ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2013 р. о 14:58 Справа №801/9964/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., за участю представника позивача - Соловйов О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Компанії «НАІРА ІНТЕРПРАЙЗІЗ ЛІМІТЕД»

до Державної податкової інспекції у м.Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання відмови протиправною та спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: Компанія "НАІРА ІНТЕРПРАЙЗІЗ ЛІМІТЕД" (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним відмову відповідача від 14.06.2013 року вих.№3722/10/18.3-18 про взяття позивача на облік платників податків; зобов'язання відповідача вчинити дії щодо реєстрації позивача шляхом взяття на облік в Державній податковій інспекції у м. Ялта ГУ Міндоходів в АР Крим та надання реєстраційного номеру платника.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при зверненні до ДПІ у м. Ялта з заявою про реєстрацію платником податку на нерухоме майно на підставі п.4.4 Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, позивачу відмолено на підставі того, що представництво підприємства-нерезидента повинно бути зареєстроване на території України і тільки через нього можливо сплачувати податок, незважаючи на те, що позивач придбав нерухоме майно з інвестиційною метою та повідомив позивача про відсутність намірів використовувати таке нерухоме майно для отримання прибутку.

Ухвалами суду від 08.11.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження праву призначено до судового розгляду.

Представник позивача у суді позов підтримав, на його задоволенні наполягав, з підстав викладених у позовної заяві.

Відповідач у судові засідання 25.11.2013 року, 09.12.2013 року явку свого представника не забезпечив, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, докази чого є в матеріалах справи (а.с. 61,71,72), про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, а також ненадання відповідачем заперечень проти позову та необхідність розгляду справи у розумний строк, суд, керуючись статтею 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянув матеріали справи, вислухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з Положенням про Міністерство доходів і зборів України, яке затверджено Указом Президента України від від 18.03.2013 року №141/2013, Міністерство доходів і зборів України (Міндоходів України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міндоходів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань: забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної податкової, державної митної політики; забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок); забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів; реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби; визначено територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються. Так, згідно із зазначеною Постановою, Державна податкова інспекція у м. Ялті Головного управління Міндоходів являється правонаступником реорганізованої Державної податкової інспекції у м. Ялті ДПС.

Отже, відповідач у справі являється суб'єктом власних повноважень, правонаступником ДПІ у м.Ялті, та спір, що виник, має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований на території Республіки Кіпр 29.12.2006 р., за адресою: 3026, Кіпр, Лимасол, Васілі Михаїліді, 21 (а.с.9-18).

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.2009 року позивач придбав у ТОВ «ЛОЗА» квартиру №17 в літ. Ж за адресою: АРК, м.Ялта, смт.Гурзуф, вулиця Ялтинська, будинок 16, загальною площею 112,8 кв.м. (а.с.24-28).

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» 11.06.2009 року була проведена державна реєстрація права власності вказаної квартири за Компанією «НАІРА ІНТЕРПРАЙЗІЗ ЛІМІТЕД», реєстраційний номер 27175432, номер запису 329 в книзі 5-ц стр.129 (а.с.38,39).

У червні 2013 року позивач звернувся до ДПІ у м.Ялті АР Крим ДПС з заявою про проведення реєстрації нерезидента платником податку на нерухоме майно, відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, та надав документи для реєстрації.

Листом від 14.06.2013 року вих.№3722/10/18.3-18 (а.с.49) ДПІ у м.Ялті АР Крим ДПС відмовила позивачу у взятті на облік платників податків, з мотивів обов'язкового утворення представництва нерезидента на території України, так як отримання нерезидентом нерухомості є підставою для провадження фінансово-господарської діяльності у зв'язку з її утриманням, що відповідає нормам п.п. 14.1.193 Податкового кодексу України.

Оцінюючи правомірність зазначеної відмови суб'єкта владних повноважень суд зазначає наступне.

У пункті 14.1.122 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України наведене поняття нерезидентів, а саме:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України;

Згідно з п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу).

Положеннями п.п.265.1.1. п.265.1. ст.265 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку на нерухоме майно являються власники об'єктів житлової нерухомості - фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти.

З метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів в органах державної податкової служби та відповідно до Податкового кодексу України розроблений Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за №1562/20300, (далі - Порядок №1588).

Відповідно до п.1.5. Порядку №1588, дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи та постійні представництва нерезидентів, а також самозайнятих осіб.

Згідно з п.4.4. Порядку №1588, у разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент за місцезнаходженням відповідного об'єкта подає до органу державної податкової служби для взяття на облік:

- заяву за ф. N 1-ОПП;

- копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій);

- нотаріально засвідчену копію правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім'я нерезидента уповноваженими органами України;

- документальне підтвердження або обґрунтування того, що спосіб та цілі отримання майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні та володіння таким майном іноземною компанією є тимчасовим з подальшим відчуженням.

Судом встановлено, що всі зазначені вище документи були надані відповідачу для проведення реєстрації, що підтверджується матеріалами справи. У тому числі відповідачеві були надані обґрунтування того, що вказане майно було придбано іноземною компанією для подальшого його відчуження, тобто володіння майном є тимчасовим (а.с. 41-42).

Суд зазначає, що звернення позивача із заявою про реєстрацію платником податків обумовлено отриманням позивачем у власність нерухомого майна - квартири №17 в літ. Ж за адресою: АР Крим, м.Ялта, пгт.Гурзуф, вул.Ялтинська, будинок 16 - тобто об'єкту житлової нерухомості.

Згідно з нормами ст.322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами Житлового кодексу УРСР (чинний на час спірних правовідносин) жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян. Жиле приміщення має використовуватись відповідно до його призначення із додержанням правил користування. Зокрема, щомісячно за затвердженими в установленому порядку тарифами має вноситись палата за користування житлом (квартирна плата) та плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія, прибирання та інші послуги). Власники жилих будинків (квартир) зобов'язані забезпечувати їх схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію тощо. Безгосподарне утримання квартири тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.

Судом встановлено, що позивачем одночасно із поданням заяви було обґрунтовано доведено до відповідача про те, що спосіб і цілі діяльності позивача на території України у наслідку придбання нерухомого майна, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, пгт. Гурзуф, вул. Ялтинська, б.16, кв. №17 в літ. Ж , як нерезидента не потребують створення представництва, оскільки придбане нерухоме майно (жила квартира) не може бути використано в цілях фінансово-господарської діяльності, а придбано для подальшого відчуження, що у даному випадку не підпадає під визначення поняття постійного представництва відповідно до п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Проте, відповідач залишив поза увагою факт того, що умови для реєстрації нерезидента платником податків на території України є виключно отримання майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні.

Таким чином, відповідач під час розгляду заяви позивача про реєстрацію платником податку на нерухоме майно безпідставно відхилив надані позивачем документи, тобто не використав наданих йому повноважень для з'ясування всіх необхідних обставин для прийняття безстороннього, розсудливого та обґрунтованого рішення.

Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, а тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач при звернені до суду сплатив 68,82 грн. судового збору, які і потрібно стягнути на його користь.

В судовому засіданні 09.12.2013 року проголошені вступна і резолютивна частини постанови, постанову у повному обсязі складено 13.12.2013 року.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, ст.167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову ДПІ у м. Ялті АРК ДПС від 14.06.2013 року вих.№3722/10/18.3-18 про взяття Компанії «НАІРА ІНТЕРПРАЙЗІЗ ЛІМІТЕД» на облік платників податків.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим вчинити дій щодо реєстрації Компанії «НАІРА ІНТЕРПРАЙЗІЗ ЛІМІТЕД», зареєстровану на території Республіки Кіпр 29.12.2006 року, за адресою: 3026, Кіпр, Лимасол, Васілі Михаїліді, 21, реєстраційний номер НЕ 189507, платником податку на нерухоме майно (квартира №17 в літ. Ж за адресою: АРК, м.Ялта, смт.Гурзуф, вулиця Ялтинська, будинок 16, загальною площею 112,8 кв.м.).

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Компанії «НАІРА ІНТЕРПРАЙЗІЗ ЛІМІТЕД» судовий збір у розмірі 68,82 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.