АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1614/2349/12

Номер провадження 11/786/658/2013

Категорія ст.115 ч.1 КК України О.Т.З. Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О.О.

Доповідач ап. інст. Кожевніков О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді Кожевнікова О.В.

Суддів Герасименко В.М., Ландар О.В.

за участю:

прокурора Акулової С.М.

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями старшого прокурора прокуратури Кременчуцького району, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 на вирок Кременчуцького районного суду від 29 березня 2013року.

Цим вироком:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кременчука Полтавської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, займається індивідуальною трудовою діяльністю, в силу ст. 89 КК України такий, що не має судимості,-

засуджений:

- за ч.2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 115 КК України на 8 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено покарання 13 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь:

-

- потерпілої ОСОБА_4 8646 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 гривень на відшкодування моральної шкоди;

- потерпілого ОСОБА_5 4181 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

- Глобинської центральної районної лікарні у відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_6 в сумі 4155 гривень 03 копійки.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку ОСОБА_2 визнаний винуватим в тому, що 19 червня 2012 року близько 23 год. 30 хв., знаходячись в помешканні ОСОБА_7, в будинку АДРЕСА_2, розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та переглядав футбольний матч, в ході чого між ОСОБА_2 з одного боку, і ОСОБА_8 та ОСОБА_6 - з іншого боку, виникла сварка, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, так як ОСОБА_2 вболівав за збірну Англії, а не за збірну України, сварка в подальшому переросла в бійку. В ході якої ОСОБА_2 наніс один удар кухонним ножем в грудну клітину ОСОБА_8, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва та черевної порожнини з пошкодженням серця, лівостороннього гемотораксу, внаслідок чого ОСОБА_8 помер на місці події та наніс один удар ножем в задню частину тулубу ОСОБА_6, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення лівого купола діафрагми, поранення селезінки, лівої долі печінки, внутрішньочеревної кровотечі. Останній був госпіталізований до районної лікарні, однак ІНФОРМАЦІЯ_2 року від заподіяних тілесних ушкоджень помер.

В апеляції старший прокурор прокуратури Кременчуцького району просить скасувати вирок стосовно ОСОБА_2 та постановити новий вирок, посилаючись на те, що суд першої інстанції через невідповідність висновків обставинам справи необґрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_2 з п.1 ч.2 ст. 115 КК України на ч.1 ст.115, ч.2 ст.121 КК України, а саме судом невірно зроблено висновок про те, що ОСОБА_2 не намагався завершити вбивство пораненого ОСОБА_6

В апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину. Вважає, що ОСОБА_2 діяв у стані необхідної оборони та не перевищував її меж, оскільки захищався від нападу групи осіб.

В апеляції, з внесеними доповненнями, засуджений ОСОБА_2 зазначає, що вирок суду є незаконним внаслідок неповноти досудового та судового слідства, вважає, що він не вчиняв злочини, передбачені ч.2 ст. 121, ч.1 ст. 115 КК України, при цьому вказує на те, що тілесні ушкодження ОСОБА_8 та ОСОБА_6 він наніс тільки з метою самооборони від нападу останніх, умислу на позбавлення їх життя в нього не було. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування для з'ясування всіх обставин справи.

Справа розглядається на правилами КПК України (в редакції 1960 року) відповідно до п. 11 розділу Х1 Перехідних положень до КПК України, який встановлює, що кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримував апеляцію та просив залишити вирок без змін, засудженого, який просив задовольнити його апеляцію, провівши судової дебати та заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Факт завдання засудженим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень потерпілим за наведених у вироку обставин в апеляціях не заперечується.

Твердження в апеляціях засудженого та його захисника про завдання тілесних ушкоджень при необхідній обороні не ґрунтується на зібраних по справі доказах.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що його син розповів йому, що ОСОБА_2 пристава до ОСОБА_8, після чого вони зчепились, він їх розбороняв і в цей час отримав удар ножем та побіг до дому.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що коли вони в складі бригади «Швидкої допомоги» забирали ОСОБА_6 в лікарню, останній розповідав, що намагався розборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_8, а також, що ОСОБА_2 за ним гнався, а потім вдарив ножем.

За висновком додаткової судово-медичної експертизи показання ОСОБА_2 про обставини нанесення ударів потерпілому ОСОБА_8, з положення лежачі в кріслі не відповідають даним судово-медичного дослідження трупу потерпілого щодо напрямку нанесення удару (а.с. 75 т. 2).

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_10 підтвердив ці обставини та пояснював, що нанести удари ножем з положення лежачі в кріслі неможливо.

Оцінивши наведені докази у їх сукупності суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень в ході сварки, що виникла між засудженим та потерпілими, а не під час їх нападу на ОСОБА_2.

Сам факт наявності у засудженого легких тілесних ушкоджень в виді синців м'яких тканин голови, шиї, правого плеча (а.с. 40 т. 2) не свідчить про напад на нього, оскільки виникнення сутички між ним та потерпілими підтверджується наведеними вище доказами.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 мав намір на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю ОСОБА_8 та ОСОБА_6, що підтверджується тим, що він наніс лише по одному удару ножем кожному із потерпілих, даний факт ніким із учасників процесу не оскаржується.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не намагався завдати ударів пораненому ОСОБА_6 хоча для цього об'єктивних перешкод не було, засуджений не наздоганяв потерпілого, не погрожував вбити, а також, що смерть ОСОБА_6 настала на шостий день після нанесення удару, суд прийшов до обґрунтованого висновку про заподіяння ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, які потягли його смерть та правильно кваліфікував дії засудженого в цій частині за ч. 2 ст. 121 КК України.

Оскільки потерпілому ОСОБА_8 засудженим нанесений удар ножем в грудну клітку зліва з пошкодженням черевної порожнини та серця, тобто життевоважливого органу суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність у засудженого умислу на позбавлення життя потерпілого та правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що досудове та судове розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_2 проведено всебічно, повно та об'єктивно, внаслідок чого встановлені всі обставини справи, що мають істотне значення, на підставі яких суд прийняв законне, обґрунтоване рішення, а отже доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 про скасування вироку суду є необґрунтованими.

З огляду на наведене, апеляція старшого прокурора прокуратури Кременчуцького району, також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 365, 366 пунктами 11,15 розділу ХІ «;Перехідні положення» КПК України ( в редакції 1960 року), колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляції старшого прокурора прокуратури Кременчуцького району, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29 березня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

СУДДІ :

Кожевніков О.В. Герасименко В.М. Ландар О.В.