Справа № 2-445/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року                                          м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за заявою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» про визнання договору недійсним , -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2010 року Відкрите акціонерне товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 та просило стягнути з останнього на користь товариства грошові кошти у розмірі 129501,39 Дол. США, що є еквівалентною 1030831,06 грн., а судові витрати покласти на відповідача, мотивуючи тим, що між ними 20.02.2008 року був укладений кредитний договір № 014/4708/73/129596. Позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав повністю, кредитні кошти в сумі 94000 Дол. США отримані відповідачем, однак останнім не було вчинено жодних дій, які б свідчили про намір у добровільному порядку сплатити прострочену заборгованість.

Відповідач заявив зустрічний позов та просить визнати кредитний договір № 014/4708/73/129596 від 20.02.2008 року в частині позичальника недійсним, визнати позичальником по вказаному договору ОСОБА_3, який фактично отримав кредитні кошти та зобов’язався нести всю відповідальність за оформлений кредит.

Від представника ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» надійшла заява про проведення судового засідання за наявними в матеріалах справи доказами і за його відсутності. Позовні вимоги до ОСОБА_2 підтримує частково, а саме в частині заявленої суми заборгованості, від позовних вимог в частині розірвання кредитного договору відмовляється. Позовні вимоги ОСОБА_4 до банку не визнає.

ОСОБА_2 також надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги банку не визнає, зустрічний позов підтримує повністю.

Дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» не підлягає задоволенню, а вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з таких підстав..

Як видно із матеріалів справи, відповідач уклав з банком кредитний договір № 014/4708/73/129596 від 20.02.2008 року про отримання кредиту на суму 94000 USD.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чим мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, вироком Богунського районного суду м. Житомира від 08.07.2013 року у кримінальній справі №1-150/12 по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 2,3,4, 358 ч. 1, 2, 3 КК України, який набрав законної сили 24.07.2013 року, встановлено, що ОСОБА_3 у лютому 2008 року попросив свого знайомого ОСОБА_2 оформити на своє ім’я кредит у відділенні № 8 м. Житомира ЖОД АТ «ОСОБА_1 Аваль», запевнивши останнього, що він самостійно буде сплачувати платежі по даному кредиту. Будучи необізнаним про злочинний намір ОСОБА_3 та запевненим у своєчасному виконанні усіх умов кредитного договору, що мав укладатись з банком, ОСОБА_2 погодився укласти з банком кредитний договір. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, в лютому 2008 року, використовуючи підроблені ним вказані документи, що характеризували майно, яке пропонується в заставу, особу, майновий стан позичальника, ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні відділення № 8 м. Житомира ЖОД АТ «ОСОБА_1 Аваль», вводячи в оману працівників банку щодо дійсності поданої інформації, передав їх головному економісту відділення ОСОБА_5, яка супроводжувала укладення кредитного договору, для оформлення кредиту на суму 94 000 доларів США, та в подальшому передала вказані документи начальнику відділення №8 м. Житомира ЖОД АТ «ОСОБА_1 Аваль» ОСОБА_6. ОСОБА_6, будучи упевненим у виконанні умов кредитного договору та у справжності поданих документів, 20.02.2008 року уклав кредитний договір №014/4708/73/129596 від імені банку із ОСОБА_2, відповідно до якого банк мав видати кредит останньому в сумі 94 000 доларів США під заставу автомобіля. В цей же день, в приміщенні відділення, використовуючи зазначений кредитний договір ОСОБА_2 отримав у касі банку кредитні кошти у вказаній сумі та передав їх ОСОБА_3, який заволодів зазначеними коштами в особливо великих розмірах, не маю намір повертати їх банківській установі, чим завдав банківській установі матеріальної шкоди на вказану суму (а.с. 206).

Цивільні позови ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» за вказаним вироком задоволено, стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» - 4534952,28 грн. (а.с. 237), зокрема стягнуто і заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» за спірним кредитним договором, що також підтверджується копією цивільного позову (а.с. 254-255).

Вказані обставини свідчать про те що ОСОБА_2 оформлюючи спірний кредитний договір був переконаним в тому, що ОСОБА_3 самостійно буде сплачувати платежі по даному кредиту, що вплинуло на його волевиявлення. Тобто відповідач укладаючи договір помилявся щодо своїх обов’язків, розраховуючи на повернення суми кредиту, а також сплату процентів за користування кредитом та іншого, саме ОСОБА_3.

Стаття 229 ЦК України передбачає, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Оцінюючи встановлені обставини, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 в частині визнання кредитного договору недійсним підлягають задоволенню, що виключає повністю задоволення первісного позову ПАТ «ОСОБА_1 Аваль». Що ж стосується вимог ОСОБА_2 про визнання позичальником за договором ОСОБА_3, то суд вважає їх безпідставними.

Понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки йому в позові відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.229 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «ОСОБА_1 Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсним укладений 20.02.2008 року Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» з ОСОБА_2 кредитний договір №014/4708/73/129596.

В іншій частині вимог ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

ОСОБА_7