УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/1524/13-ц Головуючий у 1-й інст. Василенко Р.О.

Категорія 21 Доповідач Кочетов Л. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

при секретарі Крижанівській М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом прокурора Коростишівського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про розірваня договору дарування житлового будинку та зобов»язання повернути будинок за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року прокурор звернувся до суду з зазначеним позовом та в обгрунтування своїх вимог вказав, що вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 грудня 2011 року ОСОБА_4 засуджений за ст. 189 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі. Цим же вироком з законних представників засудженого - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 стягнуто 67014.76 грн. матеріальної та 10000.00 грн. моральної шкоди. На виконання вказаного вироку, на підставі виконавчих листів № 1-20/11 від 09 грудня 2011 року, відкрито виконавче провадження та постановою старшого державного виконавця Крачука О.Е. від 22 травня 2012 року арештовано все майно боржника ОСОБА_2 та останньому оголошено по заборону його відчудження. 28 травня 2012 року між ОСОБА_2 та його матір»ю - ОСОБА_3 укладено договір про розірвання договору дарування житлового будинку, внаслідок чого право власності на вказане майно перейшло від боржника до іншої особи, а вирок суду в частині відшкодування шкоди залишився невиконаним. У зв»язку з викладеним, просив визнати зазначений договір недійсним та зобов»язати ОСОБА_3 повернути будинок.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2013 року в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі прокурор просить рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 09 грудня 2011 року ОСОБА_4 засуджений за ст. 189 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі. Цим же вироком з законних представників засудженого - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 стягнуто 67014.76 грн. матеріальної та 10000.00 грн. моральної шкоди (а.с. 37-47).

На виконання вказаного вироку, на підставі виконавчих листів № 1-20/11 від 09 грудня 2011 року, відкрито виконавче провадження та постановою старшого державного виконавця Крачука О.Е. від 22 травня 2012 року арештовано все майно боржника ОСОБА_2 та останньому оголошено по заборону його відчудження (а.с. 54).

На час винесення зазначеної постанови, ОСОБА_2, на підставі договору дарування від 16 травня 2008 року, належав житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 96-97)

28 травня 2012 року між ОСОБА_2 та його матір»ю - ОСОБА_3 укладено договір про розірвання договору дарування житлового будинку, внаслідок чого право власності на вказане майно перейшло від боржника до іншої особи (а.с. 20).

На час укладення зазначеної угоди, вирок суду в частині відшкодування шкоди залишився невиконним.

У відповідності до вимог ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

На момент вчинення оспорюваного правочину, ОСОБА_2 було відомо про невиконані зобов»язаня щодо відшкодування шкоди, та вказана обставина ним не заперечується.

На момент винесення рішення у справі, ОСОБА_2 продовжував проживати у спірному будинку, а ОСОБА_3 у вказаний будинок не вселилася, що вбачається з заяв ОСОБА_2 до суду (а.с. 104-106) та підтверджено сторонами при встановленні анкетних даних під час судового розгляду справи. Тому, колегія суддів вважає, що укладаючи оспорювану угоду, сторони не мали на меті настання правових наслідків, передбачених договором по розірвання договору купівлі-продажу.

За таких обставин, колегія судів вважає, що спірний правочин є фіктивним, оскільки вчинений при наявності постанови держвиконавця про заборону відчуження майна, без наміру створити правові наслідки та з метою уникнення від подальшого виконання судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду цивільного позову у кримінальній справі щодо відшкодування майнової й моральної шкоди, спричиненої злочином.

Оскільки рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з постановленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задовільнити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2013 року скасувати, постановивши нове, яким позов задовільнити.

Визнати недійсним договір про розірвання договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 від 28 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посвідчений приватним нотріусом Коростишівського районного нотаріального округу ОСОБА_7

Зобов»язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави 2882.16 грн. судового збору, по 1441.08 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді