РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/1441/13Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
"03" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
головуючого суддіСамойлової О.В.
СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за заявою Територіальної громади місця Судак в особі Судацької міської ради АР Крим про визнання спадщини відумерлою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 26 березня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2013 року Територіальна громада м. Судак в особі Судацької міської ради АР Крим звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати спадщину у вигляді садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 відумерлою та передати її у власність громаді м. Судака в особі Судацької міської ради АР Крим.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_8, після її смерті відкрилась спадщина у вигляді садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належав їй на підставі свідоцтва про право власності. Після відкриття спадщини минуло більше чотирьох років, спадщину ніхто не прийняв, на підставі чого заявник просить заяву задовольнити.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 26 березня 2013 року заяву Територіальної громади міста Судак в особі Судацької міської ради АР Крим задоволено. Визнано спадщину у вигляді садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, яка відкрилась після смерті ОСОБА_8 відумерлою та передано її у власність громади м. Судака в особі Судацької міської ради АР Крим.
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви.
Апелянт зазначає, що відповідно до Договорів дарування від 26.06.2003 року ОСОБА_8 подарувала, а ОСОБА_6 прийняла в дар спірний садовий будинок і земельну ділянку АДРЕСА_1.
Крім того, апелянт зазначає, що з 2003 року вона є членом кооперативу СТ «Меганом» та регулярно сплачує членські внески, витрати на утримання кооперативу, компенсаційні витрати на використання електричної енергії. Вказані обставини, на думку апелянта, виключають підстави для задоволення заяви Територіальної громади м. Судак в особі Судацької міської ради АР Крим.
Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутністю представника заявника на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_8 (а.с.7).
Згідно з повідомленням Судацької державної нотаріальної контори № 229/01-16 від 12.03.2013 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_8 нотаріальною конторою не заводилась (а.с.19).
За життя ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Сонячнодолинною сільською радою 27.08.2001 р., належав садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).
Задовольняючи заяву Територіальної громади м. Судака, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, яка складається із зазначеного садового будинку, спадкоємців після смерті ОСОБА_8 ні за законом ні за заповітом немає, після відкриття спадщини минуло більше року, а тому наявні підстави, передбачені статтею 1277 ЦК України для визнання спадщини відумерлою.
Колегія суддів вважає, що такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права та на підставі не повно з'ясованих обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Справи про визнання спадщини відумерлою суд розглядає в порядку окремого провадження (ст. 234 ЦПК України).
Згідно ст. 278 ЦПК України суд, лише встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
При цьому ч. 2 ст. 235 ЦПК України передбачено, що з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
З вищенаведених норм закону випливає, що суд першої інстанції в обов'язковому порядку мав перевірити чи була прийнята спадщина після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8, про склад спадщини або про приналежність майна іншим особам.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Ухвалене у справі рішення таким вимогам не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Договору дарування від 26.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Судацького міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_9 реєстровий № 1828, ОСОБА_8 подарувала, а ОСОБА_6 прийняла у дар садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з садового будинку, підвалу, мансарди, відкритої веранди, вбиральні, розмір житлової площі 33,1 кв.м, розмір загальної площі 113,1 кв.м. (а.с.36).
Крім того, ОСОБА_6 набула право власності на земельну ділянку площею 0,0637 га, розташовану в АДРЕСА_1, на підставі Договору дарування від 26.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Судацького міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_9, укладеному між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (а.с.37).
Відповідно до ст. ст. 328, 1301 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини 3 статті 640 ЦК України у редакції, що діяла на час укладення договору дарування, договір, якій підлягає нотаріальному посвідченню або державної реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦК України в редакції, що діяла на час укладення договору, до договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 цього Кодексу, якими передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідченим, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.
За змістом ч. 3 статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.
В пункті 10 договору дарування від 26.06.2003 року також зазначено, що право власності на садовий будинок у ОСОБА_6 виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору (а.с. 36).
Отже, ухвалюючи рішення про задоволення заяви Територіальної громади м. Судака, суд першої інстанції не з'ясував викладені вище обставини, не визначився з характером правовідносин та дійшов помилкового висновку про те, що садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, є спадковим майном, застосувавши до нього положення ст. 1277 ЦК України та ст. 278 ЦПК України.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З урахуванням обставин, що встановлені у справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що садовий будинок, який на час смерті ОСОБА_8, належав на праві власності ОСОБА_6, не може входити до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_8
За таких обставин підстави для задоволення заяви Територіальної громади міста Судак в особі Судацької міської ради АР Крим про визнання спадщини відумерлою відсутні.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 1, 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 26 березня 2013 року - задовольнити.
Рішення Судацького міського суду АР Крим від 26 березня 2013 року - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні заяви Територіальної громади місця Судак в особі Судацької міської ради АР Крим про визнання спадщини відумерлою - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.
Судді:
О.В.Самойлова Т.С. Авраміді А.П. Приходченко