Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 270/5973/13-ц
Провадження № 2/270/2336/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2013 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Єрьоміна Д.О.
при секретарі Хроменкові С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Макіївки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської Ради про визнання права власності, суд –
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 міської Ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, мотивуючі свої вимоги тим, що її матері ОСОБА_3 на праві приватної власності належав житловий будинок, загальною площею 76,10 кв.м., у тому числі житловою – 37,8 кв.м., розташований за адресою: м. Макіївка, вул. Ольховська, б. 33, що підтверджується договором забудови від 17.04.1959 року, а також копією акту БТІ м. Макіївки. Зазначений будинок було введено до експлуатації, відповідно до акту від 12.04.2005 року, затвердженого рішенням виконкому ОСОБА_2 міської Ради № 454 від 27.04.2005 року. Вказаний будинок розташований на земельній ділянці, яка була надана ОСОБА_3 у безстрокове користування для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, відповідно до договору від 17.04.1959 року. 22.11.1991 року ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина, яка складалась з частини вказаного будинку, та спадкоємцями першої черги була вона та її батько ОСОБА_4 Вони з батьком фактично прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, оскільки проживали та були зареєстровані усі разом у вказаному будинку, однак до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини вони не звертались. 25.11.1993 року помер її батько ОСОБА_4, та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді частини зазначеного домоволодіння. Вона є спадкоємицею першої черги на зазначене спадкове майно, інших спадкоємців не має, однак вона не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, ані після смерті матері, ані після смерті батька. На підставі викладеного, просила суд встановити факт прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: м. Макіївка, вул. Ольховська, б. 33 та визнати за нею право власності на вказаний будинок.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, однак надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність в якій також зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. /а.с. 49/.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської Ради в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи ОСОБА_2 міська Рада була повідомлена своєчасно та належним чином, але начальником Управління комунальної власності ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_5 суду було надано письмові заперечення на позовну заяву у яких зазначено, що ОСОБА_2 міська Рада заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки будинок, розташований за адресою: м. Макіївка, вул. Ольховська, б. 33 не входить до спадкової маси після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4, так як не наданого жодного доказу належності померлим особам зазначеного домоволодіння, а тому для ОСОБА_1 зазначене майно не є спадщиною, а також просила розглянути справу у відсутність представника ОСОБА_2 міської ради /а.с. 46/.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що рішенням Виконкому Кіровської ради депутатів трудящих № 7 від 16 жовтня 1958 року ОСОБА_6 була відведена земельна ділянка за адресою: м. Макіївка, Північна частина міста, кв-л. 155, вул. Ольховська, б. 33 для індивідуального будівництва та між ОСОБА_6 і відділом комунального господарства виконкому ОСОБА_2 міської Ради депутатів трудящих було укладено договір про надання у безстрокове користування зазначеної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, реєстровий номер 4678 /а.с. 16-17/.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії І-УР № 606789 ОСОБА_6 09.01.1960 року уклала шлюб з ОСОБА_4 та після реєстрації шлюбу отримала прізвище «Кубицька» /а.с. 10/. Відповідно до свідоцтва про народження серії ІІ-УР № 736484 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 /а.с. 7/. Відповідно до довідки , виданої Міським відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 міського управління юстиції № 733/06-90 від 19.08.2008 ОСОБА_1 про те що 27.01.1983 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кіровського району м. Макіївки Донецької області зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис № 33. Після реєстрації розірвання шлюбу залишено прізвище ОСОБА_9 /а.с. 8/. Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії ІУ-НО № 330967 ОСОБА_9 02.01.1984 року уклала шлюб з ОСОБА_10 та після реєстрації шлюбу отримала прізвище «Каштальян» /а.с. 9/
З технічного паспорту на будинок № 33 по вул. Ольховська у м. Макіївці, виготовленому КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» від 27 лютого 2012 року та Акту КП «БТІ м. Макіївки» б/н від 28.12.2004 року, вбачається, що ОСОБА_3 за адресою: м. Макіївка, вул. Ольховська, б. 33 у 1959 році збудовано житловий будинок загальною площею 76,1 кв.м., у тому числі житловою – 37,8 кв.м. На земельній ділянці збудовано літню кухню під літ «Б-1», вбиральню під літ. «В-1», сарай під літ. «Г-1», погреб під літ. «Д-1», огорожу та водопровід /а.с. 12-15, 18/.
Як вбачається з свідоцтв про смерть серії У-НО № 462980 та серії УІ-НО № 490278 ОСОБА_3 померла 22.11.1991 року, а ОСОБА_4 помер 25.11.1993 року /а.с. 20-21/.
Відповідно до листа Першої макіївської державної нотаріальної контори від 29.11.2013 за № 4072/02-14 вбачається, що після смерті ОСОБА_4, який помер 25.11.1993 року із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався /а.с. 54/.
З листа КУ «ОСОБА_2 міський архів» ОСОБА_2 міської ради від 28.11.2013 року за № 8/28985 вбачається, що нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Макіївка-33, вул. Ольховська, б. 33, станом на 31.12.2012 року належало ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 14.11.1959 року № 4678 /а.с. 59/.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.10.1992 року ОСОБА_4, було прийнято спадщину, після смерті ОСОБА_3, померлої 22.11.1991 року, у вигляді грошових вкладів /а.с. 64/.
З копії домової книги на будинок № 33 по вул. Ольховській в м. Макіївці, вбачається що позивач ОСОБА_1 з березня 1977 року і по теперішній час проживала в спірному будинку разом із батьками – померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також і на теперішній час проживає в зазначеному будинку /а.с. 39-40/.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з частиною першою та частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Так, 05 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення». Тобто до 05 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.
Зазначеною постановою встановлено, що порядок прийняття в експлуатацію об'єктів недержавного замовлення визначається Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями за погодженням Держбудом.
На виконання цієї постанови місцеві органи влади розробили та затвердили, за погодженням Держбудом, Положення про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів недержавної власності, державними технічними комісіями.
З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 05 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти.
Відповідно до п. 4 додатку № 1 Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженою Заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року та погодженої Заступником Голови Верховного суду Української РСР 15 січня 1966 року, реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу провадилася бюро технічної інвентаризації на підставі договорів про надання у безстрокове користування земельної ділянки для відбудови і експлуатації будівель, передбачених постановою РНК УРСР і ЦК КП(б)У від 10 листопада 1944 року «Про впорядкування користування державними будівлями житлового і нежитлового фонду і земельними ділянками, які обслуговують їх».
Про реєстрацію спірного будинку за ОСОБА_3 на той час, свідчить копія домової книги з якої вбачається, що ОСОБА_3 разом із сім’єю була зареєстрована у збудованому будинку за адресою: м. Макіївка, вул. Ольховська, б. 33 з липня 1977 року /а.с. 39-40/, а також договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності ОСОБА_3, реєстровий номер 4678 /а.с. 16-17/.
Оскільки виникнення спадкових правовідносин щодо майна ОСОБА_3, яка померла 22.11.1991 року та ОСОБА_4, який помер 25.11.1993 року виникли до набрання чинності ЦК України в редакції 2004 року, суд вважає можливим на підставі ст. 6 Перехідних та заключних положень до ЦК України в редакції від 18.07.1963 року застосувати до вищевказаних правовідносин положення ст. ст. 529, 549 ЦК України в редакції 1963 року.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені дії повинні бути здійснені протягом шести місяців від дня відкриття спадщини.
На підставі п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 4 червня 1983 року « Про практику розгляду судами України справ про спадщину» передбачений ст. 549 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою зацікавленої особи або доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у встановлений строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Таким чином, суд вважає, що за позивачем ОСОБА_1 можливо визнати право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: м. Макіївка, вул. Ольховська, б. 33, оскільки як було встановлено в судовому засіданні, цей будинок належав її померлій матері ОСОБА_3, яка померла 22.11.1991 року, на підставі угоди про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, а ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги і фактично прийняла спадщину, оскільки проживала і проживає в цьому будинку на теперішній час. Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_1 суд не приймає до уваги доводи начальника Управління комунальної власності ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_5, які були викладені в письмових запереченнях на позовну заяву позивача, щодо відсутності жодного доказу належності померлим особам спірного нерухомого майна, оскільки відповідно до п. 4 додатку № 1 Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженою Заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року та погодженої Заступником Голови Верховного суду Української РСР 15 січня 1966 року (в редакції, чинній на час завершення будівництва), реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу провадилася бюро технічної інвентаризації на підставі договорів про надання у безстрокове користування земельної ділянки для відбудови і експлуатації будівель, передбачених постановою РНК УРСР і ЦК КП(б)У від 10 листопада 1944 року «Про впорядкування користування державними будівлями житлового і нежитлового фонду і земельними ділянками, які обслуговують їх».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 529-549 ЦК України ( в редакції 1963 року ), Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 04 червня 1983 року « Про практику розгляду судами України справ про спадщину», ст. ст. 10, 11, 58, 60, 212-215 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської Ради про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на будинок № 33, що розташований за адресою: м. Макіївка, Центрально-Міський район, вул. Ольховська.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарни в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а у разі відсутності особи яка має право на апеляційне оскарження, протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення надруковано суддею у нарадчій кімнаті в 1-му примірнику.
Суддя