СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 5002-17/1718-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воронцової Н.В.,

суддів Антонової І.В.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

представник ініціюючого кредитора: не з'явився - Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Державної податкової служби Автономної Республіки Крим.;

представник боржника: не з'явився - ТОВ"Неаполь-Сервіс";

ліквідатор: Мєтєлєва Світлана Федорівна, посвідчення № НОМЕР_1 від 12.06.13р.;

представник кредитора: Крімченко Максим Миколайович, довіреність № 352 від 13.12.13р. - ПАТ "Родовід-Банк";

інші учасники справи: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід-Банк" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 12 листопада 2013 року у справі №5002-17/1718-2011

за заявою кредитора Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Державної податкової служби Автономної Республіки Крим

до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Неаполь-Сервіс"

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Державної податкової служби АР Крим звернулася до господарського суду АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполь Сервіс", відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, від Публічного акціонерного товариства "Родовід-Банк" надійшла скарга на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполь Сервіс" арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф., згідно з якою заявник просив визнати дії ліквідатора щодо реалізації майна боржника, яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Морозова 23 неправомірними, відсторонити арбітражного керуючого Мєтєлєву С.Ф. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Неаполь Сервіс", призначити ліквідатором "Неаполь Сервіс" нового арбітражного керуючого, продовжити строк ліквідаційної процедури на шість місяців.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12 листопада 2013 року у справі №5002-17/1718-2011 у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Родовід-Банк" на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполь Сервіс" арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф. відмовлено повністю.

Затверджено арбітражному керуючому Мєтєлєвій С.Ф. звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого на стадії ліквідації ТОВ "Неаполь Сервіс" в розмірі 81 499,67 грн., в тому числі 63 577,80 грн. оплата послуг арбітражного керуючого, 17 921,87 грн. компенсація витрат арбітражного керуючого.

Затверджено звіт і ліквідаційний баланс ліквідатора арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф.

Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Неаполь Сервіс" (пр.. кірова/вул. Леніна, буд. 29/1, офіс 410, ідентифікаційний код: 33326246) - ліквідовано, виключенням його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Єдиного державного реєстру).

Вимоги всіх кредиторів, які не задоволені у зв'язку з недостатністю майна, визнано погашеними. Провадження по справі припинено

Відмовляючи в задоволенні скарги на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполь Сервіс" арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф., місцевий господарський суд зазначив, що кредитний договір №36/01-К-08 на підставі якого у ТОВ "Неаполь Сервіс" виникла заборгованість перед ПАТ "Родовід-Банк" був укладений 29.01.2008р., а тому відповідно до ч. 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 3795-VI від 22.09.2011р. дія цього Закону на нього не поширюється. Також, місцевий господарський суд не знайшов в діях ліквідатора порушень норм ч. 5 ст. 3-1 та ч. 2 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки на цей час відомості щодо реалізації майна публікуються на загальнодоступному сайті в мережі Інтернет, тобто, є загальнодоступними, а відтак не потребують повідомлення кредиторів окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а виконання ліквідатором вимог ч. 2 ст. 30 зазначеного Закону підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів від 20.01.2012р.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду у даній справі, Публічне акціонерне товариство "Родовід-Банк" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати дії ліквідатора ТОВ "Неаполь Сервіс" Мєтєльової С. Ф. щодо реалізації майна боржника, яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Морозова, 23, неправомірними, відсторонити арбітражного керуючого Мєтєльову С. Ф. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Неаполь Сервіс", призначити ліквідатором ТОВ "Неаполь Сервіс" іншого арбітражного керуючого, продовжити строк ліквідаційної процедури на шість місяців, передати справу на розгляд до господарського суду АР Крим.

На думку оскаржувача, неправомірні дії ліквідатора, яким не надано судом першої інстанції належної правової оцінки, полягають у наступному: ліквідатором не повідомлено банк з приводу проведення аукціону з продажу нерухомого майна банкрута в порушенням норм ч. 5 ст.3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; ліквідатор здійснив продаж майна банкрута на аукціоні за ціною, яка не була погоджена комітетом кредиторів в порушення норм ч.2 ст. 30 вказаного Закону.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід-Банк" прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Воронцова Н. В., судді Антонова І. В., Заплава Л. М.

В судовому засіданні, яке відбулося 17 грудня 2013 року, представник кредитора - ПАТ "Родовід-Банк" підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Ліквідатор ТОВ «Неаполь-Сервіс» Мєтєлєва С. Ф. представила суду заперечення на скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, оскільки судом першої інстанції впоєному обсязі була розглянута скарга ПАТ "Родовід-Банк" на дії ліквідатора та надана вірна правова оцінка наявним в матеріалах справи доказам. Крім того, ліквідатор зокрема зазначив, що питання щодо визначення початкової вартості майна банкрута, яке підлягає продажу, визначається арбітражним керуючим відповідно до ст. 57 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а у разі наявності сумнівів відносно початкової вартості визначеної арбітражним керуючим, комітет кредиторів може звернутися до суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Вданому випадку, початкова вартість майна банкрута була визначена незалежним експертом Кримського інституту судових експертиз, а тому питання про спростування вартості майна, яка визначена в експертному висновку може вирішуватися тільки в судовому порядку, але вказаний висновок до цього часу у встановленому законом порядку не скасовувався та не оскаржувався.

Інші учасники справи про банкрутство в судове засідання не заявилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, ухвалою суду від 02.12.2013р.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності нез'явившихся представників, тим паче що їх відсутність ніяким чином не перешкоджає її розгляду.

Повторно розглянувши матеріали справи, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 41 ГПК України встановлено, що провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду АР Крим від 10 травня 2011 року ТОВ «Неаполь-Сервіс» визнано банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. №784-XIV. Відносно банкрута відкрита ліквідаційна процедура, призначений ліквідатор - арбітражний керуючий Мєтєлєва С. Ф.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04 липня 2011 року провадження у справі про банкрутство ТОВ «Неаполь-Сервіс» переведено на загальну процедуру банкрутства на стадії ліквідації відповідно до норм ст. ст. 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Слід зазначити, що 19.01.2013 року вступила в дію нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI , згідно пункту 1-1 Прикінцевих та Перехідних положень передбачено, що положення цього закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження яких порушено після набрання чинності цим Законом. Також, вказано, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справи про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, враховуючи, що провадження у справі про банкрутство ТОВ «Неаполь-Сервіс» було порушено до набрання чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI та постанова про визнання боржника банкрутом також прийнята до набрання чинності зазначеним Законом, а саме 10.05.2011р., дана справа розглядається відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. №784- XIV.

Втім, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI , що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, підлягають застосуванню господарським судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом (пункт 1-1 Прикінцевих та Перехідних положень).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. №784- XIV, боржник - це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається із матеріалів справи, майно яке ліквідатором включено до ліквідаційної маси банкрута перебуває в іпотеці ПАТ "Родовід-Банк" за кредитом договором №36/01-К-08 від 29.01.2008р.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. №784- XIV встановлено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Вважаючи, що арбітражним керуючим Мєтєлєвою С. Ф. були допущені порушення при проведенні процедури продажу майна банкрута на аукціоні, ПАТ "Родовід-Банк" звернулося зі скаргою на дії арбітражного керуючого до господарського суду АР Крим.

У скарзі скаржник посилався на те, що ліквідатор безпідставно уклав договір купівлі - продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) 10.10.2013р., оскільки здійснив продаж майна банкрута за ціною 250 000,00 грн., яка не була погоджена із комітетом кредиторів, про що свідчить протокол засідання комітету кредиторів від 20.08.2013р.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. №784- XIV порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджується з комітетом кредиторів.

Як вбачається із рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом №4 від 20.01.2012р., комітетом кредиторів було погоджено: склад майна, що виставляється на реалізацію - домоволодіння і земельна ділянка, розташовані в м. Сімферополі по вул. Г. Морозова,23; порядок його реалізації шляхом проведення аукціону, початкова ціна реалізації визначена за експертною оцінкою проведеною Кримським науково - дослідним інститутом судових експертиз; умови та строки придбання майна , а саме визначено, що інформацію про реалізацію майна дата у вигляді оголошення в республіканських друкарських видавництвах за 20 днів до дати проведення аукціону, розрахунок за придбане майно здійснити передоплатою після укладення договору купівлі - продажу з переможцем аукціону.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо виконання ліквідатором вимог ч. 2 ст.30 вищезазначеного Закону.

Відносно посилання скаржника на те, що ліквідатор не узгодив з комітетом кредиторів ціни за якою підлягає продажу майно банкрута, судова колегія зазначає, що норми статті ст.30 вищезазначеного Закону не передбачає такого обов'язку ліквідатора. Водночас, стаття 57 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. №784- XIV передбачає, що право визначення первинної вартості майна надане виключно арбітражному керуючому, а уразі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення такої ціни кредитор чи комітет кредиторів вправі звернутися до суду із клопотанням про призначення у справі незалежної експертної оцінки вартості майна.

Враховуючи, що в даному випадку початкова вартість майна банкрута була визначена експертом Кримського інституту судових експертиз, про що наданий висновок №180/181 від 15.04.2013р., який в судовому порядку не оскаржувався та не скасовувався, будь - які посилання ПАТ "Родовід-Банк" щодо необґрунтованого визначення початкової вартості майна банкрута не приймаються судом до уваги. Крім того, результати проведеного аукціону у судовому порядку не скасовано, а звернення до господарського суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу майна банкрута від 11.10.2013р. недійсним, не є перешкодою для розгляду скарг на дії ліквідатора, у разі прийняття відповідного рішення суду з цього приводу, ПАТ "Родовід-Банк" вправі звернутися про перегляд оскаржуваної ухвали за нововиявленими обставинами.

При цьому, судова колегія також зазначає, що усі посилання ПАТ "Родовід-Банк" в апеляційній скарзі, які стосуються порушень при проведення аукціону з реалізації майна, можуть бути підставою для скасування його результатів або визнання недійсним договору купівлі - продажу укладеного з його переможцем, в силу ч.3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р. №4212-VI.

Відносно посилання ПАТ "Родовід-Банк" на неналежне повідомлення комітету кредиторів і кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце і умови продажу заставного майна, в порядку визначеному ч. 5 ст. 3-1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. №784- XIV, судова колегія зазначає наступне.

Так, законом України №3795-VI від 22.09.2011р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" частина 5 статті 3-1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" була доповнена абзацом наступного змісту: "повідомляти комітет кредиторів і кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце і умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення".

Втім, згідно із Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" № 3795-VI від 22.09.2011 року, його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Оскільки, кредитний договір №36/01-К-08, який забезпечувався іпотекою, укладений до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 року, а саме 29.01.2008р., положення ч.5 ст. 3-1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не поширюються на відносини між сторонами, в тому числі у справі про банкрутство, які склалися на підставі цього договору.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутність в діях ліквідатора порушень норм ч. 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, слід зазначити, що нормами Закону України №4212 від 22.12.2011р. був змінений порядок реалізації майна боржника та вказані норми підлягають застосуванню до даних правовідносин в силу п. 1-1 прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

Так, статтею 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону №4212 від 22.12.2011р. визначено, що продаж майна боржника впровадженні у справі про банкрутство здійснюється виключно в порядку, визначеному цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Частиною 1 статті 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону №4212 від 22.12.2011р. передбачено, що організатор аукціону не пізніше як за15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.

09 вересня 2013 року на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України minjust.gov.ua було розміщене оголошення про проведення 30.09.2013р. аукціону з продажу майна ТОВ «Неаполь-Сервіс», початкова ціна реалізації визначена згідно висновку №180/181 про експертну вартість майна у розмірі 223813,00 грн., із зазначенням дати проведення, часу та місця проведення аукціону (а. с. 1-9, том 5).

Таким чином, доводи оскаржувача про неналежне повідомлення ПАТ "Родовід-Банк" про проведення аукціону з продажу майна боржника, судова колегія відхиляє.

Також, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 8 статті 16 Закону до компетенції комітету кредиторів, зокрема, належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість, інші питання передбачені законом.

За приписами статті 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках передбачених цим Законом. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити строк ліквідаційної процедури на шість місяців.

Проте, жодного клопотання від комітету кредиторів щодо продовження строку процедури ліквідації до місцевого господарського суду не направлялося, як і вказане питання не вирішувалося на зборах комітету кредиторів. Більш того, комітет кредиторів також не приймав рішення щодо усунення арбітражного керуючого Мєтєлєву С. Ф. від виконання нею повноважень ліквідатора боржника, як це передбачено нормами ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У зв'язку із наведеним, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Родовід-Банк" на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполь Сервіс" арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф.

Крім того, згідно п. 14 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, але не менше двох мінімальних заробітних плат.

Згідно пункту 16 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Згідно протоколу №17 засідання комітету кредиторів ТОВ "Неаполь Сервіс" від 18.10.2013р. вирішено затвердити звіт про оплату послуг та витрат арбітражного керуючого на стадії ліквідації ТОВ "Неаполь Сервіс" в розмірі 81 499,67 грн., в тому числі 63 577,80 грн. оплата послуг арбітражного керуючого, 17 921,87 грн. компенсація витрат арбітражного керуючого.

Судова колегія вважає вірним висновок місцевого господарського суду щодо затвердження встановленого комітетом кредиторів арбітражному керуючому Мєтєлєвій С.Ф. звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Слід зазначити, що звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію та припинення провадження у справі.

З огляду на наявні матеріалах справи докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідування банкрута, як юридичної особи та припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута місцевим господарським судом відповідно встановленим обставинам з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, в зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід-Банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2013 року у справі №5002-17/1718-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Воронцова

Судді І.В. Антонова

Л.М. Заплава