Справа № 761/19421/13-к

Провадження №1-кп/761/675/2013

В И Р О К

іменем України

11 грудня 2013 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Сидорова Є.В.

при секретарі - Горбенко Г.Б.

з участю в судовому розгляді прокурора прокуратури Шевченківського району м. Києва Маценко А.К.

захисника (адвоката) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Києві, громадянина України, українця, має повну середню освіту, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимий:

- 31.01.2008 року вироком Печерського районного суду м. Києва за ст. 186 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнився 28 вересня 2012 року по відбуттю строку призначення покарання.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190; ч. 2 ст. 190 КК України.

Суд встановив:

ОСОБА_3 будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, останній раз 31.01.2008 року вироком Печерського районного суду м. Києва за ст. 186 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнившись 28 вересня 2012 року по відбуттю строку призначення покарання для себе належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість вчинив аналогічні корисливі злочини, за наступних обставини.

Так, на початку жовтня 2012 року ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого проживання вирішив шляхом обману потворно заволодіти грошовими коштами громадян та звернути їх в подальшому на свою користь.

В подальшому ОСОБА_3 розробив злочинний план згідно якого він повинен був за допомогою мобільного зв'язку в нічний час здійснювати телефонні дзвінки мешканцям м. Києва та повідомляти їм про затримання їх родичів працівниками міліції за вчинення злочинів і правопорушень, а за їх звільнення вимагати гроші.

Реалізуючи свій злочинний задум, 20 квітня 2013 року в нічний час, приблизно, о 04 годині, ОСОБА_3 перебуваючи за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_4 розпочав з мобільного телефону телефонувати на випадкові домашні номери телефонів (які отримав з телефонного довідника м. Києва), серед яких зателефонував по НОМЕР_1, встановленому у квартирі АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, якій представився працівником міліції та повідомив, що її сина затримали за злочин в Дарницькому РУ ГУМВС України в м. Києві. Після цього ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_5 сплатити кошти за вирішення питання про звільнення її сина в сумі 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень та передати їх поряд з її місцем проживання. На пропозицію ОСОБА_3 ОСОБА_5 погодилась при цьому не запідозрила в його діях ознак шахрайства.

ОСОБА_3 продовжуючи злочинні дії на автомобілі марки «ВАЗ 2109» державний номер НОМЕР_2 прибув, приблизно о 05 годині до обумовленого місця зустрічі з ОСОБА_5, а саме за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_5, будучи введеною в оману та не підозрюючи злочинних намірів ОСОБА_3 зібрала всі свої збереження в сумі 20 500 гривень та передала їх поряд з будинком в якому проживає останньому.

Отримавши від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 20 500 гривень ОСОБА_3 з місця вчиненого кримінального правопорушення зник та розпорядився грошима на власний розсуд.

Крім цього, 01 червня 2013 року, приблизно, о 03 годині, ОСОБА_3 продовжуючи свою злочинну діяльність перебуваючи поряд з залізничною станцією «Волинська» м. Києва, повторно, розпочав з мобільного телефону марки «Самсунг Е1080» ІМЕІ НОМЕР_3 в якому на той час перебувала картка мобільного оператора «МТС» НОМЕР_4 телефонувати на випадкові домашні номери телефонів (які отримав з телефонного довідника м. Києва), серед яких зателефонував по НОМЕР_5, встановленому у квартирі АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, якій представився працівником міліції та повідомив, що її сина затримали за злочин. Після цього ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_7 сплатити кошти за вирішення питання про звільнення її сина в сумі 26 000 (двадцять шість тисяч) гривень.

ОСОБА_7, будучи введеною в оману та не підозрюючи злочинних намірів, повідомила, що вищевказаної суми вона не має та ОСОБА_3 повідомив, що вона має можливість розрахуватись з ним виробами з золота. Погодившись на встановлені умови ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_7 про те, що всі свої збереження вона повинна винести з будинку, в якому проживає та те, що його отримає довірена особа.

Після вказаної домовленості ОСОБА_7 зателефонувала своєму синові та виявила, що він знаходиться за місцем свого проживання і після цього зателефонувала по спеціальній лінії « 102».

Продовжуючи свої злочинні наміри ОСОБА_3 на автомобілі марки «ВАЗ 2109» державний номер НОМЕР_2 прибув до обумовленого місця зустрічі з ОСОБА_7, а саме за адресою: АДРЕСА_2 де був затриманий працівниками міліції, тобто ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Кримінальна відповідальність за ці діяння, що містить склад кримінальних правопорушення, винного ОСОБА_3 у вчиненні яких визнається обвинуваченим, передбачена ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, як намагався повторно заволодіти чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі та за ч. 2 ст. 190 КК України, які виразились в повторному, заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення, відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 допитаний в суді не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальні правопорушення, передбаченні ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, винним в обвинуваченні визнав себе повністю та чистосердечно розкаявся.

При цьому, щодо кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 надав наступні показання: що: 20 квітня 2013 року в нічний час, о 04 годині, він ОСОБА_3 перебуваючи за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_4 розпочав з мобільного телефону телефонувати на випадкові домашні номери телефонів (які отримав з телефонного довідника м. Києва), серед яких зателефонував по НОМЕР_1, встановленому у квартирі АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, якій представився працівником міліції та повідомив, що її сина затримали за злочин в Дарницькому РУ ГУМВС України в м. Києві. Після цього, він запропонував ОСОБА_5 сплатити кошти за вирішення питання про звільнення її сина в сумі 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень та передати їх поряд з її місцем проживання. На його пропозицію ОСОБА_5 погодилась. Він на автомобілі марки «ВАЗ 2109» державний номер НОМЕР_2 прибув, приблизно о 05 годині до обумовленого місця зустрічі з ОСОБА_5, а саме за адресою: АДРЕСА_1., де отримав від останньої збереження в сумі 20 500 гривень. Отримавши вказанні гроші він з місця скоєння злочину зник, а коштами розпорядився на власний розсуд.

По другому епізоду злочину: 01 червня 2013 року, о 03 годині, він ОСОБА_3 перебуваючи поряд з залізничною станцією «Волинська» м. Києва, розпочав зі свого мобільного телефону марки «Самсунг Е1080» з номером НОМЕР_4 телефонувати на випадкові домашні номери телефонів (які отримав з телефонного довідника м. Києва), серед яких зателефонував по НОМЕР_5, встановленому у квартирі АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_7, якій і запропонував сплатити кошти за вирішення питання про звільнення її сина в сумі 26 000 (двадцять шість тисяч) гривень. Згодом на автомобілі марки «ВАЗ 2109» державний номер НОМЕР_2, він ОСОБА_3 прибув до обумовленого місця зустрічі з ОСОБА_7, а саме за адресою: АДРЕСА_2 де був затриманий працівниками міліції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню по кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, судовим розглядом встановлено винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.

Як обставину, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також важкий стан здоров'я ОСОБА_3, саме діагноз: (ВІЛ інфекція, орофарингеальний кандидоз) та повне відшкодування спричинених потерпілій збитків.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Разом з тим, з урахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, даних про особу винного, а також і те, що ОСОБА_3 має не зняту та не погашену в законному порядку судимість, має важкий стан здоров'я діагноз: (ВІЛ інфекція, орофарингеальний кандидоз), повністю відшкодував спричиненні потерпілій збитків, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, суд приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, і призначення покарання, яке передбачено санкцією статті, а тому застосовує до нього ст.ст. 75, 76 КК України і звільняє його від покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років обмеження волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді - 4 (чотирьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком в 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, а також повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо засудженого - домашній арешт, після вступу вироку в законну силу - скасувати.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 залишити без розгляду у зв'язку з повним відшкодуванням збитків потерпілій.

Судові витрати по справі відсутні.

На вирок можуть бути поданні учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Є. Сидоров