справа № 760/18913/13к

провадження № 1кп/760/658/13

В И Р О К

іменем України

18.12.2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.,

при секретарі Кирпі П.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Саранчука І.О.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013110090006492, відносно

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Свердловськ Луганської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимий, а саме:

- 29.11.2004 Свердловським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;

- 22.03.2005 Свердловським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 26.02.2008 Брянківським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік 7 місяців позбавлення волі;

- 18.06.2012 Ленінським районним судом м. Луганська за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 390, ст.ст. 69, 70, 71 КК України на 3 роки 11 місяців позбавлення волі з конфіскацією його майна, звільнився 20.07.2012 по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 20.05.2013, приблизно о 01-00 год., проходячи разом із невстановленою слідством особою біля будинку № 4 по проспекту Червонозоряному в м. Києві, помітивши раніше незнайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які спускалися до підземного переходу, з метою заволодіння чужим майном, вступив у злочинну змову із зазначеною невстановленою особою. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа, діючи спільно у групі, підбігли ззаду до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та вчинили на них напад, в ході якого невстановлена слідством особа, використовуючи металеву палицю, виготовлену раніше нею, та яка була при ній, нанесла нею удар по голові ОСОБА_1, а також декілька ударів ногами по тулубу. Внаслідок нанесених ударів потерпіла ОСОБА_1 упала на асфальтне покриття. При цьому металева палиця випала з руки невстановленої слідством особи на асфальтне покриття. В цей час ОСОБА_4, згідно відведеної йому ролі, схопив ОСОБА_2 за одяг став утримувати його, при цьому ОСОБА_4, піднявши з асфальтного покриття металеву палицю, наніс нею декілька ударів по голові ОСОБА_2 Після того ОСОБА_2, звільнившись від ОСОБА_4, схопив останнього за куртку, внаслідок чого куртка ОСОБА_4 залишилась в руках потерпілого ОСОБА_2 Подолавши волю потерпілих до опору та застосувавши насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, невстановлена слідством особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, групою осіб, шляхом ривка заволоділа чужим майном, яке належить ОСОБА_1, а саме: сумкою, вартістю 200 гривень, мобільним телефоном «ЕКСПЛЕЙ», вартістю 800 гривень, в якому знаходилась СІМ-картка мобільного оператора «Діджус» (№ НОМЕР_1), яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, на рахунку якої грошей не було, флеш-карткою, об'ємом 4Гб, вартістю 100 гривень, калькулятором «Касіо», вартістю 100 гривень, гаманцем, вартістю 100 гривень, в якому знаходилися гроші в сумі 15 гривень, а також іншим майном, яке для потерпілої ОСОБА_1 цінності не представляє, а саме: паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_1, читацьким квитком та ключами від кімнати гуртожитку, а всього на загальну суму 1315 гривень, після чого ОСОБА_4 та невстановлена досудовим розслідуванням особа з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.

В результаті нападу ОСОБА_4 та невстановленої слідством особи потерпілому ОСОБА_2 були завдані тілесні ушкодження у вигляді: забійних ран в потиличній ділянці по центру, на волосистій частині лобної ділянки зліва, в тім'яній ділянці зліва, які згідно висновку експерта КМБ СМЕ № 1398/Е від 23.08.2013 відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Потерпілій ОСОБА_1 були завдані тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови, які згідно висновку експерта КМБ СМЕ № 1885 від 01.07.2013, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, не визнав повністю та показав, що проживає у АДРЕСА_1 разом з цивільною дружиною. Станом на дату інкримінованого йому кримінального правопорушення, 20.05.2013, з ними проживав його знайомий на ім'я ОСОБА_5, з яким він познайомився під час навчання. 19 травня 2013 року ОСОБА_5 прийшов додому з куском залізної палки та попросив у нього ізоленту, якою обмотав палку. На його питання навіщо палка, ОСОБА_5 відповів, що для самозахисту. Ввечері 20 травня 2013 року він разом з ОСОБА_5 пішли до залізничного вокзалу на зустріч, дружина залишилася вдома чекати знайомого на ім'я ОСОБА_6. Після зустрічі вони з ОСОБА_5 пішли прогулятися. Коли вони знаходилися біля Севастопольської площі, йому зателефонувала дружина, з якою він домовився про зустріч на Червонозоряному проспекті. Вони з ОСОБА_5 направилися по зазначеному проспекту в сторону домовленого місця зустрічі. Біля будинку № 4 вони побачили, що до підземного переходу спускаються невідомі їм раніше хлопець та дівчина. Після того, як останні зайшли до переходу, ОСОБА_5 раптово побіг за ними, а він, за інерцією, за ним. Забігши до переходу, він побачив, як ОСОБА_5 б'є потерпілу ОСОБА_1 ногами. Підбігши до них, його вдарив потерпілий ОСОБА_2 банкою з під пива, та після того зав'язалася бійка з потерпілим. Він тримав потерпілого за куртку, а останній наносив йому удари руками по обличчю. Коли він відпустив ОСОБА_2, оскільки останній вдарив його металевою палкою, та опустив руки, ОСОБА_2 стягнув з нього куртку, у якій був мобільний телефон, запальничка та ліхтарик. Після того він вибіг з підземного переходу та втік, залишивши куртку на місті бійки. Зазначив, що потерпілого ОСОБА_2 він не бив, натомість останній в ході бійки розбив йому голову та губу, ніякі речі у потерпілих не забирав, про намір ОСОБА_5 вчинити напад на потерпілих не знав. Також показав, що металеву палку на місці події він бачив, оскільки впав на неї, підняв її, але потім виронив. Куди побіг ОСОБА_5 він не бачив, чи забирав останній якісь речі потерпілих він також не бачив, але потім в розмові, при зустрічі в той же день із дружиною та ОСОБА_6, останній сказав, що бачив, як ОСОБА_5 вибігав з підземного переходу з жіночою сумкою. Також зазначив, що ОСОБА_5 більше він не бачив та не зустрічався, а речі ОСОБА_5, що знаходилися у його помешканні, останній забрав через знайомого ОСОБА_6

Не зважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина за ч. 2 ст. 187 КК України повністю підтверджується наступними доказами, які були зібрані в ході досудового розслідування та досліджені в ході судового розгляду.

Так, потерпілий ОСОБА_2 дав показання про те, що 20.05.2013 він з ОСОБА_1, близько 01-00 год. поверталися додому. На проспекті Червонозоряному вони спустилися до підземного переходу. Коли вони майже дійшли до виходу з нього, він відчув, що хтось його наздоганяє. В той момент його відразу вдарили по голові. Він відбіг та розвернувшись, побачив, що на нього набігає ОСОБА_4, в якого він кинув банкою з під пива. ОСОБА_4 схопив його за куртку та почав бити металевою палкою по голові. Потім він відчув, що металева палка впала, а ОСОБА_4, вивернувшись, та залишивши у його руках свою куртку, втік. Потім до нього підійшла ОСОБА_1 та сказала, що на неї напали та розбили голову, після чого він також відчув кров на голові та зрозумів, що йому також розбили голову. Після того вони винесли речі, що залишилися на місці вчинення нападу, а саме, куртку, металеву палку, з переходу на вулицю та побачивши працівників ДАІ, віддали їх їм. Останні викликали швидку та міліцію. Зазначив, що йому нанесли металевою палкою близько семи ударів, але, оскільки у переході було темно, беззаперечно стверджувати, що його бив ОСОБА_4 не може.

Аналогічні показання дала потерпіла ОСОБА_1, додатково пояснивши, що 20.05.2013, коли вони з ОСОБА_2 проходили по підземному переходу на пр. Червонозоряному, біля буд. № 4, та майже пройшли його, на неї напав невідомий. Її вдарили по голові, вона впала на коліна та відчула, як в неї забирають сумку. Вона розвернулася і побачила чоловіка із світлим волоссям, який тягнув її сумку. Тягнувши сумку, він протягнув її на колінах по асфальту та коли вона почала просити віддати сумку, він наніс їй три удари ногами по лівій стороні тулуба. Вирвавши у неї сумку, нападник втік. Вона підвелася з асфальту, відчула кров та повернувшись у бік ОСОБА_2 побачила бійку. Категорично стверджувати, що останнього бив ОСОБА_4 не може, оскільки у переході було темно.

Згідно з висновком експерта № 1885 від 01.07.2013 у потерпілої ОСОБА_1 при обстеженні та вивченні медичної документації виявлене: забійна рана голови. Характер та морфологічні властивості виявленого ушкодження свідчать про те, що воно утворилося від дії тупого предмету, за давністю може відповідати терміну 20.05.2013 та відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Ушкодження у вигляді гематоми в лівій пахвинної ділянці, саден на колінах, які зазначені неврологом поліклініки 21.05.2013 спричинені тупим предметом та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Згідно з висновком експерта № 1398/Е від 23.08.2013 у потерпілого ОСОБА_2 мали місце забійні рани в потиличній ділянці по центру, на волосистої частині лобної ділянки зліва, в тім'яній ділянці зліва. Локалізація, морфологія вказаних ушкоджень свідчать про те, що вони спричинені тупим предметом та могли утворитися в термін 20.05.2013. Утворення вказаних ушкоджень внаслідок падіння ОСОБА_2 з вертикального положення тіла на площину виключається. Зазначені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать також протоколи слідчих дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, які були досліджені судом, зокрема:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.05.2013, згідно якого потерпіла ОСОБА_1 повідомила, що 20.05.2013 близько 01-00 год. в підземному переході двоє раніше невідомих чоловіків із застосуванням фізичного насильства (металевого прута) заволоділи її майном, а саме, сумкою з речами;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.05.2013, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що 20.05.2013 близько 01-00 год. в підземному переході невідомий наніс йому тілесні ушкодження;

- протокол огляду місця події від 20.05.2013, згідно якого при огляді місця події по пр. Червонозоряному, 4 у м. Києві виявлено та вилучено куртку темного кольору з плямами бурого кольору, мобільний телефон «Нокіа», металевий прут, схожий на арматуру, який обмотаний стрічкою чорного кольору, запальничку та ліхтарик;

- дослідженими в ході судового розгляду речовими доказами, а саме:

- курткою темного кольору з плямами бурого кольору, яку обвинувачений ОСОБА_4 впізнав, як свою річ, яку він залишив на місці події. Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 також впізнали дану куртку, як таку, що її залишив на місці події нападник;

- металевою палкою, обмотаною ізолентою чорного кольору, яку потерпілі описали, як предмет, яким їм наносилися тілесні ушкодження та який був залишений нападником на місці події, та на яку вказав ОСОБА_4, як на ту, що показував йому знайомий на ім'я ОСОБА_5 та яку він бачив на місці події;

- запальничкою та ліхтариком, які ОСОБА_4 впізнав, як свої речі, що були у куртці та залишені на місті події.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 з приводу того, що він не наносив ударів потерпілому, і що саме потерпілий вчинив на нього напад, а він лише захищався, а також його показання про те, що у злочинну змову з особою на ім'я ОСОБА_5 він не вступав та про наміри останнього не знав, суд не враховує і не бере до уваги, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю вищеперерахованих доказів на підтвердження встановлених судом обставин розбою. Крім того, суд вважає, що показання обвинуваченого про обставини події 20.05.2013 є неправдивими та суперечливими. Так, в судовому засіданні 17.12.2013 даючи показання про обставини події, ОСОБА_4 пояснював, що місце події він одразу не покинув, оскільки його почав бити потерпілий та він не бачив, що відбувалося у нього за спиною, тобто дій особи на ім'я ОСОБА_5, а отже і припинити таки дії він не міг. Однак, в судовому засіданні 15.10.2013 обвинувачений ОСОБА_4 при його допиті показав, що коли він забіг у підземний перехід, то побачив, що ОСОБА_5 б'є ОСОБА_1 ногами.

Також суд критично оцінює показання обвинуваченого про те, що він не знав про наміри ОСОБА_5 вчинити напад на потерпілих, оскільки на спростування цього свідчить те, що за день до цього він бачив у останнього металеву палицю, допоміг обладнати її для більш зручного застосування, а його дії вночі 20.05.2013, коли він відразу побіг за ОСОБА_5 до підземного переходу за потерпілими та не зупиняючи дій ОСОБА_5 та не намагаючись допомогти потерпілій, розпочав бійку з ОСОБА_2, свідчать про узгодженість дій ОСОБА_4 та невстановленої особи на ім'я ОСОБА_5.

Крім того, показання ОСОБА_4 про те, що він одразу не покинув місце події та не припинив злочинних дій ОСОБА_5, так як потерпілий ОСОБА_2 почав його бити, суд також оцінює критично та вважає їх неправдивими, оскільки обвинувачений має щільну тілобудову та значно сильніше фізично від потерпілого ОСОБА_2, про що він сам і зазначав в ході судового розгляду, а нанесення йому, нібито потерпілим ОСОБА_2, тілесних ушкоджень у вигляді розбитої губи та голови свого підтвердження в ході судового розгляду не знайшло. Зазначене вище, на думку суду, свідчить про намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності.

При цьому, суд також враховує спосіб і обставини вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за який його засуджено останнім вироком Ленінського районного суду м. Луганська суду від 18.06.2012.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

За вказаних обставин, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, є обґрунтованим і таким, що знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину; обставини вчинення ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в тому числі і за вчинення розбою, під психіатричним та наркологічним наглядом не перебуває, не працює.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, судом визнається рецидив злочинів.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції інкримінованої йому статті, пов'язане з позбавленням волі, яке, на думку суду, буде необхідними і достатніми для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України в строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_4 слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення, починаючи з дати його затримання - 11.06.2013.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з 11 червня 2013 року.

Речові докази:

- чоловічу куртку темного кольору та металевий предмет, схожий на фрагмент арматури, що знаходяться у камері зберігання речових доказів Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити;

- мобільний телефон «Нокіа 1600» (ІМЕІ НОМЕР_2), запальничку та ліхтарик, що знаходяться у камері зберігання речових доказів Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, належні засудженому ОСОБА_4, - повернути йому за належністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати: вартість проведеної експертизи холодної зброї в розмірі 391 грн. 20 коп.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 - тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 - до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя