КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа№ 910/9004/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Шипка В.В.

за участю представників:

від ініціюючого кредитора: Михалевич А.М. (довіреність від 16.01.2013 №3-Д), Смикало Я.Й. (довіреність від 16.01.2013 №2-Д);

від публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал": Пільх А.В. (довіреність від 29.12.2012 №46);

від боржника: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.09.2013

у справі № 910/9004/13 (суддя Копитова О.С.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2013 порушено провадження у справі № №910/9004/13 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон".

Ухвалою підготовчого засідання від 18.06.2013 визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" в сумі 452160,26 грн., призначено розпорядника майна боржника.

03.07.2013 в газеті „Голос України" № 120 (5620) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон".

Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 10.09.2013 визнано кредитором боржника публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Земельний капітал" на суму 1 006 908,33 грн., з яких 796 908,33 грн. віднесено до четвертої черги задоволення, 210 000 грн. - до шостої черги; включено до реєстру вимог кредиторів вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД", визнані ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство від 18.06.2013 на суму у розмірі 452 160,26 грн. з віднесенням їх до четвертої черги залдоволення; затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" на загальну суму 1 459 068,59 грн.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині визнання грошових вимог публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" в сумі 1 006 908,33 грн., товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржувану ухвалу в цій частині та відхилити відповідні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон".

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, невідповідністю викладених в оскарженій ухвалі висновків дійсним обставинам справи.

Заперечуючи правильність визнання місцевим господарським судом грошових вимог публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" в сумі 1 006 908,33 грн., скаржник зазначає, що станом на 10.06.2011 боржник виконав свої зобов'язання перед банком за кредитним договором від 25.02.2011 № 005-2011 після передачі нежилих приміщень за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.06.2011.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" апеляційну скаргу підтримали, представник публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" висловився за відхилення апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В даному випадку вказаний Закон є спеціальним.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами та доповненнями) (далі по тексту - Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до приписів статті 23 названого Закону правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що заява публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" з грошовими вимогами до боржника направлена поштою до господарського суду 02.08.2013, тобто в межах встановленого строку від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, підтверджується матеріалами справи і документальними доказами, доданими до кредиторської заяви, вимоги конкурсного кредитора - публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" до боржника ґрунтуються на укладеному ним з боржником кредитному договорі від 25.02.2011 № 005-2011, на підставі якого боржник одержав кредит в сумі 700 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 25.02.2011 № 17-12.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за названим кредитним договором його сторонами укладено іпотечний договір від 25.02.2011 № 005-2011-1-1, згідно якого в іпотеку банку було передано майно боржника - нежитлові приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв.м. у будівлі, що розташована за адресою м. Київ, провулок Лабораторний, 1.

10.06.2011 сторонами названих договорів укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов якого боржник передав у власність банку нежитлові приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3 000 кв.м. у будівлі, що розташована за адресою м. Київ, провулок Лабораторний, 1, а банк перерахував боржнику 54 620,66 грн. різниці між вартістю предмету іпотеки - 1 006 908.33 грн. і розміром існуючої на момент укладання договору заборгованості боржника перед банком за кредитним договором від 25.02.2011 № 005-2011-1-1 - 952 287,67 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2012 у справі № 5011-62/1814-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2012, визнано недійсними додаткову угоду від 01.02.2011 про розірвання договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 27.08.2005, іпотечний договір № 005-2011-1-1 від 25.02.2011 та договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.06.2011.

Наявними матеріалами справи підтверджується факт укладання вищезазначеного кредитного договору від 25.02.2011 № 005-2011 та його виконання кредитором. Одержання коштів за названим договором також визнається боржником, спору з цього приводу немає.

Відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно положень Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина 1 статті 1047). Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Оскільки договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.06.2011 визнано недійсним в судовому порядку, на підставі частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України він не створює юридичних наслідків, а його сторони не позбавлені права ставити питання про застосування наслідків недійсності правочину.

За відсутності підстав вважати, що виконання боржником зобов'язань перед банком, що витікають з кредитного договору від 25.02.2011 № 005-2011-1-1, відбулося, місцевим господарським судом обґрунтовано визнано грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" до боржника.

Доводи апеляційної скарги з урахуванням встановлених обставин справи, правильності висновку суду не спростовують.

За насідками системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства колегія суддів доходить висновку про те, що порушення норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали в частині визнання вимог публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 10.09.2013 у справі № 910/9004/13 в частині розгляду грошових вимог публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" до боржника залишити без змін.

Справу № 910/9004/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Л.Л. Гарник

Судді В.О. Пантелієнко

В.В. Шипко