Справа № 752/21651/13-ц

Провадження №: 2/752/5750/13

У Х В А Л А

10.12.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мирошниченко О.В.

при секретарі Бродюк Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» про визнання права та зобов'язання вчинити дії.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позовних вимог, в якій просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на всі виявлені банківські рахунки ПАТ «Концерн Галнафтогаз» в межах вартості автомобіля марки «Вольво» моделі «ХС 60» у сумі 454 227 гривень 69 копійок.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що предметом позовних вимог є виконання умов акції, організатором якої є ПАТ «Концерн Галнафтогаз», зокрема, визнання позивача ОСОБА_1 переможцем вказаної акції, та зобов'язання ПАТ «Концерн Галнафтогаз» передати у власність ОСОБА_1 акційну винагороду за одну гривню, а саме: автомобіль марки «Вольво», моделі «ХС 60» з наведеними характеристиками.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно положень ч. 1 ст. 152 ЦПК України, видами забезпечення позову є, зокрема, накладення арешту на майно, що належать відповідачі та знаходяться у нього або інших осіб, а також заборона вчиняти дії.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову за заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 суд приймає до уваги те, що доказів на підтвердження належності ПАТ «Концерн Галнафтогаз» рахунків у банківських установах, а так само факту наявності грошових коштів на вказаних вище рахунках, ані документи, додані до заяви про забезпечення позову, ані матеріали справи, не містять.

Крім того, судом не встановлено реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позовних вимог, оскільки достатніх та належних доказів в обґрунтування вказаних вище доводів, представником позивача суду наведено та надано не було.

Суд враховує, що у випадку вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх розрахункових рахунках юридичної особи - ПАТ «Концерн Галнафтогаз», вказані дії можуть перешкоджати господарській діяльності вказаної вище юридичної особи, а також порушити права інших осіб, у зв'язку із застосуванням вказаних заходів забезпечення позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.

В разі, якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя