ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.12.06р. | Справа № 19/89(8/149)-06 |
За позовом Перещепинського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (м.Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області)
до 1) Редакції газети "Телемережа" ТОВ ТРК "Телесеть" (м.Новомосковськ)2) Управління державної автомобільної інспекції при Упралінні Міністерста внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
про про захист ділової репутації та зобов'язання спростування відомостей
Суддя Петренко І.В.
Представники:
від позивача: не з"явився
від відповідача 1: Пузир К.В. дов. від 03.04. 2006р. № 12
Ткачук О.В. дов. від .07.02 2006р. № 11-2
від відповідача 2: не з"явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом до відповідачів і просить суд зобов’язати відповідача-1 –редакцію газети „Телесеть” опублікувати спростування відомостей, викладених в статті під назвою „Не дайте себе ошукати”, що була опублікова в газеті „Телесеть” від 09.02.2006р. №6 (149) та стягнути з відповідача суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 3-х гривень 00 копійок.
В газеті „Телесеть” від 09 лютого 2006року №6 (149) було опубліковано статтю під назвою „Не дайте себе ошукати”. Публікацією цієї статті у вказаному друкованому виданні було поширено інформацію, яка не відповідає і порочить ділову репутацію Перещепинського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
Розпорядженням голови господарського суду від 04.12.2006р. справу №8/149 передано на розгляд судді Петренко І.В.
Ухвалою від 08.12.2006р. справу прийнято до розгляду.
Позивач в судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звернувся, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач-2 в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, витребуваних документів не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звернувся.
Враховуючи вищевикладене суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та відповідача-2.
Відповідач-1 посилається на те, що у спірній статті взагалі не вказується найменування позивача, позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях та домислах.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача-1, господарський суд –
ВСТАНОВИВ :
Ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) закріплено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Згідно ст.47-1 Закону України „Про інформацію” ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, згідно ч.2 зазначеної статті, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Оскільки наведені у статті висловлювання відповідачів про спростування яких згідно позовної заяви подано позов, є оціночні судженнями, містять оцінку дій, вони не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості згідно наведеної ст..47-1 Закону України „Про інформацію”.
Відповідно до ст.42 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” і ст.48 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, на органи масової інформації, їх працівників і автора не може бути покладено обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди за публікацію чи поширення відомостей, які не відповідають дійсності, якщо вони містилися в офіційних повідомленнях чи були одержані від інформаційних агентств чи прес-служб державних органів об’єднань громадян або є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим засобом інформації (з посиланням на нього), офіційних виступів посадових осіб державних органів, виступів народних депутатів, або містилися у авторських виступах, які передаються в ефір без попереднього запису.
Окрім цього позивачем взагалі не доведено, що в спірній статті інформація вказується та стосується саме позивача.
Враховуючи, що прийняття рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної поширенням відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, неможливо без їх попереднього спростування, в зв’язку з чим в позовних вимогах в цій частині слід також відмовити.
За викладеного суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позову.
Судові витрати по справі слід покласти на позивача, оскільки в позові відмовлено.
Позивачеві також слід повернути зайво сплачене державне мито у розмірі 1 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.1,2,12,21,32,33,34,36,44,47,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
В позові позивачеві відмовити.
Повернути Перещепинському громадському формуванню з охорони громадського порядку і державного кордону (Дніпропетровська область, м.Перещепине, вул.Українська, б.38) з Державного бюджету зайво сплачену суму 1 грн. державного мита, сплаченого меморіальним ордером №ПН793 від 31.03.2006р., який знаходиться в матеріалах справи, про що видати довідку.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя | І.В. Петренко |
|
|
|