СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 901/2928/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Гонтаря В.І.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Афанасьєва Олександра Олегівна, довіреність № 58-Д від 19.12.12, Фонд майна Автономної Республіки Крим;

представник відповідача, не з'явився, Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт";

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 30 вересня 2013 року у справі №901/2928/13

за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)

до Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28,Керч,98312)

про стягнення 100644,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2013 року у справі № 901/2928/13 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" на користь бюджету Автономної Республіки Крим неустойку за безпідставне користування майном у розмірі 100 644,32 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням матеріального та процесуального права.

Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року суддю Плута В.М. замінено на суддю Рибіну С.А.

У судове засідання, призначене на 18 грудня 2013 року представник відповідача не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні - не скористався. Представник позивача підтримав свої доводи.

На адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Крім того, судова колегія вказує на те, що відповідач не надав суду доказів зайнятості свого представника в іншому судовому процесі, також судова колегія зазначає, що сторона не позбавлена можливості направлення до судового засідання іншого свого представника.

Судова колегія вважає можливим розглянути скаргу без участі відповідача, оскільки відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, 02 січня 2002 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) і Керченським морським торгівельним портом (орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу колишнього Керченського судноремонтного заводу ВО „Південрибсудноремонт", що належить Автономній Республіці Крим, розташованого за адресою: вул. Айвазовського, 29, м. Керч, на земельній ділянці 16,81 га.

Зазначене майно було передано відповідачу за актом приймання-передачі від 09.01.2002 (а.с. 12).

Упродовж дії договору між Фондом майна та відповідачем вносились певні зміни до договору шляхом укладання додаткових угод.

Термін дії договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 20.08.2002, було встановлено до 31.12.2011.

Відповідно до статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" Фонд майна повідомив відповідача про те, що не має наміру продовжувати дію договору (лист від 29.09.2011 № 08-21/8203 - а.с. 41).

Пунктом 10.7 договору, в редакції додаткової угоди № 13 від 30.11.2007, передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору.

Листом від 30.01.2012 Фонд майна повідомив відповідача про те, що договір припинив свою дію з 31.12.2011 (а.с. 42).

Відповідно до пункту 5.8 договору в редакції додаткової угоди № 13 від 30.11.2007, у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю або юридичній особі, вказаній орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Оскільки відповідач не повертав орендоване майно, Фонд майна змушений був звернутися з відповідним позовом до суду.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012, у справі № 5002-33/745-2012, суд зобов'язав відповідача повернути Фонду майна цілісний майновий комплекс колишнього Керченського судноремонтного заводу ВО „Південрибсудноремонт", що належить Автономній Республіці Крім, розташований за адресою: м. Керч, вул. Айвазовського, 29, шляхом виселення.

Однак, відповідачем орендоване майно не було повернуто у зазначений законом та договором строк.

У зв'язку з викладеним, Фонд майна Автономної Республіки Крим подав позовну заяву до господарського суду Автономної Республіки Крим про стягнення з Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт" неустойки за безпідставне користування майном за період з 01.01.2012 по 31.01.2013 в сумі 314 436,01 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2013, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2012, у справі № 901/711/13 позовні вимоги Фонду майна Автономної Республіки Крим були задоволені у повному обсязі, суд стягнув з Державного підприємства Керченський морський торговельний порт на користь бюджету Автономної Республіки Крим неустойку за безпідставне користування майном у сумі 314 436,01 грн.

З огляду на те, що станом на цей час орендоване майно не повернуто Фонду майна Автономної Республіки Крим, позивач знову звернувся до суду із позовною заявою про стягнення неустойки за безпідставне користування майном за період з 01.02.2013 по 05.06.2013.

Пунктом 3.11 договору у редакції додаткової угоди № 16 від 26.11.2009 передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Акт приймання-передачі майна надається орендодавцеві у місячний термін після його підписання, у противному випадку, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати до моменту надання орендодавцю акту приймання-передачі.

Якщо протягом місяця після припинення дії цього договору не повертається орендоване майно, орендодавець має право вимагати від орендаря уплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення за необґрунтоване використання майна.

Переглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія визнає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню, з нижченаведених підстав.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, сплата неустойки.

Оскільки відповідач до цього часу не повернув орендоване майно, позивачем за період з 01.02.2013 по 05.06.2013 нарахована неустойка за безпідставне користування майном у сумі 100 644,32 грн.

Однак, враховуючи те, що відповідачем за цей же період на розрахунковий рахунок бюджету Автономної Республіки Крим сплачувалася орендна плата, сума якої станом на 08.08.2013 складає 100 644,34 грн., то позивач просить стягнути неустойку за період з 01.02.2013 по 05.06.2013 до бюджету Автономної Республіки Крим в сумі 100 644, 32 грн. (201 288,66 грн. (нарахована неустойка) - 100 644,34 грн. (сплачена орендна плата) = 100 644,32 грн.).

У своєму відзиві відповідач зазначає, що за умовами договору сторони повинні здійснити інвентаризацію майна, скласти передаточний акт та акт незалежної оцінки майна, після чого здійснювати повернення майна за актом приймання-передачі. Зазначені дії здійснені не були, тому Державне підприємство „Керченський морський торговельний порт" вважає, що його вина у неповерненні майна відсутня.

Як зазначалося у позові та підтверджено доказами, доданими до матеріалів справи, після припинення дії договору оренди Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» відмовилось повертати орендований цілісний майновий комплекс, у зв'язку з чим Фонд майна був змушений вирішувати питання повернення майна у судовому порядку.

Так, при розгляді справи № 5002-33/745-2012 господарським судом встановлено, що вимоги Фонду майна Автономної Республіки Крим щодо повернення орендованого об'єкту у встановленому договором та законом порядку Держаним підприємством „Керченський морський торговельний порт" виконані не були.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного суду від 08.10.2012 у справі № 5002-33/745-2012, задоволено позов Фонду майна Автономної Республіки Крим, Державне підприємство „Керченський морський торговельний порт" зобов'язано повернути Фонду майна цілісний майновий комплекс колишнього Керченського судноремонтного заводу ВО „Югрибсудоремонт", розташований за адресою: м. Керч, вул. Айвазовського, 29, шляхом виселення.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Доводи відповідача щодо відсутності у нього можливості повернути об'єкт оренди з тих підстав, що позивач ухилявся від пропозицій відповідача щодо створення комісії з інвентаризації, та у зв'язку із забороною вчиняти будь-які дії щодо цього об'єкту, суд не приймає до уваги, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення неустойки за користування майном після закінчення строку дії договору оренди, а спір про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди позивачу був предметом розгляду у справі № 5002-33/745-2012.

Клопотання відповідача про зменшення стягуваної суми неустойки суд першої інстанції правомірно залишив без задоволення, оскільки розмір неустойки за користування майном після закінчення строку дії договору оренди прямо передбачений нормами статті 785 Цивільного кодексу України та не може бути змінений за домовленістю сторін чи за ініціативою суду.

Згідно з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності є неправильним.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 березня 2012 року у справі № 3-13гс12.

За таких обставин, позовні вимоги Фонду майна Автономної Республіки Крим про стягнення з Державного підприємства „Керченський морський торговельний порт" неустойки за безпідставне користування майном за період з 01.02.2013 по 05.06.2013 у сумі 100 644,32 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що правомірно задоволенні. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду. Керуючись статтями 101, п.1 ч.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2013 року у справі № 901/2928/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді В.І. Гонтар

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)

2. Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28,Керч,98312)