ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.12.2013 Справа № 901/3829/13
За позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Геозем Крим»
про стягнення 17156,64 грн.
Суддя Куртлушаєв М.І.
Представники:
від позивача - Семака В.Ю. - представник, дов. від 02.07.2013;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геозем Крим» заборгованості у розмірі 17156,64 грн., з яких: 16476,80 грн. - сума основного боргу, 679,84 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.03.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір №СД/ВКБ-57, за умовами якого відповідач зобов'язувався у 2012 році виконати роботи з інженерно-геологічних вишукувань на суші в зоні майбутнього будівництва поліклініки Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний».
Як на підставу звернення до суду позивач посилається на свою відмову від договору №СД/ВКБ-57 та не повернення відповідачем суми авансу у розмірі 16476,80грн.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2013 позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.
04.12.2013 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю їх представника бути присутнім у судовому засіданні.
Відповідач також явку представника у судове засідання 05.12.2013 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, вимоги суду не виконав.
Враховуючи неявку представників учасників судового процесу, невиконання ними вимог суду, розгляд справи було відкладено на 19.12.2013.
19.12.2013 у судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи копій статутних документів та платіжного доручення.
Суд долучив документи до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання двічі не з'явився.
Ухвала про порушення провадження у справі від 19.11.2013 була направлена рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві: вул. Пролетарська, 1А, м. Сімферополь, 95001.
Зазначена адреса підтверджена Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ( а.с. 29-30).
Вказана ухвала була повернута суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 35-37).
В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а вразі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (розділ 3 п. 3.9.1).
Наступна ухвала також була спрямовані на зазначену адресу.
Таким чином, відповідач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи, однак, правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалось.
У відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Оскільки відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом на участь у судовому процесі, суд вважає за можливе у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі матеріалів, які наявні у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
16.03.2012 між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геозем Крим» (підрядник) був укладений договір № СД/ВКБ-57 (підряд на виконання робіт) / надалі - Договір/.
Предметом даного Договору є виконання підрядником у 2012 році робот з інженерно-геологічних вишукувань на суші в зоні майбутнього будівництва поліклініки ДП «МТП «Южний».
Відповідно до пункту 4.1 Договору, загальна ціна робіт становить 41192,01 грн.
При цьому, замовник протягом 10 банківських днів з моменту отримання виставленого підрядником рахунку проводить авансування у сумі 40% від загальної ціни робіт (пункт 5.1 Договору).
Судом встановлено, що Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Геозем Крим» аванс у сумі 16476,80 грн. (40% від ціни робіт), що підтверджується платіжним дорученням №10605 від 15.05.2012.
Водночас, пунктом 2.4 Договору передбачено, що замовник (позивач у справі) має право у будь-який час до закінчення робіт відмовитись від Договору, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи.
Як на підставу відмови від Договору позивач посилається на лист від 01.06.2012 (а.с. 20).
Дослідивши у судовому засіданні вказаний документ, суд зазначає, що в ньому відсутня відмова позивача від Договору, а лише викладене твердження позивача про те, що Договір є розірваним без зазначення будь-яких правових підстав.
Проте, у наступному, в претензії від 13.08.2012 позивач конкретизував зміст вищезазначеного листа, з посиланням на пункт 2.4 Договору, зазначивши про відмову від Договору (а.с. 22).
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідачем не представлено суду доказів виконання підрядних робіт з інженерно-геологічних вишукувань на суші в зоні майбутнього будівництва поліклініки ДП «МТП «Южний».
Частина 3 ст. 651 ЦК України передбачає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Оскільки відмова від договору підряду у названому випадку встановлена самим Договором, то він вважається розірваним, якщо замовник заявив про таку відмову.
Згідно із ч. 2 ст. 653 ЦК України - у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У зв'язку із чим позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати за Договором у розмірі 16476,80 грн. грн., підлягає задоволенню.
У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути 3% річних у сумі 679,84грн.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. п. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд зазначає, що у Договорі не передбачений строк повернення авансу у разі розірвання договору, а тому підлягає застосуванню положення п. 2 зазначеної статті.
Втім, приймаючи до уваги, що лише в претензії було зазначено позивачем про відмову від Договору, то саме з цією подією буде пов'язано встановлення періоду прострочення виконання зобов'язань з боку відповідача.
Натомість, дана претензія була повернута позивачеві 19.11.2012, з посиланням на те, що організація вибула (а.с. 24).
При цьому, суд звертає увагу, що кореспонденція була направлена за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Геозем Крим», яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: вул. Пролетарська, 1А, м. Сімферополь, що свідчить про правильність дій позивача стосовно належного повідомлення про відмову від Договору.
Отже, з урахуванням вказаних обставин, на думку суду останнім днем повернення авансу відповідачем має вважатися - 26.11.2012 (19.11.2012 + 7 днів).
За розрахунками суду, з відповідача підлягає стягненню 3% річних у сумі 458,96грн., а саме:
за період з 27.11.2012 по 31.12.2013 - 47,27 грн.: (16476,80 х 3 х 35 : 366 : 100),
за період з 01.01.2013 по 31.10.2013 - 411,69 грн.: (16476,80 х 3 х 304 : 365 : 100).
В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 220,88 грн. суд у позові відмовляє у зв'язку з безпідставністю нарахування вказаної суми.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір відноситься на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 19.12.2013 судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повне рішення складено 23.12.2013.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геозем Крим» на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» 16476,80 грн. - суми основного боргу, 458,96 грн. - 3% річних та 1698,35 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Видати накази після вступу рішення в законну силу.
3. У іншій частині позову відмовити.
Суддя М.І. Куртлушаєв