Судове рішення #34343343


Справа № 413/623/13- ц

Провадження № 2/413/543/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 листопада 2013 року                                                                                м. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області

у складі:           головуючого судді           Шелюти В. М.,

                    при секретарі Ксоврелі Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Луч справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Краснолуцької міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Краснолуцької міської ради» про визнання права власності в порядку спадкування та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 треті особи «Бюро технічної інвентаризації Краснолуцької міської ради», Реєстраційна служба Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування


ВСТАНОВИВ:


ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Краснолуцької міської ради, третя особа Комунальне підприємство «БТІ Краснолуцької міської ради», про визнання права власності в порядку спадкування.

          В обґрунтування вимог зазначив, що ОСОБА_2 була дружиною його рідного брата ОСОБА_3, та на даний час мешкає у спірному будинку № 4 по вулиці Урицького у місті Красний Луч Луганської області. Даний будинок разом із господарсько-побутовими будівлями та спорудами належав батькам позивача та його брата ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по ? частки на підставі свідоцтва про право власності, виданого за матеріалами первинної інвентаризації від 20.06.1947 року на підставі рішення виконавчого комітету Краснолуцької міської ради від 05.06.1953 року житловим управлінням Краснолуцького міського відділу комунального господарства від 28.06.1953 року № 715, зареєстрованого Краснолуцьким БТІ 11.02.1953 року за реєстровим номером 4650.

          Після смерті батька ОСОБА_4, померлого 22 липня 1947 року, відкрилася спадщина на ? частину будинку, який являв собою цілий глинобитний будинок А-1, що складався з однієї житлової кімнати, площею 12,8 кв.м., кухні, площею 9,10 кв.м. та сіней площею 3,70 кв.м. та глинобитної літньої кухні, що підтверджується оціночним листом на будівлю від 24.09.1948 року, генеральним планом від 13.10.1961 року. Мати позивача та його брата -ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину після померлого батька у розмірах: 4/6 (2/3) частки домоволодіння прийняла мати і по 1/6 позивач з братом ОСОБА_3.

          Позивач і його брат продовжували мешкати разом із матір’ю у будинку № 4 по вулиці Урицького. У 1964 році ОСОБА_3 було засуджено до позбавлення волі строком на 8 років і він відбував покарання до 1972 року.

           22 грудня 1970 року померла ОСОБА_5 - мати позивача та ОСОБА_3.

          Оскільки на момент відкриття спадщини брат ОСОБА_3 знаходився у місцях позбавлення волі, тому не мав можливості фактично прийняти спадщину. Фактично, на підставі ст. 549 ЦК УССР у редакції 1963 року, який діяв на той час, прийняв спадщину у розмірі 2/3 позивач, так як на момент смерті матері був прописаний і мешкав з нею, фактично вступив до користування спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, похоронив померлу матір за власні кошти та здійснював необхідні заходи з охорони та догляду за спадковим майном до повернення брата з місць позбавлення волі.

          А брат позивача ОСОБА_6, повернувшись з місць позбавлення волі у 1972 році навіть не прийняв спадщину за заповітом, посвідченим 1-ю Краснолуцькою державною нотаріальною конторою 05 травня 1970 року, реєстр № 1803, так як протягом шести місяців після смерті матері не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а також не звертався до суду з метою поновлення строку для прийняття спадщини. Тому, відповідно до вимог ст. 554 ЦК УРСР в редакції 1963 року, яка діяла на той час, доля матері у розмірі 2/3 перейшла до позивача. Таким чином, позивач є спадкоємцем на 5/6 ідеальних частин житлового будинку № 4 із відповідною часткою господарсько – побутових будівель і споруд по вулиці Урицького у місті Красний Луч Луганської області.

          Враховуючі рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 08 серпня 2012 року по справі № 1211/1320/12, яке набуло чинності позивач є власником на спадкове майно за законом у розмірі 1/12 ідеальної частки будинку № 4 із господарськими будівлями і спорудами по вулиці Урицького у місті Красний Луч Луганської області. Враховуючі дану частку, позивач має на отримання 11/12 ідеальних часток від даного домоволодіння, що загалом складатиме 5/6 ідеальних часток.

          У подальшому брат позивача ОСОБА_3, повернувшись з місць позбавлення волі у 1972 році мешкав у даному будинку із своєю дружиною ОСОБА_7, з якою без дозволу позивача звів шлакоблочну прибудову, готовністю 58,6%, на яку за рішенням виконкому Краснолуцької міської ради від 07.12.1976 року № 860 Краснолуцьким міським відділом комунального господарства 10.12.1976 року було видано свідоцтво про право власності № 2347, за яким ? частина недобудованого житлового будинку № 4 по вулиці Урицького з відповідною часткою господарських будівель та споруд належить ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в рівних частках, яке було зареєстроване у Краснолуцькому БТІ 25.12.1984 року під реєстраційним № 4650.

          За рішенням народного суду міста Красний луч Ворошиловградської області від 11 травня 1977 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та поділ сумісно нажито майна, зазначена незаконна прибудова, яка складає ? частину будинку, залишена у користуванні (а не у власності) ОСОБА_3 з виплатою ним ОСОБА_7 компенсації.

          У 1978 році ОСОБА_3 без належного дозволу виконкому та згоди позивача переобладнав та перебудував вищезазначений житловий будинок, внаслідок чого збільшилася загальна та житлова площі всього будинку, а також самочинно збудував господарсько – побутові будівлі та споруди.

          Рішенням виконкому Краснолуцької міської ради від 22.06.2006 року № 178 затверджено висновок приймальної комісії від 06.06.2006 року та прийнято до експлуатації самочинно переобладнаний та добудований житловий будинок загальною площею 62,30 кв.м., в тому числі житловою 47,20 кв.м., самочинно збудовані господарсько – побутові будівлі і споруди у місті Красний Луч та помилково вказано, що співвласником житлового будинку є померла ОСОБА_7.

          Таким чином, з приводу того, що без належного дозволу виконкому та без згоди позивача ОСОБА_3 було переобладнано та добудовано житловий будинок, порушені права позивача, як спадкоємця за законом після смерті батьків.

          Відповідно до вимог ч.4 ст. 357 ЦК України співвласник житлового будинку може зробити у встановленому законом порядку, за свій рахунок добудову (перебудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав і така добудова (перебудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

          Переобладнання та добудова житлового будинку порушило позивачу право власності на спадкове майно, а саме: змінилися розміри загальної та житлової площі будинку, які зазначені у документах на право власності на ім’я батьків позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у зв’язку з чим КП «БТІ» УЖКГ відмовило позивачу у видачі витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Крім того, перешкодою у отриманні позивачем спадщини у тих розмірах, які мають належати позивачу є: Рішення виконавчого комітету Краснолуцької міської ради депутатів трудящих від 07 грудня 1976 року № 860, свідоцтво про право власності на ? частину недобудованого житлового будинку, виданого Краснолуцьким міськкомунгоспом 10 грудня 1976 року № 2347.

          З таких підстав і відповідачка ОСОБА_2 не могла оформити своє право власності на даний будинок після смерті брата позивача і вимушена була піти до суду, де вже ставила питання про визнання за нею права власності на будинок, на підставі ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець. Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 12.02.2007 року по справі № 2-1150/2007 було визначено право власності на житловий будинок № 4 загальною площею 62,30 кв.м., у тому числі, житловою площею 47,20 кв.м., з господарсько – побутовими будівлями і спорудами, розташований по вулиці Урицького у місті Красний Луч Луганської області за ОСОБА_2.

          З даним рішенням позивач не погодився і звернувся до апеляційного суду Луганської області із апеляційною скаргою, яка була задоволена, а саме: рішенням апеляційного суду Луганської області від 21 вересня 2011 року рішення Краснолууцького міського суду Луганської області від 12.02.2007 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі. Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України від 30 листопада 2011 року рішення апеляційного суду Луганської області залишено без змін, а касаційна скарга ОСОБА_2 – відхилена.

          Таким чином, набрали законної сили рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до позивача про право власності на спадкове майно і тому на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України провадження за позовом ОСОБА_2 має бути закрито з тих підстав, що набрали законної сили рішення судів, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

          Тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просить постановити рішення, яким визнати недійсними і скасувати:

1.          Рішення виконавчого комітету Краснолуцької міської ради депутатів трудящих від 07 грудня 1976 року № 860;

2.          Свідоцтво про право власності на ? частину недобудованого житлового будинку, виданого Краснолуцьким міськкомунгоспом 10 грудня 1976 року № 2347;

3.          Рішення Краснолуцької міської ради від 16 червня 2010 року;

4.          ОСОБА_8 акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0503 га Серія ЯЛ № 006033, зареєстрованого за № 441160001000048.

Встановити факт прийняття спадщини позивачем після смерті батьків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 11/12 ідеальних часток будинку № 4 по вулиці Урицького у місті Красний луч Луганської області із відповідною часткою господарсько – побутових будівель і споруд і визнати за позивачем право власності на дане спадкове майно.


ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи Комунальне підприємство БТІ Краснолуцької міської ради», Реєстраційна служба Краснолуцького міського управління юстиції про визнання права власності в порядку спадкування.

          В обгрунтування вимог зазначила, що вона постійно проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3, який помер 29 серпня 2006 року, та проживає на теперішній час у житловому будинку № 4 по вулиці Урицького, в місті Красний Луч Луганської області.

          Батько чоловіка позивача, ОСОБА_4, помер 22 червня 1947 року. Після його смерті відкрилася спадщина на ? частину будинку по вул. Урицького, 4, який належав батькам чоловіка позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, як подружжю, який являв собою цілий глинобитний будинок А-1, що складався з однієї житлової кімнати, площею 12,8 кв.м., кухні, площею 9,10 кв.м. та сіней, площею 3,70 кв.м. та глинобитної літньої кухні.

          Цю спадщину у рівних частках – по 1/6 частині фактично прийняли всі спадкоємці за законом – діти: ОСОБА_1 (відповідач) та ОСОБА_3 (чоловік позивача), їх мати ОСОБА_5, які проживали на день смерті спадкодавця у спірному будинку.

          Тому, після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 23 грудня 1970 року, відкрилась спадщина на 2/3 частини будинку, яка за заповітом належить чоловіку позивача ОСОБА_3, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживав в цьому будинку до дня своєї смерті 29 серпня 2006 року.

          Згідно ст. 549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1). якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2). якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

          ОСОБА_3, який прийняв спадщину після смерті матері, проживаючі у спадковому будинку разом із дружиною ОСОБА_7 звів шлакоблочну прибудову, готовністю 58,6%, що складає ? будинку, на яку за рішенням виконкому Краснолуцької міської ради № 860 від 07.12.1976 року Краснолуцьким міським відділом комунального господарства 10.12.1976 року було видане свідоцтво про право власності № 2347, за яким ? частина недобудованого житлового будинку по вул. Урицького,4 з відповідною часткою господарських будівель та споруд належить ОСОБА_3 та ОСОБА_9 в рівних частках, яке було зареєстровано у Краснолуцькому БТІ 25.12.1984 року під реєстраційним номером 4650.

          За рішенням народного суду м. Красний Луч від 11 травня 1977 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 і ОСОБА_7 та поділ сумісно нажитого майна, зазначена прибудова, яка складає ? частину будинку, залишена у користуванні ОСОБА_3 з виплатою ним ОСОБА_7 компенсації, яка була виплачена повністю.

          Отже спадкова частка відповідача ОСОБА_1 у цілому добудованому житловому будинку по вул. Урицького, 4 складає 1/12 частину.

          Вищезазначені обставини були встановлені судовим рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 08 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – КП «БТІ Краснолуцької міської ради» про визнання права власності на спадкове майно, а тому у відповідності до ст. 61 ЦПК України, ці обставини не доказуються при розгляді даної справи.

          Зазначеним рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 08 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – КП «БТІ Краснолуцької міської ради» про визнання права власності на спадкове майно позов задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 22 липня 1947 року, на 1/12 (одну дванадцяту) частину житлового будинку А-1, житловою площею 47,20 кв.м., загальною площею 62,30 кв.м. із господарськими будівлями та побутовими спорудами, розташованого по вулиці Урицького, буд. № 4 в місті Красний Луч Луганської області, в іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

          Позивач ОСОБА_2, постійно проживала разом зі своїм чоловіком, ОСОБА_3, який помер 29 серпня 2006 року, на день його смерті у житловому будинку по вул. Урицького, буд. 4 в місті Красний Луч Луганської області, а тому у відповідності до ст. 1268 ЦК України 2003 року, позивач прийняла спадщину після його смерті.

          Стаття 1296 ЦК України 2003 року передбачає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

          Верховний Суд України при розгляді справи № 6-164 цс 12 (постанова від 23 січня 2013 року) зробив правовий висновок, згідно з яким в спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

          Згідно зі ст. 392 ЦК України 2003 року, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Тому ОСОБА_2 не може на теперішній час отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_3, який помер 29 серпня 2006 року, оскільки останній за життя не оформив свої права на майно, успадковане ним після смерті батьків, а також сумісне нажите у шлюбі з ОСОБА_7, яке під час поділу в судовому порядку було залишене йому.

          За відсутності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та наявності спору про право власності, позивач вважає, що за нею слід визнати право власності у порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого 29 серпня 2006 року, на 11/12 (одинадцять дванадцятих) частин житлового будинку А-1, житловою площею 47,20 кв.м., загальною площею 62,30 кв.м. із господарськими будівлями та побутовими спорудами, розташованими по вулиці Урицького, будинок 4, в місті Красний Луч Луганської області.

          Тому ОСОБА_2 звернулася до суду та просить визнати за нею право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлого 29 серпня 2006 року, на 11/12 (одинадцять дванадцятих) частин житлового будинку А-1, житловою площею 47,20 кв.м., загальною площею 62,30 кв.м. із господарськими будівлями та побутовими спорудами, розташованого по вулиці Урицького, буд. 4 в місті Красний Луч Луганської області.          

          В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представники заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення відповідно до позовної заяви.

          При цьому вточнили, що раніше ОСОБА_1 дійсно звертався з позовом про визнання його права власності на спірний житловий будинок. Разом з тим в тому позові, як підставу вимог він зазначав прийняття спадщини за законом, а за цим позовом зазначив підстави для задоволення позову про фактичне прийняття спадщини.

          Також, ОСОБА_1 вже оформив своє право власності на 1/12 частину спірного житлового будинку, на підставі рішення Краснолуцького міського суду від 08.08.2012р.

          Позовні вимоги ОСОБА_2 не визнають в повному обсязі, оскільки рішення Краснолуцького міського суду від 12.02.2007р. про визнання її права власності на спірний житловий будинок, скасовано.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення відповідно до позовної заяви.

Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали в повному обсязі оскільки за рішенням Краснолуцького міського суду він вже визнаний спадкоємцем на 1/12 частку спірного житлового будинку і це рішення набрало законної сили. Крім того, ОСОБА_1 вже оформив своє право власності на цю частку житлового будинку.

Представник Краснолуцької міської ради, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала в повному обсязі та пояснила, що усі оскаржені ОСОБА_1 рішення міської влади були винесені відповідно до діючого на той час законодавства. Крім того, останній пропустив строки позовної давнини оскаржувати ці рішення.

Представник реєстраційної служби Краснолуцького міського управління юстиції в судовому засіданні пояснила, що на цей час ОСОБА_1 вже зареєстрував своє право власності на 1/12 частину спірного житлового будинку, на підставі рішення Краснолуцького міського суду від 08.08.2012р.

Представник КП БТІ в судовому засіданні пояснив. що свідоцтво про право власності, видане Краснолуцьким міським відділом комунального господарства 10.12.1976 року № 2347 на підставі рішення виконкому Краснолуцької міської ради від 07.12.1976 року № 860, зареєстроване в БТІ Краснолуцької міської ради 25.12.1984 року під реєстраційним номером № 4650 та свідоцтво про право власності, видане Краснолуцьким міським відділом комунального господарства 28.06.1953 року, зареєстроване у Краснолуцькому БТІ 23.12.1975 року під реєстраційним № 4650 погашено, на підставі рішення Краснолуцького міського суду від 08.08.2012р. Крім того, ОСОБА_1 вже оформив документи на право власності на 1/12 частку спірного житлового будинку.


Суд, вислухавши сторони, представників третіх осіб, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до роз’яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004р. до відносин застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР ( далі – ЦК УРСР).

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_4 помер 22 червня 1947 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть Ш-ЕД № 315892, повторно виданим 22.09.1988року.

Після його смерті відкрилась спадщина на ? частину будинку по вул. Урицького, 4, який належав батькам позивача ОСОБА_10 та ОСОБА_5 на праві спільній сумісній власності, як подружжю, та являв собою цілий глинобитний будинок А-1, що складався з однієї житлової кімнати, площею 12,8 кв. м , кухні площею 9,10 кв.м. та сіней, площею 3,70 кв.м., та глинобитної літньої кухні, що підтверджується поясненнями сторін та матеріалами копії інвентарної справи БТІ за адресою вул. Урицького,4, власник - ОСОБА_4 (оціночний акт на будівлю від 24.09.1948р., генеральний план від 13.10.1961року.

Цю спадщину у рівних частках – по 1/6 частині фактично прийняли всі спадкоємці за законом - діти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та їхня матір ОСОБА_5, які проживали на день смерті спадкодавця у спірному будинку.

Тому після смерті матері ОСОБА_5 22 грудня 1970р, відкрилась спадщина на 2/3 частини будинку, яка за заповітом належить ОСОБА_3, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживав в цьому будинку з дня звільнення з місця позбавлення волі до дня своєї смерті 29.08.2006р.

Спадщина після смерті матері позивача відкрилась у 1970р., і з дня відкриття спадщини позивач не ставив питання про захист порушеного права.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, який прийняв спадщину після смерті матері, проживаючи у спадковому будинку, разом із дружиною ОСОБА_7 звів шлакоблочну прибудову, готовністю 58,6% що складає ? частину будинку, на яку за рішенням виконкому Краснолуцької міської ради № 860 від 07.12.1976року Краснолуцьким міським відділом комунального господарства 10.12.1976року було видано свідоцтво про право власності № 2347, за яким ? частина недобудованого житлового будинку по вул. Урицького,4, з відповідною часткою господарських будівель та споруд належить ОСОБА_3 і ОСОБА_7 в рівних частках, яке було зареєстровано у Краснолуцькому БТІ 25.12.1984року під реєстраційним номером 4650.

За набравшим законної сили рішенням народного суду м. Красний Луч від 11 травня 1977р. про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 і ОСОБА_7 та поділ сумісно нажитого майна, зазначена прибудова, яка складає ? частину будинку, залишена у користуванні ОСОБА_3 з виплатою ним ОСОБА_7 грошової компенсації в сумі 497руб, яка виплачена повністю.

Таким чином, спадкова частка позивача у цілому добудованому житловому будинку          склала 1/12 частку, що й було встановлено рішенням Краснолуцького міського суду від 08.08.2012р.

І на підставі рішення Краснолуцького міського суду від 08.08.2012р. ОСОБА_1 вже оформив документи на право власності на 1/12 частку спірного житлового будинку.

У відповідності до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно до ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До заяви додаються документи, які підтверджують право на цю земельну ділянку.

У відповідності до ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує держдавну політику у сфері земельних відносин.

          Згідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

І це підтверджується:

- Поясненнями в судовому засіданні ОСОБА_1 та його представників, що ОСОБА_1 не проживав у спірному житловому будинку, оскільки залишив своєму рідному братові ОСОБА_3, який в подальшому перебудував спірний житловий будинок та одружився з ОСОБА_2 Також відповідно до рішення Краснолуцького міського суду від 08.08.2012р. ОСОБА_1 вже оформив своє право власності на 1/12 частку спірного житлового будинку.

- Поясненнями в судовому засіданні ОСОБА_2 та її представника, що відповідно до рішення Краснолуцького міського суду від 08.08.2012р. було встановлено, що після смерті матері саме її чоловік ОСОБА_3 звільнившись з місця позбавлення волі постійно проживав у спірному житловому будинку, який також переобладнав. Тому за ОСОБА_11 в порядку спадкування було визнано право власності лише на 1/12 частину спірного житлового будинку. І це рішення було залишено без змін апеляційним судом Луганської області та набрало чинності.

          Вона дійсно отримала державний ОСОБА_8 на право власності на земельну ділянку за адресою вул. Урицького-4 на підставі документів на право власності на спірний житловий будинок. Але на той час рішення Краснолуцького міського суду від 12.02.2007р. про її право власності на спірний житловий будинок ще не було скасовано.

- Поясненнями в судовому засіданні представника Краснолуцької міської ради, яка позовні вимоги не визнала в повному обсязі та пояснила, що усі оскаржені ОСОБА_1 рішення міської влади були винесені відповідно до діючого на той час законодавства. Крім того, останній пропустив строки позовної давнини оскаржувати ці рішення.

- Представником реєстраційної служби Краснолуцького міського управління юстиції, яка в судовому засіданні пояснила, що на цей час ОСОБА_1 вже зареєстрував своє право власності на 1/12 частину спірного житлового будинку, на підставі рішення Краснолуцького міського суду від 08.08.2012р.

- Поясненнями в судовому засіданні преставника КП БТІ, що свідоцтво про право власності, видане Краснолуцьким міським відділом комунального господарства 10.12.1976 року № 2347 на підставі рішення виконкому Краснолуцької міської ради від 07.12.1976 року № 860, зареєстроване в БТІ Краснолуцької міської ради 25.12.1984 року під реєстраційним номером № 4650 та свідоцтво про право власності, видане Краснолуцьким міським відділом комунального господарства 28.06.1953 року, зареєстроване у Краснолуцькому БТІ 23.12.1975 року під реєстраційним № 4650 погашено, на підставі рішення Краснолуцького міського суду від 08.08.2012р. Крім того, ОСОБА_1 вже оформив документи на право власності на 1/12 частку спірного житлового будинку.

- Свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 А/З № 2-в від 22.07.1948р.

- Свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 А/З № 739 від 23.12.1970г.

- Свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 А/З № 440 від 17.06.1989р., відповідно до якого остання змінила прізвище на ОСОБА_2.

- Свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 А/З № 1086 від 01.09.2006р.

- Рішенням виконкому Краснолуцької міської Ради № 860 від 07.12.1976р., відповідно до якого право власності на прибудову до житлового будинку за адресою вул. Урицького-4 визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_7, в рівних частках.

- Рішенням Краснолуцького міського суду від 11.05.1977р., по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про поділ майна, відповідно до якого ОСОБА_3 була залишена ? частка будинку по вул. Урицького-4.

- Рішенням виконкому Краснолуцької міської ради № 178 від 22.06.2006р., відповідно до якого затверджено ОСОБА_8 приймальної комісії від 06.06.2006р. про прийняття до експлуатації спірного житлового будинку житлового будинку, який має загальну площу 62,3 кв. м. та житлову площу 47,2 кв. м.

- Рішенням Краснолуцького міського суду від 12.02.2007р., по справі за позовом ОСОБА_2 до КП БТІ УЖКГ Краснолуцького міськвиконкому про визнання правочину дійсним та визнання права власності, відповідно до якого за ОСОБА_2 було визнано право власності на спірний житловий будинок.

- Рішенням апеляційного суду Луганської області від 21.09.2011р., відповідно до якого рішення Краснолуцького міського суду від 12.02.2007р. було скасовано. Підставою для скасування зазначене те, що позов було подано до неналежного відповідача.

- Рішенням Краснолуцького міського суду від 08.08.2012р., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, відповідно до якого за ОСОБА_1 було визнано право власності на 1/12 частку житлового будинку за адресою вул. Урицького-4.

- Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 26.11.2012р., відповідно до якого рішення Краснолуцького міського суду від 08.08.2012р. залишено без змін. Підставою зазначене те, що суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_3 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. У ОСОБА_1 право спадкоємства могло виникнути лише у випадку неприйняття спадщини спадкоємцем по заповіту ОСОБА_3. ОСОБА_1 жодним чином не претендував на спадкове майно, не заперечував, що 2/3 частини будинку мають в порядку спадщини за заповітом належати його брату. Спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилася у 1970р., і з того часу ОСОБА_1 не ставив питання про захист порушеного права. ОСОБА_1 також не вчинив жодних дій, що могли б свідчити про прийняття ним спадщини після своєї матері.

Спірний будинок завжди був постійним та єдиним місцем проживання ОСОБА_3, який був у ньому весь час прописаний на відміну від ОСОБА_1. Перебування ОСОБА_3 певний час в місцях позбавлення волі не є і не може бути визнаним місцем проживання засуджених, тим більш постійним, і вибуття тимчасово в місця позбавлення волі не пов’язано з волевиявленням.

- Домовою книгою на спірний житловий будинок,відповідно до якої в ньому зареєстровані ОСОБА_3, який помер, та ОСОБА_12.

- Технічною документацією на спірний житловий будинок, що він має загальну площу 62,3 кв. м. та житлову площу 47,2 кв. м.

- ОСОБА_8 на право власності на земельну ділянку Серія ЯЛ № 006033 від 28.04.2011р., виданого на підставі рішення Краснолуцької міської ради від 16.06.2010р., відповідно до якого за ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку по вул. Урицького-4.

Відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно до ст.ст. 58-60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та згідно доказів, які мають бути належними та допустимими, наданих сторонами на які покладені обов’язки довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог.

Доводи ОСОБА_1 та його представників, що його брат ОСОБА_3 не прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 в зв’язку з тим, що на час її смерті знаходився в місцях позбавлення волі, після чого не оформив спадщину за заповітом суд вважає необґрунтованими, оскільки судом встановлено, що спірний будинок завжди був постійним та єдиним місцем проживання ОСОБА_3, який був у ньому весь час прописаний на відміну від ОСОБА_1. Перебування ОСОБА_3 певний час в місцях позбавлення волі не є і не може бути визнаним місцем проживання засуджених, тим більш постійним, і вибуття тимчасово в місця позбавлення волі не пов’язано з волевиявленням.

ОСОБА_3 фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. У ОСОБА_1 право спадкоємства могло виникнути лише у випадку неприйняття спадщини спадкоємцем по заповіту ОСОБА_3.

ОСОБА_1 жодним чином не претендував на спадкове майно, не заперечував, що 2/3 частини будинку мають в порядку спадщини за заповітом належати його брату. Спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилася у 1970р., і з того часу ОСОБА_1 не ставив питання про захист порушеного права. ОСОБА_1 також не вчинив жодних дій, що могли б свідчити про прийняття ним спадщини після своєї матері.

Доводи ОСОБА_1 та його представників, що відповідно до рішення апеляційного суду Луганської області від 21.09.2011р., було скасовано рішення Краснолуцького міського суду від 12.02.2007р. про визнання права власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_2 суд також не може взяти до уваги, оскільки це рішення скасовано з підстав звернення ОСОБА_2 до суду до неналежного відповідача.

Доводи ОСОБА_1 та його представників, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті матері, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці доводи спростовуються вище наведеними доказами.

          Доводи ОСОБА_1 та його представників, про незаконність рішення Краснолуцької міської ради від 07.12.1976р. № 860 та свідоцтва про право власності на ? частину недобудованого житлового будинку , виданого Краснолуцьким міськкомунгоспом 10.12.1976р. за № 2347 суд вважає голослівними, оскільки нічим не підтверджуються. Крім того, на підставі цих документів ґрунтується рішення Краснолуцького міського суду від 08.08.2012р. яке набрало чинності. Також на підставі цих документів сам ОСОБА_1 вже оформив своє право власності на 1/12 частку спірного житлового будинку.

Доводи ОСОБА_2, що право власності на земельну ділянку за адресою вул. Урицького-4 було їй надано у відповідності до діючого законодавства суд вважає необґрунтованими, оскільки судом встановлено, що право власності їй було надано на підставі рішення Краснолуцького міського суду від 12.02.2007р. про визнання її право власності на спірний житловий будинок і отриманих на підставі цього рішення документів. Але в подальшому це рішення суду було скасовано.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 лише в частині скасування           Державного ОСОБА_8 на право власності на земельну ділянку площею 0,0503 га Серія ЯЛ № 006033. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити, за їх необгрунтованістю.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на її користь витрати на судовий збір в сумі 274,86 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 58, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 548-549, 553, 562 ЦК України, ст. ст. 116, 118, 152, 158 ЗК України, ЗУ «Про землеустрій», суд                    


                                                   ВИРІШИВ:


Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати ОСОБА_8 Серія ЯЛ № 006033 від 28.04.2011р. на право власності на земельну ділянку площею 0,0503 га, розташовану за адресою місто Красний Луч, вулиця Урицького, будинок № 4, зареєстрований за № 441160001000048 на ОСОБА_2 на підставі рішення Краснолуцької міської ради № 39/2 від 16.06.2010р.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити, за їх необгрунтованістю.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Визнати право власності у порядку спадкування за законом на 11/12 частин житлового будинку літера А-1, розташованого за адресою Луганська область, місто Красний Луч, вулиця Урицького, будинок № 4 загальною площею 62,30 кв. м, житловою площею 47,20 кв. м., з такою ж часткою господарсько-побутових будівель і споруд, за ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на судовий збір в сумі 274 грн. 86 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Краснолуцький міський суд.




Головуючий суддя:                                                  В.М. Шелюта





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація