Судове рішення #343395
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

28 грудня 2006 р.                                                                           Справа № 9/414-06

 

Суддя господарського суду Балтак О.О.

при секретарі судового засідання Пилипчак О.І. , розглянувши матеріали справи

за позовом:Хмільницького міськрайонного центру зайнятості - робочий орган Фонду загальнообов"язкового дердавного соціального страхування України на випадок безробіття, 22000, вул. Пушкіна, 87а, м. Хмільник, Вінницька область  

до:Приватного підприємця ОСОБА_1, НОМЕР_1, АДРЕСА_1 

про стягнення штрафу в сумі 1225 грн.

         

Представники :

позивача     :   ОСОБА_2-представник за довіреністю

відповідача :   ОСОБА_1 -представник за довіреністю

 

ВСТАНОВИВ :

           Заявлено позов про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 1225 грн. 00 коп.

Позов мотивовано тим, що за порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» на підставі акта перевірки  НОМЕР_2 відповідачу  нараховано штраф у розмірі 1225 грн. В добровільному порядку відповідач штраф не сплатив, що і змусило позивача звернутись з позовом до суду.

Відповідач  проти позову заперечує, стверджує, що звіт про фактичне вивільнення працівників в центр зайнятості передано у встановлені законом строки, що підтверджується поясненням  громадянки ОСОБА_3

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача,  дослідивши надані докази та матеріали справи,  судом  встановлено наступне:

Відповідно до вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»  при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності повідомляють про це не пізніше як за два місяці державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, а в десятиденний строк після вивільнення - списки фактично вивільнених працівників.

У разі неподання або порушення строків подання, наведених вище даних, стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

На підставі виконання службових обов'язків згідно з Положенням про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47, про державну інспекцію праці Міністерства праці України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 1996 року № 906 проведена вибіркова первинна перевірка законодавства про зайнятість населення  і працю приватного підприємця ОСОБА_1, про що складено акт НОМЕР_2.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно трудового договору НОМЕР_3 звільнена з роботи  в зв'язку з скороченням чисельності за п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про праць України працівниця ОСОБА_3.

В обґрунтування позовної заяви позивач стверджує, що при фактичному вивільненні  20 квітня 2006 року працівниці ОСОБА_3, відповідач подав звіт про фактичне вивільнення форми № 4-ПН до Хмільницького міськрайонного центру зайнятості 25.05.2006 року, з порушенням строків, встановлених п.5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», внаслідок чого до відповідача  і застосовано штрафні санкції у розмірі річної заробітної плати за вивільненого працівника, в сумі 1225 грн. 

Проте, як вбачається з матеріалів справи звіт про фактичне вивільнення форми № 4-ПН до Хмільницького міськрайонного центру зайнятості відповідачем подано 27.04.2006 року, тобто не порушуючи 10-денного строку встановленого ст. 49-2 КЗпП України та п.5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

З огляду на вищевикладене  суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за невчасне подання даних про фактичне вивільнення, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

 

ПОСТАНОВИВ :

 

В задоволенні позову відмовити.

 

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена в повному обсязі відповідно

до ч. 2 ст. 160 КАС України 28.12.2006 р.

 

Суддя                                                    Балтак О.О.

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація