Справа № 2а- 78/2008 р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
02 грудня 2008 року Якимівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Ковальчук О.А.,
при секретарі Краткової К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Якимівка Запорізької області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» у сумі 4026 гривень,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що 01.07.1992 року їй була призначена пенсія за віком довічно. Відповідно до діючого законодавства розмір пенсії періодично переглядався в сторону збільшення. Станом на 01.01.2006 року розмір пенсії складає 367 гривень 76 копійок. 18.11.2004 року був прийнятий ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», який вступив в силу 01.01.2006 року. Позивачка народилася в 1937 року і на 02.09.1945 року їй не виповнилося 18 років. Відповідно до вищевказаного закону позивачка являється дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалась. Верховна Рада України своїм Законом України № 3235-ІУ від 20 грудня 2005 року "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (стаття 77 та стаття 110) та Законом України № 489- V від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (стаття 71, пункт 12) призупинила дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, та 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63, 65 Закону України "Про Конституційний Суд України", вирішив: пункт 1.Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (пункт 12 статті 71) яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни", пункт 3 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" № 489-у від 19 грудня 2006 року визнані неконституційними. Пункт 5 Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними (Пункт 6 Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни", встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини З статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином, зважаючи на вищевикладене, не виплата позивачці своєчасної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 "Про соціальний захист дітей війни" становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За 2006 р. надбавка, за підрахунком позивачки повинна скласти 1354,56 грвн.,за 2007 р. - 1626,70 грвн., за 10 місяців 2008 р. ( якщо зараховувати виплачену позивачу 10% надбавку), йому невиплачено 1044 грвн.74 коп. А всього за весь час відповідач, на думку позивачки не виплатив їй 4026 грвн. Відповідно до статті 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законні права позивачки було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні позивачу, як дитині війни, виплати йому повідомлено не було, тому про факт порушення прав позивачу стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. Отже, про грубе порушення його прав, що на момент винесення рішення Конституційним Судом тривало понад півтора року, позивачці стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.
Під час судового розгляду позивачка уточнила позовні вимоги і просить суд також відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року та визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області по не нарахуванню на користь неї недоплаченої, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2007 рік та 10 місяців 2008 року в сумі 4026 гривень протиправною. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Якимівському районі Запорізької області виплатити на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки та 10 місяців 2008 року в сумі 4026 гривнів.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі на підставах, викладених в адміністративному позові і просить поновити пропущений строк для звернення в суд за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року. Стягнути з відповідача на її користь 4026 гривень, визнати бездіяльність відповідача щодо на нерахування не доплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з за 2006-2007 роки та 10 місяців 2008 року в сумі 4026 гривень противоправною. . Стягнути з відповідача на його користь 100 гривень за надання правової допомоги адвоката.
У судовому засіданні представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Якимівському районні Забара О.І. позовні вимоги не визнала, надавши заперечення, в яких вказала, що управління Пенсійного фонду в Якимівському районі 05.11.2008 року отримало адміністративний позов від ОСОБА_1про стягнення з управління Фонду недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" в розмірі 4026,00 грн. Так, дійсно управління не заперечує фактів, викладених позивачем в позові відносно того, що вона є дитиною війни, а тому згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона вправі отримувати підвищену пенсію на 30% від мінімальної пенсії за віком. Відносно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання , державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком. З набранням чинності 01.01.2006 Закону № 2195 дія ст.6 цього закону була призупинена на 2006 рік Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", а після внесення до останнього змін - було передбачено поетапне запровадження такого підвищення. Протягом 2007 року підвищення пенсій дітям війни виплачувалось в порядку встановленому ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яка передбачала виплату такого підвищення особам, що є інвалідами війни у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Водночас п.12 ст.71 вказаного закону дія ст.6 Закону № 2195 була призупинена на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 були визнанні такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст. 71 та ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Отже, стаття 6 Закону №2195, якою передбачена виплата підвищення пенсій дітям війни виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, відновила дію з 09.07.2007. Але, органами Пенсійного фонду України вказане підвищення пенсій виплачується тільки з 01.01.2008 з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Підстави для призначення та виплати вказаного підвищення пенсії за період з 09.07.2007 по 01.01.2008 у органів Пенсійного фонду відсутні з наступних причин: 1. Відповідно до ст. 7 Закону № 2195 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений роботи те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений законодавством України. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261 ( далі - Положення). Відповідно до п. 15 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку його територіальні управління. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визнано на законодавчому рівні , які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Пункт 9 Положення передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Враховуючи, що фінансування виплат за Законом №2195 проводиться із Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, дії останнього щодо відмови у виплаті підвищення пенсій дітям війни за період з 09.07.2007 по 01.01.2008 не порушують діюче законодавство. 2. Законодавством до 01.01.2008 не було встановлено величини, з якої мало обчислюватися вказане підвищення, що не давало можливості визначити його розмір. Єдиним нормативне - правовим актом, що визначає мінімальний розмір пенсії за віком, є Закон України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( далі -- Закон № 1058). Але статтею 28 Закону № 1058, де встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, передбачені обмеження щодо його застосування. Так, ч. З ст.28 Закону № 1058 зазначає, що даний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону. Таким чином з 09.07.2007, тобто з моменту відновлення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний - захист дітей війни" до 01.01.2008, законодавством не було визначено механізму розрахунку підвищення пенсії дітям війни. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік " передбачені зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме : "дітям війни " крім тих, ( на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка становить 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ( з 01.01.2008 року - 47 грн., з 01.04.08р.,- 48,10 грн., з 01.07.08р.,- 48,20 грн ., з 01.10.08 р.,- 49,80 грн ). Це підвищення до пенсії громадянка ОСОБА_1отримує з 01.01.2008 року. Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що жодних підстав для задоволення адміністративного позову немає. Відповідно до п.34 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 органи ПФУ звільнені від сплати державного мита.
У судовому засіданні були вивчені наступні письмові докази по справі:
- копію пенсійного посвідчення НОМЕР_1ОСОБА_1( а.с.3)
- довідки Пенсійного фонду про розмір отриманих позивачем пенсій ( а.с. 4-5)
- розрахунок позивачки розміру надбавки до пенсії ( а.с.6),
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивачка відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зазначені обставини не заперечував і представник відповідача в судовому засіданні.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 липня 2007 року дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст. 1,3, ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 21, 22, п. 1 ч. 2 ст. 92, ч. 1, 2, 3 ст. 95 Конституції України. Таким чином, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати у розмірах, передбачених Законом. В зв»язку з тим, що вказане рішення Конституційного суду 9.07.2007 р., то і дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновила свою дію з 9.07.2007 р., тобто позовні вимоги щодо виплати надбавки за 2007 р. підлягають частковому задоволенню за період з 9.07.2007 р. до 31 грудня 2007 р.
Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідним підвищенням.
Разом з цим, в частині нарахування позивачу, як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 рік, позовні вимоги не можуть бути задоволені з тих підстав, що відповідно до ст. ст. 77, 110 Закону України «Про державний бюджет України за 2006 рік», була призупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Положення зазначених норм не визнавались неконституційними, оскільки рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року поширюється на Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а тому вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими.
Крім того, суд вважає, що немає підстав для задоволення позовних вимог в частині виплати надбавки за 10 місяців 2008 р. у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком , що з урахуванням вже виплаченої надбавки 10% складає 1044 грвн. 74 коп., бо Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 р. передбачені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме : «дітям війни» крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка становить 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . Тобто за період 10 місяців 2008 р. надбавка позивачу нараховувалась та виплачувалась у розмірі, передбаченим законодавством.
В частині відшкодування судових витрат, які складаються з оплати за надання юридичної допомоги у сумі 100 грн.
За вимогами ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом, а відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, частина 3 статті 90 КАС України набирає чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави", якщо компенсація сплачується іншою стороною, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу не перевищує мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Позивач не надав ніяких розрахунків в підтвердження суми гонорара, вказаної в квитанції № 7623 від 11.11.2008 року адвоката Євдокимова В.М.
Керуючись по ст.ст. 1, 3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.. 77, 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст.. ст.. 62, 71, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року, ст. ст. 9, 10, 12, 71, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» у сумі 4026 гривень задовольнити частково.
Відновити ОСОБА_1пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області по не нарахуванню на користь ОСОБА_1, як дитини війни, щомісячної державної соціальної допомоги за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області нарахувати на користь ОСОБА_1щомісячну державну грошову соціальну допомогу, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
В іншій частині позивних вимог - відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається Якимівському районному суду Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: