Справа №344/12638/13-ц
Провадження №22ц/779/3206/2013
Категорія 27
головуючий у 1інст. Польська М.В.
суддя-доповідач Фединяк В.Д.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Бойчука І.В., Матківського Р.Й.
секретаря Гавриляк Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»( далі ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №IFI0X0650022 від 02.09.2006 року за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 19 листопада 2013 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось в суд із указаним позовом і зазначало, що 02 вересня 2006 року банк уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № IFI0X0650022 згідно якого остання отримала кредит у розмірі 1285,90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмір 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Проте позичальник належним чином не виконує умови кредитного договору. У зв'язку з цим, станом на 31 липня 2013 року має заборгованість за кредитом в сумі 21942,12 грн., з яких: 6687,01 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 13734,06 - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1021,05 грн.- штраф (процентна складова), яку просив стягнути з відповідача.
Рішенням Івано-Франкіського міського суду від 19 листопада 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на те, що суд помилково застосував строк позовної давності у справі, так як 15.03.2012 року сплативши черговий платіж на погашення заборгованості за кредитним договором мало місце переривання перебігу позовної давності. Також вважає, що строк позовної давності не може бути пропущений, так як правовідносини між сторонами тривають до повного погашення відповідачем кредиту.
Особи, які беруть участь у розгляді справи в судове засідання не з'явились, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що не перешкоджає розгляду цієї справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позов, суд першої інстанції виходив з того, що 02 вересня 2006 року між сторонами був укладений договір № IFI0X0650022 згідно якого ОСОБА_1 . отримала кредит у розмірі 1285, 90 грн. (а.с.6-7), умови якого визначають його як споживчий кредит. Враховуючи те, що відповідно до заяви, підписаної відповідачем та умов надання кредиту банком надано кредит до 21 вересня 2007 року, а згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, останній платіж по погашенню заборгованості відповідачем здійснено відповідачем 26.02.2009 року, то строк позовної давності про стягнення заборгованості за кредитним договором сплив.
Висновок суду не повністю відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Відповідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом установлено, що 02 вересня 2006 року 21 березня 2007 року ПАТ КБ «Приватбанк» уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № IFI0X0650022 згідно якого остання отримала кредит у розмірі 1285,90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмір 2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.7).
У відповідності до умов зазначеного договору відповідач зобов'язався погашати кредит щомісяця в період з 15 по 20 число кожного місяця.
Установлено, що остання сума погашення кредиту мало місце 21.03.2007 року. Даний факт підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом (а.с.4).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як роз'яснено в п.3.3 розділу 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29 травня 2013 року умова укладеного сторонами договору про те, що останній діє до повного виконання зобов'язань не є умовою про збільшення позовної давності, оскільки остання за своєю правовою природою є певним періодом у часі (частина перша статті 251, стаття 256 ЦК України), який починається від конкретного дня і спливає також у певний момент часу.
Таким чином, судом першої інстанції враховано, що перебіг строку позовної давності почався з дня проведення останнього платежу 21.03.2007 року, однак позов пред'явлено до суду лише 13 серпня 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Разом з тим, судом першої інстанції помилково зазначено, що кредит відповідачці наданий до 21.09.2007 року і останній платіж заборгованості за кредитним договором здійснено 26.02.2009 року. У зв'язку з цим з мотивувальної частини рішення слід виключити посилання на зазначені дати як помилкові.
Згідно роз'яснень даних у п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», враховуючи положення п. 7ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Так як між сторонами укладено споживчий кредит, то позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування справедливого і по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.
Колегія суддів вважає оскаржуване рішення по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 19 листопада 2013 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення частину речення з зазначенням, що «кредит наданий до 21.09.2007 року і останній платіж заборгованості за кредитним договором здійснено 26.02.2009 року»
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.Д.Фединяк
Судді: І.В.Бойчук
Р.Й.Матківський