ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 9104/161408/12

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 23.11.2011 року по справі № 2-а-7529/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,

В С Т А НО В И В:

ОСОБА_1 10.06.2011 року звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Позовні вимоги обґрунтовувала вимогами статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 23.11.2011 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до положень статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 10.12.2010 року по 22.07.2011 року з врахуванням статті 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та виплачених сум, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень статті 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за вказаний період з врахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вже виплачених сум. В решті позову відмовлено. Постанову суду звернено до негайного виконання.

Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області подало апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю проведено правомірно, відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а також тим, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» може застосовуватись виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд відповідно до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід змінити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач належить до третьої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є непрацюючим пенсіонером, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.

Всупереч вимогам статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю проведено у фіксованому розмірі, визначеному постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають положення статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не вказаних вище постанов Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Пунктом 7 частини 1 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, відповідно до якого у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.

До набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23.07.2011 року, до правовідносин щодо нарахування та виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, доплати до пенсії та додаткової пенсії повинні застосовуватись положення статей 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

Однак, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обов'язку відповідача виконати постанову негайно, оскільки звертаючи до негайного виконання постанови щодо присудження виплати пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, які були прийняті в порядку скороченого провадження, суд повинен був застосовувати положення п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, який є спеціальним для даної категорії справ, відповідно до якого постанови суду про присудження виплати пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів підлягають негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті, однак допустив помилкове застосування норм процесуального права, що відповідно до п. 1 ст. 201 КАС України є підставою для зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254, 256 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області задовольнити частково.

Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 23.11.2011 року по справі № 2-а-7529/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - змінити, виклавши четвертий абзац резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Звернути до негайного виконання постанову в межах суми стягнення за один місяць».

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

С.П. НОС