Справа № 361/10356/13-к

Провадження № 1-кп/361/537/13

17.12.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

===============================================================================

17 грудня 2013 року                      м.Бровари

          Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

                    головуючого, судді - Рабець М.Д.

                    при секретарі - Коваль Н.М.

                    з участю прокурорів - Горбань В.В., Домбровської М.В.

                    потерпілого - ОСОБА_1

                    обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари, отримані від заступника Броварського міжрайонного прокурора Київської області Бургели О.В. матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100130004579 від 11 жовтня 2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера (ліквідатор аварії на ЧАЕС), зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, вул.Леніна, 25 Броварського району Київської області, міра запобіжного заходу не обиралась, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125ч.1 КК України,-

В С ТА Н О В И В:

          Обвинувачений ОСОБА_2 спричинив умисне легке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_1 за таких обставин.

Судом визнано доведеним, що 06 жовтня 2013 року, близько 22 години у ОСОБА_2, який знаходився на подвір’ї власного будинку, розташованого по вул.Леніна,25 смт.В.Димерка Броварського району Київської області під час з’ясування стосунків із ОСОБА_1, виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння останньому тілесних ушкоджень.

У подальшому ОСОБА_2, бажаючи заподіяти ОСОБА_1 тілесні ушкодження, діючи умисно, висловлюючись нецензурними словами в бік останнього, відштовхнув його обома руками від себе, та перебуваючи позаду по відношенню до ОСОБА_1, який рухався в напрямку до вищевказаного будинку, наблизився до останнього та умисно вдарив його своєю правою ногою по задній поверхні правої гомілки.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесне ушкодження у вигляді садна на задній поверхні правої гомілки, яке згідно висновку судово-медичної експертизи Броварського районного відділення КОБ СМЕ №228/354 від 18.10.2013р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися в заподіянні легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення і такі його дії кваліфіковано за ст.125ч.1 КК України.

          В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в пред’явленому обвинуваченні не визнав, вказав що мав місце конфлікт з потерпілим в дворі будинку, в процесі якого він сам отримав тілесні ушкодження та допускає, що міг спричинити потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження, коли лежав на землі і ногою вдарив по його нозі. Також пояснив, що потерпілий є зятем і він з дочкою проживає в одному будинку з ним. Сімейні конфлікти тривають протягом останніх п’яти років, дочка грозиться його посадити і говорить що його ненавидить. Вказує, що коли суд навіть присуде штраф то йому сплачувати немає звідки, оскіль ки тільки отримує пенсію. Миритись з потерпілим не бажає, оскільки той такої згоди не виявляє. Щодо отриманих від потерпілого тілесних ушкоджень то звертався в міліцію і проходив судмедекспертизу.

          Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 не заперечує факт конфлікту між ним та потерпілим ОСОБА_1 і що підчас конфлікту ніхто інший до них не підходив, також крім цього його винність в інкримінованому злочині встановлена та доведена в процесі судового слідства слідуючими доказами:

          -показами потерпілого ОСОБА_1 який пояснив суду, що у нього з обвинуваченим ОСОБА_2 був конфлікт у вечірній час 06 жовтня цього року в дворі домогосподарства в процесі якого він отримав тілесні ушкодження. Очевидцем сварки і бійки була його дружина, дочка обвинуваченого, яка забрала його до будинку. Звернувся із заявою в міліцію та пройшов судмедекспертизу.

          – свідок сторони обвинувачення ОСОБА_3 показала суду, що вона була очевидцем конфліктної ситуації між батьком-обвинуваченим і чоловіком-потерпілим, яка сталась вечором 06 жовтня 2013 року в дворі будинку. Крім них двох там нікого не було. Внаслідок цієї сварки потерпілий отримав тілесні ушкодження і потім звертався в міліцію та їздив на судмедекспертизу.

          - свідки захисту ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були допитані судом пояснили, що знають зі слів обвинуваченого проте, що він був побитий потерпілим ОСОБА_1 вечором 06 жовтня 2013 року в дворі свого домогосподарства. Тобто підтвердили факт конфліктної ситуації між обвинуваченим та потерпілим і ними обома були отримані тілесні ушкодження.

          - висновок судово-медичної експертизи вказує, що потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: садна на правій кисті та на задній поверхні правої гомілки і могли утворитись від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею контакту, по строку можуть відповідати 06.10.2013р. та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер, локалізацію та кількість тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1 при судово-медичному освідуванні, вважаю, що вони могли утворитись при обставинах та по механізму, вказаних потерпілим ОСОБА_1 при проведені слідчого експерименту(а.с.32).

          - протокол проведення слідчого експерименту від 15 жовтня 2013 року проведений з участю потерпілого ОСОБА_1 оголошений і наданий прокурором в процесі судового розгляду вказує на те, що покази потерпілого надані ним в судовому засіданні співпадають з даними, що зафіксовані в протоколі та відображені на фототаблицях, а також відповідають висновку судово-медичної експертизи.(а.с.26-31);

          Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку приходить висновку, що такі докази об’єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою і тому в суду не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності для прийняття відповідного процесуального рішення – постановлення обвинувального вироку, який відповідно до вимог ст.370 КПК України повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

          Аргументи обвинуваченого ОСОБА_2 проте, що він не визнає своєї вини в умисному спричиненні тілесних ушкоджень суд розцінює критично і вважає такими, що спрямовані на свій захист, оскільки він неодноразово в судовому засіданні вказував проте, що допускає про можливість нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.

          Суд не знаходить в доводах обвинуваченого переконливих аргументів про необ’єктивність судового провадження та про допущення таких порушень, які перешкоджають прийняття рішення по суті.

          Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому злочині.           

          Оцінюючи в сукупності, докази встановлені під час судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить висновку, що повністю доведена винність обвинуваченого ОСОБА_2 в тому, що він своїми умисними діями спричинив умисне легке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_1 і такі його дії правильно кваліфіковано за ст.125ч.1 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

          Обираючи покарання ОСОБА_2 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.125ч.1 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу винного, який є пенсіонером, по місцю проживання до скоєного характеризувався позитивно, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, на обліку лікарів психіатра, нарколога не перебуває.

          Обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України та обставин, що обтяжують його покарання згідно ст.67 КК України судом не встановлено.           

          Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 до покарання відповідно до санкції ч.1 ст.125 КК України.           

          Відповідно до вимог ч.2ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

          Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує наведені обставини, матеріали справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, що він є пенсіонером, позитивно характеризується, його поведінка в суді свідчить, що він не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, як особа він не є небезпечним для суспільства, значних наслідків від скоєного не наступило, тому суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе при призначенні покарання відповідно до санкції ч.1ст.125 КК України у виді штрафу.

          Суд вважає, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

          Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувалися, в обрані вказаній особі до набрання вироком законної сили запобіжного заходу передбаченого ст.176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.

          Цивільний позов по справі не заявлявся,           речових доказів та процесуальних витрат по справі немає.

          Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

          ОСОБА_2 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.125ч.1 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді штрафу в розмірі 50(п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850(вісімсот п’ятдесят) гривень.

          Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 в тому числі запобіжний захід в порядку, передбаченому ст.ст.131,176 КПК України не застосовувалися і суд до вступу вироку в законну силу не вбачає підстав обирати ОСОБА_2 запобіжний захід.           

          Цивільний позов по справі не заявлявся, речових доказів та процесуальних витрат по справі немає.

          Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

                     Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

                    Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

                    Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя /підпис/ ОСОБА_7