ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 грудня 2013 року Справа № 921/363/13-г/10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П.

суддівГольцової Л.А. (доповідач), Губенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012"

на рішення та на постановуГосподарського суду Тернопільської області від 14.06.2013 Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013

у справі№ 921/363/13-г/10

господарського судуТернопільської області

за позовомУправління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради

доПриватного підприємства "Торговий дім Тернопіль"

проусунення перешкод в користуванні майном шляхом звільнення приміщення

за участю представників сторін:

позивача: Сухарська А.В., дов. від 14.02.2013;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

ПП "Продсервіс Україна 2012": Фащевська М.М., дов. від 01.11.2013;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.06.2013 у справі №921/363/13-г/10 (суддя Півторак М.Є.) позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Костів Т.С., судді - Малех І.Б., Желік М.Б.) рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.06.2013 у справі № 921/363/13-г/10 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ПП "Продсервіс Україна 2012" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані вище рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, в пунктах 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 "Про незалежність судової влади" встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченим процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 107 ГПК України, сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Тобто, особи, які не є сторонами по справі повинні доводити той факт, що оскаржуване рішення стосується їх прав та обов'язків.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги. (Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі №23/294).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом спору є усунення перешкод в користуванні майном шляхом звільнення приміщення, яке є об'єктом оренди за договором № 3206, укладеним між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна, як уповноваженим органом по укладанню договорів оренди та ПП "Торговий дім Тернопіль".

В підтвердження доводів касаційної скарги стосовно того, що оскаржувані судові рішення у даній справі стосуються прав та обов'язків ПП "Продсервіс Україна 2012", підприємство посилається на те, що воно створене внаслідок реорганізації шляхом виділу ПП "Торговий дім Тернопіль" і йому, згідно розподільчого балансу, передано права та обов'язки за спірним договором оренди № 3206. Тобто, скаржник вважає, що внаслідок зазначення в розподільчому балансі відомостей про договір оренди № 3206 і зважаючи на предмет спору у даній справі, порушується його право щодо користування майном за цим договором.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.01.2013 у справі № 5/41/5022-1171/2011 за позовом Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради до ПП "Торговий дім Тернопіль" про стягнення коштів та вчинення дій відмовлено в задоволенні заяви ПП "Торговий дім Тернопіль" про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі.

Суди, під час розгляду вищезазначеної заяви дійшли висновку, що ПП "Торговий дім Тернопіль" є діючим підприємством, жодної реорганізації, яка б передбачала припинення юридичної особи не відбулось. Надані підприємством документи свідчать не про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) ПП "Торговий дім Тернопіль" в розумінні ст. 59 ГК України, ст. 106 ЦК України, а про виділ в розумінні ст. 109 ЦК України ПП "Продсервіс Україна 2012" із ПП "Торговий дім Тернопіль".

При цьому, скаржник не зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції та перегляді рішення в апеляційному порядку, ним, або будь-ким іншим, зокрема, ПП "Торговий дім Тернопіль" ставилось питання щодо розгляду та надання оцінки такому документу, як розподільчий баланс та про відомості, зазначені в ньому.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, мотивувальна та резолютивна частини рішення і постанови попередніх судових інстанцій не містять жодних посилань, які б стосувались прав та обов'язків скаржників.

Статтею 11110 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції не вбачає порушень оскаржуваними процесуальними документами прав та інтересів ПП "Продсервіс Україна 2012", а тому подана в порядку ст. 107 ГПК України касаційна скарга ПП "Продсервіс Україна 2012" визнається судом касаційної інстанції необґрунтованою та такою, що не містить правових підстав для скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.06.2013 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 у справі № 921/363/13-г/10.

Відповідно до п. 63 ПостановиПленуму Вищого господарського суду України від 24.10.20011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України", у розгляді касаційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи господарським судом нижчої інстанції і яка вважала, що таким господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, касаційна інстанція, прийнявши касаційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягає поверненню з передбачених ГПК підстав), повинна з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи судовими рішення місцевого та апеляційного господарських судів не порушено та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі попередніми судовими інстанціями не вирішувалися, то суд касаційної інстанції своєю ухвалою припиняє касаційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт касаційного оскарження.

Аналогічної позиції про необхідність припинення провадження за скаргою особи, яка не брала участі у справі, і яка не довела в суді факту вирішення питання судами попередніх інстанцій про її права та обов'язки, а також про відсутність необхідності перегляду рішень судів по суті за вказаних обставин, дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постанові від 07.07.2009 у справі № 01/65-88 та постановах від 02.03.2010 у справі № 5/131-09, від 02.03.2010 у справі № 5/130-09, від 23.03.2010 у справі № 1/1120-26/396.

Керуючись ст.ст. 80, 86, 107 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012" у справі № 921/363/13-г/10 припинити.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Н.М. ГУБЕНКО