Справа № 0107/9900/2012
Провадження по справі 2/122/2554/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді – Уржумової Н.В.
при секретарі – Тарасюк М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку квартири, визнання права власності на частку квартири, треті особи по справі ОСОБА_4, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовними вимогами до ОСОБА_5 про припинення права на частку квартири, визнання права власності на частки квартири, мотивуючи позовні вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_5 в рівних частках - згідно зі свідоцтвом про право власності на житло. На теперішній час виникла необхідність у припиненні права власності на частку квартири ОСОБА_5, оскільки відповідач зі своєю дружиною, яка теж з вересня 2011 року проживає з ним у квартирі АДРЕСА_2, постійно чинять перешкоди позивачам у проживанні в зазначеній квартирі, нецензурно висловлюються, ображають, погрожують позивачам застосуванням насилля, халатно ставляться, руйнують майно у кватирі та самі приміщення, внаслідок чого у позивачів відсутня можливість мешкання у нормальних умовах. Мешкання з відповідачем та його дружиною - є небезпечним для здоров’я. Позивачі неодноразово зверталися до Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим із заявами про порушення кримінальних справ. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 319, 358, 360, 365, 391 ЦК України позивачі просили суд: припинити право власності ОСОБА_5 на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, що знаходиться у спільній частковій власності; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири, що належить ОСОБА_5; стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/6 частки квартири, розташованої в АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_5; визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/6 частку квартири, що належить ОСОБА_5; стягнути з ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості 1/6 частки квартири, розташованої в АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_5; стягнути з відповідача судові витрати (а.с.1-5).
Під час провадження по справі позивачі звернулися до суду з уточненою позовною заявою та з підстав, наведених у первісній позовній заяві, просили суд: припинити право власності ОСОБА_5 на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5, що знаходиться у спільній частковій власності; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку квартири, що належить ОСОБА_5; стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/6 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_5 у розмірі 73396 гривень; визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/6 частку квартири, що належить ОСОБА_5; стягнути з ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості 1/6 частки квартири, за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_5 у розмірі 73396 гривень; стягнути з відповідача судові витрати на корить позивачів судові витрати (а.с.135-138).
Позивачі у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити, зазначаючи, що життя у спільній квартирі з відповідачем неможливе.
Представник позивачів ОСОБА_6 підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити з підстав викладених в уточненій позовній заяві, додатково зазначаючи, що компенсації вартості частки що належить відповідачу вистачить йому для купівлі іншого, аналогічного житла у м. Сімферополі – частки у квартирі загального заселення.
Відповідач ОСОБА_5 заперечував у судовому засіданні проти заявлених вимог про припинення права власності на його частку у спільній квартирі, пояснюючи, що в нього не має іншого житла, та задоволення вимог позивачів завдасть йому та його сім'ї , у тому числі й двох малолітні дітей значної шкоди.
Представник Служби у справах дітей Сімферопольської міської ради заперечувала у судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_5, оскільки припинення права власності на частку майна, що належить ОСОБА_5 завдасть істотної шкоди охоронюваним правам дитини, яка мешкає разом з ним у спірній квартирі.
Заслухавши пояснення позивачів, представника позивачів, заперечення відповідача, думку представника третьої особи, послухавши у судовому засіданні аудиозапис конфлікту сторін по справі та відеозапис цього конфлікту, вивчивши матеріали цивільної справи, відмовні матеріали міліції, та оцінивши усі наявні по справі докази і матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1, ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 про припинення права на частку квартири, визнання права власності на частку квартири, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08.07.1998 року належить в рівних частках ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 – на праві спільної часткової власності (а.с.8).
Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 39/12 від 16 січня 2013 року, з технічної точки зору, виділити 1/3 частку квартири АДРЕСА_6 не можливо. Ринкова вартість 1/3 частки спірної квартири складає 138386,67 грн. (а.с.53-72).
Згідно з повторним висновком судової будівельно-технічної експертизи № 31-0148/ від 03 травня 2013 року, з технічної точки зору, виділити 1/3 частку квартири АДРЕСА_6 не можливо. Ринкова вартість 1/3 частки спірної квартири складає 146792 грн. (а.с.94-120)
Як убачається з матеріалів цивільної справи, між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, у зв’язку із чим ОСОБА_1, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом про припинення права власності відповідача на належну йому частку в спірній квартирі, визнання за ними права власності на цю частину.
Відповідно до вимог частини першої статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена у натурі; річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим: таке припинення не завдасть істотних шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.
Зі змісту зазначеної норми закону випливає, що припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України випадку, але лише в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Позивачі як на підставу своїх вимог посилалися на п. 3 ч. 1 ст. 365 ЦК України за яким право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо спільне володіння і користування майном є неможливим.
На підтвердження позовних вимог позивачі посилалися на постанову суду по справі №3-3121/2011 від 23 листопада 2011 року якою ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчиненого відносно ОСОБА_1
Також за матеріалами кримінального провадження №12013130410002369, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 22.05.2013 року про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, з повідомлення ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_6 були заподіяні легкі тілесні ушкодження. За поясненнями потерпілої тілесні ушкодження були нанесені ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_5.
Також за матеріалами кримінального провадження №12012130410000124, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 28.11.2012 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України за повідомленням ОСОБА_2 в нього були таємно викрадені грошові кошти у розмірі 24000 грн. за адресою: АДРЕСА_3.
За матеріалами кримінального провадження №12013130410001812, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 15.04.2013 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за повідомленням ОСОБА_1 невстановлена особа скоїла крадіжку майна її майна з гаражу №51 по вул. Яблочкова у м. Сімферополі.
Суд приймає до уваги постанову суд про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, але ж критично ставиться до вищенаведених кримінальних проваджень, оскільки за ними, навіть жодній особі не повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень.
Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач посилався на те, що спірна квартира, в якій він проживає є його єдиним місцем проживання його та його сім’ї (дружини та двох дітей), іншого житла він не має, тому припинення його права на частку завдасть йому істотної шкоди та позбавить його права на житло.
За поясненнями сторін по справі, відповідач ОСОБА_5, зареєстрований та фактично проживає за адресою: м. Сімферополь. АДРЕСА_7, разом зі своєю дружиною та двома дітьми – ОСОБА_7, 10.10.2001 року та ОСОБА_8, 29.06.2010 року.
За матеріалами справи дружина відповідача – ОСОБА_5 має у власності комунальну квартиру АДРЕСА_8, що знаходиться у Сімферопольському районі.
Тому представник позивачів наголошувала на тому, що припинення права власності на 1/3 часту квартиру АДРЕСА_6 не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам його родини.
Однак, за актом дослідження житлово-побутових умов квартири АДРЕСА_8 у Сімферопольському районі, встановлено що зазначена комунальна квартира розташована на останньому п’ятому поверсі, де протікає дах. Опалення відсутнє. Квартира має кухню та туалет загального користування. Гарячої води не має, душ відсутній.
Враховуючи зазначене та думку представника Служби у справах дітей, яка вважала неможливим проживання дітей у квартирі АДРЕСА_8 у Сімферопольському районі, суд не приймає пояснення представника позивачів, що припинення права власності на 1/3 часту квартиру АДРЕСА_6 не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам його родини.
За оглянутими в судовому засіданні відеозаписами, скандали та сварки на побутовому підґрунті, виникають між співвласниками спірної квартири як з вини позивачів, так, і, з вини відповідача.
Також суд не приймає пояснення представника позивачів, що відповідач разом зі своєю родиною може проживати разом із батьками його дружини ОСОБА_5, оскільки зазначена квартира на праві власності зареєстрована виключно за батькам ОСОБА_5, що не оспорювалося сторонами по справі у судовому засіданні.
Враховуючи усе вищенаведене у сукупності, суд дійшов до висновку про те, що припинення права відповідача на 1/3 частку квартири, яка є для нього єдиним житлом, завдасть істотної шкоди правам відповідача як співвласника та членам його сім’ ї, яка складається, у тому числі й з двох малолітніх дітей, а відтак, позивачам у задоволенні позовних вимог – у повному обсязі.
З огляду на те, що позивачам відмовлено у задоволенні позовних вимог, їм підлягають повернення суми внесені на депозитний рахунок Залізничного районного суду м. Сімферополя.
На підставі статей 319, 364, 365 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в :
ОСОБА_1, ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про припинення права на частку квартири, визнання права власності на частку квартири, треті особи по справі ОСОБА_4, Служба у справах дітей Сімферопольської міської ради - відмовити.
Після набрання законної сили рішенням суду видати: ОСОБА_1 73396 (сімдесят три тисячі триста дев’яносто шість) гривень 00 копійок, внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК (одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, код ЄДРПОУ одержувача 26273942, Банк одержувача: ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, МФО банку одержувача 824026, р/рах 37319012000604) за квитанцією № 928.231.5 від 21.06.2013 року, оригінал якої знаходиться у матеріалах цивільної справи Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК за № 2-122/2554/2013, а.с.161-а); ОСОБА_2 73396 (сімдесят три тисячі триста дев’яносто шість) гривень 00 копійок, внесених ОСОБА_2 на депозитний рахунок Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК (одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, код ЄДРПОУ одержувача 26273942, Банк одержувача: ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, МФО банку одержувача 824026, р/рах 37319012000604) за квитанцією № 928.231.7 від 21.06.2013 року, оригінал якої знаходиться у матеріалах цивільної справи Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК за № 2-122/2554/2013, а.с.159-а).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя