ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 р. Справа № 804/12869/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., при секретарі судового засідання Колесник І.О.,

за участі

представника позивача Федорець Є.Є.,

представника відповідача - 1 Хоміч Ю.Г.,

представника відповідача - 2 Шаповал В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Альфа-Плюс» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа - Міністерство доходів і зборів України про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Альфа-Плюс» (далі - ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, відповідач-1), Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач-2), третя особа - Міністерство доходів і зборів України (далі - третя особа), в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить:

- визнати незаконним та скасувати як незаконне податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 року № 0000682220;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 року № 0000692220 (повторне отримане ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» 23.07.2013 року);

- визнати незаконним та скасувати Рішення Головного Управління Міндоходов в Дніпропетровській області від 25.07.2013 року вих. № 1359\10\1025;

- визнати протиправними дії ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська щодо визначення у Акті перевірки від 04.03.2013 року вих. № 1359\10\1025 відомостей про відсутність у контрагента позивача ТОВ «Матадор» об'єктів оподаткування по господарським операціям з ТОВ «Матадор»;

- визнати нечиним в повному обсязі Акт від 04.03.2013 р. № 823/22-6/21942746;

- визнати протиправними дії ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська щодо самостійного коригування податкового зобов'язання податкової звітності та податкового кредиту ТОВ «Дніпро-Альфа плюс» з податку на додану вартість та податку на прибуток в податковому обліку по суб'єкту господарської діяльності ТОВ «Дніпро-Альфа плюс»;.

- визнати протиправними дії ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська щодо виключення з бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» з ТОВ «Матадор»;

- зобов'язати ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська відновити протиправно відкориговані показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам ТОВ «Дніпро-Альфа плюс» та ТОВ «Матадор» у базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України».

В обґрунтування позову зазначено, що у період з 28.01.2013 р. по 25.02.2013 р. відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор», за результатами якої ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська складено Акт № 823/22-6/21942746 від 04.03.2013 р., в якому зафіксовано порушення порядку сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор». На підставі Акту перевірки ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська 21.03.2013 р. були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000682220 та № 0000692220 від 21.03.2013 р. Позивач з зазначеними повідомленнями-рішеннями не погодився та оскаржив їх до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та Міністерства доходів і зборів України. Рішеннями ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та Міністерства доходів і зборів України за результатами розгляду скарг оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарги - без задоволення. Позивач вважає прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000682220 та № 0000692220 від 21.03.2013 р. незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню. В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, надав суду письмові заперечення з наступним обґрунтуванням. За результатами документальної позапланової перевірки ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» складено акт № 823/22-6/21942746 від 04.03.2013 р. Відповідач зазначає, що до перевірки позивачем не надано акти виконаних робіт, товаро-транспортні наклані, а також інші документи по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор». При перевірці відповідача було використано Акт від 21.12.2012 р. № 7200/224/31820299 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог законодавства України ТОВ «Матадор» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 р., ТОВ «Олімп» за вересень 2011 р., ПП «СВ Гермес» за березень 2011 р., ПВП «Форест» за червень 2011 р., ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 р., ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 р., БПП «Сура» за вересень 2011 р., ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 р.», в якому зафіксовано відсутність у ТОВ «Матадор» виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Крім того, діяльність щодо транспортування пасажирів не передбачено ТОВ «Матадор», транспортних засобів за ТОВ «Матадор» не зареєстровано, відповідні ліцензії на перевезення пасажирів у підприємства відсутні. Відповідач вважає висновок акту перевірки ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» законодавчо обґрунтованими, а прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними. В судовому засіданні представник відповідача-1 позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача-2 надала суду письмові заперечення з наступним обґрунтуванням. Щодо позовних вимог стосовно визнання незаконним та скасування Рішення ГУ Міндоходов в Дніпропетровській області та визнання нечинним акту перевірки, представник відповідача-2 просила суд закрити провадження в цій частині позовних вимог, оскільки рішення про розгляд скарги та акт перевірки не є рішеннями органу владних повноважень, не пов'язані для платника податків з настанням будь-яких юридичних наслідків, що виключає можливість на їх оскарження в судовому порядку. Щодо позовних вимог стосовно визнання протиправними дії відповідача-1 щодо самостійного коригування податкового зобов'язання податкової звітності ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс», стосовно виключення з бази даних та зобов'язання відновити показники податкової звітності позивача, представник відповідача-2 наголошує, що зазначені обставини не доведені позивачем, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення вказаних позовних вимог. Податкова інспекція діяла в межах повноважень, покладених на неї Податковим кодексом України. Щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, позиція відповідача-2 аналогічна правовій позиції відповідача-1. А посилання позивача на судові рішення у справі № 804/1440/13-а не може бути підставою для звільнення позивача від доказування, у зв'язку з тим, що обставини щодо реальності здійснення господарських операцій за договорами, укладеними ТОВ «Матадор» з ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» не досліджувались в рамках цієї справи. В судовому засіданні представник відповідача-2 позовні вимоги не визнала та просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник третьої особи не надав суду заперечень проти позову.

Ухвалою суду від 29.11.2013 р. провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування Рішення Головного Управління Міндоходов в Дніпропетровській області від 25.07.2013 року № 1359\10\1025, визнання протиправними дій ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська щодо визначення у Акті перевірки від 04.03.2013 року № 1359\10\1025 відомостей про відсутність у позивача ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» об'єктів оподаткування по господарським операціям з ТОВ «Матадор» та визнання нечиним в повному обсязі Акт від 04.03.2013р № 823/22-6/21942746 було закрито.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» зареєстровано 27.02.1995 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на обліку платників податків у ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська.

ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» за період з 01.03.2012 р. по 31.10.2012 р.

За результатами перевірки складено Акт № 823/22-6/21942746 від 04.03.2013 р., в якому встановлено порушення:

- п.п 14.1.27, ст. 138, 140, 142, 143 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року 2755-VІ (із змінами та доповненнями), витрати за 1 - 4 квартали 2012 року ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» завищено в сумі 402 932,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року у сумі 49 917,00 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 146 458,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 167 977,00 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 38 580,00 гри., що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за 1 - 4 квартали 2012 року складає 84 616,0 грн.. у тому числі за 1 квартал 2012 року у сумі 10 483,00 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 30 756,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 35 275,00 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 8 102,00 грн.

- п.п 135.5.4. п. 135.5. ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-(із змінами та доповненнями), доходи за 3 квартал 2012 року ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» підлягають збільшенню в сумі 59 124,0 гри. - вартість товарів (з ПДВ), що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року складає 12 416,0 грн.

- ст. 185. ст. 188, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-У1 (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів від ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) на суму 80 586,00 гри., у т.ч. березня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 983,00 гри., квітня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 792,00 грн., травня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 800,00 грн., червня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 700,00 гри., липня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 19784, 00 грн. сума ЛДВ у розмірі 7 278,00 грн.. серпня р. сума ПДВ у розмірі 19 784,00 грн. вересня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 6 533,00 грн., жовтня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 7 716,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 80 586,00 гри., у т.ч. березня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 983,00 грн., квітеня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 792,00 грн. травня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 800,00 гри., червня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 9 700,00 грн., липня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 7 278,00 грн.. серпня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 19 784,00 грн., вересня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 6 533,00 грн., жовтня 2012 р. сума ПДВ у розмірі 7 716,00 грн.

21.03.2013 року ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська на підставі акту перевірки № 823/22-6/21942746 від 04.03.2013 р., винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000682220, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на прибуток приватних підприємств: за основним платежем в сумі 97032,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 24258,00 грн.

- № 0000692220, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем в сумі 80568,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 20147,00 грн.

Листом ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська від 10.07.2013 р. № 582/10/226 повідомило керівника ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» про допущення технічної помилки під час прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000692220 в визначенні суми грошового зобов'язання за основним платежем - замість суми 80586, 00 грн. вказано суму 80568,00 грн. Внаслідок цього ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська надіслано на адресу ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» податкове повідомлення-рішення № 0000692220 з виправленою сумою грошового зобов'язання за основним платежем 80586, 00 грн.

Позивачем в порядку апеляційного узгодження оскаржено податкові повідомлення-рішення шляхом подання до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області скарги.

25.07.2013 р. рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 1359/10/10-25 про результати розгляду первинної скарги скаргу ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

09.09.2013 р. за наслідком розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 21.03.2013 р. та на рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, Міністерством доходів і зборів України було прийнято рішення № 10617/6/99-99-10-01-15, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Висновок про нікчемність укладених угод між ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» та ТОВ «Матадор» зроблено відповідачем з урахуванням висновків акту перевірки від 21.12.2012 р. № 7200/224/31820299 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог законодавства України ТОВ «Матадор» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 р., ТОВ «Олімп» за вересень 2011 р., ПП «СВ Гермес» за березень 2011 р., ПВП «Форест» за червень 2011 р., ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 р., ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 р., БПП «Сура» за вересень 2011 р., ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 р.», відповідно до якого встановлено відсутність у ТОВ «Матадор» виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

В судовому засіданні з'ясовано, що висновок акту перевірки щодо наявності встановлених порушень обґрунтований тим, що при укладанні ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» договору з ТОВ «Матадор» не додержані вимоги ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996), а саме ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» включило до складу податкового кредиту вартість товарів (робіт, послуг) на підставі документів, що не мають статусу первинних документів в розумінні Закону № 996, оскільки факти здійснення господарських операцій документально не підтверджено.

Судом встановлено, що 01.03.2012 р. між ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» (замовник) та ТОВ «Матадор» (виконавець) укладено договір № 27, згідно умов якого замовник замовляє автотранспорт, а виконавець надає автотранспорт відповідної категорії та виконує послуги з перевезення пасажирів та вантажу у відповідності з усною заявкою замовника. Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (а.с. 81).

01.06.2012 р. між ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» (замовник) та ТОВ «Матадор» (виконавець) укладено договір № 53 на надання автотранспорту та надання послуг, згідно умов якого замовник замовляє автотранспорт, а виконавець надає автотранспорт відповідної категорії та виконує послуги з перевезення пасажирів та вантажу у відповідності з усною заявкою замовника. Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (а.с. 82).

09.08.2012 р. між ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» (покупець) та ТОВ «Матадор» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 134, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний передати у власність покупця Товар, а покупець зобов'язаний оплатити його вартість та прийняти товар. Покупець сплачує вартість в сумі 59124,00 грн. з ПДВ шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (а.с. 83-84).

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Листом Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

На вимогу суду представником позивача надано долучені до матеріалів справи копії первинних документів по взаємовідносинам ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» з ТОВ «Матадор», а саме, договори, акти виконаних робіт (а.с. 85-92), податкові накладні, платіжні доручення про перерахування грошових коштів за договорами № 27 від 01.03.2012 р. та № 53 від 01.06.2012 р.

Але позивачем не надано ні до перевірки податкового органу, ні до суду жодного первинного документу, що підтверджує фактичну передачу та транспортування придбаного товару від його постачальників, факту зберігання цього товару з моменту його придбання до моменту його подальшого продажу споживачам, факту здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, транспортування товару споживачам, що стосується виконання договору купівлі - продажу № 134 від 09.08.2012 р.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п. 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 ст.198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону № 996 встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Відповідно до вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 (далі по тексту - Правила перевезень) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, дорожній лист вантажного автомобіля є документом без якого перевезення вантажів не допускається (п.п.11.1, п.11.3). Товарно-транспортна накладна визначена як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Відповідно до п.8.26 цих Правил, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Таким чином, фактичність виконання господарських операцій, що випливає з договору купівлі - продажу № 134 від 09.08.2012 р. між ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» та ТОВ «Матадор» не підтверджується первинними документами, зокрема товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) щодо навантажувально-розвантажувальних робіт/послуг, договорами про прийняття на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей або договорів оренди складських приміщень, договорів та актів виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання транспортно-експедиторських послуг та/або послуг перевезення вантажів, які мають підтвердити фактичну передачу та транспортування придбаного товару від його постачальника, зберігання цього товару з моменту його придбання до моменту його подальшого продажу споживачам, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування товару споживачам.

В ст. 8 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 № 1775-III (далі - Закон № 1775-III) зазначено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Відповідно до п. 25 ст. 9 Закону № 1775-III ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.07.2010 N 514

затверджено Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2010 р. за N 681/17976 (далі - Положення).

Відповідно до ч. 1.3 розділу І положення, ліцензійна картка - документ, який додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом. Ліцензійні картки додаються до ліцензії на кожен автомобільний транспортний засіб.

Згідно ч. 1.5, 1.6 Положення, ліцензійні картки оформлюються на власні автотранспортні засоби або автотранспортні засоби, що використовуються на інших законних підставах та якими будуть надаватися послуги з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу. Ліцензійна картка видається на автотранспортний засіб, тип якого відповідає виду здійснюваних робіт згідно з ліцензією.

Отже, законодавчо визначено, що надання послуг з перевезення пасажирів необхідно отримати ліцензію та ліцензійну картку на кожен автомобільний транспортний засіб.

До матеріалів справи долучено Лист від 12.11.2013 р. № 1433/04-36-07-10-05 про надання інформації, отриманої з бази даних УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області щодо автотранспорту, зареєстрованого за ТОВ «Матадор», підписаний заступником начальника ОАВ ОУ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області капітаном податкової міліції В.В. Хмеленко, адресований начальнику відділу супроводження позапланових перевірок ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Відповідно до інформації, отриманої з бази даних УДАІ УМВС України в Дніпропетровській, за ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) не зареєстровано транспортних засобів (а.с. 132-133).

Таким чином, у суду виникають сумніви щодо наявності фізичної, технічної можливості ТОВ «Матадор» виконання договорів з ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс», а досліджені в судовому засіданні докази не свідчать про реальність господарських операцій ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» з ТОВ «Матадор», на виконання яких вони складені, є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій. Результати, відображені у податковому обліку ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій учасників взаємовідносин.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певна операція між конкретними суб'єктами господарювання, яка має бути підтверджена необхідними первинними документами.

Підставою для відсутності у платника податків права на отримання податкових є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позиція Вищого адміністративного суду України викладена в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, зокрема, про те, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованого умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Отже, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Щодо посилання позивача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 р. по справі № 804/1440/13-а, якими визнані протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, у ході розгляду справи № 804/1440/13-а обставини щодо реальності здійснення господарських операцій за договорами, укладеними між ТОВ «Матадор» з ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» не досліджувалися. У зв'язку з цим, посилання позивача на судові рішення у справи № 804/1440/13-а суд не бере до уваги, зазначені рішення не можуть бути підставою для звільнення від доказування відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправними дії ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська щодо самостійного коригування податкового зобов'язання податкової звітності та податкового кредиту ТОВ «Дніпро-Альфа плюс» з податку на додану вартість та податку на прибуток в податковому обліку по суб'єкту господарської діяльності ТОВ «Дніпро-Альфа плюс», визнання протиправними дій ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська щодо виключення з бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» з ТОВ «Матадор» та зобов'язання відповідача-1 відновити протиправно відкориговані показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам ТОВ «Дніпро-Альфа плюс» та ТОВ «Матадор» у базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження здійснення відповідачем-1 коригувань чи виключень з бази даних, показників податкової звітності ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс», а отже, зазначені вище вимоги позивача є недоведеними.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні на підтвердження відсутності коригування чи виключення з бази даних показників податкової звітності ТОВ «Дніпро-Альфа-Плюс» надано довідку про стан розрахунків з бюджетом станом на 15.11.2013 р. стосовно «Дніпро-Альфа-Плюс» (а.с. 181).

В судовому засіданні представник позивача не заперечував проти доводів відповідача та вирішення питання в цій частині позовних вимог залишив на розсуд суду.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає правомірним винесення ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська податкових повідомлень-рішень від 21.03.2013 року № 0000682220, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на прибуток приватних підприємств: за основним платежем в сумі 97032,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 24258,00 грн. та № 0000692220, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем в сумі 80586,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 20147,00 грн.

Щодо інших пунктів позовних вимог, суд також відмовляє в їх задоволенні, оскільки вони не підтверджені жодними документами та ґрунтуються на припущеннях позивача.

Зідно ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню у зв'язку з тим, що судове рішення ухвалене не на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 04.12.2013 року.

Суддя О.М. Неклеса