Справа №583/755/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Мовчан

Номер провадження 11-кп/788/301/13 Суддя-доповідач - Захарченко О. П.

Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Захарченка О. П.,

суддів - Яременка Г. М., Шунька Г. О.,

при секретарі судового засідання Сокол О.В.,

з участю прокурора Савостьянової Л.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження №12012200270000044 за апеляційними скаргами прокурора Козловського Б.В., представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 вересня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уро- дженець м.Суми, мешканець АДРЕСА_1 гро- мадянин України, раніше судимий:

- 27.09.2000 року Ковпаківським районним судом міста Суми за ч. 2 ст. 229-6, ст.14 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

-12.03.2002 року Ковпаківським районним судом міста Суми за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

-27.06.2006 року Зарічним районним судом міста Суми за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік і 6 місяців, та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до цього покарання приєднано не відбуту частину покарання у виді 3 місяців позбавлення волі за попереднім вироком та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік і 9 місяців;

-19.01.2009 року Тростянецьким районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік,

-виправданий за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.9 ч. 2 ст. 115 КК України;

- визнаний винним за ч. 3 ст. 185 КК України (у вчиненні злочину 12-14 вересня 1997 року) та із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк один рік і на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк два роки, яке було призначене йому вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 вересня 2000 року за ч. 2 ст. 229-6, 14 КК України, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, та ухвалено вважати, призначене ОСОБА_1 цим вироком покарання за злочин, вчинений 12-14 вересня 1997 року, відбутим, оскільки покарання призначене вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.09.2000 року за ч.2 ст.229-6, 14 КК України у виді позбавлення волі на 2 роки, він відбув;

- визнаний винним за ч.3 ст.185 КК України (у вчиненні злочину 06-07 липня 2010 року) і за цим законом йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців;

- а також суд ухвалив на задоволення позову потерпілого стягнутим з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 250 грн. на відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він в період з 12.09.1997 року по 14.09.1997 року, у вечірній час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та переслідуючи мету на заволодіння чужим майном, проник шляхом вибиття віконного скла у будинок АДРЕСА_2, звідки таємно викрав телевізор марки «Берізка» вартістю 308 грн., належавший ОСОБА_5

Також, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він в ніч з 06 на 07 липня 2010 року, після вживання спиртного, маючи намір незаконного збагачення, в період з 23 до 24 годин незаконно проник у будинок АДРЕСА_3, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 120 грн., які належали потерпілій ОСОБА_6

Цим же вироком суд першої інстанції ухвалив виправдати ОСОБА_1 за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого п.9 ч.2 ст. 115 КК України, а саме - вчинення в ніч з 06 на 07 липня 2010 року у будинку АДРЕСА_3 умисного вбивства ОСОБА_6 з метою приховати інший злочин.

У поданих апеляційних скаргах:

- Прокурор Козловський Б.В. просить скасувати вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1 у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, призначенням покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, за яким визнати ОСОБА_1 винним за ч. 3 ст. 185 КК України (за злочин, вчинений в період 12-14 вересня 1997 року), ч. 3 ст. 185 КК України (за злочин, вчинений в ніч з 06 на 07 липня 2010 року), п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України , та :

за ч.3 ст.185 КК України ( за злочин, вчинений в період 12-14 вересня 1997 року ) із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік і на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення призначеного покарання більш суворим покаранням, яке було призначене ОСОБА_1 вироком Ковапаківського районного суду міста Суми від 27 вересня 2000 року за ч.2 ст. 229-6, ст.14 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки, визначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки, яке вважати таким, що відбуте;

за ч.3 ст. 185 КК України ( за злочин, вчинений ніч з 06 на 07 липня 2010 року ) призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і шість місяців;

за п.9 ч.2 ст. 115 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п"ятнадцять років,

та на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п"ятнадцять років.

За змістом доводів апеляційної скарги прокурор вважає, що вирок суду першої інстанції у даному провадженні містить суперечливі висновки, оскільки суд дав протилежні оцінки щодо достовірності одних і тих же доказів, зокрема - протоколу допиту ОСОБА_1 від 12.07 2010 року, протоколу відтворення обстановки і обставин події від 12.07.2010 року, поклавши їх в основу вироку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні в ніч з 06 на 07 липня 2010 року крадіжки грошей з проникненням у житло ОСОБА_6, не визнавши достовірними ці ж докази в частині обвинувачення ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_6 під час вчинення зазначеної крадіжки, а також не дав належної оцінки висновків проведених судово-медичних експертиз щодо можливої причини смерті ОСОБА_6 , показам свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які першими виявили потерпілу ОСОБА_6 мертвою, і внаслідок такого істотного порушення вимог кримінального процесуального закону дійшов неправильних , передчасних висновків про недоведеність вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яке п.9 ч.2 ст. 115 КК України передбачена кримінальна відповідальність.

- Представник потерпілої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи і порушенням судом норм процесуального права та призначити новий судовий розгляд даного кримінального провадження у суді першої інстанції іншим складом суду.

Доводи апеляційної скарги представника потерпілої є фактично аналогічними по суті доводам апеляційної скарги прокурора.

Так, адвокат ОСОБА_4 вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам, зібраним в ході досудового слідства, як таким, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки належавших ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 8500 грн. і у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_6.

Зокрема, на думку представника потерпілої, суд не навів належного обгрунтування залишення поза увагою таких доказів в частині обвинувачення ОСОБА_1 за п.9 ч.2 ст. 115 КК України, як явка з повинною ОСОБА_1, покази ОСОБА_1 під час його допиту і під час відтворення обстановки і обставин події від 12 липня 2010 року, в ході яких він детально розповів про свої злочинні дії у будинку ОСОБА_6 і показував на місці події механізм закриття ним дихальних шляхів ОСОБА_6 подушкою, покази потерпілої і свідків про наявність у ОСОБА_6 значної суми грошей, які після її смерті виявлені не були, покази свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 щодо особливостей положення тіла ОСОБА_6 під час виявлення її мертвою, висновки проведених судово-медичних експертиз, відповідно, щодо характеру виявленого у ОСОБА_6 тілесного ушкодження і про те, що причиною смерті ОСОБА_6 могла бути затримка дихання внаслідок закриття подушкою дихальних шляхів потерпілої.

Обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційному суду письмові заперечення проти апеляційних скарг прокурора і представника потерпілої, вважаючи, що ухвалений судом вирок належно обгрунтований а подані апеляційні скарги безпідставні.

Апеляційний розгляд провадження здійснено в порядку ст. 405 КПК України в умовах неприбуття в судове засідання потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_10, які повідомлені про день, час і місце даного розгляду, а також за неприбуття представника потерпілої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, який письмово повідомив про причину свого неприбуття в судове засідання апеляційного суду, яка на думку колегії суддів не є поважною.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини кримінального провадження та зміст поданих апеляційних скарг, думку прокурора Савостьянової Л.В., яка апеляційну скаргу прокурора Козловського Б.В. підтримує частково, а саме - в частині доводів незаконності і необгрунтованості вироку суду першої інстанції, вважає, що зазначений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду провадження в суді першої інстанції, погоджується з доводами апеляційної скарги представника потерпілої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, а також заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 і думку захисника ОСОБА_2, які проти поданих прокурором і представником потерпілої апеляційних скарг заперечують, вважають ухвалений судом щодо ОСОБА_1 вирок законним і обгрунтованим, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, обговоривши доводи апелянтів, колегія суддів дійшла переконання, що подані прокурором і представником потерпілої апеляційні скарги частково підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням щодо кримінального провадження вимог, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Також, відповідно до вимог п.1 ч.3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи виправданою суд у мотивувальній частині вироку мусить зазначити не тільки формулювання обвинувачення, а і підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Тобто, в ухваленому вироку в частині виправдання обвинуваченого суд зобов"язаний проаналізувати всі докази, якими сторона обвинувачення обгрунтовує інкримінуваня особі вчиненні кримінального правопорушення, і дати кожному із зазначених доказів вмотивовану оцінку.

Ухвалюючи вирок про виправдання ОСОБА_1 за п.9 ч.2 ст. 115 КК України, суд першої інстанції цих вимог кримінального процесуального закону належним чином не виконав, а тому доводи апеляційних скарг прокурора і представника потерпілої в цій частині заслуговують на увагу.

Так, за змістом мотивувальної частини ухваленого у даному кримінальному провадженні вироку суд фактично обмежився наведенням показів обвинуваченого про визнання вини у вчиненні крадіжок майна ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та про невизнання ним вини у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_6, а також наведенням доказів сторони обвинувачення, зокрема - показів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 щодо обставин виявлення трупа ОСОБА_6 07.07.2010 року, протоколів огляду місця події, відеозапису показів ОСОБА_1 12.07.2010 року і протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1 від 12.07.2010 року про обставини вчинення ним злочину у будинку ОСОБА_6, експертних висновків, відповідно, про результати судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_6 і неможливість точного встановлення причини смерті ОСОБА_6, про неможливість виключення того, що виявлене на поверхні нижної губи ОСОБА_6 тілесне ушкодження могло з"явитися а смерть ОСОБА_6 могла наступити в результаті закриття носа і рота потерпілої подушкою, як це ОСОБА_1 пояснював при його допиті та продемонстрував при відтворенні обстановки і обставин події 12.07.2010 року, висновку експерта про те, що на наволочці подушки, вилученої під час огляду місця події виявлені сліди поту, які можуть походити як від ОСОБА_6, так і від ОСОБА_1

При цьому, судом зазначені докази взагалі не проаналізовані і їм не дана належна оцінка на предмет того чому суд відкидає ці докази обвинувачення.

Натомість суд обмежився лище формальним немотивованим висновком про наявність підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин з корисливих мотивів, а саме - мав намір заволодіти майном ОСОБА_6 з її будинку , проникнення в який не пов"язувалося ним із умислом на вбивство ОСОБА_6 з метою приховати інший злочин, і поетапно реалізував цей намір.

За таких обставин суд першої інстанції істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, у зв"язку з чим ухвалений щодо ОСОБА_1 вирок є незаконним і необгрунтованим, а тому на підставі п.3 ч.1 ст. 409 КПК України підлягає скасуванню.

В ході апеляційного розгляду даного кримінального провадження колегія суддів була позбавлена можливості повторно дослідити обставини , встановлені під час кримінального провадження та досліджені судом першої інстанції, а також дослідити докази, оскільки ніким із учасників судового провадження не були заявлені в порядку вимог ч.3 ст. 404 КПК України відповідні клопотання про дослідження таких обставин чи конкретних доказів.

З огляду на це, а також на те, що ухвалений судом першої інстанції щодо ОСОБА_1 вирок є не тільки необгрунтованим, а і незаконним, колегія суддів не убачає передбачених ст. 420 КПК України підстав для ухвалення судом апеляційної інстанції свого вироку на виправлення допущеного судом першої інстанції істотного порушення кримінального процесуального закону.

Тому, доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність ухвалення судом апеляційної інстанції свого вироку у даному провадженні не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного та вимог ст. 7, ч.6 ст. 9, п.6 ч.1 ст. 407, п.3 ч.1 ст. 409 , ч.1 ст. 412 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне, скасувавши незаконний вирок суду першої інстанції, призначити новий розгляд даного кримінального провадження у тому ж суді в іншому складі суду.

В той же час, скасовуючи ухвалений судом першої інстанції вирок щодо ОСОБА_1, колегія суддів утримується від оцінки доводів апелянтів про доведеність достатніми доказами вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.9 ч.2 ст. 115 КК України, оскільки, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції , суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед про доведеність чи недоведеність обвинувачення , достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими.

Також, враховуючи вимоги ст. ст. 419, 331, 405 КПК України, колегія суддів убачає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до 11 години 30 січня 2014 року в порядку застосованого до нього запобіжного заходу з огляду на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а також що у даному кримінальному провадженні не зменшилися ризики того, що обвинувачений може вдатися до переховування від суду, а тому тримання ОСОБА_1 під вартою з цих підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи.

Керуючись ст.ст. 331, 404, 405, 407, 409, 412 ч.1, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Козловського Б.В. і представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд даного кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду.

Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою в порядку застосованого до нього запобіжного заходу продовжити до 11 години 30 січня 2014 року.

Ця ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Захарченко О. П. Яременко Г. М. Шунько Г. О.