ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/4121/13-а
10 грудня 2013 року м. Рівне
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., при секретарі судового засідання Цвіркун О.О.,
за участю:
представників позивача - Нетужилова О.Б.,Чувашової О.С.,
представника відповідача - Старійчука А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства "Родина"
до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
в с т а н о в и в:
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Родина" з позовом до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2013 року №0000832200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 113787,00 грн., з яких: 75858,00 грн. - за основним платежем; 37929,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, що визначено податковим органом на підставі акта від 29.10.2013 року №276/22/00375987 про результати документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" за період з 01.04.2013 року по 31.05.2013 року.
В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне віднесення сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товару по безтоварним операціям з контрагентом, до податкового кредиту, що призвело до завищення суми податкового кредиту у періоді, що перевірявся. Такі висновки податкового органу базуються на результатах перевірки контрагента позивача, якою встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту за операціями, які не мають товарного характеру, які, в свою чергу, побудовані на результатах перевірки контрагента контрагента позивача. У такий спосіб, податковим органом встановлено завищення податкового кредиту контрагентом позивача по безтоварним операціям зі своїм контрагентом, у зв'язку з чим безпідставно сформовано податкові зобов'язання по податку на додану вартість по операціям з продажу товарів з позивачем, що призвело, на думку податкового органу, до завищення податкового кредиту позивачем по безтоварним операціям з зазначеним контрагентом.
Таким чином, укладений правочин позивача з контрагентом, на думку податкового органу, є нікчемним, оскільки не спрямований на настання реальних наслідків, а формування податкового кредиту здійснено неправомірно, що призвело до завищення суми податкового кредиту у періоді, що перевірявся.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки операції з придбання товару (цукру) у контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" мали реальний характер, що підтверджується належними документами, які було надано під час перевірки, належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, тому податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені правильно. Висновки про те, що господарські операції позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, зроблені виключно на підставі даних перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс", у ході якої не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з його контрагентом, з яким позивач не мав фінансово-господарських відносин та формував показники податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс". Як зазначає позивач, фактично у ході проведення перевірки позивача податковим органом встановлено наявність порушень законодавства по ланцюгу постачальників і не встановлено порушень на стадії господарських взаємовідносин щодо постачання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" до позивача. При цьому позивачем у повному обсязі підтверджено рух товару від контрагента-постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" до покупця - Приватного акціонерного товариства "Родина", проведення відповідних розрахунків та надано підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності. Твердження податкового органу про нереальність господарських операцій побудовані виключно на даних акта перевірки контрагента позивача в розрізі постачальників товарів (послуг), які позивач вважає безпідставними, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки зроблені без належного аналізу та об'єктивної оцінки первинних бухгалтерських документів, що засвідчують реальність господарських операцій позивача, чим безпідставно визначені суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість та застосовані штрафні (фінансові) санкції. На підставі викладеного позивач просив суд позов задовольнити та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував зазначивши, що в основу висновків податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту протягом перевіряємого періоду покладені дані про віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у ціні товару по фіктивним операціям з контрагентом, що виявлено за результатом проведення перевірки контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс", у ході якої податковим органом встановлено не підтвердження наявності поставок товару (послуг) від ФОП ОСОБА_6 для Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс", тому, на думку податкового органу, дані правочини здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" не могло придбавати товар у зазначеного контрагента, відтак не могло реалізовувати той же товар позивачу, що доводить безтоварність взаємовідносин позивача із вказаним контрагентом. Внаслідок чого, за результатом перевірки позивача податковий орган дійшов висновку, що операції з придбання товару, відображені у податковій звітності позивача, не мали юридичного змісту та господарської мети. В силу чого, як стверджував представник податкового органу, визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість та застосування за порушення податкового законодавства штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованим, а оспорюване податкове повідомлення-рішення правомірним. З таких підстав просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Приватне акціонерне товариство "Родина" є юридичною особою, що зареєстрована 22.04.1994 року Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області, з 22.04.1994 року як платник податків перебуває на обліку в Костопільській міжрайонній державній податковій інспекції, зареєстроване як платник податку на додану вартість протягом періоду, що перевірявся.
Як вбачається зі статуту позивача, основним видом діяльності товариства є виробництво продукції харчової промисловості, виробництво консервів, кондитерських виробів, настоянок, виноматеріалів та інших продовольчих товарів.
У жовтні 2013 року на підставі наказу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.10.2013 року №182, згідно направлення на перевірку від 16.10.2013 року №97 посадовою особою податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Родина" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" за період з 01.04.2013 року по 31.05.2013 року (акт перевірки №276/22/00375987 від 29.10.2013 року).
За результатами перевірки посадовою особою податкового органу зроблено висновок про порушення позивачем:
пункту 198.1 статті 198, пункту 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 75858 грн., в т.ч. за квітень місяць 2013 року в сумі 21451 грн., за травень місяць 2013 року в сумі 54407 грн.
Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства ґрунтуються на припущенні, що правочин, укладений між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" є нікчемним, здійснений без мети настання реальних наслідків.
Такий висновок податкового органу базується на результатах перевірок контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс", відображених, зокрема, у акті від 19.08.2013 року №617/17-16-22-01/37943093 Державної податкової інспекції у м. Рівному з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ОСОБА_6 за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року, з якого вбачається висновок податкового органу про завищення податкового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" по безтоварних операціях з ФОП ОСОБА_6 та безпідставне формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) у квітні 2013 року, в тому числі по позивачу, що призвело до заниження податку на додану вартість останнім за квітень 2013 року; та у акті від 20.09.2013 року №684/17-16-22-01/37943093 Державної податкової інспекції у м. Рівному з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ОСОБА_6 за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року, з якого вбачається висновок податкового органу про завищення податкового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" по безтоварних операціях з ФОП ОСОБА_6 та безпідставне формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) у травні 2013 року, в тому числі по позивачу, що призвело до заниження податку на додану вартість останнім за травень 2013 року. В свою чергу, в основу висновків даних актів перевірок контрагента позивача покладені результати перевірок його контрагента - ФОП ОСОБА_6, які викладені у акті від 25.07.2013 року №177/17/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності визначення податкового зобов'язання та достовірності нарахування податкового кредиту по податковими деклараціям за березень та квітень 2013 року, відповідно до якого податковим органом встановлено відсутність у ФОП ОСОБА_6 об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціям з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям протягом березня-квітня 2013 року; та у акті від 04.09.2013 року №369/17/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_6 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 19.08.2013 року, у якому встановлено відсутність у ФОП ОСОБА_6 об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціям з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за січень та травень-липень 2013 року.
За результатами перевірки позивача Костопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 року №0000832200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 113787,00 грн., з яких: 75858,00 грн. - за основним платежем; 37929,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.
Щодо господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" судом встановлено наступне.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців станом на 05.12.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі, відомості про перебування юридичної особи в процесі припинення підприємницької діяльності або про порушення провадження у справі про банкрутство щодо юридичної особи відсутні.
Як встановлено судом, у липні 2012 року позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" договір купівлі-продажу від 18.07.2012 року №180712, за умовами якого продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" зобов'язувався поставити покупцю - Приватному акціонерному товариству "Родина" цукор (товар), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.
Згідно з умовами зазначеного договору ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках-фактурах та/або у накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість (пункт 1.2. договору). Загальна вартість поставки товару за цим договором складається з суми вартості всіх поставок на протязі дії цього договору (пункт 1.3. договору). При цьому, якість товару, що поставляється (підлягає придбанню), повинна відповідати вимогам діючого ДСТУ 4623:2006 та підтверджуватися сертифікатами відповідності (пункт 2.1. договору). За умовами поставки, визначених сторонами у договорі, поставка товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) згідно інструкцій продавця (пункт 3.1. договору). Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється на місці відвантаження товару згідно супроводжуючих документів. Продавець зобов'язується до товару додати наступні документи: сертифікат відповідності та якісне посвідчення, податкову та видаткові накладні (пункти 3.4, 3.5. договору).
Так, як пояснили суду представники позивача, у ході виконання вказаного договору у квітні 2013 року позивач отримав від контрагента 91,2 т. цукру на суму 452905,92 грн., в т.ч. ПДВ - 75484,32 грн., у травні 2013 року - 65,5 т. цукру на суму 326442,6 грн., в т.ч. ПДВ - 54407,1 грн.
На підтвердження факту поставки товару позивач надав суду видаткові накладні: №РН-0003 від 03.04.2013 року на суму 124225,92 грн., №РН-0044 від 18.04.2013 року на суму 109560 грн., №РН-0061 від 23.04.2013 року на суму 109560 грн., №РН-0068 від 26.04.2013 року на суму 109560 грн., №РН-013 від 16.05.2013 року на суму 106425 грн., №РН-026 від 22.05.2013 року на суму 110008,80 грн., №РН-037 від 27.05.2013 року 110008,80 грн.
За отриманий товар (цукор) позивачем було перераховано на рахунок контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" грошові кошти у сумі 809348,52, в т.ч. ПДВ на суму 134891,42 грн. згідно платіжних доручень: №605 від 02.04.2013 року на суму 30000,00 грн., №628 від 04.04.2013 року на суму 30000,00 грн., №658 від 09.04.2013 року на суму 94225,92 грн., №741 від 19.04.2013 року на суму 109560,00 грн., №769 від 25.04.2013 року на суму 79560,00 грн., №771 від 26.04.2013 року на суму 30000,0 грн., №790 від 29.04.2013 року на суму 49560,00 грн., №811 від 30.04.2013 року на суму 60000,00 грн., №878 від 16.05.2013 року на суму106425,00 грн., №901 від 23.05.2013 року на суму 110008,80 грн., №922 від 27.05.2013 року на суму 50000,00 грн., №930 від 28.05.13 року на суму 60008,80 грн.
На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" податкові накладні: №5 від 03.04.2013 року на суму 124225,92 грн., №36 від 18.04.2013 року на суму 109560 грн., №50 від 23.04.2013 року на суму 109560 грн., №56 від 26.04.2013 року на суму 109560 грн., №14 від 16.05.2013 року на суму 106425 грн., №29 від 22.05.2013 року на суму 110008,80 грн., №39 від 27.05.2013 року на суму 110008,80 грн., які зареєстровані позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні періоди, що не заперечувалось відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, перевезення цукру здійснювалось контрагентом на підставі товарно-транспортних накладних: №03.1/04 від 03.04.2013 року, 18/04 від 18.04.2013 року, 23/04 від 23.04.2013 року, 26/04 від 26.04.2013 року, 16/05 від 16.05.2013 року, 22.3/05 від 22.05.2013 року,27/05 від 27.05.2013 року.
Отриманий позивачем цукор був оприбуткований на склад підприємства, про що свідчать складські накладні на оприбуткування цукру на склад підприємства: № 831, 915, 967, 994, 1215, 1234, 1251 за квітень і травень 2013 року.
Як пояснили представники позивача суду, в подальшому придбаний цукор надходив до виробничих цехів підприємства, про що свідчить Журнал складського обліку, виробничий звіт про використання цукру за квітень, травень 2013 року, де використовувався для виробництва цукристих кондитерських виробів (зефіру, мармеладу, цукерок, драже тощо), чим забезпечувалось здійснення господарської діяльності позивача.
На підтвердження реальності поставки цукру за господарською операцією з контрагентом позивач також представив суду:
декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання №163 від 09.06.2011 року, №13 від 16.06.2011 року, №20 від 23.06.2011 року, №25 від 30.06.2011 року;
посвідчення заводів-виробників цукру про якість цукру білого,
сертифікат відповідності ДКУ з питань технічного регулювання та споживчої політики Державної системи сертифікації Укр. СЕПРО, виданий на продукцію (цукор),
висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи,
оборотно-сальдову відомість по рахунку 201 "Сировина і матеріали" в розрізі цехів та товарно-матеріальних цінностей за квітень, травень 2013 року,
оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядчиками" по контрагенту ТОВ "Сировинний альянс" за квітень, травень 2013 року,
акт звіряння розрахунків АТ "Родина" з ТОВ "Сировинний альянс" за квітень, травень 2013 року.
По зазначеним операціям позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені у ціні отриманого товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинний альянс" до складу податкового кредиту за квітень 2013 року у сумі 21451 грн., та до складу податкового кредиту за травень 2013 року у сумі 54407 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України).
В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання по податку на додану вартість визначено позивачу у зв'язку з формуванням за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагенту позивача у складі ціни отриманого товару, податкового кредиту з податку на додану вартість. Оскільки за висновком податкового органу угода купівлі-продажу є нікчемною, то і формування податкового кредиту вчинено позивачем незаконно.
Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, що покладено в основу висновків про нікчемність правочину та прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке оспорюється в даній справі.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.
Відповідно до пункту 2.4. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Згідно з п. 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
З огляду на вищевикладене слідує, що первинні бухгалтерські документи та податкові накладні, надані для перевірки, є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом та повністю розкривають зміст господарських операцій щодо придбання позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" товару.
Разом з тим, у ході судового розгляду представник відповідача в обґрунтування безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс", що досліджувались судом, посилаючись на "Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року щодо підтвердження перевезення вантажу виключно товарно-транспортною накладною та в частині її реквізитів, вказав на відсутність деякої інформації у товарно-транспортних накладних, тому стверджував, що вказані товарно-транспортні накладні не вважаються первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак факт постачання товару позивачу не підтверджений належним чином, що доводить безтоварність відповідних операцій. Відповідні висновки податкового органу вбачаються і у акті перевірки позивача.
Оцінюючи повідомлені сторонами обставини та аналізуючи їх у сукупності суд зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договором товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.
Так, відповідно до розділу 1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Посилання відповідача на певні недоліки оформлення товарно-транспортних накладних, за якими до позивача надходив товар, є безпідставним, оскільки, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається податковий орган, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку податкового кредиту платника.
Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.
Господарські операції позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" підтверджуються не тільки товарно-транспортними накладними, але й іншими документами, якими є договір, видаткові накладні, документи складського обліку, податкові накладні, платіжні документи, про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю "первинні документи", що визначені у статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".
Згідно абзацу 2 пункту 2.1. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), яким встановлено порядок формування платниками податків податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Таким чином, для підтвердження законності формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з його контрагентом необхідно підтвердження реальності даних господарських операцій відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
В свою чергу, відповідно до пп. "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни наданих послуг, підтверджені податковими накладними.
Надані позивачем для перевірки та в судове засідання податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс", відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, претензії щодо їх форми та змісту у відповідача відсутні.
Таким чином, наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження реальності господарських операцій та обґрунтованого формування податкового кредиту по податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сировинний Альянс" за відповідний період.
Суд зазначає, що механізм підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким був сформований податковий кредит з податку на додану вартість законодавством України не визначений. Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, які, як зазначено вище, були дотримані позивачем.
При цьому суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.
За таких обставин, виходячи з системного аналізу законодавства в розрізі наведених вище правових норм, досліджених судом доказів та встановлених обставин, суд зазначає, що висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям, що належним чином підтверджені первинними документами та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, є безпідставними.
На підставі вищевикладеного позов підлягає задоволенню, а спірне податкове-повідомлення-рішення від 08.11.2013 року №0000832200 - скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 228,00 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 228,00 грн. підлягають присудженню з Державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 08.11.2013 року №0000832200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 113787,00 грн., з яких: 75858,00 грн. - за основним платежем; 37929,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Родина" сплачений судовий збір у сумі 228 (двісті двадцять вісім) гривень 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кравчук Т.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 грудня 2013 року.