№ справа:122/5553/2012Головуючий суду першої інстанції:Іванов ОСОБА_23 Сергійович

№ провадження:11/190/930/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Балахонов Б. Л.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2013 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Евдокимової В. В.

Суддів - Балахонова Б.Л., Рижової І. В.

при секретарі -

прокурора- Вороного О.В. адвокатів - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 захисників - ОСОБА_9, ОСОБА_10 засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_6, а також доповнення до апеляцій засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Щуч'є Щучанского р-ну Курганської обл., громадянина України, працюючого Ізобільненським сільським головою, який проживає: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджено за:

- ч.2 ст.15 ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України до 9 років позбавлення волі з

позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями

строком на 3 роки і конфіскацією майна;

- ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України до 11 років позбавлення волі з

позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями

строком на 3 роки і конфіскацією майна;

- ч.1 ст.14 ч.3 ст. 28 ч.4 ст.368 КК України до 8 років позбавлення волі з

позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями

строком на 3 роки і конфіскацією майна.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 11 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями строком на З (три) роки, конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Алушти АР Крим, громадянина України, депутата Ізобільненської сільської ради, який проживає: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

засуджено за:

- ч.2 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі;

- ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.2 ст.369 КК України до 3 років позбавлення волі і конфіскацією майна;

- ч.2 ст.15 ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями строком на 3 роки і конфіскацією майна;

- ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями строком на 3 роки і конфіскацією майна;

- ч.1 ст.14 ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями строком на 3 роки і конфіскацією майна.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання ОСОБА_2 у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями строком на З (три) роки, конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця сел. Верховина Верховинського р-ну Івано-Франківської обл., громадянина України, депутата Ізобільненської сільської ради, який проживає: АДРЕСА_3,раніше не судимий,

засуджено за:

- ч.2 ст.15 ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України до 8 років позбавлення волі з

позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями

строком на 3 роки і конфіскацією майна;

- ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України до 11 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями строком на 3 роки і конфіскацією майна;

- по ч.1 ст.14 ч.3 ст.28, ч.4 ст.368 КК України до 8 років позбавлення волі з

позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями

строком на 3 роки і конфіскацією майна.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання ОСОБА_3 у виді 11 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями строком на З (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Ялти АР Крим, громадянина України, який проживає: АДРЕСА_4, раніше не судимий,

засуджено за:

- ч.5 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.368 КК України до 8 років позбавлення волі з

позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями

строком на 3 роки і конфіскацією майна;

- ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України до 9 років позбавлення волі з

позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями

строком на 3 роки і конфіскацією майна;

- ч.1 ст.14 ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України до 8 років позбавлення волі з

позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями

строком на 3 роки і конфіскацією майна.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями строком на З (три) роки, конфіскацією всього належного йому майна.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди - задоволено повністю, стягнуто на його користь з ОСОБА_2 - 107177,2 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди задоволений частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 77 000 грн. та моральної шкоди 5 000 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. В решті частини позову про стягнення матеріальної шкоди - відмовлено.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати за проведення експертиз на загальну суму 33231 2 грн.

По справі вирішено питання про речові докази.

за участю прокурора -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду ОСОБА_2, у період з 10 по 21 травня 2010 р., перебуваючи на території с. Ізобільне АР Крим, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, повідомив ОСОБА_11 завідомо неправдиву інформацію про те, що для отримання земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації відповідно до ст. 118 Земельного Кодексу України, необхідно передати йому особисто 13 500 доларів США, нібито для подальшої передачі депутатам Ізобільненської сільської ради, що повністю не відповідало дійсності.

ОСОБА_11 довіряючи ОСОБА_2 і помиляючись щодо його істинних мотивів, в період з 10 по 21 травня 2010 р. біля будівлі Ізобільненської сільської ради в с. Ізобільне по вул. Центральна 1, передав останньому 20 000 грн. Крім того, 21 травня 2010 р., ОСОБА_11 виконуючи вимоги ОСОБА_2 і помиляючись щодо його істинних мотивів, прибув за вказівкою останнього за місцем його проживання в АДРЕСА_2 і передав ОСОБА_2 11 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 87 177,2 грн. за надання у власність земельної ділянки площею 0,09 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_5.

Таким чином, у період з 10 по 21 травня 2010 р. ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_11 грошові кошти на загальну суму 107 177,2 грн. і розпорядився ними на свій розсуд, чим заподіяв останньому значну матеріальну шкоду.

21 травня 2010 року Ізобільненською сільською радою, у відповідності зі ст.12, 116, 118 і 121 Земельного кодексу України, було безкоштовно прийнято рішення № 79/87 про дозвіл ОСОБА_11 розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,09 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_5.

Крім того, ОСОБА_2 в період з 10 по 21 травня 2010 р., на території с. Ізобільне АР Крим, діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном ОСОБА_11 шляхом обману, повідомив останньому завідомо неправдиву інформацію про те, що для отримання земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації, необхідно передати хабар Ізобільненському сільському голові і депутатам у розмірі 13500 доларів США.

Надалі шляхом умовлянь переконав ОСОБА_11 у вигідності передачі зазначеної суми грошових коштів за виділення земельної ділянки, нібито для подальшої передачі депутатам Ізобільненської сільської ради та Ізобільненському сільському голові.

ОСОБА_11, довіряючи ОСОБА_2 і помиляючись щодо його істинних мотивів, в період з 10 по 21 травня 2010 р., перебуваючи біля будівлі Ізобільненської сільської ради в с. Ізобільне по вул. Центральної 1, передав останньому частину необхідної суми в розмірі 20 000 грн. Крім того, 21 травня 2010 р., ОСОБА_11 прибув за вказівкою ОСОБА_2 за адресою його проживання в АДРЕСА_2 і передав йому частину від необхідної суми грошових коштів у розмірі 11 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 87 177,2 грн., за надання у власність земельної ділянки площею 0,09 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_5. При цьому ОСОБА_11 помилково вважав, що зазначені грошові кошти призначені для подальшої передачі Ізобільненської сільському голові і депутатам Ізобільненської сільської ради в якості хабара.

Таким чином, у період з 10 по 21 травня 2010 р., ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_11 107 177,2 грн. і не передаючи їх Ізобільненському сільському голові і депутатам, розпорядився ними на свій розсуд.

21 травня 2010 р. Ізобільненською сільською радою, у відповідності зі ст.12, 116, 118 і 121 Земельного кодексу України, було безкоштовно прийнято рішення № 79/87 про дозвіл ОСОБА_11 розробки проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,09 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_5.

Крім того,в період з 10 по 21 травня 2010 р., ОСОБА_2, діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном ОСОБА_11 шляхом обману, повідомив останньому завідомо неправдиву інформацію про те, що для отримання земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації, у відповідності зі ст.. 118 Земельного кодексу України, необхідно передати хабар Ізобільненському сільському голові і депутатам у розмірі 13500 доларів США.

Надалі шляхом умовлянь переконав ОСОБА_11 у вигідності передачі зазначеної суми грошових коштів за виділення земельної ділянки, нібито для подальшої передачі депутатам Ізобільненської сільської ради та Ізобільненському сільському голові.

Довіряючи ОСОБА_2 і помиляючись щодо його істинних мотивів, ОСОБА_11 в період з 10 по 21 травня 2010 р. в с. Ізобільне передав останньому частину необхідної суми в розмірі 20000 грн. Крім того, 21 травня 2010 р. ОСОБА_11 прибув за вказівкою ОСОБА_2 за адресою його проживання в АДРЕСА_2 і передав йому частину від необхідної суми у розмірі 11000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 87177, 2 грн., за надання у власність земельної ділянки площею),09 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_5. При цьому ОСОБА_11 помилково, що зазначені грошові кошти призначені для подальшої передачі Ізобільненської сільському голові і депутатам Ізобільненської сільської ради в якості хабара.

ОСОБА_1, постановою Ізобільненської сільської виборчої комісії м. Алушта № 1 від 02.11.10 р. зареєстровано Ізобільненської сільським головою і згідно виданого ним розпорядження N° 67 від 02.11.2010 р. набрав дану посаду. Тобто, ОСОБА_1 був представником органу місцевого самоврядування, був обраний і вступив на посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, яка відповідно до ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», віднесена до 4 категорії посад в органах місцевого самоврядування, тобто був посадовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Також ОСОБА_2 і ОСОБА_3, постановою Ізобільненської сільської виборчої комісії м. Алушта № 1 від 02.11.2010 р. зареєстровані депутатами Ізобільненської сільської ради 6 скликання.

ОСОБА_2 відповідно до рішення Ізобільненської сільської ради № 2/91 від 12.11.2010 р., входив до складу постійної комісії Ізобільненської сільської ради з регулювання земельних відносин, будівництва та охорони навколишнього природного середовища.

ОСОБА_3 відповідно до рішення Ізобільненської сільської ради № 1/3 від 12.11.2010 р., входив до складу постійної мандатної комісії Ізобільненської сільської ради з питань депутатської діяльності та етики, зовнішньоекономічної діяльності, з оборонної роботи.

Будучи депутатами Ізобільненської сільської ради, відповідно до ст.2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», зазначені особи представляли інтереси територіальної громади жителів 4 населених пунктів сільської ради.

Згідно з приміткою 1 до ст.364 КК України ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є посадовими особами, що здійснюють функції представників влади, якою наділений жителями Територіальної громади Ізобільненської сільської ради, які обрали їх депутатами даної ради.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської ради.

У вересні 2011 р. Ізобільненський сільський голова ОСОБА_1, з метою незаконного збагачення шляхом отримання хабарів в особливо великих розмірах за вирішення питань регулювання земельних відносин на території сільської ради, організував і очолив стійке об'єднання до складу якого залучив депутатів сільської ради ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Створена група була стійкою і стабільною, оскільки її члени організувалися для вчинення низки злочинів, об'єднаних єдиним планом, з розподілом функцій учасників групи спрямованих на досягнення цього плану відомого всім учасникам групи.

Внутрішня стійкість групи виражалася в стабільному складі її членів, родинні зв'язки між організатором ОСОБА_1 і його сином ОСОБА_2 Наявністю представницьких функцій у ОСОБА_1 як голови Ізобільненської сільської ради та у депутатів цієї ж ради ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Крім того, широкі повноваження ОСОБА_1 як голови, його майновий стан, досвід роботи Ізобільненським сільським головою протягом двох скликань, авторитет серед місцевого населення та депутатського корпусу, життєвий досвід, ділові зв'язки, дозволили психологічно згуртувати членів групи під керівництвом ОСОБА_1, якому ОСОБА_2 і ОСОБА_3 довіряли і беззаперечно виконували його вказівки.

Зовнішня стійкість групи виражалася в здатності її членів конспірувати свою діяльність, протидіяти факторам ззовні, здатним викрити їх злочинну діяльність. Так при розмовах в кабінеті ОСОБА_1, а також по мобільному телефону, члени організованої групи уникали прямої згадки про отримання хабарів і використовували відомі їм умовні позначення: гроші - «аргументи», хабар - «операція», передати хабар - «розвантажитися », хабародавець - « гість » або « кохана жінка», організатор групи ОСОБА_1 - «шеф», «бос», «папік». Безпосереднє отримання хабарів, як найбільш небезпечна частина Реалізації злочинного плану була доручена ОСОБА_3, який організував силами пособника ОСОБА_4 ведення спостереження за навколишнім оточенням з метою попередження можливої небезпеки з боку правоохоронних органів. З метою зменшення ризику бути затриманими при отриманні хабарів, члени злочинної групи розробили схему згідно з якою, вимагали передачі більшої частини хабара в розмірі до 85 % від загальної суми до прийняття сільською радою рішення, а решту суми вимагали в день прийняття рішення, але до його видачі.

ОСОБА_1 самостійно керував організованою групою, даючи вказівки про скоєння конкретних злочинів ОСОБА_3 і ОСОБА_2, забезпечував фінансування групи шляхом розподілу грошових коштів отриманих як хабарі, між членами групи за участь у скоєнні злочинів.

Функції з пошуку громадян, зацікавлених в отриманні у власність земельних ділянок та розпорядженні необхідними коштами, а також безпосереднє отримання від них грошових коштів, ОСОБА_1 поклав на ОСОБА_3, який для полегшення вчинення злочинів залучив як пособника ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_4, не входив до складу організованої групи, а діяв за попередньою змовою з ОСОБА_3

На учасника організованої групи ОСОБА_2, який входив до складу постійної комісії Ізобільненської сільської ради з регулювання земельних відносин, будівництва та охорони навколишнього природного середовища, ОСОБА_1 поклав функції з контролю за злочинною діяльністю ОСОБА_3, а також з розгляду клопотань громадян про виділення земельних ділянок залежно від передачі ними хабарів за виділення тієї чи іншої ділянки.

Організована група діяла на території АР Крим з вересня до 30 грудня 2011 року, поки її діяльність не була припинена працівниками правоохоронних органів.

У період часу з вересня по 30 грудня 2011 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у складі організованої групи, вчинили при пособництві ОСОБА_4 наступні злочини.

Так у вересні 2011 р. ОСОБА_3, діючи за вказівкою ОСОБА_1, згідно розробленого злочинного плану, доручив ОСОБА_4 підшукати особу, яка бажає придбати земельну ділянку в с. Верхня Кутузівка орієнтовною площею 2 га за хабар з розрахунку орієнтовно 1500 доларів США за 0,01 га. ОСОБА_4 підшукав ОСОБА_14, яка була зацікавлена в отриманні земельної ділянки для себе і ОСОБА_15 Зустрівшись зі ОСОБА_14, ОСОБА_4 повідомив їй, що земельні ділянки видаються лише за умови передачі хабара депутатам Ізобільненської сільської ради та Ізобільненському сільському голові, після чого познайомив її з депутатом сільської ради ОСОБА_3, який приступив до реалізації злочинного плану з отримання від неї хабара в особливо великому розмірі.

У період з вересня по 17 грудня 2011 р., Ізобільненський сільський голова ОСОБА_1, будучи відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» головною посадовою особою територіальної громади жителів 4 населених пунктів Ізобільненської сільської ради, яка займає відповідальне становище, в порушення вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ст. 4, ч.2 ст.7, ч.1 і 7 ст.8, ст.11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.п. 1-3, 7, 8, 10, 12, 14 і 19, ч.3 і 4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підриваючи принцип законності і верховенства права, авторитет представницького органу місцевого самоврядування - Ізобільненської сільської ради, а також довіру територіальної громади, яка його обрала, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного матеріального збагачення, діючи у складі організованої групи з депутатами Ізобільненської сільської ради ОСОБА_2 і ОСОБА_3, при пособництві ОСОБА_4, використовуючи свою владу і службові повноваження всупереч інтересам служби, перебуваючи в с.Ізобільне вимагали від ОСОБА_14 передачі хабара в особливо великому розмірі в розмірі 230 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України, склало 1 835 400 грн., за позитивне вирішення Ізобільненською сільською радою питання про передачу їй і ОСОБА_15 у власність двох земельних ділянок загальною площею 2 га, розташованих на території сільської ради, для ведення особистого селянського господарства.

Усвідомлюючи, що у відповідності зі ст.116 і 118 Земельного кодексу України, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 як громадяни України, мають право на одержання безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 навмисно створили умови, що змушують ОСОБА_14 дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам для реалізації свого права на отримання у власність земельної ділянки, вказуючи на те, що в разі не передачі хабара, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, використовуючи свою владу і службове становище, вплив на депутатський корпус і посадових осіб місцевого самоврядування Ізобільненської сільської ради, вживуть заходів, спрямовані на незадоволення звернень ОСОБА_14 і ОСОБА_15 про передачу їм у власність зазначених ділянок землі.

9 листопада 2011 р, ОСОБА_3, діючи згідно спільного злочинного плану, розробленого з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, привіз ОСОБА_14 в приміщення Ізобільненської сільської ради, розташованої в с. Ізобільне по вул. Центральна, 1, де познайомив її з Ізобільненським сільським головою ОСОБА_1, який підтвердив повноваження ОСОБА_3 з ведення переговорів про надання земельних ділянок за хабар, після чого надав ОСОБА_3 і ОСОБА_14 окреме приміщення у сільській раді для продовження переговорів і з метою конспірації шляхом придушення звуку їхніх голосів включив телевізор. ОСОБА_3 висунув ОСОБА_14 вимогу про передачу йому як депутату сільської ради, для подальшої передачі іншим членам організованої групи, хабара в особливо великому розмірі в сумі 230 000 доларів США за позитивне вирішення сільською радою питання про передачу їй і ОСОБА_15 у власність двох земельних ділянок площею по 1 га кожен, розташованих у с. Верхня Кутузівка, для ведення особистого селянського господарства. При цьому ОСОБА_3 зажадав передати йому частину хабара в розмірі 85% від загальної суми до видачі ОСОБА_14 рішень Ізобільненської сільської ради про дозвіл розробки проектів землеустрою щодо відводу земельних ділянок. У разі відмови передати частину хабара ОСОБА_3 заявив, що бажані рішення прийняті не будуть, після чого ОСОБА_14 передала ОСОБА_3 копії паспортів та ідентифікаційних кодів на своє і на ім'я ОСОБА_15 для підготовки документів, а потім поїхала для обдумування отриманої інформації.

ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_14 згодна на висунуті ними умови отримання земельних ділянок за хабарі, однак не встигає зібрати необхідну суму, у зв'язку з чим передача хабара відкладається.

1 грудня 2011 р. ОСОБА_1, виконуючи відведену йому функцію з контролю за ОСОБА_3, поставив останньому завдання отримати від ОСОБА_14 хабар за передачу земельних ділянок у термін до 6 грудня 2011.

У цей же день ОСОБА_3 поставив пособника ОСОБА_4 до відома про те, що ОСОБА_14 продовжує проявляти інтерес до отримання земельної ділянки на запропонованих їй умовах.

5 грудня 2011 р. ОСОБА_2 за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_1, продовжуючи виконувати відведену йому функцію активного члена організованої групи, поставив ОСОБА_3 завдання в короткі терміни організувати отримання максимальної суми хабарів від різних осіб.

12 грудня 2011 р. з метою отримання від ОСОБА_14 хабара в розмірі 230 000

доларів США, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 організували при невстановлених

обставинах виготовлення і подачу в Ізобільненську сільську раду заяв від імені ОСОБА_14 і ОСОБА_15 про дозвіл їм розробки проектів землеустрою щодо відведення

двох земельних ділянок площею по 1 га кожен у с. Верхня Кутузівка для ведення

особистого селянського господарства, на наступний день, в результаті вжитих

зазначеними заходів, заяву ОСОБА_15 було розглянуто на засіданні постійної

комісії Ізобільненської сільської ради з регулювання земельних відносин, будівництва та

охорони навколишнього природного середовища, рішенням якої було рекомендовано сесії

цієї ж ради, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної

ділянки.

13 грудня 2011 р. ОСОБА_1 у складі організованої групи з ОСОБА_3 і

ОСОБА_2 організував виготовлення проекту рішення Ізобільненської сільської ради

про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної

ділянки ОСОБА_14 площею 1 га для ведення особистого селянського господарства в с.

Верхня Кутузівка, масив «Прохолодний».

15 грудня 2011 р. ОСОБА_3, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на отримання хабара в особливо великих розмірах, зустрівся зі ОСОБА_14 в м. Алушта, після чого остання повідомила, що згодна передати необхідну суму лише при отриманні рішення Ізобільненської сільської ради про дозвіл на складання проекту землеустрою. У відповідь ОСОБА_3, діючи згідно розробленого раніше спільного плану, зажадав передати хабар до прийняття радою рішення і повідомив, що до передачі необхідної суми рішення не буде прийнято, підпис на рішенні та друк поставлені не будуть. При цьому ОСОБА_3 зажадав передати грошові кошти до 17.12.2011 р. і запевнив ОСОБА_14, що фактично питання вже вирішене на її користь, однак, ОСОБА_14 відмовилася передати грошові кошти до отримання оригіналів рішень про дозвіл розробки проектів землеустрою їй і ОСОБА_15, у зв'язку з чим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не довели свій злочинний умисел до кінця з причин від них не залежних.

У зв'язку з відмовою ОСОБА_14 передати необхідний хабар у сумі 230 000 доларів США, що згідно курсу національного банку України становило 1835400 грн., ОСОБА_2 будучи членом постійної комісії Ізобільненської сільської ради з регулювання земельних відносин, будівництва та охорони навколишнього природного середовища, вжив заходів до знищення документів, пов'язаних з розглядом заяв ОСОБА_14 і ОСОБА_15 про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою.

Крім того, повторно, в період з 21 по 30 грудня 2011 р., ОСОБА_1 у складі організованої групи з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 при пособництві ОСОБА_4, отримав від ОСОБА_12 хабар в особливо великих розмірах при наступних обставинах.

ОСОБА_4, діючи за вказівкою ОСОБА_3, сприяючи йому, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, підшукав ОСОБА_12, який був зацікавлений в отриманні безкоштовно, в порядку ст.118 Земельного Кодексу України земельної ділянки для себе, а також представляв інтереси ОСОБА_16. і ОСОБА_13 23 грудня 2011 р. діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_12 що для отримання земельної ділянки необхідно передати депутатам Ізобільненської сільської ради хабар з розрахунку орієнтовно 3500 доларів США за 1 сотку землі, при цьому зажадав передати частину хабара в розмірі 30 000 доларів США до початку сесії.

23 грудня 2011 р. ОСОБА_4, діючи на виконання відведеної йому функції, познайомив ОСОБА_12 з ОСОБА_3, повідомивши, що передача у власність вказаних земельних ділянок можлива за хабар посадовим особам Ізобільненської сільської ради, який необхідно передати через депутата сільської ради ОСОБА_3

У зазначений період часу Ізобільненський сільський голова ОСОБА_1, будучи відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» головною посадовою особою територіальної громади жителів 4 населених пунктів Ізобільненської сільської ради, яка займає відповідальне становище, в порушення вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ст.4, ч.2 ст.7, ч. 1І і 7 ст.8, ст.11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.п. 1-3, 7, 8, 10, 12, 14 і 19, ч.3, ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підриваючи принцип законності і верховенства права, авторитет представницького органу місцевого самоврядування - Ізобільненської сільської ради, а також довіру територіальної громади, яка його обрала, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного матеріального збагачення, використовуючи свою владу і службове становище всупереч інтересам служби, вступив у злочинну змову з депутатами Ізобільненської сільської ради ОСОБА_2, ОСОБА_3 і громадянином ОСОБА_4 про вимагання та отримання від ОСОБА_12 хабара за позитивне вирішення Ізобільненською сільською радою, питання про передачу у власність ОСОБА_12 і, які представлені їм громадян ОСОБА_13 і ОСОБА_16. земельних ділянок, розташованих на території ради для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

У період з 21 по 27 грудня 2011 р., Ізобільненський сільський голова ОСОБА_1, діючи у складі організованої групи з депутатами Ізобільненської сільської ради ОСОБА_3 і ОСОБА_2, використовуючи свою владу і службові повноваження, при пособництві ОСОБА_4, перебуваючи в селі Ізобільне, вимагали від ОСОБА_12, який представляв свої інтереси, а також інтереси ОСОБА_13 і ОСОБА_16., хабар в особливо великому розмірі в сумі 976 000 грн., за позитивне вирішення Ізобільненською сільською радою питання про передачу їм у власність трьох земельних ділянок загальною площею 0,45 га, розташованих у с. Ізобільне в районі 4-го мікрорайону для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

Усвідомлюючи, що у відповідності зі ст.116, 118 Земельного кодексу України ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_16, як громадяни України мають право на одержання безоплатно у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, ОСОБА_1, у складі організованої групи з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, при пособництві ОСОБА_4 навмисно створили умови, що змушують ОСОБА_12 дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам для реалізації права на отримання у власність земельних ділянок, вказуючи на те, що у разі відмови передати хабар, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, використовуючи свою владу і службове становище, вплив на посадових осіб місцевого самоврядування сільської ради та депутатський корпус, до складу якого в тому числі входить брат Ізобільненського сільського голови ОСОБА_17, вживуть заходів, спрямованих на незадоволення звернень ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_16. про надання їм у власність зазначених ділянок землі.

Злочинним планом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, передбачалося відмовити ОСОБА_12 у сприянні з отримання у власність земельних ділянок у разі відмови останнього передати необхідну хабар, про що ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_3 27 грудня 2011 р. для підтвердження реальності передачі за хабар вищевказаних земельних ділянок у власність ОСОБА_12 ОСОБА_13 і ОСОБА_16, а також існуючої злочинної змови на це між ОСОБА_3 та сільським головою ОСОБА_1, 27 грудня 2011 р. ОСОБА_3 організував зустріч ОСОБА_12 з ОСОБА_1 у службовому кабінеті останнього в с. Ізобільне по вул. Центральної, 1, в ході якої ОСОБА_1 підтвердив повноваження ОСОБА_3 на отримання хабара.

27 грудня 2011 р. депутат Ізобільненської сільської ради ОСОБА_3, діючи у складі організованої групи з сільським головою ОСОБА_1 і депутатом ОСОБА_2, використовуючи свою владу і службові повноваження, при пособництві ОСОБА_4, перебуваючи біля адміністративної будівлі Ізобільненської сільської ради в с. Ізобільне по вул. Центральна 1, в автомобілі «Шевроле - Лачетті», реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав від ОСОБА_12 частину вимагаємого хабара в сумі 80 000 грн. за позитивне вирішення питання Ізобільненської сільською радою про виділення трьох земельних ділянок загальною площею 0,45 га, розташованих у с. Ізобільне для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_16

Крім того, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_12 заяви, копії паспортів та ідентифікаційних кодів ОСОБА_12, ОСОБА_16. і ОСОБА_13 з метою підготовки за хабар в особливо великому розмірі рішень Ізобільненської сільської ради про дачу їм дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

Після отримання частини хабара від ОСОБА_12 27 грудня 2011 р. приблизно о 14 год. ОСОБА_3 прибув до службового кабінету ОСОБА_1 за адресою: с. Ізобільне, вул. Центральна 1, де передав останньому вказану частину хабара.

ОСОБА_1, виконуючи функцію організатора злочинної групи, отримав від ОСОБА_3 частину витребуваного від ОСОБА_12 хабара в розмірі 80 000 грн., після чого упакував гроші в два паперових конверта і в 14-43 год. доручив ОСОБА_3 передати вказану частину хабара ОСОБА_2

ОСОБА_3, виконуючи вказівки ОСОБА_1, відвіз 80 000 грн., отримані від ОСОБА_12 в м. Алушта, де зустрівся з ОСОБА_2 і передав останньому. ОСОБА_2 отримавши від ОСОБА_3 вказану частину хабара розпорядився ними на свій розсуд, за погодженням з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 Передача залишеної частини хабара у розмірі 896 000 грн., була призначена ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на 30 грудня 2011 р., про що вони повідомили ОСОБА_12

30 грудня 2011 р. ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, з метою забезпечення безпеки членів організованої групи прибув о 11-48 год. в с, Ізобільне, після чого підшукав зручне місце, звідки непомітно для оточуючих, з метою уникнення викриття працівниками правоохоронних органів і попередження ОСОБА_3 про можливу небезпеку, вів спостереження за автодорогою, по якій повинен був прибути ОСОБА_12

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на одержання хабара в особливо великому розмірі, 30 грудня 2011 р. приблизно о 13-30 год. депутат Ізобільненської сільської ради ОСОБА_3, діючи у складі організованої групи з Ізобільненським сільським головою ОСОБА_1 і депутатом ОСОБА_2, використовуючи свою владу і службові повноваження, при пособництві ОСОБА_4, перебуваючи біля адміністративної будівлі Ізобільненської сільської ради в с. Ізобільне по вул. Центральна 1, отримав від ОСОБА_12 іншу частину хабара в сумі 896 000 грн., після чого ОСОБА_3 був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Крім того, в період з 21 по 30 грудня 2011 р. ОСОБА_1 у складі організованої групи з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 при пособництві ОСОБА_4, повторно скоїв приготування до отримання від ОСОБА_12 хабара в особливо великому розмірі за таких обставин.

ОСОБА_4, діючи за вказівкою ОСОБА_3, сприяючи йому, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, підшукав ОСОБА_12, який представляв інтереси ОСОБА_19, ОСОБА_18. і ОСОБА_15, зацікавлених в отриманні безкоштовно, в порядку ст. 118 Земельного Кодексу України земельних ділянок. 23 грудня 2011 р., діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_12 що для отримання земельних ділянок необхідно передати депутатам Ізобільненської сільської ради хабар з розрахунку орієнтовно 35000 доларів США за 1 сотку землі.

23 грудня 2011 р. ОСОБА_4, діючи на виконання відведеної йому ролі, познайомив ОСОБА_12 з ОСОБА_3, повідомивши, що передача у власність вказаних земельних ділянок, можлива тільки за хабар посадовим особам Ізобільненської сільської ради, яку необхідно передати через депутата Ізобільненської сільської ради ОСОБА_3

У зазначений період часу Ізобільненський сільський голова ОСОБА_1, будучи відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» головною посадовою особою територіальної громади жителів 4 населених пунктів Ізобільненської сільської ради, яка займає відповідальне становище, в порушення вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ст.4, ч.2 ст.7, ч.1 і 7 ст.8, ст.11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.п. 1-3, 7, 8, 10, 12, 14 і 19 ч.3 та 4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підриваючи принцип законності і верховенства права, авторитет представницького органу місцевого самоврядування - Ізобільненської сільської ради, а також довіру територіальної громади, яка його обрала, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного матеріального збагачення, використовуючи свою владу і службове становище всупереч інтересам служби, вступив у злочинну змову з депутатами Ізобільненської сільської ради ОСОБА_2, ОСОБА_3 і громадянином ОСОБА_4, спрямований на вимагання та отримання від ОСОБА_12 хабара в особливо великому розмірі в сумі 1078 555,5 грн. за позитивне вирішення Ізобільненської сільською радою питання про передачу у власність представлених ОСОБА_12 громадян ОСОБА_19, ОСОБА_18. і ОСОБА_15 земельних ділянок загальною площею 0,45 га., розташованих у с.Ізобільне в районі 4-го мікрорайону для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

Усвідомлюючи, що у відповідності зі ст.116 і 118 Земельного кодексу України ОСОБА_19, ОСОБА_18 і ОСОБА_15, як громадяни України мають право на одержання безоплатно у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, ОСОБА_1 у складі організованої групи з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, при пособництві ОСОБА_4, вступив у змову про умисне створення умов, що змушують ОСОБА_12 дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам для реалізації права ОСОБА_19, ОСОБА_18. і ОСОБА_15 на отримання у власність земельних ділянок.

Злочинним планом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, передбачалося відмовити ОСОБА_12 у сприянні з отримання у власність громадян ОСОБА_19, ОСОБА_18. і ОСОБА_15 земельних ділянок у разі відмови передати хабар, про що ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_3 27 грудня 2011 р.

Для підтвердження реальності намірів передати за хабар вищевказані земельні ділянки у власність ОСОБА_19, ОСОБА_18. і ОСОБА_15, а також з метою підтвердити існуючу злочинну змову між ОСОБА_3 і Ізобільненським сільським головою ОСОБА_1, 27 грудня 2011 р., ОСОБА_3 організував зустріч ОСОБА_12 з ОСОБА_1 в кабінеті сільської ради, розташованої в с. Ізобільне по вул. Центральна, 1, в ході якої ОСОБА_1 підтвердив повноваження ОСОБА_3 з отримання хабара.

27 грудня 2011 р. депутат Ізобільненської сільської ради ОСОБА_3, діючи у складі організованої групи з Ізобільненським сільським головою ОСОБА_1 і депутатом ОСОБА_2, використовуючи свою владу і службові повноваження, при пособництві ОСОБА_4, перебуваючи біля адміністративної будівлі Ізобільненської сільської ради в с. Ізобільне по вул. Центральна 1, перебуваючи в автомобілі «Шевроле-Лачетті», реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав від ОСОБА_12 копії паспортів та ідентифікаційних кодів на ім'я ОСОБА_19, ОСОБА_18., довідку на ім'я ОСОБА_15 про відсутність земельних ділянок, заяви ОСОБА_19 і ОСОБА_18., з метою підготовки за хабар в особливо великому розмірі рішень Ізобільненської сільської ради про дачу їм дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

Після отримання зазначених документів ОСОБА_3 передав їх ОСОБА_1 для організації підготовки рішень Ізобільненської сільської ради.

ОСОБА_3, діючи згідно розробленого плану, з метою створення умов для - подальшого отримання хабара, повідомив ОСОБА_12 що земельні ділянки будуть передані у власність ОСОБА_19, ОСОБА_18. і ОСОБА_15 лише за умови передачі хабара в січні-лютому 2012 р.

У зв'язку із затриманням ОСОБА_1 і ОСОБА_3 30 грудня 2011 р. після отримання хабара від ОСОБА_12, була припинена діяльність організованої групи і злочин по даному епізоду не було закінчено.

В апеляції адвокат ОСОБА_5 просить вирок стосовно ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неповнотою досудового слідства і суттєвим порушенням норм кримінального прав, справу повернути на додаткове розслідування; змінити запобіжний захід підзахисному - з триманням під вартою на підписку про невиїзд.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що:

1. визнаючи ОСОБА_1 організатором злочинної групи суд не встановив, що це сталося у вересні 2011 року, тоді як з 10 на 11.09. 2011 року він отримав серйозну побутову травму, перебував на стаціонарному лікуванні, а з 14 жовтня по 29 грудня 2011 лікувався амбулаторно.

2. ОСОБА_4 зі ОСОБА_14 познайомився в середині-кінці жовтня 2011 року. Твердження слідства про те, що ОСОБА_1 доручив ОСОБА_3 підшукувати охочих придбати земельні ділянки, не відповідають матеріалам справи, так як ОСОБА_4 і ОСОБА_3 познайомив знайомий першого.

3. ОСОБА_2 з листопада по грудень 2011 року участі в засіданні земельної комісії не брав і не міг впливати на її рішення. Крім того, ОСОБА_3 повинен був йому гроші і він квапив його повернути борг до Нового року.

4. У ході досудового та судового слідства не встановлено, коли і які вказівки ОСОБА_1, як організатор злочинної групи давав ОСОБА_3 та ОСОБА_2, коли, які гроші і якій сумі розподіляв між членами групи.

5. По епізоду замаху на отримання хабара від ОСОБА_14 відсутні відомості про визнання CD диска її (ОСОБА_14) розмови з ОСОБА_3 і графічного матеріалу по земельній ділянці - речовими доказом, а тому не можуть бути визнані доказами у справі.

6. Суд відмовив у задоволенні клопотання в порядку ст. 315-1 КПК України, встановити хто і коли, на якій підставі і яким технічним засобом проводив запис розмови між ОСОБА_14, ОСОБА_3 і ОСОБА_1

7. Легалізовані матеріали оперативно-розшукової діяльності не можуть служити доказами вини ОСОБА_1, так як в розмовах з ОСОБА_3 йшлося про продаж, належної йому земельної ділянки, так як йому терміново біли потрібні гроші для лікування. Що стосується нелегальних матеріалів (розмова ОСОБА_14 - ОСОБА_3), то в діях останнього мало місце добровільна відмова від вчинення злочину (т. 5 а.с. 72-74).

8. По епізоду отримання хабара від ОСОБА_12 суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання встановити, хто, коли і якими технічними засобами проводив запис розмови 23.12.2011 року між ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_12, тоді як заява останнього в СБУ датована 25 і 27.12.2011 року. Суд не дав цій обставині ніякої оцінки. Відмовлено у проведенні фоноскопічної експертизи. Не дана оцінка заяві ОСОБА_12 від 21.12.2011 року на ім'я ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки 0,15 га, тобто до знайомства ОСОБА_12 з ОСОБА_4 і до його приходу в СБУ. Не дана належна оцінка розписці ОСОБА_3 від 25.12.2011 року про те, що бере в борг у ОСОБА_12 80 000 грн. (т. 4 а.с. 96-101).

Апелянт вважає, що телефонні переговори між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які записані 21, 22 грудня 2011 року в ході оперативно-розшукових заходів необґрунтовано взяті судом в основу обвинувачення, як доказ отримання хабара від ОСОБА_12, так як в обвинувальному висновку ця розмова розшифрований більш широко, що неприпустимо. Крім того, ОСОБА_3 припинив спілкування зі ОСОБА_14 16.12.2011 року і про існування ОСОБА_12 дізнався тільки 23.12.2011 року. У зв'язку з цим, логічними слід вважати свідчення ОСОБА_1 про те, що з сином він розмовляв з приводу продажу своєї ділянки землі чоловікові на ім'я ОСОБА_34. З відеозапису від 27.12.2011 року випливає, що ОСОБА_12 після зустрічі з ОСОБА_3, комусь подзвонив і сказав, що зустріч відбулася, але голова не в курсі подій.

Обшук у будинку сина ОСОБА_1 30.12.2011 року проведено з порушенням процесуального закону (т. 5 а.с. 177) - за постановою слідчого, тоді як він повинен проводитися за мотивованою постановою судді. обшук проводився не слідчим, а співробітниками СБУ, які на той момент не входили до слідчої групи. Вважає, що виявлені у верхньому одязі сина ОСОБА_20 гроші були підкинути співробітниками СБУ. Судом не допитано ряд свідків обвинувачення (ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ін.), що одержали земельні ділянки безоплатно, що доводить невинність засуджених у пред'явленому обвинуваченні.

Суд необґрунтовано відмовив у клопотанні в порядку ст. 315-1 КПК України дати доручення слідчим органам прокуратури АР Крим провести перевірку про наявність в діях ОСОБА_12 складу злочину, передбаченого ст. 369 КК України, наявності в діях співробітників СБУ складу злочину, передбаченого ст. 370 КК України.

В апеляції адвокат ОСОБА_6 просить вирок стосовно ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочинів, в яких він звинувачується. Свої доводи мотивує тим, що:

- склад злочину ст. 368 КК України передбачає спеціальний суб'єкт - посадову особу, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування, уповноваженого виконувати певні функції місцевого самоврядування. Однак ОСОБА_1 в період часу з вересня 2011 року по 30 грудня 2011 року у зв'язку з хворобою не здійснював функції сільського голови і не виконував службових повноважень, а тому під час хвороби він не може вважатися посадовою особою. У зв'язку з цим, навіть у разі доведеності її вини, він не може вважатися посадовою особою і не є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК України.

- вирок постановлено з порушенням вимог ст. ст. 64, 65, 323, 324 КПК України, оскільки відсутні докази вчинення ОСОБА_1 вимагання та отримання грошей від ОСОБА_14, ОСОБА_12, так як у нього з цими особами не було жодних стосунків і він з ними не обговорював ні в якій формі грошові відносини, а також не отримував від них грошових коштів.

На вилучених під час обшуку за місцем проживання іншої особи, в одязі іншої особи 3000 грн., слідів, що походять від ОСОБА_1 не виявлено.

Те, що ОСОБА_14 і ОСОБА_12 мали відносини і обговорювали питання з ОСОБА_3, не є відносинами з ОСОБА_1 і не свідчить про його протиправні дії, що не тягне відповідальність.

Попередня змова і дії в складі організованої групи доказами не підтверджені, є лише припущеннями.

- суд незаконно, в порушення вимог ст. 62 Конституції України, ст. 62 КПК України та Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" використовував як звинувачення матеріали аудіозаписів розмов з участю ОСОБА_14, ОСОБА_12, отриманим способом, що не відповідає вимогам закону, що також суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 20.10.2011 року.

- суд неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1 та інших обвинувачених за ст. 368 КК України, тому що відсутній спеціальний суб'єкт цього злочину. Ніхто з обвинувачених одноособово не мав компетенції приймати рішення в інтересах ОСОБА_14, ОСОБА_12 та інших у питаннях надання земельних ділянок. Це була компетенція колегіального органу-сесії селищної ради. У зв'язку з цим, у звинуваченні і у вироку не розкрито, у чому конкретно полягає об'єктивна сторона злочину, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_1 У зв'язку з цим, кваліфікація судом дій за ст. 368 КК України суперечить вимогам ст. ст. 64, 65, 323 КПК України. Дії обвинувачених, які не мали спеціальної компетенції вчиняти щодо громадян дії через відсутність спеціального суб'єкта зі спеціальною компетенцією, то злочин з урахуванням встановлених і доведених обставин, могло бути кваліфіковано за ст. 368-2 або за ст. 369-2 КК України, але таке звинувачення нікому не пред'являлося.

- вирок не відповідає вимогам ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, а саме: суд необґрунтовано не прийняв до уваги судові рішення, представлені захисниками і долученими до справи, з яких випливає, що потерпілий ОСОБА_13 і свідок ОСОБА_18 неодноразово були учасниками дій, узгоджених з правоохоронними органами, мета яких була провокація підбурювання до вчинення злочинів з подальшим звинуваченням інших осіб у злочинах, які були навмисно спровоковані за участю цих та інших осіб.

З представлених суду вироків і постанов судів підтверджується те, що з 2010 року ОСОБА_18 і ОСОБА_13 неодноразово були учасниками справ про дачу хабарів і корупції, де вони пропонували і передавали посадовим та іншим особам гроші з метою провокацій і притягнення цих осіб до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Потерпілий ОСОБА_13, а також рекомендовані їм ОСОБА_14 і ОСОБА_12 фактично ініціювали для обвинуваченого ОСОБА_3 пропозицію винагороди за надання земельних ділянок, після чого звинуватили його у вимаганні та отриманні хабарів.

Суд необґрунтовано притягнув до відповідальності за дії, до яких підбурювали провокатори - агенти правоохоронних органів.

Це порушення ч. 1 ст. 6 європейської Конвенції про захист прав людини, так як правоохоронні органи спеціально спланували і організували вчинення злочинів з метою подальшого притягнення осіб до відповідальності за дії, вчинені в результаті такого підбурювання.

- Вчинення іншою особою - ОСОБА_3 шахрайства та замаху на шахрайство, не тягне за собою відповідальність ОСОБА_1, бо він не був обізнаний про злочинні дії ОСОБА_3, який сам повинен нести відповідальність за свої шахрайські дії, в яких визнав себе винним у суді.

- порушено вимоги ст. 17 КК України в частині засудження за епізодом у відношенні з потерпілою ОСОБА_14, якій ОСОБА_3 обіцяв надати земельну ділянку за винагороду, але відмовився від продовження з нею відносин, отримання грошей і будь якого спілкування з нею, як сам пояснив, запідозривши провокацію.

В апеляції доводи засудженого ОСОБА_1 аналогічні доводам апеляцій його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, також просить вирок скасувати, справу повернути прокурору на додаткове розслідування, змінити запобіжний захід. Свої доводи мотивує тим, що допущені однобічність і неповнота досудового і судового слідства, а висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, з 11.09.2011 року перебував на лікарняному. У сільраду приїжджав періодично на 30 хв. - 2 години. З ОСОБА_3 вперше зустрівся на початку листопада 2011 року, коли він сказав, що знайшов покупця на його земельну ділянку. продажем земельної ділянки займалися його знайомі, у тому числі і ОСОБА_3.

Не заперечує, що на початку листопада (09.11.) ОСОБА_3 приїжджав з незнайомою жінкою (ОСОБА_14), яку цікавила ділянка землі 1-2 га для ведення особистого фермерського господарства. При зустрічі сказав, що ОСОБА_3 їй пояснить, які для цього потрібні документи. Більше з нею ні про що не розмовляв.

У грудні 2011 року ОСОБА_3 знову прийшов до нього з раніше незнайомим йому чоловіком, як дізнався пізніше - ОСОБА_12, який став цікавитися земельними ділянками в 4 мікрорайоні, завів розмову про гроші. Це його насторожило і він присік цю розмову, і щоб не підривати авторитет ОСОБА_3, вивів їх з кабінету. З відеозйомки, переглянутої в суді, видно і чутно, як ОСОБА_12, вийшовши з сільради, сівши в машину, повідомив телефоном кому то на ім'я ОСОБА_23, що голова не в курсі подій, що відбуваються.

Заперечує наявність організованої групи, вважає звинувачення в цій частині надуманим і нічим не обґрунтованим.

Стверджує, що розмова його сина - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про гроші, пов'язаний з боргом останнього і був викликаний тим, що син до настання Нового року, хотів повернути борг.

Ніхто з потерпілих його сина не бачив і він не брав жодної участі в засіданнях комісії сільради з земельних питань в останні 2 місяці, тобто в той період часу, в який звинувачують. У разі необхідності йому не треба було доручати синові контролювати дії ОСОБА_3, так як він сам міг з ним спілкуватися.

Що стосується його розмови з сином 22.12.2011 року, де говорилося про людину, яка обіцяла привезти 30 000 доларів США, то мова йшла про ОСОБА_34 з РФ, який виявив бажання купити його Держакт і обіцяв привезти гроші, але так як в суботу грошей не привіз, то він (ОСОБА_2) погодився повернути завдаток, але не весь, а 10 000 доларів США з 15 000 доларів США, після Нового року.

Щодо виявлених при обшуку в куртці прийомного сина 3000 грн., ставить під сумнів об'єктивність того, що відбувається, так як з первинних свідчень ОСОБА_3 випливає, що він передав йому 80 000 грн., які він розклав у 2 конверти і які він відвіз ОСОБА_2 Виходячи з цього, гроші в куртці прийомного сина не могли знаходитися.

В апеляції адвокат ОСОБА_7 просить вирок стосовно ОСОБА_2 скасувати, кримінальну справу повернути на додаткове розслідування. Свої вимоги апелянт мотивує неповнотою досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи та суттєвими порушеннями норм кримінального права.

Так, по епізоду шахрайських дій відносно ОСОБА_11 винність ОСОБА_2 не знайшла свого підтвердження, про що свідчать показання свідка ОСОБА_24, який пояснив, що йому нічого не відомо про факт передачі ОСОБА_11 грошових коштів ОСОБА_2 (т. 15 а.с. 215), а показання потерпілого ОСОБА_11 про передачу 13500 доларів США не підтверджуються ніякими іншими доказами. Прослуханий в судовому засіданні аудіодиск не може бути взятий в основу вироку, так як проведення подібних записів дозволяється лише з санкції Апеляційного суду. Крім того, з показань самого ОСОБА_11 випливає, що ніякі диски працівникам правоохоронних органів не видавалися, і це відображено у вироку. Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що аудіофайли створені 13.04.2012 року, тобто після затримання ОСОБА_2

По епізоду щодо потерпілої ОСОБА_14 - відсутні докази, що підтверджують причетність ОСОБА_2 до вимагання у неї хабара. До того ж з матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 16.12.2011 року відмовився підтримувати будь-які стосунки зі ОСОБА_14.

По епізоду отримання хабара від ОСОБА_12 суд дійшов необґрунтованого висновку про доведеність вини, ОСОБА_2 з наступних підстав:

- ОСОБА_12 пояснив у суді, що ОСОБА_2 ніколи не бачив і грошей той у нього не вимагав;

- Згідно легалізованих матеріалів, 23.12.2011 року відбулося знайомство і зустріч ОСОБА_12, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (т. 5 а.с. 96). Згідно з цими матеріалами, 21.12.2011 року зафіксована розмова ОСОБА_2 та ОСОБА_1, де перший повідомляє, що ОСОБА_3 грошей не привіз, але в суботу привезе 30 000 доларів США.

- Залишився нез'ясованим питання, як могли фігуранти телефонної розмови, які дізналися про ОСОБА_12 тільки 23.12.2011 року, вести про нього розмову 21.12.2011 року. Дана запис розмови не може підтверджувати і вимагання грошей у ОСОБА_14, з якою всі відносини були припинені 16.12.2011 року.

- Апелянт вважає невірним висновок суду про отримання хабара ОСОБА_3 від ОСОБА_12 в сумі 80 000 грн., які потім передав ОСОБА_1 ОСОБА_3 пояснив, що ці гроші взяв у борг, про що написав розписку (т. 4 а.с. 98).

- Протокол обшуку від 30.12.2011 року проведено в порушення чинного процесуального законодавства, без санкції суду, а тому, дані цього протоколу не можуть бути доказами у справі. Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_2 повинен був отримати від ОСОБА_12 якусь частину грошей.

- ОСОБА_12 в суді пояснював, що 22-23.12.2011 року звукозапис він не справляв. СБУ технічні засоби йому не представляло. В СБУ звернувся із заявою 27.12.2011 року. ОСОБА_14 також ніякі технічні засоби не видавались і вона про це нічого не знала. Судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про доручення виконати ряд слідчих дій з метою усунення наявних протиріч неповноти досудового слідства.

В апеляції захисник ОСОБА_10 просить вирок стосовно ОСОБА_2 скасувати провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ст. 28 ч. 3, ст. 190, 368, 369 КК України. Свої доводи мотивує тим, що суд:

- Необґрунтовано визнав участь ОСОБА_2 в організованій злочинній групі. У ОСОБА_2 і ОСОБА_1 були стосунки, засновані на спорідненості як батька з сином і вони ніколи не домовлялися і не здійснювали спільно злочину. З ОСОБА_3 у ОСОБА_2 були відносини, пов'язані з виконанням громадських обов'язків, як депутатів місцевої Ради. Суду не надано доказів про існування організованої злочинної групи у відповідності зі ст. 28 КК України, а просто перераховані ознаки організованої групи, які не замінюють доведення про існування такої групи і об'єктивної сторони злочину.

- Не доведено, що ОСОБА_2 підбурював ОСОБА_11 давати хабарі. Не представлено доказів отримання від нього коштів і заволодіння ними. Звукозапис на диску, представлена ??ОСОБА_11 суперечить вимогам ст. 62 Конституції України, ст. 65 КПК України, Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Рішенню Конституційного Суду України від 20.10.2011 року.

- ОСОБА_2 не знайомий з потерпілими ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_16, і не мав з ними жодних відносин.

- Йому нічого не відомо про що, і з якою метою, на яких умовах спілкувався з ними ОСОБА_3, який у разі вчинення злочинних дій, сам повинен нести відповідальність. Крім того, рішення про надання земельних частко приймає колегіальний орган - сесія місцевої Ради, у зв'язку з чим, ніхто із засуджених не є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК України і не може нести відповідальності за цією статтею КК.

В апеляцій та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок, направити кримінальну справу прокурора для додаткового розслідування, мотивуючи тим, що на досудовому слідстві і в судовому засіданні не встановлені важливі обставини, що вказують на незаконні дії співробітників правоохоронних органів - ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, які навмисне зловживаючи владою, вчинили провокацію кримінальних злочинів, в результаті якої його та інших осіб незаконно притягнули до кримінальної відповідальності.

На провокативність дій вказує те, що вони, а також ОСОБА_18 неодноразово брали участь по інших аналогічних справах, пропонуючи незаконні винагороди, виступали потерпілими та свідками по інших кримінальних справах.

Вважає за необхідне при новому досудовому розслідуванні:

- Отримати відомості про джерело та правомірності отримання ОСОБА_13 900000 грн., наданих ОСОБА_12 для передачі в якості хабара ОСОБА_3

- Отримати відомості з правоохоронних органів України за період з 2005 по 2013 р.р. щодо заяв ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_14 про вимагання у них хабарів посадовими особами;

- Допитати зазначених осіб про обставини, за яких вони в інших регіонах України ставали учасниками справ про вимагання хабарів, незаконної винагороди, корупційних діянь та інших правопорушень. Дати оцінку цим відомостям;

- Прийняти процесуальне рішення про притягнення зазначених осіб до відповідальності за посадові злочини, зловживання владою та службовим становищем;

- Встановити правомірність використання ОСОБА_12, ОСОБА_14 спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, записів, які визнані доказами у справі; прийняти процесуальні рішення про притягнення цих осіб за незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Апелянт заперечує свою участь у складі організованої групи, оскільки в матеріалах справи відсутні підтверджуючі цю обставину докази, а висновок суду про його причетність до скоєння злочинів, зроблений на неперевірених, невідповідним висновкам суду об'єктивним обставинам у справі.

По епізоду шахрайських дій відносно ОСОБА_11 і в підбурюванні до дачі хабара, винним себе також не вважає, заперечуючи, отримання від нього коштів за сприяння в отриманні земельної ділянки.

Показання ОСОБА_11 проти нього не можуть служити доказами його винності, так як вони непослідовні і суперечливі. А свідчення свідка ОСОБА_24 отримані слідчим обманним шляхом, які свідок підписав на прохання слідчого без ознайомлення з даним протоколом допиту. Ставить під сумнів об'єктивність даних представлених на аудіодиску його розмови з ОСОБА_11, а також походження цього запису, так як не встановлено за яких обставин, коли і на якій підставі проводилася ця запис, на якому записуючого пристрою. Не проведено фонографічна експертиза даної звукозапису, що є істотним упущенням при розслідуванні такої категорії справ.

Разом з тим, при прослуховуванні аудіозаписи в суді, встановлено, що вона створена 13.04.2012 року, тобто під час його перебування під вартою.

Вважає, що суд прийняв за істину нічим не підтверджені припущення, виклавши їх у вироку, що підтверджує необ'єктивність і упередженість суду, як з цього, так і за іншими епізодами.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок щодо нього скасувати, кримінальну справу закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Свої доводи мотивує тим, що він лише виконував посередницькі функції в купівлі-продажу нерухомості. Знайомив людей, охочих продати і придбати нерухомість. Не був знайомий з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, не знав про їх посадах, і ні про що не домовлявся.

З ОСОБА_3 познайомився у вересні 2011 року. За пропозицією ОСОБА_13 і ОСОБА_14, приїхав в с. В.Кутузовка. Розраховував отримати винагороду за посередницькі послуги. хабарів не вимагав, у фінансових питаннях участі не приймав. Про злочинні плани ОСОБА_3 нічого не знав.

Заперечує, що підшукував громадянам для надання їм, як це зазначено у вироку, земельні ділянки. Навпаки, спочатку до нього зверталися ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12 з проханням знайти земельну ділянки та на їх прохання познайомився з ОСОБА_3, якого просив допомогти цим людям у придбанні земельних ділянок.

Вважає встановленим, що ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12 діяли з метою провокації злочину. Ця обставина підтверджується їх участю в такій же ролі по інших кримінальних справах.

Вважає незаконним і несправедливим притягати до відповідальності за злочини, до скоєння яких сприяли підбурювачі агенти СБУ. Посилається на порушення ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок щодо нього скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою судового слідства и суттєвими порушеннями норм процесуального закону, справу повернути додаткове розслідування, змінити запобіжний захід на підписку про невиїзд.

Вважає, що вирок постановлено на припущеннях, а не на достовірно встановлених доказах. Не згоден з кваліфікацією своїх дій за ст. 368 КК України, оскільки депутат селищної ради не є службовою особою, а з ОСОБА_1 його пов'язували не службові відносини. Свої дії направляв на вливання інвестицій в Ізобільненську сільраду.

Не згоден з кваліфікацією за ст. 15 ч. 2, ст. 28 ч. 3, ст. 368 ч. 4 КК України щодо потерпілої ОСОБА_14, так як відмовився мати з нею будь-які справи.

Суд не дав належної оцінки тому, що він взяв у ОСОБА_12 в борг 80 000 грн. до лютого 2012 року (т. 4 а.с. 96-101), так як хотів розрахуватися за боргами інших позичальників. ОСОБА_1 ці гроші не передавав, а віддав борг.

У доповненні до апеляції вказує на невірну кваліфікацію його дій та інших засуджених, так як вони не мали компетенції приймати рішення про надання земельних ділянок потерпілим. Такими повноваженнями володіє - сесія сільради.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_14 підтвердила, що він за своєю ініціативою відмовився співпрацювати з нею. В її показаннях є протиріччя з приводу дат записів його телефонних розмов і подачі заяви до правоохоронних органів.

Вважає, що має місце добровільна відмова від вчинення злочину.

Потерпілий ОСОБА_12 підтвердив факт отримання від нього боргової розписки про позику 80000 грн. У день арешту 30.12.2011 року в поясненні написав куди використовував ці гроші, але суд не взяв до уваги. У суді ОСОБА_12 підтвердив також, що він (ОСОБА_3) відмовився брати 896000 грн. Вважає, що цей епізод не можна кваліфікувати за ч. 4 ст. 368 КК України, так як відсутній склад злочину.

Не згоден з тим, що речовим доказом визнана валіза чорного кольору з наявними в ній документами, які ОСОБА_12 привіз до Ізобільненської сільради для провокації хабара, а також копії документів на громадян ОСОБА_15, ОСОБА_19, ОСОБА_18, які він ніколи в руках не тримав, хоча в протоколі опису вилученого вона фігурує як валіза "ОСОБА_3" (т. 4 а.с. 79).

Суд не дав оцінки даній обставині, хоча він вказував на це. До обрання депутатом Ізобільненської сільради ні з ким з депутатів і головою сільради знайомий не був. У серпні - вересні 2011 року зайняв у борг у ОСОБА_2 гроші, а через місяць - півтора, той став вимагати повернення боргу і постійно дзвонив з цього приводу. Це послужило оперативним працівникам використовувати ці телефонні розмови для штучного створення організованої групи, якої не існувало.

Суперечності у своїх свідченнях на досудовому та судовому слідстві пояснює впливом на нього представників силових структур, у зв'язку з чим, він давав невірні показання на досудовому слідстві.

Заслухавши доповідь судді, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтримали свої апеляції, та апеляції своїх захисників, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6 які підтримали свої апеляції, та апеляцію засудженого ОСОБА_2, а ОСОБА_6 ще підтримав и апеляцію засудженого ОСОБА_3, апеляцію захисника ОСОБА_7, який підтримав свою апеляцію, та апеляцію ОСОБА_2, захисника ОСОБА_8, який підтримав апеляцію засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_10, яка підтримала свою апеляцію, та апеляцію ОСОБА_2, захисника ОСОБА_9 також яка підтримала апеляцію ОСОБА_2, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, останнє слово засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які просили про задоволення їх апеляційних вимог та апеляційних вимог їх захисників, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказах, оцінених у сукупності, як того вимагає ст. 323 КПК України.

Доводи апеляцій ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, про необґрунтованість засудження - безпідставні, оскільки спростовуються дослідженими у суді першої інстанції матеріалами справи.

Докази, на які суд послався у вироку в обґрунтування винності ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є достовірні, допустимі, достатні, і доводами апеляцій не спростовуються.

Не зважаючи на те, що засуджені своєї вини не визнавали, їх винність підтверджується наступним.

Так, з показань у судовому засіданні суду першої інстанції засуджений ОСОБА_3 підтвердив той факт, що є депутатом Ізобільненської сільського ради, приблизно в кінці 2011 р. через його знайомого ОСОБА_4, який займався реалізацією земельних ділянок, познайомився зі ОСОБА_14, яка цікавилася отриманням земельних ділянок площею 1 - 2 га. на території сільської ради. З нею обмовлялася ціна по 1,5 тис. дол. США за сотку, з яких ОСОБА_3 за свої послуги мав отримати по 500 доларів з сотки. За її вимогою приводив ОСОБА_14 до голови сільської ради, де у нього в кабінеті та висловлювала наміри придбати ділянку. Отримував від ОСОБА_14 копії паспортів громадян, на які вона хотіла оформляти ділянки. Коли були узгоджені розміри і місце земельної ділянки, став розмовляти з нею про передачу 230 000 доларів США. Остання говорила, що гроші віддасть тільки після отримання на руки рішення селищної ради. Пропонував їй земельну ділянку ОСОБА_1

Приблизно в той же час, ОСОБА_4 познайомив його з ОСОБА_12, який так само хотів придбати землю біля Алушти. З ОСОБА_4 було обумовлено, що земля коштуватиме по 3000 доларів за сотку, з яких 1000 вони з ним поділить як винагороду. На вимогу ОСОБА_12 приводив його в кабінет до ОСОБА_1, де відбулася розмова, в ході якой ОСОБА_12 висловлював бажання придбати ділянки. Оскільки бажав купити 45 соток, приніс ксерокопії паспортів 3 людей. Частина грошей в сумі 80 000 грн. була отримана ним приблизно 26 або 27 грудня 2011 р. в машині на майданчику біля будівлі сільської ради. Після цього, отримані гроші в будівлі сільської ради передав ОСОБА_1 Той зателефонував своєму синові ОСОБА_2 і сказав, що йому підвезуть гроші. За вказівкою голови приїхав до Алушти і передав його синові ОСОБА_2 отримані гроші. 30 грудня в обідній час, зустрівся з ОСОБА_12 на стоянці біля сільської ради. У цей час ОСОБА_4 знаходився біля стоянки, щоб забрати свою частину грошей. На задньому сидінні в автомобілі у ОСОБА_12, той показав дипломат з купюрами по 500 грн., грошей було близько 900.000 грн. Після цього з його боку невідомий відкрив двері автомобілю і надів на нього наручники. Зазначені гроші хтось кинув йому під ноги і стали знімати на відео. Чи були на порядку денному сесії 30.12.2011 р. питання ОСОБА_12 не знає. З отриманої суми ОСОБА_4 повинен був віддати по 200-300 доларів США за сотку.

При додатковому допиті в суді ОСОБА_3 підтверджував той факт, що зі ОСОБА_14 його познайомив саме ОСОБА_4. Хотів продати їй 9,5 соток землі ОСОБА_1 Говорив з нею про виділення землі по 3500 доларів США за сотку, як за інвестицію. Ніякі документи для оформлення ділянок у неї не брав. Про розмови з нею розповідав ОСОБА_2.

По епізоду з ОСОБА_12 пояснив, що інвестиція передбачалася за 2700 доларів США за сотку.

З оголошених в порядку п.1 ст.301 КПК України показань, вбачається, що ОСОБА_3 вину визнавав частково і пояснював, що в 20-х числах грудня 2011 р. ОСОБА_4 познайомив його з ОСОБА_12, який хотів придбати земельні ділянки. Від продажу землі ОСОБА_3 хотів заробити і через ОСОБА_4 передав ОСОБА_12, що 1 сотка коштуватиме 3000 доларів США. За цю суму той отримає дозвіл Ізобільненської сільської ради на розробку проекту землеустрою. Після отримання грошей він повинен був повідомити про це голові ОСОБА_1 і чекати від нього команду, як розподілити гроші. Про те, що ОСОБА_12 згоден дізнався від ОСОБА_4 і повідомив про це ОСОБА_1 Той дав йому вказівку працювати в цьому напрямку. ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_12 повинен надати аванс у розмірі 30 000 доларів США, але привіз лише 80000 грн. На вимогу ОСОБА_12 організував йому зустріч, де ОСОБА_1 підтвердив його повноваження. Гроші отримав від ОСОБА_12 27.12.11 р. р. і в цей же день в кабінеті передав ОСОБА_1 Останній з його телефону телефонував синові і сказав, що йому підвезуть гроші. За вказівкою ОСОБА_2 приїхав у м. Алушту в кафе «Жили-Були» і передав ОСОБА_2 80 000 грн., ОСОБА_2 достовірно знав, що це частина грошей отриманих від ОСОБА_12 за землю. Той допомагав своєму батькові в отриманні хабарів за видачу земельних ділянок. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 контролювали його при отриманні грошей. Роль ОСОБА_2 полягала в тому, що він допомагав своєму батькові координувати дії таких депутатів, як він. 800 000 грн. отримав від ОСОБА_12 30.12.11 р. в його автомобілі на стоянці сільської ради.

У жовтні-листопаді 2011 р. ОСОБА_4 познайомив його зі ОСОБА_14, яка хотіла придбати земельну ділянку під ОСГ в районі с.В.Кутузовка. Зустрічався з нею, показував їй земельну ділянку, обговорювали його вартість, домовилися про ціну по 2000 - 2500 доларів США за 1 сотку. Цю суму ОСОБА_14 назвав ОСОБА_4. Він повідомив ОСОБА_1, що ОСОБА_14 готова передати гроші. ОСОБА_1 дав вказівку працювати в цьому напрямку. Робота в раді була організована таким чином, що ОСОБА_2 поставив йому завдання шукати громадян, згодних заплатити гроші за отримання земельних ділянок і він цим займався.

Під час прослуховування представлених йому телефонних розмов ОСОБА_3 пояснював, що 15.12.11 р. о 16-07 год. по телефону повідомив ОСОБА_4, що зі ОСОБА_14 не домовилися, вважаючи її аферисткою. Всі фінансові питання вирішував ОСОБА_1 Під угодою розумілося виділення ділянок за гроші. 01.12.11 р. о 08-29 год. він повідомив ОСОБА_1, що до нього їде ОСОБА_14 У відповідь на це ОСОБА_1 сказав, щоб вона передавала гроші за ділянку. ОСОБА_1 слово «гроші» замінив умовним словом «аргументи». Йому доводилося звітувати перед ОСОБА_1, який його контролював. ОСОБА_1 говорив йому, що якщо ОСОБА_14 не привезе гроші, то ділянка, яку вона просила, буде виділена комусь іншому. ОСОБА_1 ставив йому завдання знайти інвесторів для вкладення грошей і вирішення фінансових питань. Одним з передбачуваних інвесторів була ОСОБА_14 Цим пояснюється інтерес ОСОБА_2 до швидкого вирішення питання з нею. 27.12.11 р. о 12-10 год. ОСОБА_2 повідомив йому, що ОСОБА_1 цікавився з приводу «товаришів», тобто з приводу ОСОБА_12 Це викликано тим, що і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знали, що ОСОБА_12 везе гроші. При прослуховуванні розмови за 27.12.11 р. о 14-43 год. пояснював, що 27.12.11 р. ОСОБА_12 в автомобілі біля сільської ради передав йому 80 тис. грн. в якості авансу за виділення ділянок сільською радою. Загальна сума грошей, які йому повинен був передати становила 976 000 грн. Отримані 80000 грн., він відразу ж поніс ОСОБА_1, який чекав його у службовому кабінеті. Після цього ОСОБА_1 сказав йому їхати в кафе «Жили-Були» у м. Алушта і передати ОСОБА_2 гроші. ОСОБА_2 допомагав своєму батькові в отриманні хабарів за видачу земельних ділянок. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не повною мірою довіряли ОСОБА_3 і контролювали його при отриманні грошей за виділення земельних ділянок. Роль ОСОБА_2 полягала в тому, що він допомагав своєму батькові координувати дії таких депутатів, як він. ОСОБА_2 знав про те, що є ОСОБА_14 готова передати гроші за виділення земельної ділянки (т. 6 а.с. 51-53, 55-57, 68, 70-72, 76-77, 105-108, 111-119).

З показань засудженого ОСОБА_1 вбачається, що в жовтні 2010 р. він повторно був обраний головою Ізобільненської сільської ради. Дійсно в листопаді 2011 р. йому телефонував депутат сільської ради ОСОБА_3 і просив про зустріч з його родичкою, яка цікавилася придбанням земельних ділянок, а приблизно у другій половині грудня 2011 р. ОСОБА_3 подзвонив стосовно ОСОБА_12. У телефонній розмові з ОСОБА_3, дійсно цікавився адресою проживання ОСОБА_14, розглядаючи її як інвестора. Оскільки вона була не місцева, то пропонували іногороднім допомагати сільській раді.

З показань засудженого ОСОБА_4 вбачається, що він знайомий з ОСОБА_3, якому займаючись посередницькою діяльністю пообіцяв допомогти продати земельну ділянку. Приблизно в кінці серпня - вересні 2011 р. покупець - ОСОБА_14, хотіла придбати ділянку на території Ізобільненської сільської ради. Спільно з ОСОБА_3 показували їй ділянку. ОСОБА_12 показував ділянку "ОСОБА_23» з Маріуполя. ОСОБА_14 і ОСОБА_12 в різний час були йому представлені однією особою - ОСОБА_23 з Маріуполя. Всі переговори ОСОБА_3 сам вів зі ОСОБА_14. Остання була готова платити 1500 доларів США за сотку при позитивному рішенні сільської ради про виділення землі. Ціну призначав ОСОБА_3 Мова велася про гроші як інвестиції до сільської ради. Гроші повинні були бути розділені в рівних частинах між ним і ОСОБА_3. Мова не йшла про отримання ділянки. Була розмова про отримання права на придбання ділянки за гроші. ОСОБА_14 просила зустрічі з головою сільської ради, не захотівши передавати гроші до отримання первинного рішення. З цієї причини всі відносини з нею були перервані. Після цього він звернувся до ОСОБА_23 з Маріуполя і сказав, що зі ОСОБА_14 нічого не вийшло, оскільки та відмовилася проводити розрахунок. Після цього йому зателефонував ОСОБА_23 і сказав, що є людина, яка бажає придбати земельну ділянку і номер телефону дав ОСОБА_12 На прохання останнього він організував зустріч з ОСОБА_3. Була запропонована ціна за З000 за сотку. Гроші повинні передаватися ОСОБА_3. Його частка в цій угоді становила 30%, також обговорювалося, що за перше рішення необхідно провести розрахунок. ОСОБА_12 погодився із запропонованими умовами. Надалі обговорення велося з ОСОБА_3. Пізніше, ОСОБА_3 розповідав, що ОСОБА_12 віддав йому тільки 80 000 грн. Саме ОСОБА_3 домовлявся з ОСОБА_12 про проведення тим розрахунків. 30 грудня він разом с ОСОБА_3 зустрічалися з ОСОБА_12. Від угоди переслідував інтерес отримати свій процент, який встановлював особисто. У даному випадку їм була встановлена загальна сума за сотку - 1150 доларів, з яких 150 призначалося йому. З ОСОБА_12 зустрічався всього раз, після чого познайомив його з ОСОБА_3 (т. 6 а.с. 147, 153, 157-162, 175, 183-185, 196, 198-203).

Засуджений ОСОБА_2 свою винність в інкримінованих йому в вину злочинах повністю не визнав.

Але, не зважаючи на те, що засуджені не визнали або частково визнали свою вину, колегія суддів вважає, що висновки судді першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складів злочинів, інкримінованих їм в вину, ґрунтуються на зібраних у встановленому законом порядку доказах, що об'єктивно досліджені та належно оцінені в судовому засіданні.

Ці висновки по епізоду вчинення шахрайства відносно ОСОБА_11 і підбурювання до дачі хабара підтверджені показаннями потерпілого ОСОБА_11 про те, що приблизно в травні 2010 р., через свого знайомого ОСОБА_24, з метою придбання земельної ділянки познайомився з ОСОБА_2 Його рекомендували як сина голови сільради, який може допомогти в отриманні земельної ділянки. Їздив з ОСОБА_2 у с. Рожеве, де той показав ділянку, приблизною площею 9 соток, вказав, що за 1 сотку потрібно буде заплатити по

1500 доларів США., які розподілятимуться між працівниками сільради. Згідно розрахунку

повинен був заплатити 13500 доларів США. На його вимогу, передав завдаток у сумі 20.000

грн., а 21 травня 2011 р. за домовленістю приїхав до нього на квартиру в м. Алушта, де

передав решту суми в доларах США. Потім ОСОБА_2 комусь подзвонив і вони поїхали в

Ізобільненську сільську раду, де на вимогу останнього написав заяву про

виділення ділянки, надав документи, після чого в той же день ОСОБА_2

передав оригінал рішення сільської ради про дозвіл збору документів для відводу

земельної ділянки. Землевпорядники підприємства «Нептун» підготували геодезичні

документи, згідно яких йому могло бути виділено не 9 соток як домовлялися, а тільки 6

соток. ОСОБА_2 говорив, що виправить ситуацію, але бачачи, що нічого не змінювалося, прийшов до сільради до голови ОСОБА_1 і розповів про події, але про гроші не говорив. Той відвів до геодезистам сільради. Після неодноразових розмов по

телефону і зустрічей, ОСОБА_2 обмежувався обіцянками, потім став погрожувати, а

після перестав відповідати на дзвінки і уникав зустрічі. Розуміючи, що той не виконує

взяті на себе зобов'язання, деякі їхні розмови записав на диктофон, які видав слідчому. У

подальшому дізнався про скасування першого рішення сільської ради та прийнятті

іншого, за яким дозволено підготовка документів на виділення ділянки площею 9 соток (т.7 а.с. 34-42).

З показань свідка ОСОБА_24 вбачається, що з ОСОБА_11 підтримує дружні стосунки. У літній час разом намагалися зайнятися торгівлею. ОСОБА_11 говорив, що хоче купити земельну ділянку. Близько 3 років тому познайомив його з ОСОБА_2 Ті обмінялися телефонами. Пізніше ОСОБА_11 говорив, що ОСОБА_2 не повертає гроші, дані на земельну ділянку (т. 9 а.с. 54-57).

Зазначені показання потерпілого ОСОБА_11 підтверджуються його заявою від 12.04.12 р. в якому просив вжити заходів до голови Ізобільненської сільської ради ОСОБА_1 і депутата сільради ОСОБА_2, які вимагали у нього 13 500 доларів США за виділення земельної ділянки (т.4 а.с. 205);

- так, згідно з виїмкою в Ізобільненській сільській раді рішення про створення цільового фонду сільської ради; Положення про цільовий фонд, згідно якого отримання депутатами грошей за виділення земельних ділянок від фізичних осіб не передбачено; протоколу засідання земельної комісії від 22.12.11 р., згідно якого розглянуто заяву ОСОБА_11 і

рекомендовано сесії дати дозвіл на розробку ним проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки (т.4 а.с. 125-132);

- наданими Виконавчим комітетом Ізобільненської сільської ради документами, згідно яким 21.05.2010 р. сільською радою прийнято рішення № 79/87 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_11» площею 0,09 га в АДРЕСА_5. 12.11.2010 р. сільською радою прийнято рішення про включення ОСОБА_2 до складу постійної комісії Ізобільненської сільської ради з регулювання земельних відносин, будівництва та охорони навколишнього природного середовища. 23.12.2011 сільською радою прийнято рішення № 22/118 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_11» площею 0,09 га в АДРЕСА_5 (т. 4 а.с. 185-203);

- Протоколом обшуку в АДРЕСА_2, в ході якого встановлено, що ОСОБА_2 дійсно проживає за вказаною адресою, що підтверджує показання ОСОБА_11 про передачі тому грошових коштів в його квартирі в м. Алушта (т. 12 а.с. 15-16);

- протоколом обшуку в Ізобільненській сільській раді, в ході якого виявлено порядок

денний сесії за 23.12.2011 р., згідно з яким прийнято рішення про надання дозволу на

розробку проекту землеустрою ОСОБА_11, оригінал рішення № 22/118 від 23.12.2011 р. про

дозвіл розробки проекту відведення ОСОБА_11, його заяви від 15.12.2011 р., копія рішення

№ 79/87 від 21.05.2010 р., копія кадастрового плану (т.12 а.с. 21-33).

Колегія суддів погоджується з доводами апеляцій засудженого ОСОБА_2 та його захисників про незаконне визнання у якості доказу по справі протоколу огляду та прослуховування виданого ОСОБА_11 диска, з якого випливає, що ОСОБА_2 обговорює з ОСОБА_11 питання передачі Ізобільненською сільською радою ОСОБА_11 у власність земельну ділянку за матеріальну винагороду (т.4 а.с. 216-222, т.11 а.с. 180-191), оскільки зазначені дії не були проведені у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону. Однак наявні у справі інші докази у справі не викликають сумніву у колегії суддів про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочинів відносно ОСОБА_11

По епізоду замаху на отримання хабара від ОСОБА_14

З показань потерпілої ОСОБА_14 вбачається, що бажаючи отримати від держави земельну ділянку, дізналася про посередника ОСОБА_4, який надавав послуги у продажу земельних ділянок. Приблизно в жовтні 2011 р. зустрілася з останнім. ОСОБА_4 говорив, що може познайомити з депутатом сільської ради ОСОБА_3, який допоможе вирішити земельне питання. Зустрілися утрьох з ОСОБА_3, який підтверджував, що є депутатом сільської ради і може вирішити її питання по землі за гроші. Гарантом його повноважень виступить голова сільської ради. Для підтвердження повноважень ОСОБА_3, попросила зустрітися з головою сільської ради. Зустріч відбулася в кабінеті ОСОБА_1 При розмові, останній підтвердив, що ОСОБА_3 є депутатом сільської ради, полягає в комісії з інвестицій, займається питаннями виділення земельних ділянок. Розмова про гроші або виділення земельної ділянки не велася. ОСОБА_2 не пропонував купити його земельну ділянку і ні про що протиправне не говорили. Після того як вийшли з кабінету, ОСОБА_3 став говорити про вартість однієї сотки землі по 1500 доларів США залежно від величини ділянки. Погодившись, передала ОСОБА_3 заяву про отримання ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного коду, а так само документи від імені ОСОБА_15. ОСОБА_3 взяв документи. Домовилися з ним про те, що якщо отримувати по 1 га під фермерське господарство, то вартість землі складе близько 1150 доларів за сотку. Одна зустріч з ОСОБА_3 відбулася в готелі «Україна», де той вимагав передати йому 10.000 доларів США, як передоплату за виділення ділянок. У телефонних розмовах і при зустрічах говорив, що як тільки вона передасть йому гроші, то відразу отримає рішення сесії про виділення обумовлених ділянок. Казала йому, щоб він спочатку дав їй рішення, а після вона віддасть йому гроші. Той вказував, що гроші будуть поділені між депутатами, головою і частина піде до сільської ради на інвестиції. Розуміючи, що її можуть обдурити, про свої розмови ставила до відома працівників СБУ і не виключає, що ті могли контролювати їхні розмови за допомогою аудіозасобів. В одному з телефонних дзвінків ОСОБА_3 став вимагати завдаток у сумі 50.000 доларів США. Припускала, що голова сільської ради міг знати і контролювати питання виділення ділянок (т. 7а.с. 1- 10).

Показаннями свідка ОСОБА_15 підтверджується той факт, що дійсно, приблизно в 2011 р. передавав ОСОБА_13 ксерокопію свого паспорта, ідентифікаційного коду та довідки про те, що не отримував земельну ділянку і написав заяву в Ізобільненську сільську раду для отримання земельної ділянки площею 1 га під фермерське господарство (т. 9 а.с. 8-11).

З показань свідка ОСОБА_25 вбачається, що займається наданням посередницьких послуг з купівлі-продажу земельних ділянок. ОСОБА_3 знає близько. У 2011 р. у нього відбулася зустріч між ОСОБА_4 і незнайомою жінкою на ім'я ОСОБА_35, з якої вони їздили і показували земельні ділянки. Як зрозумів з розмови, вона виступала в ролі інвестора і могла заплатити за 1 сотку близько 1150 доларів США. Виділення ділянки повинен був забезпечити ОСОБА_3 і голова сільської ради (т. 9 а.с.49-53).

Крім того показання потерпілої ОСОБА_14 підтверджуються іншими доказами по справі, а саме:

- заявою ОСОБА_14 про вимагання у неї Ізобільненським сільським головою ОСОБА_2

В.І. і депутатом ОСОБА_3 115 000 доларів США за виділення земельної ділянки для

ведення особистого селянського господарства в районі с. Верхня Кутузівка

Ізобільненської сільської ради (т. 1 а.с. 90, 96);

- заявою ОСОБА_14 про прилучення до її первісного заявою графічного матеріалу отриманого від ОСОБА_3 і СД диска із записами її розмов з останнім (т. 4 а.с. 135-141);

- казаннями свідка ОСОБА_26, що працює фахівцем - землевпорядником у сільській раді. Графічний матеріал до заяв ОСОБА_12, ОСОБА_16 і ОСОБА_13 не готував. Як потрапили їхні заяви, не знає (т. 8 а.с. 104-118);

- оголошеними в порядку п.2 ст.306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_33, що працює фахівцем - землевпорядником у сільській раді і дала аналогічні свідчення свідкові ОСОБА_26 (т.8 а.с.130-134);

- показаннями свідка ОСОБА_27, головного бухгалтера Ізобільненської сільської ради, про те, що право підпису банківських документів має вона і голова. Депутат ОСОБА_3 з приводу розміщення грошових коштів на рахунок благодійного фонду до неї не звертався, про внесення ним коштів ничого не говорив (т.8 а.с.201-205);

- показаннями свідка ОСОБА_28, що працює діловодом у сільській раді, підтверджується те, що заяви ОСОБА_14 і ОСОБА_15 зареєстровані нею 12.12.2011 р. і передані землевпорядникам (т. 8 а.с.206-214, 230);

- легалізованими матеріалами оперативно-розшукової діяльності ГУ СБ України в АР

Крим, з яких випливає, що 09.11.2011 р. відбулася зустріч ОСОБА_14 з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в ході якої ОСОБА_3 знайомить ОСОБА_14 з ОСОБА_1 ОСОБА_2 повідомляє, що сьогодні депутатська комісія розглядала питання про виділення 2 га землі під ОСГ. Потім веде ОСОБА_3 і ОСОБА_14 в окремий кабінет для «персонального» спілкування, включає телевізор для придушення звуку голосу, як сам каже, для безпеки. ОСОБА_14 передає ОСОБА_3 документи для оформлення ділянки на ОСОБА_15. ОСОБА_3 при обговоренні розміру хабара посилається на необхідність узгодити це питання з ОСОБА_1, якого називає «босом». ОСОБА_14 повідомляє ОСОБА_3, що хоче отримати ділянку загальною площею 2 га на себе і ОСОБА_15. ОСОБА_3 повідомляє ОСОБА_14, що без передоплати вони не зможуть отримати земельні ділянки. ОСОБА_14 пропонує приїхати з грошима і чекати рішення, а після того як буде рішення передати гроші. ОСОБА_3 повідомляє, що перед самою сесією жоден депутат не проголосує якщо щось не отримає і пропонує віддати не 80%, а 85%. ОСОБА_3 пропонує написати розписку в отриманні грошей (т.8 а.с.3-54);

- фіксаціями телефонних розмов з 22.11.2011 року по 28.12.2011 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, ОСОБА_3 і ОСОБА_14, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (т. 8, а.с. 56-58, 66, 67, 68, 69, т. 5 а.с. 3-76, 84, 59-62, 65, 72-74, 74-75, 94), з яких вбачається, що всі вони ( засуджені ) проявляють зацікавленість в найкоротші строки отримані від ОСОБА_14 грошових коштів за відділення їй земельної ділянки.

- протоколом виїмки в Ізобільненської сільській раді проекту відповіді ОСОБА_14 про відмову в задоволенні її заяви, заяви від імені ОСОБА_14 про виділення земельної ділянки, копії паспорта ОСОБА_14, відповіді ОСОБА_15 про відмову у виділенні ділянки, заяву від імені ОСОБА_15, копія паспорта та ідентифікаційного номера ОСОБА_15 (т. 4 а.с. 107-118);

- протоколом виїмки в Ізобільненській сільській раді рішення про створення цільового фонду Ізобільненської сільської ради; Положення про цільовий фонд Ізобільненської

сільської ради, згідно якого отримання депутатами грошей за виділення земельних ділянок від фізичних осіб не передбачено; протоколу засідання земельної комісії від 13.12.2011 р. на якому розглянуто заяву ОСОБА_15 та сесії рекомендовано дати дозвіл на розробку проекту землеустрою, заява ОСОБА_14 не розглядалась (т. 4 а.с. 126-133);

- протоколами огляду і визнання вилучених документів речовими доказами (т.4л.д.119-120, 133-134);

- відповіддю на запит Ізобільненської сільської ради про те, що ОСОБА_1 був присутній на засіданнях сесії сільської ради 05.10.2011 р., 23.11.2011 р., 07.12.2011 р., 14.12.2011 р. та 23.12.2011 (т. 4 а.с. 144), що спростовує доводи апеляцій відносно того, що він у зв'язку з захворюванням не міг брати участь в праці сільської ради і її сесіях.

- оглядом місця події 30.12.2011 р. - приміщення Ізобільненської сільської ради, вході якого вилучено: журнали вхідної та вихідної кореспонденції за 2011 р., системні блоки комп'ютерів ОСОБА_29, ОСОБА_26, ОСОБА_33, ОСОБА_30 (т. 3 а.с. 113-188);

- матеріалами обшуку в Ізобільненській сільській раді від 20.04.2012 р., в ході якого

виявлено та вилучено порядок денний сесії за 14.12.2011 р. на розгляд якої поставлено

питання: «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки (масив Прохолодний ) ОСОБА_14». У ході обшуку секретар ради

ОСОБА_30 пояснила, що рішення сільської ради з питань виділення земельних

ділянок ОСОБА_14 і ОСОБА_15 сесією не бралися, тому що у того не було повного пакету

документів, про що було дано письмову відповідь (т. 12 а.с. 21-25).

Згідно з висновками комп'ютерно - технічної експертизи КНДІСЕ № 200, 202, 203 від 28.03.2012 р., 03.04.2012 р., на жорсткому диску системного блоку комп'ютера, вилученого з робочого місця еціаліста-землевпорядника сільської ради ОСОБА_29, з робочого місця секретаря сільської ради ОСОБА_30, з робочого місця спеціалістів землевпорядників сільської ради ОСОБА_26 та ОСОБА_33 є файл з інформацією, пов'язаною з розглядом заяв ОСОБА_14 про виділення земельної ділянки від 14.12.2011 р., останнього запису - 13.12.2011. (т. 9 а.с. 159-166, 237-246, т. 10 а.с. 44-53, 143-155).

По епізоду отримання хабара від ОСОБА_12 вина засуджених підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_12 про те, що через свого знайомого ОСОБА_13, для придбання земельної ділянки в районі Ізобільненської Сільської ради познайомився з ОСОБА_4, який сказав, що депутат сільської ради ОСОБА_3 компетентний у вирішенні цього питання. Зустрівшись вже втрьох 22 або 23 грудня 2011 р., говорив останньому, що бажає придбати 6 земельних ділянок по 15 соток в районі 4-го мікрорайону. Хотів отримати ділянки на себе, а також на ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19 і ОСОБА_18. З цих осіб знав тільки ОСОБА_13 З ОСОБА_15 навчався. ОСОБА_3 говорив, що можливо отримати землю, заплативши йому за неї 112 000 доларів США. Той пояснював, що частина грошей піде голові сільської ради та депутатам, частина в міністерство у м. Київ, а частина як інвестиції в сільську раду. ОСОБА_3, на його прохання домовився про зустріч з головою сільської ради ОСОБА_1 Зустрівшись 27.12.2011 р. в кабінеті голови сільської ради ОСОБА_1, почув від останнього, що ОСОБА_3 компетентний у питаннях виділення земельної ділянки. Потім на вимогу ОСОБА_3 передав тому 80 000 грн., які вимагали як аванс. Хоча аванс вимагали у розмірі 30 000 доларів США, але передав стільки, скільки зміг зібрати, про що ОСОБА_3 написав розписку помилково вказавши число як 25.12.2011 р. Порадившись з ОСОБА_13 про вимагання грошей, той дав йому свої гроші і передав копії заяв про отримання ділянок на інших осіб. Гроші передав 30 грудня. В зазначений день зустрівшись з ОСОБА_3 передав йому біля сільської ради в машині 896 000 грн. за землю (т. 7 а.с. 12-24).

З показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що з ОСОБА_4 знайомий з 2008 р. При зустрічах, той показав йому ділянки в районі м. Алушта і с. Ізобільне, говорив, що вподобані ділянки по 10 соток, коштуватимуть по 3000 доларів США за сотку. Йшлося про винесення рішення сільської ради за право збору документів на виділення ділянки, на підставі якого, як він вважав надалі, отримає державний акт. За його отримання, потім потрібно буде доплатити. Казав, що частина цих грошей буде передана депутатам, частина голові ОСОБА_2 і в міністерство у м. Києві, а якусь - залишить собі за послуги. При ньому, той розмовляв по телефону з ОСОБА_3. Після чого познайомив ОСОБА_4 з ОСОБА_12 ОСОБА_34, який хотів отримати ділянку. Ті стали спілкуватися по землі без нього. У середині грудня 2011 ОСОБА_4 став торопити з рішенням, оскільки кінець року і міг бути накладений мораторій. Після ОСОБА_12 сказав, що потрібні грошові кошти для отримання ділянок. На вимогу останнього ОСОБА_12 в Ялті передав 896.000 грн. До цього передавав йому ксерокопії паспортів та ідентифікаційних кодів ОСОБА_16, ОСОБА_19 і ОСОБА_18, для отримання ділянок (т.7 а.с. 25-29, 32-33).

Показаннями свідка ОСОБА_31, що входить до складу земельної комісії, підтверджується той факт, що на початку січня 2012 р. до нього приїхав ОСОБА_32 і попросив підписати протокол земельної комісії, який точно він не пам'ятає, не виключено, що саме за заявами ОСОБА_16, ОСОБА_13 і ОСОБА_12. Він підписав протокол, але з ним був не згоден, оскільки не був присутній на цій комісії (т.7 а.с. 190-195).

З показань свідка ОСОБА_26, фахівця - землевпорядника вбачається, що були заяви ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_13, але графічні матеріали він не готував (т. 8 а.с. 106).

Показання свідка ОСОБА_33, які були досліджені судом у порядку ст.306 КПК України, аналогічні свідченням ОСОБА_26 (т. 8 а.с. 132-134).

Свідок ОСОБА_27, головний бухгалтер Ізобільненської сільської ради, показала, що депутат ОСОБА_3 з приводу розміщення грошових коштів на рахунок благодійного фонду до неї не звертався, про внесення ним його коштів не говорив (т.8 а.с.201-205).

Показання потерпілого ОСОБА_12 та свідків по справі підтверджуються наступними доказами:

- заявою ОСОБА_12 про вимагання у нього ОСОБА_1 і ОСОБА_3 хабара в розмірі 30 000 доларів США за виділення земельних ділянок (т. 1 а.с. 71, 142);

- явкою з повинною ОСОБА_4, в якій вказує про вступ у змову з ОСОБА_3 на отримання 30 000 доларів США від чоловіка на ім'я «ОСОБА_34», за виділення тому Ізобільненською сільською радою земельних ділянок загальною площею 0,9 га (т. 1 а.с.73);

- протоколом огляду грошових коштів, згідно якого 27.12.2011 р. потерпілий ОСОБА_12, працівникам СБУ 80.000 грн., для перевірки його заяви. Під час огляду були відксерокопійовані, переписані і 160 купюр, номіналом по 500 грн. були повернути заявнику, (т. 1 а.с. 98-140);

- протоколом огляду грошових коштів від 30.12.2011 р., під час якого, потерпілий ОСОБА_12 передав працівникам СБУ 896.000 грн., які були оглянуті, переписані всі номери купюр номіналом по 200 і 500 грн., хаотично позначені порошкоподібною люмінесцентним засобом, який відсвічується жовтим кольором, при висвітленні ультрафіолетовим світлом. Потім повернуто заявнику (т. 1 а.с. 144-250);

- оглядом місця події від 20.12.2011 р. із застосуванням відеозапису, в ході якого оглянуто ділянку місцевості на автостоянці в с. Ізобільне по вул. Центральній. У ході огляду, при висвітленні долонь правої і лівої руки ОСОБА_3 виявлено жовте світіння. Праворуч від ОСОБА_3 на відстані 50 см знаходився пакет, в якому знаходяться гроші в загальній сумі 896 000 грн. (т.3 а.с.98-112);

- висновком хімічної експертизи № 114 від 09.02.2012 р., згідно якої на поверхні грошових купюр в загальній сумі 896 000 грн., тампонів зі змивами з правої і лівої рук ОСОБА_3, маються нашарування речовини, люмінесцируючої жовтим кольором. Дана речовина має загальну родову приналежність із зразками люмінесцируючої речовини, наданого на дослідження. На поверхні представленого тампона зі змивом з чистої ділянки тіла ОСОБА_3 люмінесцируючої речовин не має (т. 9 а.с. 86-90);

- протоколом виїмки у ОСОБА_12 розписки про отримання ОСОБА_3 80 000 грн., заяви ОСОБА_15 про виділення ділянки, копії паспорта ОСОБА_15, копії податкового номеру (т. 4 а.с. 96-101);

- протоколом виїмки в Ізобільненській сільській раді документів рішення про створення цільового фонду сільської ради, Положення про цільовий фонд сільської ради, згідно якого отримання депутатами грошей за виділення земельних ділянок від фізичних осіб не передбачено; протоколу засідання земельної комісії від 30.12.11 р. на засіданні земельної комісії розглянуто заяви ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_16. і рекомендовано дати дозвіл на розробку ним проекту землеустрою. Оглядом зазначених документів (т. 4 а.с. 127-133);

- протоколом обшуку в КП «Резервний фонд Рясного», у ході якого вилучено

бухгалтерські документи, касова книга, з якої випливає, що грошові кошти отримані від

ОСОБА_12 не внесені до каси. (т. 11 а.с. 194-202);

- протоколом обшуку у Ізобільненській сільській раді, в ході якого виявлено та вилучена повістка сесії за 30.12.11 р., на яку поставлено питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Зарубіну, ОСОБА_13, ОСОБА_12. Виявлено розпорядження № 67 від 02.11.10 р. згідно якого друк сільської ради та її виконавчого комітету зберігається у ОСОБА_1 (т. 12 а.с. 21-67).

Крім того, згідно з легалізованими матеріалами оперативно-розшукової діяльності ГУ СБ України в АР Крим фіксаціями телефонних розмов з 22.11.2011 року по 30.12.2011 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, ОСОБА_12 і ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_12, ОСОБА_3 і ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 між зазначеними особами йшла мова про ОСОБА_12, про передачу ним грошей засудженим (т. 5 а.с. 78 - 100).

Згідно з протоколом огляду місця події від 30.12.2011 р., в приміщення Ізобільненської сільської ради виявлено та вилучено рішення № 1/3 від 02.11.10 «Про затвердження персонального складу комісії», протоколи засідання земельних комісій за 2011 р., копії рішень Ізобільненської сільської ради, копії посадової інструкції землевпорядника, сільського голови, проекти рішень сільської ради про дозвіл на розробку проекту землеустрою ряду громадян у числі яких є ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_12 (З додатками). Було вилучено порядок денний сесії за 30.12.2011 р., журнали вхідної та вихідної кореспонденції за 2011 р., системні блоки комп'ютерів ОСОБА_29, ОСОБА_26, ОСОБА_33, ОСОБА_30, рішення ради про обрання секретаря ради,Рішення № 1/1 від 02.11.2010 р., рішення № 1/3 від 02.11.2010 р., рішення № 1/8 від 02.11.2010 р., додаток до протоколу виборчої комісії. Згідно додатку № 20 до протоколу від 02.11.2010 р., ОСОБА_1 зареєстрований сільським головою Ізобільненської сільської ради, депутатами ради зареєстровані крім інших ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (т. 3 а.с. 113-188).

Крім того, згідно реєстраційної картки від 30.12.2011 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстровані перед початком сесії (т. З л.д.137). До порядку денного 4-го пленарного засідання сесії від 30.12.2011 включені питання з формулюванням: «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_12 » (т. 3 а.с. 156). До проекту рішення Ізобільненської сільської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_12» площею 0,15 га в районі 4-го мікрорайону с. Ізобільне додані документи: заяву ОСОБА_12 від 21.12.2011 р., на якій є резолюція ОСОБА_1, копія паспорта, податкового номера ОСОБА_12, графічний матеріал чорно-білого кольору, на якому ділянка виділена маркером червоного кольору (т. 3 а.с. 171 -175). До проекту рішення сільської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_16» площею 0,15 га в районі 1-го мікрорайону с. Ізобільне докладено заяву ОСОБА_16. з резолюцією ОСОБА_1, копія паспорта, ідентифікаційного номера ОСОБА_16., графічний матеріал, на якому ділянка виділена маркером червоного кольору (т.3 а.с. 176-179). До проекту рішення сільської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_13» площею 0,15 га в районі 4-го мікрорайону с. Ізобільне прикладені заяву ОСОБА_13 з резолюцією ОСОБА_1, копія паспорта ОСОБА_13, копія ідентифікаційного коду, графічний матеріал, на якому ділянка виділена маркером червоного кольору (т. 3 а.с. 180-184).

Згідно з висновками комп'ютерно - технічної експертизи № 78, 80, 81 від 12.03.2012 р., 16.03.2012 р., 20.03.2012 р. на жорстких дисках системних блоків комп'ютерів, вилучених з робочих місць ОСОБА_30, ОСОБА_26, ОСОБА_33 є файли з інформацією, пов'язаною з прийняттям земельних питань на сесії Ізобільненської сільської ради м. Алушти 30.12.20111 року, виявлено файли з проектами рішень сільської ради про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_12 (т. 9 а.с. 207-222, т. 10 а.с.14-29, 67-129).

По епізоду отримання хабара від ОСОБА_12 за виділення ділянок ОСОБА_19, ОСОБА_18 і ОСОБА_15 у січні-лютому 2012 р. вина засуджених підтверджується показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_15 про те, що ОСОБА_15 в 2011 р. передав ОСОБА_13 ксерокопію свого паспорта, ідентифікаційного коду та довідки про те, що не отримував земельну ділянку і написав заяву в Ізобільненську сільську раду для отримання ділянки площею 1 га під фермерське господарство. Ніяких графічних матеріалів не виготовляв. ОСОБА_13 показував, де знаходиться земельна ділянка. Про те, що земля купувалася за гроші підприємства, ОСОБА_15 нічого не відомо. (т. 9 а.с. 8-11), а ОСОБА_18 за пропозицією ОСОБА_13 писала заяву для отримання ділянок (т. 9 а.с. 12-15). З показань свідка ОСОБА_19 вбачається, що за пропозицією ОСОБА_13 , вона та її син - ОСОБА_16 писали заяву до сільської ради про отримання земельної ділянки (т. 9 а.с. 16-19).

Крім того, з явки з повинною ОСОБА_4 вбачається, що спільно з ОСОБА_3, розраховували отримати від чоловіка на ім'я «ОСОБА_34» гроші, за виділення Ізобільненською сільською радою земельних ділянок. З 250.000 доларів США розраховував отримати 30.000 доларів США з загальної суми, призначеної для ОСОБА_3 і ОСОБА_1 за виділення 0,9 га землі. Гроші мав отримати 30.12.2011 р. з переданих ОСОБА_3 112,5 тис. доларів США за виділення частини планованих ділянок площею 0,45 га. (т. 1 а.с. 73).

Зазначені вище показання свідків, підтверджуються іншими доказами, а саме:

- заявами ОСОБА_12 від 27 і 29 грудня 2011 р. і про вимагання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 хабара у за виділення земельних ділянок (т. 1 а.с. 71, 142);

- вищезазначеними показаннями потерпілого ОСОБА_12 (т. 7 а.с. 12-24);

- вище зазначеними показаннями потерпілого ОСОБА_13 (т.7 а.с.25-29, 32-33);

- протоколом огляду місця події приміщення Ізобільненської сільської ради від 30.12.11 р., з ході якого було виявлено та вилучено заяву про виділення ділянок від імені ОСОБА_19 і ОСОБА_18. та довідка про відсутність у ОСОБА_15 земельних ділянок, (т. З а.с. 113-189).

З легалізованих матеріалів оперативно-розшукової діяльності випливає, що 23.12.2011 р. відбулася зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_4 і ОСОБА_12, на якій обговорюється в якій валюті буде передано аванс. ОСОБА_3 пропонує ОСОБА_12 познайомити його з ОСОБА_1, якого називає «босом». ОСОБА_12 домовляється з ОСОБА_3 про передачу заяв та копій документів громадян, на яких будуть виділятися земельні ділянки, а також аванс. ОСОБА_3 обіцяє допомогти з отриманням державного акту на земельну ділянку, пояснює чому потрібно передати аванс до 24.12.11 р. ОСОБА_3 обіцяє написати розписку про отримання авансу і переконує, що це питання узгоджене з Головою, який готовий підтвердити повноваження. ОСОБА_12 пропонує передати документи і гроші ОСОБА_3 після зустрічі з головою. 27.12.2011 року зафіксовано розмову між ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_12, в якому ОСОБА_1 повідомляє ОСОБА_12 що підтримує їх намір отримати земельні ділянки. ОСОБА_1 повідомляє ОСОБА_12, що про гроші в його кабінеті говорити не можна, тому що ведеться відеоспостереження і звукозапис. ОСОБА_12 повідомляє ОСОБА_3, що привіз лише 80 000 грн., а після сесії обіцяє принести 100 000 доларів США. ОСОБА_3 говорить ОСОБА_12, що вони отримають стільки ділянок, скільки привезуть грошей. ОСОБА_3 наполягає що після сесії ніяких розрахунків не буде і каже, що ОСОБА_4 це посередник, який хоче заробити свій відсоток. ОСОБА_12 віддає ОСОБА_3 документи на отримання земельних ділянок для шести осіб. Домовляються, що ОСОБА_12 привезе ОСОБА_3 100.000 доларів США 30.12.2011 р. Потім ОСОБА_3 і ОСОБА_12 обговорюють скільки грошей потрібно ще привезти в якості хабара. ОСОБА_12 пропонує віддати гроші після рішення, а ОСОБА_3 наполягає щоб передав гроші до прийняття рішення (л.5 а.с. 18-100).

Судом першої інстанції повно і всебічно досліджені усі докази по справі, правильно і обґрунтовано дійшов до висновку про те, що засудженими злочини вчинені організованою групою, стійким об'єднанням ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які організували свої дії для здійснення ряду перелічених злочинів, оскільки своєю діяльністю займалися протягом тривалого часу /з вересня 2011 р. і проіснувала до 30.12.20 11 р./, злочини скоювали за єдиним планом, де кожному була відведена своя активна роль, спрямована на виконання єдиного умислу. Група мала постійний склад, визначена стійкими і міцними внутрішніми і родинними зв'язками, загальними правилами поведінки, які встановлював організатор групи ОСОБА_1 Загальні правила поведінки полягали в тому, що рішення щодо земельних питань не видавались без передоплати, де ОСОБА_3 через ОСОБА_4 завжди вимагав передоплату. При вимаганні хабара ОСОБА_3 повідомляв, що у них існує правило, за яким рішення не видається поки немає грошей і вказує, що по-іншому не буде, тому що у них така специфіка, яка полягає в тому, що «жоден депутат не проголосує поки щось не отримає» і обіцяє передати їй рішення через годину, після отримання грошей. Злочинним планом передбачалося отримати максимальну кількість хабарів, оскільки ОСОБА_3 вказує ОСОБА_14 про те, що після отримання хабара за 2 га землі, наступні 2 га вже можна отримати пільгових умовах, тобто обіцяє піти на поступки. ОСОБА_3 підпорядковувався встановленим ОСОБА_1 правилам поведінки. ОСОБА_3 діяв за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_1

Ієрархія у групі підтверджується тим, що ОСОБА_3 виконував вказівки організатора ОСОБА_1, про результати вимагання хабарів ОСОБА_3 регулярно доповідав ОСОБА_1, який коригував його дії і давав конкретні вказівки про дії. ОСОБА_1 відмовлявся підписувати будь які рішення, вказуючи на відсутність грошей. Погоджував з сином отримання від ОСОБА_12 хабара, обговорюючи 21.12.2011 р. отримання авансу у розмірі 30 000 доларів США.

Крім того, наявність єдиного плану, підтверджується тим, що ОСОБА_1 як Ізобільненський сільський голова виступав гарантом отримання зацікавленими особами земельних ділянок. ОСОБА_3 підшукував через ОСОБА_4 громадян і приводив їх для знайомства з ОСОБА_1 ОСОБА_3 у свою чергу поставив завдання ОСОБА_4, знайти громадян бажаючих за хабар з розрахунку 3 500 доларів США. ОСОБА_4 повідомляє ОСОБА_12 що плани у членів організованої групи «великі і серйозні», тому вони дорожать своїми місцями і ризикувати не будуть.

Системність і детальна організація функціонування групи, полягала в тому, що ОСОБА_3 виконував роль виконавця, що підтверджується його розмовою зі ОСОБА_14, в якому він їй повідомляє, що є найменшим гвинтиком. Одностайність членів групи в тому, що умисел тісно пов'язаний між собою і спрямований на досягнення загального результату, відомого всім учасникам групи. ОСОБА_3 повідомляє ОСОБА_14, що рішення за її заявою вже є і підпис голови в цьому рішенні з'явиться відразу ж після передачі грошей. При вимаганні хабарів, ОСОБА_1 організував вчинення злочину шляхом надання ОСОБА_3 приміщення для висунення вимог про передачу хабара. ОСОБА_3 погоджував суми і дати вимагання хабарів з ОСОБА_1, які його контролював як особисто, так і через свого сина. Приховування злочинної діяльності групи, здійснювалося шляхом включення телевізора при переговорах, з метою придушення звуку розмови. На ОСОБА_3 покладалися функції виконавця злочинів, ведення переговорів з потерпілими, безпосереднього отримання від них хабарів, а так само доводив до відома потерпілих ціну за ділянки, самостійно вів переговори з метою отримання максимальної кількості хабарів. ОСОБА_3 забезпечував безпеку шляхом покладання таких функцій на пособника ОСОБА_4, який знаходився поруч з місцем передачі хабара і з укриття непомітно для оточуючих вів спостереження за подіями з метою попередження викриття злочинної групи. На ОСОБА_2 були покладені функції по контролю за ОСОБА_3 і ставилися завдання в короткі терміни організувати отримання максимальної суми хабарів, мотивуючи таку вимогу зазначенням ОСОБА_1 У зв'язку з неотриманням грошей від ОСОБА_14, дає вказівку прибрати по ній всі документи.

Так, аналіз показань засуджених, потерпілих, свідків та матеріалів справи, давало всі підстави суду першої інстанції вважати, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 змінювали свої свідчення, дані на досудовому слідстві, з метою уникнути відповідальності за скоєне. Їх злочинна латентна діяльність, була виявлена під час легалізації матеріалів оперативно-розшукової діяльності. Показання підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заперечують скоєння низки злочинів, спростовуються показаннями потерпілих та матеріалами кримінальної справи в сукупності.

Таким чином, сукупність перелічених доказів, підтверджує винність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, що інкримінуються їм в вину.

Суд, при дослідженні й оцінці доказів, які ставили б під сумнів винуватість засуджених у вчиненні злочинів, процесуальних порушень не допустив.

Доводи апеляцій засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_9 про відсутність в діях їх підзахисних складів злочинів, перевірялись судом першої інстанції, та правильно розцінені, як спосіб захисту засуджених, та бажання уникнути відповідальності за вчинене.

Доводи апеляцій про те, що ОСОБА_1 не є організатором злочинної групи і не давав доручень ОСОБА_3 шукати тих, хто бажав би придбати земельні ділянки, так як в той час знаходився на лікарняному, спростовуються показаннями ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_12, згідно з якими ОСОБА_3 знайомив потерпілих з ОСОБА_1 в його кабінеті, де обговорювалося питання про можливість придбання земельних ділянок. Зазначена обставина не спростовується і самим ОСОБА_2, який спростовує лише те, що при ньому мова йшла про оплату за придбання цих ділянок. Що стосується дачі доручень ОСОБА_3, то ця обставина підтверджується записами легалізованих телефонних розмов між ними, а також між батьком і сином ОСОБА_2.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційних скарг про те, що в телефонних переговорах ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мова йшла про земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 на законних підставах, оскільки з легалізованих телефонних переговорів зазначених осіб, йшла мова не про продаж земельної ділянки, а про прискорення процесу оформлення надання землі, з попередньою її оплатою.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апеляцій про те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також ОСОБА_3 не можуть нести відповідальність за ст. 368 КК України, так як питання надання земельних ділянок розглядаються колегіальним органом - сесією місцевої ради. Як вбачається з матеріалів справи, питання надання земельних ділянок ОСОБА_12, ОСОБА_14 та іншим особам готувалися до розгляду на сесії Ізобільненської сільської ради, а супровід та підготовка к рішенню сесії проводилась безпосередньо засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які 30.12.2011 року були зареєстровані як учасники запланованою на цей день сесії.

Ссілка адвоката ОСОБА_5 на то, что судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання встановити, хто, коли і якими технічними

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про винність і правильно кваліфікував дії:

ОСОБА_1 за:

- ч.2 ст.15 ч.3 ст.28 ч.4 68 КК України, як закінчений замах на одержання службовою особою в будь - якому вигляді хабара за виконання в інтересах хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара в особливо великому розмірі, вчинене організованою групою,

- ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України, як одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно, поєднане з вимаганням хабара, в особливо великому розмірі, у складі організованої групи;

- ч.1 ст.14 ч.3 ст.28 та ч.4 ст.368 КК України, як приготування до отримання посадовою особою будь якому вигляді хабара за виконання в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно, поєднане з вимаганням хабара в особливо великому розмірі, у складі організованої групи.

ОСОБА_2 за:

- ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому,

- ч.2 ст. 15 ч.4 ст.27 ч.2 ст.369 КК України, як підбурювання до вчинення закінченого замаху на дачу хабара,

- ч.2 ст. 15 ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України, як закінчений замах на одержання службовою особою в будь - якому вигляді хабара за виконання в інтересах хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара в особливо великому розмірі, вчинене організованою групою,

- ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України, як одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того хто дає хабара чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою собою, яка займає відповідальне становище, повторно, поєднане з вимаганням хабара, в особливо великому розмірі, у складі організованої групи,

- ч.1 ст.14 ч.3 ст.28 та ч.4 ст.368 КК України, як приготування до отримання посадовою особою будь якому вигляді хабара за виконання в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно, поєднане з вимаганням хабара в особливо великому розмірі, у складі організованої групи.

ОСОБА_3 :

- ч.2 ст.15 ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України, як закінчений замах на одержання службовою особою в будь - якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара в особливо великому розмірі, вчинене організованою групою,

- ч.3 ст.28 ч.4 ст.368 КК України, як одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того хто дає хабара чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно, поєднане з вимаганням хабара, в особливо великому розмірі, у складі організованої групи,

- ч.1 ст.14 ч.3 ст.28 та ч.4 ст.368 КК України, як приготування до отримання посадовою особою у будь якому вигляді хабара за виконання в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, повторно, поєднане з вимаганням хабара в особливо великому розмірі, у складі організованої групи.

ОСОБА_4:

- ч.5 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.368 КК України, як пособництво у вчиненні закінченого замаху на одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара, за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара, в особливо великому розмірі,

- ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України, як пособництво в одержанні посадовою особою в будь-якому вигляді хабара, за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням хабара, в особливо великому розмірі,

- ч.1 ст.14 ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України, як пособництво, приготування до отримання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, повторно,поєднане з вимаганням хабара, в особливо великому розмірі.

Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу винести законний, обґрунтований і справедливий вирок, при проведенні досудового слідства і судового розгляду у відношенні засуджених, не встановлені.

Покарання засудженим призначено відповідно до вимог ст. ст.65-67 КК України.

Таким чином колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку по справі, про що ставиться питання в апеляціях засуджених та їх захисників, не встановлено.

Разом з тим, при призначенні покарання: засудженому ОСОБА_1 по ч. 1ст. 14, ч. 3 ст. 28, ч.4 ст. 368 КК України та по ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 368 КК України; ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 та ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 28, ч.4 ст. 368 КК України; ОСОБА_3, за ч. 1 ст. 14, ч. 3. ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України; ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК Україні суд першої інстанції допустив помилки.

Так, згідно Закону України № 3207 - VI від 07.04. 2011 р., який набрав чинності 01.07.2011 року, санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає покарання в виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Згідно ст. 68 КК України за готування до злочину ( ст. 14 КК ) строк або розмір

покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, а За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру

найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При цьому, призначаючи покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК, а ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 27 КК України, суд призначив покарання, яке перевищує ? покарання, зазначеного в санкції ч. 4 ст. 368 КК України, призначив покарання у виді 8 років позбавлення волі кожному, з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями на 3 роки та конфіскацією майна. Рішення суду в зазначеній частині колегія суддів вважає необхідним змінити, і призначити покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч. ст. 14, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, а ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України кожному в виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядними функціями строком на 3 роки і з конфіскацією майна.

Також колегія суддів вважає необхідним змінити вирок в частині покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, знизивши покарання з 9 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядними функціями строком на 3 роки і з конфіскацією майна.

Частина 2 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді штрафу або обмеження волі від 2 до 5 років. За цією ж нормою статті суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 покарання у виді 3 ( трьох ) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що не було передбачено ч. 2 ст. 369 КК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає необхідним змінити вирок в части призначеного покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 369 КК України з 3 років позбавлення волі до 3 років обмеження волі.

При цьому, як вважає колегія суддів, внесенні зміни в части призначеного покарання, не впливають на остаточне покарання призначеного зі застосуванням ст. 70 КК України.

Враховуючи наведене, керуючись п. 15 «Перехідних положень» КПК України, ст. ст. 362, 365-366 КПК України (в ред. 1960 р.), колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, а також доповнення до апеляцій засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити без задоволення.

У порядку ст. 365 КПК України вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 квітня 2013 року змінити у частині покарання, призначеного:

- ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України та ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України і призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями на строк 3 роки і конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України у виді 6 (шести)років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями на строк 3 роки і конфіскацією майна, що є його власністю. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України остаточне покарання залишити попереднім, відповідно з вироком суду першої інстанції - у виді 11 ( одинадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями на строк 3 роки і конфіскацією всього належного йому майна;

- ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 4, ст. 27, ч. 2 ст. 369 та ч.1 ст. 14, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України і призначити покарання :

- за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27,ч. 2 ст. 369 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження воли; за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями на строк 3 роки і конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України остаточне покарання залишити попереднім, відповідно з вироком суду першої інстанції - у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями на строк 3 роки і конфіскацією всього належного йому майна;

- ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України та призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення воли з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями на строк 3 роки і конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України остаточне покарання залишити попереднім, відповідно з вироком суду першої інстанції - у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями на строк 3 роки і конфіскацією всього належного йому майна;

- ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України та призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями на строк 3 роки і конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України остаточне покарання залишити попереднім, відповідно з вироком суду першої інстанції - у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно - розпорядчими функціями на строк 3 роки і конфіскацією всього належного йому майна.

В інший частині вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 квітня 2013 року залишити без зміни.

С У Д Д І:

Б.Л. Балахонов В.В. Євдокимова І.В. Рижова