КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" грудня 2013 р. Справа№ 910/17265/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Баранця О.М.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Богатчук К.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Кузьменков М.М.
від відповідача: Денисова Н.О.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Український Страховий
Дім"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Малева Тетяна Миколаївна
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 18050,38 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року по справі №910/17265/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" 14398,58 грн. - шкоди в порядку регресу, 1720,50 грн. - судового збору.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 23.12.2013 року.
В судове засідання 23.12.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник третьої особи в призначене судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про дату, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
Беручи до уваги, що представник третьої особи повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 141) , колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника третьої особи.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року. Проти розгляду справи у відсутність представника третьої особи не заперечував.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року. Проти розгляду справи у відсутність представника третьої особи не заперечував.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
21 жовтня 2008 року між позивачем та Артюховим С. Г. укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № HT - 08 № 2588 Кв (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору позивачем застраховано майнові інтереси пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземного транспортного засобу автомобіля "Mazda 3", державний реєстраційний номер АА 4784 HT. від страхових ризиків.
Місцевим господарським судом встановлено, що 17.08.2010 року, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю вищезазначеного автомобіля під керуванням Артюхова С. Г. та автомобіля "Daihatsu Sirion", державний реєстраційний номер АА 4784 HT під керуванням Малєвої Т.М., в результаті якої транспортні засоби одержали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.10.2010 року Малеву Т. М. визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, що спричинило вищезгадану дорожньо-транспортну пригоду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на підставі заяв страхувальника та страхових актів № НТ-08/2588/Ду1/Кв/1 від 20.10.2010 року та НТ-08/2588/Ду 1 /Кв/1 від 22.11.2011 року, виплатив страхове відшкодування в розмірі 18922,80 грн., шляхом погашення заборгованості страхувальника перед ВАТ КБ "Надра", та шляхом зарахування частини страхового платежу в розмірі 11250,00 грн. та 2262,11 грн в рахунок укладання договору страхування НТ-10/2223/Кв. Також, відповідно до картки рахунку 68.5.31 та платіжного доручення № 28922 від 13.04.2012 року, позивач виплатив страхувальнику частини страхового платежу в розмірі 886,46 грн. та 872, 42 грн.
Місцевим господарським судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність страхувальника наземного транспортного засобу "Daihatsu Sirion", державний реєстраційний номер АА 4784 HT, застрахований відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3559499.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи вищевикладене, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, розмір страхового відшкодування становить 14398,58 грн. (з урахуванням вирахуваного розміру франшизи в сумі 510,00 грн. та часткової оплати страхового відшкодування в розмірі 3141,80 грн., що здійснена відповідачем згідно з платіжним дорученням №114807 від 16.10.2013року), зазначена сума розрахована з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, який дорівнює нулю.
Твердження апелянта, що спірна сума в розмірі 14398,58 грн. не є сумою страхового відшкодування, колегією суддів визнано безпідставними, виходячи з наступного.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Місцевим господарським судом встановлено, що Артюхов С. Г. звернувся до позивача 07.10.2011 року та 20.10.2011 року з заявами про зарахування коштів на загальну суму 14398,58 грн.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги, що законом не заборонено зарахування належного страхового відшкодування за заявою страхувальника, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року по справі № 910/17265/13 - без змін.
Матеріали справи № 910/17265/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді О.М. Баранець
С.А. Пашкіна
Повний текст постанови вигтовлено та підписано 23.12.2013 року.