УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 грудня 2007р.                                                                                   м.  Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої         Мелінишин Г.П.,

суддів                                                                 Горблянського Я.Д.,  Соколовського В.М. ,

секретаря                                                           Самуляк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Черганівської сільської ради,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень ради,  Державних актів на право власності на земельну ділянку,  повернення та зобов'язання приватизації земельної ділянки,  відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду від 01.11.2007 року, -

встановила:

Заочним рішенням Косівського районного суду від 01.11.2007 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Черганівської сільської ради,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень ради,  Державних актів на право власності на земельну ділянку,  повернення земельної ділянки та зобов'язання її приватизації,  відшкодування моральної шкоди.

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Зазначає,  що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так,  судом неповно з'ясовані обставини,  які мають значення для правильного вирішення справи,  зокрема щодо надання йому в постійне користування земельної ділянки розміром 0, 21га,  яка

Справа № 22-ц-1510/2007р.                            Головуючий у 1 інстанції Туринський І.Є.

Категорія 33                                                       Доповідач Мелінишин Г.П.

згодом приватизована відповідачем.  В зв'язку із цим суд не вирішив його клопотань про витребування необхідних доказів на підтвердження його вимог,  не викликав свідків,  а отже не перевірив належним чином його пояснень. З цих підстав просив рішення скасувати,  справу направити на новий судовий розгляд.

Вислухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи,  колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд виходив з того,  що позивач не представив суду доказів на підтвердження права постійного користування спірною земельною ділянкою,  а звідси і порушення такого його права внаслідок приватизації земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до  ст.   ст.  125,  126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа,  що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Судом встановлено,  що згідно рішень Черганівської сільської ради від 19.05.2005 року та 27.07.2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано в приватну власність земельні ділянки відповідно розміром 0, 32га та 0, 7450га для ведення особистого селянського господарства і видано відповідні Державні акти.

Як вбачається з матеріалів справи позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим,  що з 1993 року постійно користувався 0, 21га земельної ділянки в с. Черганівка в урочищі «Луциково»,  яка оскаржуваними рішеннями приватизована відповідачам.

Встановлено,  що згідно рішення Черганівської сільської ради від 22.12.1993 року №55 та додатку до нього позивачу передано в постійне користування 0, 15га землі в урочищі «Луциково». Разом з тим,  ним не представлено суду будь-яких доказів щодо встановлення меж ділянки в натурі та документу,  який підтверджував би його право на користування цією земельною ділянкою,  зокрема Державного акту на право постійного користування.

З врахуванням наведених обставин суд прийшов до правильного висновку,  що позивач не представив суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог,  а тому обґрунтовано з цих підстав відмовив в їх задоволенні.

Колегія суддів вважає,  що справа судом першої інстанції розглянута повно і об'єктивно,  а рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують,  а тому підстав для її задоволення колегія суддів не знаходить.

Керуючись  ст.  ст.  218,  307,  308,  309,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  а рішення Косівського районного суду від 01.11.2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.