ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"16" грудня 2013 р.Справа № 916/2207/13

За позовом: Приватного підприємства "Інвестстройсервіс"

до відповідача 1: Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради

до відповідача 2: Білгород-Дністровської міської ради

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 250527,00 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Фірсов Д.О. - довіреність від 01.08.2013 року;

від відповідачів: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Інвестстройсервіс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача надмірно сплачену орендну плату у сумі 250 527 грн., а також внести зміни у п. 5.2. договору оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р., укладеного між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради та Приватним підприємством "Інвестстройсервіс", виклавши його у наступній редакції: "Орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця щомісяця, у грошовому еквіваленті, не пізніше останнього числа звітного місяця, з урахуванням індексу інфляції. У випадку неможливості використання Орендарем нерухомого об'єкту комунальної власності по дійсному договору, Орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого нерухомий об'єкт комунальної власності по дійсному договору не міг бути використаний Орендарем через обставини, за які Орендар не відповідає".

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що між Приватним підприємством "Інвестстройсервіс" та Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради 24.09.2008р. було укладено договір оренди комунального майна №6, відповідно до якого ПП "Інвестстройсервіс" було передано будівлі та споруди річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а", що складаються в цілому з зазначених на схематичному плані під літерами: "А" - будівлі, загальною площею 23,7 кв.м., "Б" - будівлі, загальною площею 62,1 кв.м., "В" - щитової, "Г" - щитової, "Д" - щитової, №1 - воріт, №2 - огорожі, №3 - огорожі, №4 - причалу, №5 - причалу, №6 - причалу, №7 - оглядової вежі, №8 - гомовідводу, №9 - містку, №10 - оглядової вежі, загальною площею - 85,8 кв.м., для використання їх в господарській діяльності з метою розміщення оздоровчого комплексу для дітей та молоді.

На виконання вказаного договору, 24.09.2008р. Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради за актом прийму-передачі передало ПП "Інвестстройсервіс" будівлі та споруди річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а". Згідно з приміткою до акту, опис технічного стану об'єкта зазначений у звіті про незалежну оцінку.

При цьому, із змісту звіту про незалежну оцінку вбачається, що будівлі та споруди річкового причалу №1 знаходяться у незадовільному стані та їх експлуатація можлива лише при умові проведення капітального ремонту.

Враховуючи, що Приватне підприємство "Інвестстройсервіс" з моменту укладення договору так і не приступило до використання нежитлових будівель та споруд у зв'язку з їх непридатним станом, але належним чином сплачувало орендну плату, позивач, з огляду на положення ст.762 ЦК України та ст. 181 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", звернувся до суду з відповідним позовом.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, позивачем було зазначено Білгород-Дністровську міську раду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2013р. було порушено провадження у справі №916/2207/13 та призначено її до розгляду в засіданні суду. Крім того, зазначеною ухвалою було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Білгород-Дністровської міської ради.

Разом з тим, враховуючи, що власником нерухомого майна по договору оренди комунального майна №6 від 24.09.2008р. є Білгород-Дністровська міська рада, яка уповноважила управління комунальної власності укласти від свого імені договір оренди, а також те, що орендна плата по договору оренди перераховувалась до місцевого бюджету, розпорядником якого є Білгород-Дністровська міська рада, судом, ухвалою від 05.11.2013р., було залучено останню до участі у справі в якості іншого відповідача.

27.11.2013р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшло клопотання Приватного підприємства "Інвестстройсервіс" про призначення судової будівельно-технічної експертизи (т.2 а.с.141), в якому позивач просить суд на вирішення експертизи поставити наступні питання:

- чи можливо використовувати будівлі та споруди річкового причалу № 1, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1"а", у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді, без проведення реконструкції, перебудови цих будівель?

- чи знаходяться будівлі та споруди річкового причалу № 1, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1"а", у стані, придатному для використання у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді?

- чи потребують будівлі та споруди річкового причалу № 1, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1"а", ремонту, якщо потребують які саме роботи необхідно провести для використання їх у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді (реконструкція, перебудова, тощо)?

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає, що майно, передане по договору оренди комунального майна №6, знаходиться у непридатному стані, що підтверджується звітами про незалежну оцінку вартості нежитлових будівель та споруд, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а", зробленими у 2007р. та у 2009р., у яких визначено технічний стан зазначеного майна. Однак, як зазначає позивач, у нього виникає питання чи можливо використовувати зазначені будівлі та споруди у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді, без проведення реконструкції, перебудови цих будівель та питання щодо встановлення факту необхідності (чи відсутності необхідності) проведення щодо вказаних будівель і споруд будівельних робіт для належного їх використання.

У зв'язку з чим позивач і просить суд призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У судовому засіданні 09.12.2013р. представник позивача підтримав заявлене клопотання, просив суд призначити судову будівельно-технічну експертизу.

Представник відповідачів у судовому засіданні 09.12.2013р. заперечував щодо призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, посилаючись на те, що зазначені будівлі та споруди дійсно знаходяться у неналежному (аварійному) стані, проте позивач про стан будівель був обізнаний, однак усе одно був заінтересований в укладенні договору.

Розглянувши матеріали справи, клопотання про призначення експертизи, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Вирішуючи питання щодо необхідності та доцільності призначення експертизи, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично предметом даного спору є вирішення питання щодо наявності у позивача (орендаря) обов'язку по сплаті орендної плати внаслідок неможливості використовувати орендоване майно.

Приймаючи до уваги, що орендоване майно відноситься до комунальної власності, правовідносини сторін регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Дійсно, згідно до вимог ч.4 ст. 13 вказаного закону, Орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.

Одночасно, крім обов'язку орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі ч.3 ст.18 Закону), частина 2 цієї ж статті, яка цілком кореспондується з п.7.1.1 договору, передбачає також обов'язок Орендаря використовувати орендоване майно відповідно до умов договору за його цільовим призначенням (п.2.1 договору).

Разом з тим, позивач стверджує про неможливість використання майна за цільовим призначенням, що зумовлено його неналежним (аварійним) станом.

Таким чином, суд вважає, що предметом доведення по даній справі є, зокрема, встановлення фактичного стану орендованого комунального майна.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, у відповідності до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5, основними завданнями будівельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж.

Таким чином, суд відхиляє заперечення представника відповідачів проти призначення експертизи у зв'язку з недоцільністю, мотивоване обізнаністю сторін щодо неналежного (аварійного) стану, оскільки, з урахуванням ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, фактичний стан нерухомого майна та можливість його використання за призначенням може бути з достовірністю встановлений не на підставі пояснень представників сторін, а виключно на підставі висновку судової експертизи.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" до актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться, зокрема, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 N 144/5, далі - Інструкція), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

Положеннями статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників судового процесу пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, однак остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Враховуючи викладене, а також орієнтовний перелік питань, що міститься у вищезазначених Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, суд вважає за необхідне поставити на вирішення експертизи наступні питання:

- який технічний стан (ступінь фізичного зношення) будівель та споруд річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а"?

- чи є будівлі та споруди річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а", аварійними?

- чи можливо використовувати будівлі та споруди річкового причалу № 1, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1"а", у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді, без проведення капітального ремонту, реконструкції, перебудови цих будівель?

- якщо ні, то які саме роботи необхідно провести для використання їх у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді та до якого типу робіт (капітальний ремонт, реконструкція, перебудова, тощо), вони відносяться?

Згідно до ч.3 ст.41 ГПК України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу, користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Згідно до п.1.6 вищезазначеної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

При цьому, перелік регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, згідно додатку № 1 до вищезазначеної інструкції, містить Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, зона обслуговування якого поширюється Кіровоградську, Миколаївську, Одеську і Херсонську області.

Приймаючи до уваги вищевикладені законодавчі положення, з урахуванням заявлених сторонами доводів, з метою повного, всебічного розгляду обставин справи, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні спору та потребують спеціальних знань, суд вважає за необхідне призначити у справі №916/2207/13 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у справі, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, зупинити до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

Витрати, пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи, слід покласти на Приватне підприємство "Інвестстройсервіс".

Керуючись ст.41, ч.2 п.1 ст.79, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 916/2207/13 судову будівельно-технічну експертизу.

2. Доручити проведення судової будівельно-технічної експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

3. Поставити перед судовою будівельно-технічною експертизою наступні питання:

- який технічний стан (ступінь фізичного зношення) будівель та споруд річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а"?

- чи є будівлі та споруди річкового причалу № 1, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський Одеської області, вулиця Попова Леона, 1"а", аварійними?

- чи можливо використовувати будівлі та споруди річкового причалу № 1, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1"а", у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді, без проведення капітального ремонту, реконструкції, перебудови цих будівель?

- якщо ні, то які саме роботи необхідно провести для використання їх у якості оздоровчого комплексу для дітей і молоді та до якого типу робіт (капітальний ремонт, реконструкція, перебудова, тощо), вони відносяться?

4. Керівнику Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз проведення експертизи доручити необхідному колу експертів відповідної галузі знань.

5. Попередити осіб, які безпосередньо проводитимуть судову будівельно-технічну експертизу, про кримінальну відповідальність згідно ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

6. Направити до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи матеріали справи №916/2207/13.

7. Витрати з проведення експертизи покласти на Приватне підприємство "Інвестстройсервіс".

8. Зобов'язати Приватне підприємство "Інвестстройсервіс" надати до суду докази оплати експертизи, а саме платіжне доручення або виписку з банку по банківському рахунку позивача.

9. Зобов'язати Приватне підприємство "Інвестстройсервіс" забезпечити спеціалістам Одеського НДІСЕ безперешкодний доступ до будівель та споруд річкового причалу № 1, що розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Попова Леона, 1"а".

10. Зобов'язати Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз відповідно до ст. 42 ГПК України надіслати копію експертного висновку сторонам по справі.

11. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експерту не були поставлені питання, зобов'язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

12. Провадження у справі 916/2207/13 зупинити до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області.

Суддя Щавинська Ю.М.