Судове рішення #3435
А39/37

    


 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


06.06.2006 року                                                                                             Справа № А39/37  

        Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження  заступника голови  суду –голови судової палати № 418 від 12.05.2006 року

при секретарі судового засідання :Стуковенковій Н.В..

за участю представників сторін:

від позивача:  Гайворонська Н.В. спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №105/06  від 16.01.2006року

від відповідача: Залогіна Т.С. головний спеціаліст юрист, довіреність №01-2057  від 01.12.2005року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Відділення виконавчої  дирекції Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенськ на постанову   господарського суду Дніпропетровської області від  28.02.2006року  у справі № А39/37

за позовом   :  Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенськ

до  відповідача: Відділення   виконавчої дирекції Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенськ

про  спонукання до вчинення дій


В С Т А Н О В И В:

   Постановою  господарського суду  Дніпропетровської області від  28.02.2006 року у справі  № А39/37 ( суддя О.В.Ліпинський)  задоволено позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенськ  до Відділення   виконавчої дирекції Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенськ про спонукання до вчинення дій.

Зобов’язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенськ  прийняти до заліку відшкодування витрат, понесених Управлінням Пенсійного фонду України в м. Першотравенськ  по виплаті та доставці пенсії пенсіонеру Атучиній Надії Іванівні  за період з 01.12.2001 р. по 31.10.2005  р. на суму 6 813 грн. 63 коп.

Зобов’язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенськ  прийняти до заліку відшкодування витрат, понесених Управлінням Пенсійного фонду України в м. Першотравенськ,  починаючи з 01.11.2005 включати пенсіонера Атучину Н.І. до акту щомісячної звірки витрат відповідно до Порядку, затвердженого постановою Правлінь Пенсійного фону України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від  04.03.2003 р. № 5-4/4.






Оскаржуючи рішення,   Відділення виконавчої  дирекції Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенськ в апеляційній скарзі  просить рішення у справі скасувати,  в позові відмовити, посилаючись на порушення господарським судом  норм матеріального та процесуального права.

Скаржник  вважає, що  третя група інвалідності Атучину І.Г. встановлена з 02.10.1974 року до 02.10.1975 року, позивачем не надано доказів, які підтверджували б встановлення Атучину І.Г. групи інвалідності внаслідок професійного захворювання в подальшому. Правове регулювання питань відшкодування шкоди потерпілим, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, і не є застрахованими в Україні, здійснюється у відповідності до міжнародних угод. Право позивача ніким не порушено в тому числі і відповідачем.

Відповідач не є правонаступником підприємств, які  спричинили шкоду здоров’ю своїм робітникам.

Згідно з Порядком, затвердженим   постановою правлінь Фондів позивача і відповідача, фонд відповідача перераховує тільки пенсії, які є страховими виплатами по страховим випадкам визначених переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на  виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.  Померлий Атучин І.Г. не був застрахованою особою відповідно до Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного  випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили  втрату працездатності”, в зв”язку з тим, що професійне захворювання ним було отримано на території Росії, під час роботи на  вугільних підприємствах. Атучиній  Надії Іванівні управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області  було призначено пенсію в зв”язку з втратою годувальника, відповідно до ст. 37 Закону України „Про пенсійне забезпечення”. Але в зв”язку з тим, що потерпілий на виробництві Атучин І.Г не був застрахованою особою відповідно до чинного законодавства України про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров”я внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, Атучина Н.І не має права на отримання страхових виплат , а саме пенсії по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасного  випадку   на виробництві та професійних захворювань України.

  Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенськ  у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує, посилаючись на те, що не має підстав вважати, що угода від 09.09.1994 року розповсюджується на випадок з Атучиною Н.І., оскільки Угода передбачає відшкодування шкоди працівникам роботодавцем сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров”я. Жодне законодавство з країн –учасниць СНД, які підписали  дану Угоду, не могло поширюватись на Ату чину Н.І., оскільки померлого годувальника  Атучина І.Г. визнано інвалідом 111 групи в період дії законодавства СРСР.

 22.05.2003 року Мінпраці на звернення Пенсійного фонду України та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Україні щодо надання роз”яснення з питань відшкодування витрат Пенсійного фонду з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах на території країн СНД надало роз’яснення,  що витрати повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга      не підлягає задоволенню, з таких підстав:



Відповідно до ст. 10 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1999 року № 1788-Х11 пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Статтею 81 вказаного закону встановлено, що призначення та виплата пенсій здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Підпунктами “г” і “д” пункту 1 статті 21 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов”язаний у встановленому законодавству порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров”я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсію у зв”язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв”язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

  Пунктом 5 частини 2 ст. 24 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-Х1V „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

    У відповідності до Основ законодавства України про загальообов”язкове державне соціальне страхування Пенсійний фонд є страхувальником в галузі пенсійного забезпечення.

16.05.2003 р. Міністерством юстиції України зареєстрована  сумісна постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4, якою затверджено ”Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов”язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій  у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”(надалі –Порядок).

Згідно п.2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі –Фонд) Пенсійному фонду України витрат, пов”язаних з виплатою відповідних пенсій.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісячно проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому  визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов”язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних



випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов”язаних з виконанням ними трудових обов”язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до вищевказаного Закону.

Згідно із ст. 1 Угоди країн –учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення ( яка підписана сторонами 13 березня 1992 року) встановлюється, що пенсійне забезпечення громадян держав –учасниць цієї  Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави на території якої вони проживають. При цьому, усі витрати, пов”язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне забезпечення. ( с. 3 Угоди)

Відповідно до статті 5 Угоди, ця угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Статтею 17 Закону України від 22.12.1993 року № 3767-Х11 „Про міжнародні договори України” укладені Україною міжнародні договори є невід’ємною частиною національного законодавства.


В 1974 - 1979 роках Атучина І.Г. визнано інвалідом  111 групи,  а в 1979 -1984 р.р -інвалідом 11 групи.  Причина інвалідності –професійне захворювання. 07.08.1984року  Атучин І.Г. помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть № 37387, причина смерті –хронічний асматичний бронхіт, місто смерті м. Шахтинськ, Казахстанської СРСР.

Розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенськ з 06.12.2001 року Атучиній Н.І. призначено пенсію по втраті годувальника на підставі ст. 37 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно  до списку  осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період 01.12.2001 року по 31.10.2005 року громадянці Атучиній Н.І. Управлінням Пенсійного фонду виплачено 6813, 63 грн. пенсії по втраті годувальника.

     Згідно зі ст. 1 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв”язку з втратою годувальника та в інших випадах, передбачених цим Законом.

Відповідно до актів щомісячних звірок з грудня 2001 року по 31 жовтня 2005 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в м. Першотравенську відмовляється від прийняття до заліку пенсійної справи Атучиної Надії Іванівни.     

Відповідач  відмовився прийняти до заліку відшкодування витрат понесених управлінням Пенсійного фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області  по виплаті та доставці пенсії пенсіонерці Атучиній Надії Іванівни за період  з 01.12.2001 року по 31.10.2005 року на суму 6813,63 грн.,  в зв”язку з чим господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги.

За таких обставин позовні вимоги підлягали задоволенню.

З огляду на викладене рішення  прийнято господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосування норм матеріального і процесуального права.






На підставі вищевикладеного та  керуючись ст. 195,198,200,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд ,-

УХВАЛИВ:


           Апеляційну скаргу Відділення виконавчої  дирекції Фонду соціального страхування  від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенськ залишити без задоволення.

         Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2006  року у справі № А39/37 залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

  Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України в місячний строк.





Головуючий суддя                                                                         Л.О.Лотоцька


           Судді                                                                                                 Р.М.Бахмат

            

           Судді                                                                                                О.С.Євстигнеєв

 


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація