Номер провадження № 22-ц/785/5687/13

Головуючий у першій інстанції Дрішлюк А.І.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Цюри Т.В.

суддів - Сєвєрова Є.С., Погорєлова С.О.,

при секретарі : Криворучці Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу заступника прокурора Малиновського району м. Одеси на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, ТОВ « Фабрика картонажно - паперових виробів», ЗАТ «Будіндустрія» про визнання права власності,-

встановила:

В лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з названим позовом, в якому просив визнати за ним право власності на майновий комплекс, розташований по АДРЕСА_1, який складається з комплексу нежитлових приміщень літ. Л, комплексу нежитлових приміщень літ. С1, комплексу нежитлових приміщень літ. Т1. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником нерухомого майна, яке було частково ним реконструйоване, в зв'язку з чим він був змушений звернутись до суду з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності.

В подальшому, ОСОБА_2 уточнив свої позовні вимоги, через що до участі в розгляді справи в якості співвідповідачів було притягнено колишніх співвласників майна- ТОВ «Фабрики картонажно - паперових виробів» та ЗАТ « Будіндустрія», яке являється законним користувачем земельної ділянки на якій розташований спірний об'єкт, та просив суд визнати право власності за ним на реконструйований майновий комплекс.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, ТОВ « Фабрика картонажно - паперових виробів», ЗАТ «Будіндустрія» про визнання права власності - задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на майновий комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з комплексу нежитлових приміщень літ. Л, комплексу нежитлових приміщень літ. С, комплекс нежитлових приміщень літ. Т, уборна літ. О, 176/1000 частин огорожі 1 -6 за адресою: АДРЕСА_1.

Встановлено порядок виконання рішення суду згідно з яким, це рішення у разі набранням ним законної сили є підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_2 на майновий комплекс розташований за адресою: : АДРЕСА_1, який складається з комплексу нежитлових приміщень літ. Л загальною площею 6 398,7 кв.м., літ. С загальною площею 504,20 кв.м., літ. Т загальною площею 540 кв.м., уборна О, 176/1000 частин огорожі 1 - 6 за адресою: АДРЕСА_1.

Не погодившись з вказаним заочним рішенням суду, заступника прокурора Малиновського району м. Одеси подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Так, задовольняючи вимоги про визнання права власності, суд першої інстанції керувався нормами ст. 376 ЦК України та виходив з того, що позивач є належним користувачем земельної ділянки.

Однак, колегія не може погодитись з таким висновком суду до якого суд дійшов в порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно ч.2 ст.. 331 ЦПК України право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 9 Закону України " Про архітектурну діяльність" встановлено, що будівництво (реконструкція) об'єкту архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Містобудівельна документація повинна бути узгоджена з : управлінням архітектури та містобудівництва, органами державного санітарного та пожежного нагляду, управлінням екологічної безпеки, управлінням інженерного захисту території міста, органами ДАІ МВС, а також іншими організаціями.

Так, позивачем, в порушення вказаних вимог закону, не надано жодних підтверджень звернення до інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області з питань, щодо отримання дозвільної документації на реконструкцію та введення реконструйованого об'єкту нерухомості до експлуатації, а також відведення земельної ділянки у встановленому законом порядку.

Твердження суду першої інстанції про те, що позивач є належним користувачем земельної ділянки відповідно до договору оренди від 01.02.2006 року є хибним, оскільки вказаний договір оренди було укладено між Одеською міською радою та ЗАТ «Будіндустрія», більш того, в порушення вимог ст. 125 ЗК України та ст..18 Закону України « Про оренду землі », відсутня державна реєстрація даного договору, що підтверджується листом управління держземагенства у м. Одесі

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 «Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України» самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво.

Крім того, п. 9 вказаної постанови передбачено, при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. У зв'язку з чим, звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого, чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Відповідно до статей 15,16 ЦК України до суду можна звернутися з позовом за умови існування порушення, невизнання або оспорювання цивільного права ( інтересу), тобто спору.

В матеріалах справи відсутні будь- які будь - які докази, що порушене позивачми питання (визнання права власності) було предметом розгляду компетентних органів, рішення яких чи їх відсутність давали б підставу вважати про наявність спору про право власності.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За встановлених обставин, колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Малиновського району м. Одеси - задоволити.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 березня 2010 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, ТОВ « Фабрика картонажно - паперових виробів», ЗАТ «Будіндустрія» про визнання права власності - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: С.О. Погорєлова

Є.С. Сєвєрова