10.12.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц- 797287313 р. Головуючий в першій

Категорія 44 інстанції Лугвіщик А.М.

Доповідач в апеляційній

інстанції Моцний М.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Моцного М.В.,

суддів - Андрейченко А.А., Саліхова В.В.,

за участю секретаря - Лашкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 07 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа - Відділ Опіки та піклування Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_6, такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач є власником 17/20 часток квартири АДРЕСА_1 та є її головним наймачем. У спірній квартирі разом з ним зареєстровані та проживають відповідачі - донька ОСОБА_3 та онука ОСОБА_6, які з червня 2007 року залишили квартиру та постійно проживають за іншою адресою: у квартирі АДРЕСА_2. Позивач зазначає, що у квартирі відсутні речі відповідачів, перешкод у користуванні житловою площею ним не чинилися, а тому відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України є підстави для визнання їх такими, що втратили право користування жилою площею.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 07 лютого 2012 року вимоги позову задоволені.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подала апеляційну скаргу в якій просить його скасувати, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, ОСОБА_4, власник 3/20 часток вказаної квартири, надала заяву про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 у який зазначає, що суд в порушення норм процесуального права не залучив її до участі у розгляді справи, чим порушив її права як співвласника спірної квартири.

В судове засідання сторони не з'явилася, повідомлені належним чином про час та місце слухання справи, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи. Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши доповідь головуючого, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення про задоволення вимог позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі зареєстровані у спірній квартирі, однак не проживають в ній з червня 2007 року, а тому відповідно до ст. 321 ЦК України та ст. 71, 72 ЖК України є такими, що втратили право користування жилою площею.

З таким висновком не погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Таким вимогам закону ухвалене у справі рішення не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 являвся власником 17/20 часток квартири АДРЕСА_1, 3/20 частки вказаної квартири належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с. 8-11).

З довідки КП «Житлосервіс-5» від 13.04.2010 року № 624 вбачається, що у спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_5, донька - ОСОБА_3, онука - ОСОБА_6 (а.с.22).

Відповідно до Акту обстеження житлових умов заявника від 05 квітня 2011 року, складеного сусідами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, підписи яких посвідчені КП «Житлосервіс-5» у спірній квартирі приживає позивач по справі ОСОБА_5, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 не проживають починаючи з червня 2007 року, речі відповідачів у квартирі відсутні, замки у квартирі не змінювались, перешкоди у проживанні у квартирі зі сторони позивача не чинилися.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції не врахував, що положення ст. 71 ЖК України, якою встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, застосовуються до правовідносин, які виникають з договору найму жилого приміщення.

В той же час зі справи вбачається, що позивач являється власником частки у спірній квартирі, а тому до спірних правовідносин мають застосовуватися положення ч. 2 ст. 405 ЦК України, яким визначено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом першої інстанції дані обставини залишені без належного з'ясування, до участі у справі не залучено іншого співвласника квартири ОСОБА_4, не встановлені підстави виникнення у відповідачів права на проживання у спірній квартирі, не перевірено наявності домовленості з власниками житла щодо відсутності відповідачів, тобто не встановлено обставини справи і визначені відповідно до них правовідносини, які склалися між сторонами, а тому рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, воно в силу п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер позивач по справі ОСОБА_5(а.с.50).

Відповідно до листа приватного нотаріуса ОСОБА_10 від 05.09.2013 року № 276/01-16 після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа № 8/2012 року та із заявами про прийняття спадщини звернулися - ОСОБА_11 дружина спадкодавця, ОСОБА_3 - донька спадкодавця (відповідач), ОСОБА_12 - син спадкодавця; від спадщини відмовився батько спадкодавця ОСОБА_13 на користь відповідача ОСОБА_3.(а.с.58).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1, 4 ч.1 ст.309, ч. 1 ст. 310 України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 07 лютого 2012 року - скасувати.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа - Відділ Опіки та піклування Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.В.Моцний

Судді: А.А.Андрейченко

В.В.Саліхов