Справа № 22ц-924 Головуючий у першій інстанції - Гук Л.І.
Доповідач - Бойко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Бойко О.В.
суддів - Горобець Т.В., Школьного В.В.
при секретарі - Мехед Т.О.
за участі позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 03 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
22 лютого 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що від шлюбу з відповідачем, який був розірваний 17.11.2004 року, має сина Кирила, 10.05.2000 року народження. З січня 2006 року відповідач не надає їй матеріальної допомоги на утримання сина, хоча працює водієм та має змогу надавати таку допомогу. Вона є інвалідом 2 групи і не може працювати, в зв'язку з чим просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 360 грн.
Заочним рішенням Деснянського районного суду М.Чернігова від 03 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь позивачки на утримання сина Кирила, 10.05.2000 року народження, в розмірі по 350 грн. щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 22.02.2006 року до досягнення дитиною повноліття, а також стягнуто з ОСОБА_2 51 грн. судового збору на користь держави.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 травня 2006 року була залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення суду від 03 березня 2006 року та ухвалити нове рішення про стягнення з нього аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини щомісячного заробітку, посилаючись на те, що справа була розглянута без його участі, оскільки він не був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, судова повістка була направлена за адресою, де він взагалі не проживає. Судом не було надіслано йому копію позовної заяви з доданими документами, що позбавило його можливості подати заперечення та надати відповідні докази, зокрема довідку про заробітну плату. При розгляді заяви про перегляд заочного рішення судом також безпідставно не були враховані ці обставини. Крім того, ухвалюючи рішення про розгляд справи у відсутності відповідача, суд не постановив про це ухвалу за правилами ст. 225 ЦПК України.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_1 просить залишити в силі рішення суду від 03 березня 2006 року, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи заочне рішення, суд першої інстанції послався на те, що відповідач в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, і при цьому не повідомив причини своєї неявки.
Проте, з таким висновком не може погодитись апеляційний суд, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про повідомлення відповідача належним чином про місце та час розгляду справи.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.7), судова повістка на ім'я відповідача ОСОБА_2 про виклик в судове засідання на 03 березня 2006 року була надіслана за адресою -АДРЕСА_1, хоча відповідач проживає за адресою -АДРЕСА_2, при цьому на вказаному повідомленні відсутня дата вручення та підпис особи, яка отримала поштове відправлення.
Таким чином, стосовно відповідача ОСОБА_2 , позов було розглянуто і задоволено без його участі, хоча про день та час розгляду
справи належним чином, як те передбачено ст..74 ЦПК України, він повідомлений не був, що відповідно до п.З ч.І ст.ЗП ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення та направлення справи на новий розгляд.
Крім того, судом першої інстанції було допущено порушення процесуального порядку провадження у справі до судового розгляду. Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про надіслання особам, які беруть участь у справі, у відповідності з правилами ст.. 127 ЦПК України, копії ухвали про відкриття провадження, а відповідачу додатково ще і копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів з пропозицією подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання не докази, якими вони обґрунтовуються.
За таких обставин, заочне рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.Зч.1 ст.311, 314,315,317 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Заочне рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 03 березня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання законної сили.