КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2013 р. Справа№ 911/3753/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Сухового В.Г.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання Білецькому Л.І.,
від позивача - Кірсанова К.О. (дов. №64-1-4/38-Ю від 25.12.20132року);
від відповідача - 1 - Шарикіна А.Ю. (дов. №11/10-13 від 11.10.2013 року);
від відповідача - 2 - не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк Трейд»
на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року
у справі №911/3753/13 (суддя А.Ф. Черногуз)
за позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», м. Київ
до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк Трейд», Київська обл., Васильківський р-н., с. Безп`ятне
та відповідача -2 приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк
про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2013 року ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» подало до господарського суду Київської області позов до ТОВ «Мілк Трейд» та ПрАТ «УАСК «АСКА» про відшкодування шкоди у розмірі 38 219,89 грн. в порядку регресу.
Рішенням господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №911/3753/13 позовні вимоги ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з ПрАТ «УАСК «АСКА» на користь ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» 24 990,00 грн. страхового відшкодування. Присуджено до стягнення з ТОВ «Мілк Трейд» на користь ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» 13 229,89 грн. різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Крім того, солідарно присуджено до стягнення з ПрАТ «УАСК «АСКА» та ТОВ «Мілк Трейд» на користь ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» 1 720,50 грн. судового збору.
Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Мілк Трейд» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №911/3753/13 у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, висновки суду, на думку скаржника, не відповідають обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року у справі №911/3753/13 апеляційну скаргу ТОВ «Мілк Трейд» на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №911/3753/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 18.12.2013 року.
У своєму відзиві, поданому 17.12.2013 року, позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін.
В судовому засіданні 18.12.2013 року представники позивача та відповідача-1 не заперечували проти розгляду справи за відсутністю представника відповідача-2. Представник позивача надав усні заперечення по суті апеляційної скарги, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача-1 підтримав вимоги апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції скасувати у повному обсязі.
Представник відповідача-2 в судове засідання 18.12.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Матеріали справи містять копію реєстру поштового відправлення Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 року та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 18.12.2013 року, що свідчить про належне повідомлення відповідача-2.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 28.10.2009 року між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» (перейменоване у ПАТ "УСК "ГАРАНТ-АВТО") (надалі - страховик) та Гелхвіідзе Джондо Романовичем було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, на підставі якого було видано поліс добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0337538 (а.с. 16). Застрахованим транспортним засобом за цим полісом є автомобіль «Range Rover», державний реєстраційний номер АА 3828 СА, страховим випадком, зокрема, пошкодження чи знищення ТЗ або його частини внаслідок ДТП. Вигодонабувачем за договором є АКБ «Індустріалбанк».
Із довідки ВДАІ про обставини дорожньо-транспортної пригоди № 8670911 (а.с. 18-19) 18.08.2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Range Rover», державний реєстраційний номер АА 3828 СА (надалі - «Range Rover») під керуванням Сібіра Євгена Олександровича (власник Гелхвіідзе Джондо Романович, поліс добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0337538, виданий ВАТ «УСК «Дженералі Гарант») та автомобілем марки «ISUZU», державний реєстраційний номер АА 7562 НІ (надалі - «ISUZU») під керуванням Самофала Сергія Юрійовича (власник ТОВ «Тульчинка», яке було перейменовано в ТОВ «Мілк Трейд»), поліс №ВЕ4428776 (а.с. 46)), Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Зазначене ДТП сталася в результаті порушення водієм Самофалом Сергіем Юрійовичем вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.09.2010 у справі № 3-3329-1/10 (а.с. 20).
Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 1267, кладеного 08.09.2010 року (а.с. 23-26) ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №6837/08 від 15.04.2008) (а.с. 148) кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №37 від 08.12.2010 року (а.с. 149)), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Range Rover», з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 35 455,09 грн. Вартість відновлювального ремонту без значення коефіцієнта фізичного зносу становить 52 341,04 грн.
18.08.2010 року Сібір Євген Олександрович, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 36).
Відповідно до калькуляції №РЧ-07466 від 18.08.2010 року ТОВ «Фірма «Пуше» вартість відновлювального ремонту становить 46 895,00 грн.
На підставі страхового акту № 110903 від 06.10.2010 року (що складений на підставі рахунку СТО - ТОВ «Фірми «Пуше»), у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування визначеним вказаним актом, позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, сплатив страхове відшкодування у розмірі 38 219,89 грн. (46 895,00 грн. (калькуляція СТО) - 7 795,11 грн. (часткова сплата за полісом) - 880,00 грн. безумовної франшизи) на СТО (за згодою вигодонабувача (а.с 37) та заяви власника (а.с. 38)), що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача (а.с. 40-42).
Статтею 27 Закон України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, сплативши страхову виплату за завдану внаслідок ДТП шкоду автомобілю «Range Rover», до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.
Як встановлено судом першої інстанції, вина водія Самофала Сергія Юрійовича, який керував автомобілем «ISUZU», підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 15.09.2010 у справі № 3-3329-1/10 (а.с. 20).
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами Самофал Сергій Юрійович на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди працював у ТОВ «Мілк Трейд» водієм та виконував свої службові обов'язки. А відтак, ТОВ «Мілк Трейд» відповідає за завдану ним шкоду перед потерпілою особою.
Цивільно-правова відповідальності власника наземного транспортного засобу - автомобіля «ISUZU» є ТОВ «Мілк Трейд», що на момент виникнення ДТП було застраховано у ПрАТ «УАСК «АСКА» (Поліс серії №ВЕ № 4428776) (а.с. 46).
Відповідно до вимог Договору страхування цивільно-правової відповідальності ВЕ № 4428776 забезпечувальний транспортний засіб є автомобіль «SUZU», ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25 500,00 грн., розмір франшизи 510, 00 грн.
Враховуючи те, що на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ «Мілк Трейд», як власника транспортного засобу, була застрахована в ПрАТ «УАСК «АСКА» відповідно до полісу ВЕ № 4428776, то відповідач-2 є особою, відповідальною за шкоду завдану автомобілю «Range Rover» в межах визначених полісом, тобто 25 500,00 грн. - 510, 00 грн. франшизи.
Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про зменшення страхового на 510, 00 грн. франшизи з урахуванням п. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Оскільки, позивачем заявлена вимога про стягнення з ПрАТ «УАСК «АСКА» 24 990,00 грн. (25 500,00 грн. ліміт відповідальності - 510,00 грн. франшизи), що не перевищує розміру оціненої шкоди, а також ліміту відповідальності страховика за вирахування франшизи за полісом ВЕ №4428776, колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» обґрунтовані та документально підтверджені.
ПрАТ «УАСК «АСКА» не надано суду доказів в порядку ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виплати страхового відшкодування ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» в порядку регресу, а тому висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 24 990,00 грн. шкоди в порядку регресу є правомірним.
Також, ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» заявлена вимога про стягнення з ТОВ «Мілк Трейд» 13 229,89 грн. різниці між розміром виплати за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та фактичним розміром збитку.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, оскільки розмір фактичної виплати страховика становить 38 219,89 грн., а розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача-2 становить 24 990,00 грн, ТОВ «Мілк Трейд», як особа, що несе відповідальність за дії водія Самофала Сергія Юрійовича, повинен відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 13 229,89 грн. (38 219,89 грн. (фактичні понесені збитки ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО») - 24 990,00 грн. (страхова виплата ПрАТ «УАСК «АСКА»)).
За таких обставин колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість вимог ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» до відповідача-1 про стягнення 13 229,89 грн. різниці між розміром страхової виплати та фактично сплачених витрат.
Доводи скаржника, що судом першої інстанції не правомірно враховано понесені збитки без урахування звіту про оцінку колісного транспортного засобу, не беруться до уваги колегією судді з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною 1 статті 25 Закону України «Про страхування» та ст. 990 Цивільного кодексу України встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Тобто, нормами чинного законодавства встановлено, що порядок та умови виплати страхового відшкодування визначаються умовами договору добровільного страхування.
Відповідно до умов Полісу добровільного страхування транспортного засобу (а.с. 16) та Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №119 (а.с. 116-142) розмір збитків визначається на підставі рахунку СТО (а.с. 36).
Відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу 19G-0337538 28.10.2009 року визначено, що відновлення автомобіля здійснюється на сервісному СТО.
Згідно з ч. 1 ст.1172 та ст.1194 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку із недостачею страхової виплати, у позивача виникло право звернення за різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою до відповідача-1 для повного відшкодування завданої його працівником шкоди.
Колегія судді зазначає, що розмір виплаченого страхового відшкодування не перевищував вартості відновлювального ремонту без врахування зносу 52 341,04 грн.
При цьому колегія суддів зазначає, що вимоги позивача про відшкодування фактичних витрат страхової компанії, яка застрахувала цивільно-правову відповідача-2 обмежується спеціальним законом, а саме: ст.ст. 12.1, 29 та пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
З приводу тверджень скаржника, що у звіті про оцінку колісного транспортного засобу № 1267, кладеного 08.09.2010 року, було об'єднання в собі оцінку шкоди завданої в результаті двох страхових випадків, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2010 року з автомобілем «Range Rover» сталася страхова подія, а саме: було пошкоджено тільки лобове скло автомобіля, що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу від 30.08.2010 року (а.с. 153).
Відповідно до калькуляції №РЧ-01493 від 31.08.2010 року (а.с. 155) ТОВ «Фірма «Пуше» матеріальний збиток становить 10 655,00 грн.
Колегія судді проаналізувавши звіті про оцінку колісного транспортного засобу № 1267, кладеного 08.09.2010 року встановила, що в ремонтній калькуляції (а.с. 28-32) до звіту відсутні роботи з приводу відновлення чи заміни лобового скла автомобіля «Range Rover», а отже пошкодження, які були завдані 29.08.2010 року ніяк не пов'язані зі страховою подією, яка сталася 18.08.2010 року.
Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №911/3753/13.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №911/3753/13 прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк Трейд» на рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №911/3753/13 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 05.11.2013 року у справі №911/3753/13 залишити без змін.
3. Справу №911/3753/13 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді В.Г. Суховий
М.Г. Чорногуз