АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження: 22ц/790/8039/13 Головуючий І інстанції -
Справа: № 639/3324/13-ц Шиянова л.О.
Категорія: кредитні Доповідач - Костенко Т.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді: Костенко Т.М.
суддів: Гальянової І.Г., Колтунової А.І.
при секретарі Старіковій К.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 серпня 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а
Позивач звернувся до суду з позо вовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому вказує, що 29.11.2007 між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2.24770, відповідно до якого відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 50 000,00 грн., процентна ставка - 24% річних, строком на 34 місяці. Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати інші платежі, передбачені цим кредитним договором. Однак відповідач порушив умови кредитного договору, не забезпечивши своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого утворився борг з тривалою затримкою у погашенні строком 1165 днів. У забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 29.11.2007 між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 2.24770-ДП від 29.11.2007, відповідно до якого поручитель за договором поруки зобов'язується відповідати перед позивачем за кредитні зобов'язання відповідача ОСОБА_1 як солідарний боржник. Проте ані відповідач ОСОБА_1, ані відповідач ОСОБА_2 не виконали вимогу позивача про погашення заборгованості за кредитним договором, та до теперішнього моменту кредит залишається непогашеним. Загальна сума заборгованості складає 26 665,66 грн., яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів, а також стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 266,66 грн.
Справа розглядалась за відсутності сторін. Позивач надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів. Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, що належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, від якого не надійшло заяв про причини неявки, або якщо причини неявки будуть визнані судом не поважними, на підставі ст. 224 ЦПК України просив розглядати справу в заочному порядку.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, письмових заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, суду не надали, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 серпня 2013 року позов ПАТ «ПроКредит Банк» задоволений, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 665,66 грн. та судовий збір у сумі 266,66 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення,оскільки причини неявки відповідача у судове засідання не були визнані судом поважними.
У відповідності до ст. 231 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 серпня 2013 року, у якій зазначив, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на викладених в позовній заяві вимогах позивача, не підтверджених належними доказами. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на недоведеність суми заборгованості за кредитним договором, відсутність чіткого та зрозумілого розрахунку заборгованості, а також на те, що позивачем не зазначено, з якого періоду виникла заборгованість за договором кредиту.
Враховуючи викладене вище, апелянт просить скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 серпня 2013 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ПАТ «ПроКредит Банк» відмовити.
У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України, суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, 29.11.2007 року між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2.24770, відповідно до якого відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 50 000,00 грн., процентна ставка - 24% річних, строком на 34 місяці. Відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором: не здійснив своєчасного погашення кредиту, відсотків за користування ним, внаслідок чого утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою в погашенні.
Судом також встановлено, що в забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 29.11.2007 між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 2.24770-ДП від 29.11.2007 року, відповідно до якого поручитель за договором поруки зобов'язується відповідати перед позивачем за кредитні зобов'язання відповідача ОСОБА_1 як солідарний боржник. 14 березня 2013 року позивачем було направлено вимоги про виконання зобов'язань за договором поруки, однак ці вимоги виконані не були і погашення заборгованості на підставі договору поруки не відбулося.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з посиланням на ч.2 ст. 554 ЦК України виходив з того, що відповідачі як боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 526, 530, 612 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином та у строк відповідно до умов договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на 11 квітня 2013 року боржником ОСОБА_1 на 1195 днів були порушені обов'язки, встановлені п.1.1 договору кредиту, у зв'язку з чим він повинен відповідно до п. 4.3 договору достроково погасити кредит в повному обсязі, сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції. Цей обов'язок відповідачем також не виконаний.
Згідно розрахунку, наданого позивачем до суду першої інстанції розмір пені за зазначений період часу, нарахованої відповідно до умов кредитного договору, становить 54205,75 гривень, однак за рішенням кредитного Комітету банку розмір пені було зменшено до 10 000 гривень.
Таким чином, судова колегія вважає, що районний суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що стягненню підлягає сума 26 665,66 грн., яка складається з заборгованості по капіталу - 9 128,83 грн., борг по процентах - 7 446,83 грн., пеня - 10 000,00 грн.
Погоджується судова колегія також і з висновком суду першої інстанції в частині солідарного стягнення зазначеної суми з відповідачів, оскільки зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Інші доводи, викладені ОСОБА_1, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий-суддя -
Судді -