Судове рішення #34333587

                                                                                          Справа № 127/25993/13-к

1-кп/127/1008/13


В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


          17.12.2013 м. Вінниці

          Вінницький міський суд Вінницької області

          в складі:

Головуючого суддіОСОБА_1

секретаряОСОБА_2

за участі прокурораОСОБА_3



          розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013010380003140 за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, яка не працює, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судима.

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:



24.09.2013 року, приблизно о 09:30 год., ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні відділення ПАТ КБ ВФ «Приватбанк», що розташоване по вул. Коцюбинського, 32 в м. Вінниці, підбурювана жагою особистої наживи та незаконного збагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, непомітно для власника майна та інших осіб, таємно, шляхом вільного доступу з поверхні комп’ютерного столу, вчинила крадіжку особистого майна ОСОБА_5, а саме мобільного телефону марки «Samsung Galaxy Duos GT-S 6102», в корпусі білого кольору, IMEI№1 359828045192854, IMEI№2 359829045192852, ринкова вартість якого згідно висновку судово – товарознавчої експертизи № 1858/13-21 від 03.10.2013 року , станом на 24.09.2013 року, складала 549 грн. 36 коп., в якому знаходилась сім карта оператора «Київстар», вартістю 10 грн. та сім карта оператора «Лайф», вартістю 10 грн., та в подальшому з місця вчинення злочину зникла.

Своїми умисним діями ОСОБА_4 заподіяла потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 569 грн. 36 коп.

Дії ОСОБА_4 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

17.10.2013 між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Як вбачається зі змісту укладеної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України та покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити останню від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1рік.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч,1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

На час укладання угоди шкода, завдана потерпілій, відшкодована в повному обсязі.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладання угоди та затвердження угоди про примирення, характер пред’явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосовний в результаті затвердження угоди про примирення судом. Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину визнала повністю та зазначила, що угода про примирення є добровільною та наполягала на затвердженні угоди про примирення.

Потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що наслідки затвердження угоди про примирення їй зрозумілі, угоду про примирення укладено добровільно, та просила суд затвердити угоду про примирення.

Прокурор Калитко В.В. просила суд затвердити угоду, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4, та ухвалити вирок, яким визначити узгоджене сторонами покарання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступних висновків.

Обвинувачена ОСОБА_4 раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні має двох малолітніх дітей, вчинила злочин в стані вагітності.

          Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин вчинений ОСОБА_4 передбачений ч. 1 ст. 185 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

У судовому засіданні встановлено, що угода про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз, дана угода відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Крім того, судом з’ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Одночасно, потерпілій ОСОБА_5 судом роз’яснені наслідки затвердження угоди про примирення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Обставиною, що пом’якшує покарання, суд вважає, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення злочину жінкою в стані вагітності, перебування на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 17.10.2013р., укладена між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4, підлягає затвердженню, оскільки узгоджене сторонами покарання, та умови звільнення від його відбування відповідають тяжкості вчиненого злочину, особі засудженої з урахуванням обставин, що обтяжують та пом’якшують покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 , 474, 475 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Угоду про примирення між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 від 17.10.13 р. у кримінальному провадженні №12013010380003140 затвердити.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки,

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити останню від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1рік.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч,1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.


Суддя:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація