Справа № 256/4449/13-ц
256/1293/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
(заочне)
12 грудня 2013 року
Калінінській районний суд м. Донецька в Донецькій області в складі:
головуючої судді - Токарєвої Н.М.,
при секретарі - Даткової К.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компаній Калінінського району м. Донецька» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_4 підприємство «Керуюча компаній Калінінського району м. Донецька» звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати відповідача ОСОБА_3, таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі № 1 будинку № 9 «а» по вул.. Герцена у м. Донецьку, як не проживаючого за даною адресою понад шість місяців без поважних на те причин на підставах, передбачених ст. 71, 72 ЖК України.
У позовній заяві, позивачка посилається на те, що відповідно до рішення Донецької міської ради №2/18 від 26.05.2006 року «Про створення комунального підприємства Донецької міської ради «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька», затвердженого розпорядженням Донецького міського голови № 1249 від 15.11.2006 року житлова організація створена з метою забезпечення потреб населення по наданню всього комплексу житлово-комунальних послуг в повному обсязі; організації безперебійної роботи систем тепло-, водо-, газопостачання і водовідведення житлових будинків. Житловий будинок № 9 «а», кв. 1 по вул. Герцена у м. Донецьку знаходиться на балансі КП «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька» на підставі наказу Управління житлового господарства від 26.03.2003 року № 59-ос та листа управління житлового господарства» 03/20-24-1 від 20.03.2003 року. Згідно до ст. 129 ЖК України єдиною підставою для вселення до гуртожитку є ордер. Відповідно до ордеру № 1754 від 12.06.1987 року АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_3. Відповідно до виписки з особового рахунку № 5357 від 27.02.2013 року та довідка про склад родини, ОСОБА_3 зареєструвався за вказаною адресою 30.06.1987 року. Відповідач в квартирі АДРЕСА_2 «а» не проживає, про що свідчить складений працівниками Коммунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора Калінінського району м. Донецька №4» акт від 22.02.2013 року, особисті речі в кімнаті відсутні, плату за комунальні послуги не сплачує. Факт не проживання відповідача підтверджується сусідом, ОСОБА_5, який мешкає за адресою: вул. Герцена, №9 «а»АДРЕСА_3. Зі слів сусіда, ОСОБА_3 приблизно 20 років не проживає за вказаною адресою, приходив до квартири декілька разів, технічним станом квартири не цікавиться. Так як відповідач не проживає у спірній квартирі понад 6 місяців без поважної причини, то позивач вважає, що він втратив право користуватися жилим приміщенням. Просила суд задовольнити позов.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Третя особа – ОСОБА_2 підтримала позицію розиавача, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився. Про день, час і місце розгляду справи був сповіщений у порядку ст. 74 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Від відповідача не надійшло до суду повідомлення про причини неявки. У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, суд приходить до висновку про можливість розглянути дану справу заочно під час відсутності відповідача на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.
Позивач, третя особа не заперечують проти такого вирішення справи.
Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право.
Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.
Згідно до вимог ст. 60 ч.ч. 1, 4 ЦПК України, кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно довідки абонентського відділу КП «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька» ОСОБА_3 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 «а» в м. Донецьку.
Згідно актів від 22.02.2013 року, 26.02.2013 року ОСОБА_3 не мешкає в квартирі АДРЕСА_4 «а» в м. Донецьку без поважних причин, тому є таким, що втратив право користування жилим приміщенням та має зареєструватися за адресою, за якою дійсно проживає.
Всі факти, зазначені у позовній заяві позивача підтверджуються доданими до неї документами.
Так, аналіз приведених обставин і доказів по справі свідчить про те, що відповідач покинув спірне житло більш ніж шість місяців, при цьому поважних причин його відсутності, передбачених ст.71 ЖК України – судом не встановлено.
Виходячи з положень ст. 33 Конституції України, сам факт реєстрації відповідача не може бути підставою для визнання за ним права користування житловим приміщенням, тому суд приходить до висновку, що підстав для збереження права користування даним жилим приміщенням у ОСОБА_3 не має, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч.3 ст. 71 ЖК України, а також інших, що свідчать про поважність причин відсутності відповідача на спірній житловій площі і зберігають його право користування даним жилим приміщенням на період відсутності. Унаслідок чого, суд приходить до висновку, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_5 «а» в м. Донецьку, у зв'язку з відсутністю його за вказаною адресою понад 6 місяці без поважних причин.
Тому, на підставі ст. 72 ЖК України відповідач підлягає визнанню таким, що втратив право користування жилим приміщенням в спірній квартирі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71,72 ЖК України, 10,11, 60, 79,88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 226, 228 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву КП « Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька» до до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким що втратив право користування житловим приміщенням квартирою №1 по вул. Герцена, № 9 «а» в м. Донецьку.
Заочне рішення може бути переглянуте Калінінським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.М. Токарєва
12.12.2013