.
Відповідні витрати розраховані з урахуванням кількості представників - два.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Біденко О.Б. в судових засіданнях 03.12.2013, 09.12.2013, 17.12.2013 представляв інтереси не позивача, а третьої особи - ТОВ «Будстиль ЛТД». Окрім того, позивачем не доведено необхідності направлення в судове засідання двох представників.
Також, відповідні витрати, понесені позивачем, не можна вважати витратами, пов'язаними виключно з розглядом даної справи, оскільки, як вбачається з інформації програми «Діловодство спеціалізованого суду», Дадонов М.П. та Біденко О.Б. у відповідні дні брали участь як представники відповідно ТОВ «Трговий дім «Будмайс» та ТОВ «Будстиль ЛТД» у інших справах: 19.11.2013 - №901/3482/13; 03.12.2013 - №901/1219/13; 09.12.2013 - №901/3482/13; 17.12.2013 - №901/3482/13).
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 23.12.2013.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-готель «Порто Маре ХХІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будмайс» 25 700,00грн. основної заборгованості, 739,32 грн. процентів, 1 758,98грн. пені, а також 1714,48 грн. в рахунок часткового відшкодування витрат на оплату позову судовим збором.
3. В частині стягнення 6,33 грн. процентів, 36,50 грн. пені та 56,54 грн. інфляційних збитків у задоволенні позову відмовити.
4. В задоволенні клопотання про стягнення судових витрат у розмірі 6 470,08 грн. відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Р. Ейвазова