АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У ХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
Головуючого - Зварича С. Б.
Суддів Бахметової В .X., Бершадської Г.В.
при секретарі Мендрик Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бучацького районного суду від 20 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб -приватного нотаріуса ОСОБА_4, КП «Бучацьке РБТІ» про визнання частково недійсним договору дарування та зустрічними позовами:
· ОСОБА_3 до Крижанівського Григорія Иосифовича, Бучацької районної державної нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом;
· ОСОБА_2, ОСОБА_3 до КП «Бучацьке РБТІ» про визнання недійсною та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно;
ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Бучацької міської ради
про визнання недійсним рішення виконкому Бучацької міської ради від 31.08.2006
року
встановила;
В липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб - приватного нотаріуса ОСОБА_4, КП «Бучацьке РБТІ» про визнання частково недійсним договору дарування від; 30.П.2006 року в частині дарування ОСОБА_3 сараю, позначеного в плані літерою «Б» , посилаючись на те, що дана будівля належала його батькові, а після смерті матері перейшла до нього, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.04.2007 року. 30 листопада 2006 року ОСОБА_2 подарував житловий будинок з надвірними будівлями ОСОБА_3, помилково включивши в даний договір і належний ОСОБА_1 сарай.
У зустрічних позовах ОСОБА_3, ОСОБА_2 посилаються на те, що вказаний
- ОСОБА_1 сарай ніколи йому не належав, він лише користувався ним, а
тому вважають, що Бучацька міська рада рішенням від 31.08.2006 року незаконне
присвоїла окремий номер нежитловій будівлі - спірному сараю, а РБТІ незаконне
зареєструвало право власності на дану будівлю за ОСОБА_1
Справа №22а-1096 Головуючий у 1 інстанції - Шваюк Г.В.
Категорія 13 Доповідач - Зварич С. Б.
2
Рішенням Бучацького районного суду від 20.09.2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано частково недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30.11.2006 року, в частині подарованого майна, а саме: сараю, який знаходиться по АДРЕСА_1 і значиться в плані під літерою «Б». Постановлено повернути дану нежилу будівлю у власність ОСОБА_1
У задоволенні зустрічних позовів - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду від 20.09.2007 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічні позови задовольнити. Посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом порушено норми матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що спірна будівля - сарай, належав батькові І ОСОБА_1 - ОСОБА_5 згідно рішення Монастирського районного суду від 25 листопада 1955 року. Після смерті останнього спадщину прийняв його син ОСОБА_1, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.04.2006 року. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається із нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Нумерацію даній будівлі присвоєно рішенням виконкому Бучацької міської ради від 31.08.2006 року №391. Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 зареєстрував у Бучацькому РБТІ.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд вірно виходив того, що спірне приміщення не належало відповідачам, а при оформленні договору дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було допущено технічну помилку - в опис об»єкту внесено сарай під літерою «Б», що знаходить по АДРЕСА_1, який не належав дарителю ОСОБА_2
Оскільки при оформленні права на спадщину за законом ОСОБА_1 не було допущено порушень чинного законодавства, у задоволенні зустрічний
позовів відмовлено.
Колегія суддів вважає, що дані висновки суду 1-ї інстанції ґрунтуються на повному та об»єктивному дослідженні обставин справи та відповідають вимогам закону.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не є істотними.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3- відхилити.
Рішення Бучацького районного суду від 20 вересня 2007 року залишити без
змін.
Ухвала вступає у силу негайно, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом 2 місяців.