АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №22ц-1981-2006р.                                                         Головуючий по 1 інстанції

Категорія стягнення вартості майна                                                           - Гончар Н.І.

Доповідач в апеляційній інстанції   - Бородійчук В.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"4" грудня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                           Трюхана Г.М.

суддів                                      Бородійчука В.Г., Корнієнко Н.В.

при секретарі                          Наконечній М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1- ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 липня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення вартості майна.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, представника, колегія суддів,-

встановила:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості майна, мотивуючи тим, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_4 з 1974 по 1979 рік під час якого ОСОБА_4 була прийнята до членів ЖБК-50 та отримала кв. АДРЕСА_1, пайові внески за яку виплачувались за спільні кошти. Після розірвання шлюбу рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 09.07.80р. за ним було визнано право власності на 1650 крб. паєнагромадження і виділено в користування у вищевказаній квартирі кімнату площею 10,8 кв.м.. За ОСОБА_4 було визнано право власності на 2520 крб. паєнагромадження та виділено в користування кімнати площею 17,4 та 17,1 кв.м. В 1988р. він як особа, що потребує поліпшення житлових умов в ЖБК-50 отримав кв. АДРЕСА_2. У вересні 2001р. ОСОБА_4 померла. У лютому 2002р. йому стало відомо, що рішенням виконкому Черкаської міської ради НОМЕР_1 за ОСОБА_4 в порядку поліпшення житлових умов було закріплено кімнату площею 10,8 кв.м, в кв.АДРЕСА_1.

Відповідач по справі після смерті матері ОСОБА_4 прийняв спадщину і фактично став власником зазначеної квартири. Оскільки рішенням суду кімната площею 10,8 кв.м. кв. АДРЕСА_1 виділена йому в користування, вважає, що він має право на виплату йому відповідачем суми, що відповідає його частині паєнагромадження спірного жилого приміщення. Просить стягнути з ОСОБА_3 вартість кімнати площею 10,8 кв.м, та вартість 1/2 частини приміщень загального користування в сумі 12500 грн. та судові витрати. В подальшому позивач неодноразово збільшував свої позовні вимоги і виходячи з вартості квартири на час розгляду справи просить стягнути 47463 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 липня 2006р. відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 18 липня 2006р. як необгрунтоване та таке, що не відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Судом встановлено, що позивач та мати відповідача по справі ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1974 по 1979р. Після розірвання шлюбу сторони відповідно рішення суду від 09.07.1980р. провели розподіл паєнагромадження в ЖБК-50 згідно якого за ОСОБА_1 було визнано право власності на 1680 крб. та виділена кімната площею 10,8 кв.м. кв. АДРЕСА_1.

За ОСОБА_4 було визнано право власності на 2520 крб паєнагромадження та виділено кімнати площею 15,4 та 17,1 кв.м, в даній квартирі.

Відповідно до п.ЗЗ Типового статуту ЖБК-50 рішення загальних зборів членів ЖБК-50 від 13.11.1988р. в порядку покращення житлових умов члена ЖБК-50 ОСОБА_1 було переселено в кв. АДРЕСА_2, а кім. 10,8 кв.м, в кв.АДРЕСА_1 закріплене за ОСОБА_4.

Рішенням виконкому Черкаської міської ради №186 п.15 від 28.12.1988р. було затверджено рішення загальних зборів ЖБК-50 від 13.11.1988р.

Дане рішення загальних зборів ЖБК-50 було виконано: ОСОБА_1 переселився в кв. АДРЕСА_2.

З часу прийняття даного рішення жодна з сторін його не оскаржувала і на момент розгляду справи дане рішення загальних зборів і виконкому Черкаської міськради має законну силу.

Відповідно до п.46 Типового статуту ЖБК член житлово-будівельного кооперативу зобов'язаний при одержанні іншого житлового приміщення звільнити з відповідними членами сім'ї займану квартиру, що і було виконано ОСОБА_1.

Таким чином з моменту прийняття рішення про надання і переселення ОСОБА_1 в кв.59 він втрачає право на кім. 10,8 кв.м, в кв. АДРЕСА_1.

З 1988р. і по день смерті ОСОБА_4 позивач не звертався до останньої з вимогами майнового характеру в тому числі і паєнагромадження.

Відповідно до ст.557 ЦК України (ред..1963р.) кредитори спадкодавці вправі протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини пред'явити свої претензії спадкоємцям.

ОСОБА_1 дані вимоги закону не виконав, а тому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що ОСОБА_1 втратив право на вимогу до спадкоємців.

Колегія суддів вважає, що судове рішення ґрунтується на наявних по справі доказах і відповідає вимогам діючого законодавства.

Доводи апелянта не є суттєвими і не дають підстав для скасування судового рішення.

А тому керуючись ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Придніпровського районного суду залишити без змін.

Ухвала вступає в силу негайно але може бути оскаржену в касаційному  порядку до Верховного Суду України в 2-х місячний строк з моменту проголошення.