ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа № 18/117

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників:

кредитора - не з'явився;

боржника - не з'явився;

ліквідатора - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави, м. Полтава (вх. №3676П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.11.2013 р. у справі № 18/117

за заявою Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави

до боржника Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія", м. Полтава

за участю НАК "Надра України", м. Київ; Прокуратури Полтавської області на стороні боржника, м. Полтава,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.11.2013р. (суддя Паламарчук В.В.) відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави у визнанні поточних кредиторських вимог у сумі 85120,83грн.

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мотивована тим, що у банкрута не виникло і не могло виникнути додаткових зобов'язань перед УПФУ Київського району м. Полтави з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень-вересень 2013 року.

Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.11.2013р. у справі №18/117 та визнати поточні вимоги управління в повному обсязі.

Апелянт з посиланням на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, вважає, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р. призначено апеляційну скаргу УПФУ Київського району м. Полтави до розгляду на 17.12.2013р.

16.12.2013р. до Харківського апеляційного господарського суд надійшла заява Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, із доданою до неї доказами направлення копії апеляційної скарги від 22.11.2013р. прокуратурі Полтавської області.

16.12.2013р. Арбітражний керуючий Бакуменко В.І. надіслав до Харківського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу УПФУ Київського району м. Полтави (вх. 12111), в якому просить відмовити апелянту у задоволенні апеляційної скарги, а також з урахуванням того, що на 17.12.2013р. на 10:00 год. призначене судове засідання господарського суду Полтавської області, просить розглядати апеляційну скаргу УПФУ Київського району м. Полтави без його участі.

У судове засідання 17.12.2013р. інші учасники судового процесу своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи кредитора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Постановою господарського суду Полтавської області від 18.07.2013р. визнано банкрутом Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтавнафтогазгеологія»; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бакуменко В.І.

У жовтні 2013р. до місцевого господарського суду надійшла заява УПФУ Київського району м. Полтави про визнання поточних кредиторських вимог в розмірі 85120, 83 грн. та включення їх до реєстру кредиторських вимог.

13.11.2013р. господарським суду Полтавської області винесено оскаржувану ухвалу з підстав, визначених вище.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх обґрунтованими та законними, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у новій редакції (далі - Закон про банкрутство) унормовано, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у врегулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Законодавством України врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону про банкрутство з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

Отже, після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Виходячи зі змісту вказаної норми, поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Оскільки вимоги кредитора стосуються періоду після прийняття постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, то такі вимоги не мають характеру поточних кредиторських вимог.

Отже, в зв'язку з зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги заявника, виходячи зі змісту Закону про банкрутство, не є поточними зобов'язаннями.

Крім того, відповідно до абзацу 2 частини 8 ст. 41 Закону про банкрутство з основного рахунку банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Порядок формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що відповідно до норм ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування. У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції підтримує висновки господарського суду першої інстанції, що відповідні витрати мають відраховуватись Боржником лише до моменту прийняття постанови про визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

При здійсненні процедури банкрутства боржника (підприємства, установи, організації) до правовідносини, які виникли між ним та іншими господарюючими суб'єктами, юридичними або фізичними особами, а також органами доходів і зборів та іншими державними органами, застосовується Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним Законом та має перевагу серед інших нормативно-правових актів, в тому числі, пов'язаних із застосуванням норм податків і зборів.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки суми витрат на виплату пенсій є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, на них розповсюджується положення ст. 38 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи всі вищевикладені обставини та вимоги чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови у визнанні поточними вимог кредитора Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави у розмірі 85120,83 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за серпень-вересень 2013 р.

З огляду на зазначене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що ухвала господарського суду Полтавської області від 13.11.2013 р. у справі №18/117 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. 99, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.11.2013р. у справі № 18/117 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 18.12.2013 р.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко