АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/5537/13-к

Номер провадження 11-кп/786/368/2013

Категорія: ч. 2 ст. 185; с.т;

Головуючий у 1-й інстанції Антонов С. В.

Доповідач ап. інст. Рябішин А. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Рябішина А.О.

суддів - Лісіченко Л.М., Кисіля А.М.

при секретарі - Журі Н.Л.

з участю прокурора - Гомля О.В.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження за апеляційною скаргою з доповненням ОСОБА_3 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2013 року,-

УСТАНОВИЛА:

Указаним вироком

ОСОБА_3, громадянина України, уродженця Казахстану, освіта середня, працюючого інженером ТОВ «Кернел груп», неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

- 10.08.2001 року Керченським міським судом АРК за ч.3 ст. 89, ч.2 ст. 17, ч.3 ст. 81, ч.2 ст. 140, ч.1 ст. 81, ч.1 ст. 145, ст. 42 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 02.10.2001 року ухвалою Апеляційного суду АРК вирок змінено, вважається засудженим за ч.1 ст. 81, ч.2 ст. 140, ч.1 ст. 145, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 29.10.2002 року умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 5 місяців 6 днів;

- 13.01.2004 року Керченським міським судом АРК за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 10.08.2001 року, остаточне покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 24.05.2007 року у зв'язку з відбуттям покарання;

- 05.01.2012 року Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту. Звільнений 11.04.2012 року у зв'язку з відбуттям покарання;

- 27.03.2013 року Київським районним судом м. Полтави за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 23.04.2013 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту;

- 30.05.2013 року Київським районним судом м. Полтави за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту. На підставі ч.4 ст. 70 КК України покаранням поглинуто покарання за вироком від 23.04.2013 року. Вирок Київського районного суду м. Полтави постановлено виконувати окремо;

засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України , із застосуванням ст.. 70 ч. 4 , ст.. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 3 (три) місяці;

за ч. 2 ст. 185 КК України виправдано.

Згідно вироку ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

08.04.2013 року близько 16 год. 35 хв., перебуваючи в магазині «Фуршет», що за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе 185, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих спонукань, вчинив крадіжку двох вакуумних упаковок с/с «Форель» вартістю 61,92 грн. - кожна, без ПДВ, упаковки чаю «Аскольд», вартістю 12,69 грн. без ПДВ, двох пачок насіння «Хомка», вартістю 2,21 грн. - кожна, без ПДВ, чим міг заподіяти магазину «Фуршет», матеріального збитку на загальну суму 140,95 грн. Обвинувачений ОСОБА_3 виконав всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки він при спробі вийти з приміщення був затриманий працівниками охорони.

Не погодившись із вироком суду обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу , в якій вказує на те , що суд першої інстанції призначив йому покарання за вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 15 , ч. 2 ст. 185 КК України , що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок його суворості . Крім того , в апеляційній скарзі зазначає, що при розгляді кримінального провадження відносно нього у суді першої інстанції були істотно порушенні вимоги кримінального процесуального закону , зокрема при допиті свідків, при проведенні пред'явлення для впізнання, дослідженні відеозаписів тощо , що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Від інших учасників кримінального провадження апеляцій не надходило.

Заслухавши суддю доповідача , обвинуваченого , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених у ній підстав , думку прокурора , який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим , провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого , перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження , колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції , виходячи із наступного.

Як убачається із змісту вироку , суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - закінченого замаху на таємне викрадення майна ДП «Фуршет»: двох вакуумних упаковок с/с «Форель», упаковки чаю «Аскольд», двох пачок насіння «Хомка» та про недоведеність винуватості ОСОБА_3 у таємному викраденні 6 пляшок пива «Budweiser», молока згущеного, сиру «Castello» та необхідності виправдання його за ч.2 ст. 185 КК України .

Правильність цих висновків і кваліфікація дій обвинуваченого підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами , яким суд у відповідності до вимог ст. 94 КПК України дав належну оцінку та з дотриманням вимог статті 370 КПК України ухвалив вирок , належним чином умотивувавши своє рішення.

Так винуватість обвинуваченого у закінченому замаху на повторне таємне викрадення чужого майна підтверджується показаннями останнього , свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даними, отриманими в ході дослідження відеозапису із камер відео спостереження, розташованих в магазині «Фуршет», а також іншими, наведеними у вироку доказами.

Дослідження зазначених доказів відбулось із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, тому твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що у суді першої інстанції були істотні порушення при допиті свідків, проведенні пред'явлення для впізнання, дослідженні відеозаписів тощо є необґрунтованими.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання , суд першої інстанції належним чином вмотивував своє рішення виходячи із положень ст..ст.50,65 КК України з посиланням на встановлені обставини і дані , що характеризують особу обвинуваченого. Підстав вважати призначене покарання занадто суворим , про що йдеться в апеляційній скарзі , колегія суддів не вбачає.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження , при вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання за ст.. 15 ч. 2 , ст.185 ч.2 КК України , суд у повній мірі дотримався зазначених законів. Зокрема врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину , дані про особу обвинуваченого , який неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює в ТОВ «Кернел груп», за місцем проживання характеризується задовільно , раніше судимий, має не погашені і не зняті судимості та вчинив злочин , маючи невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 27.03.2013 року , що свідчить про його вперте небажання ставати на шлях виправлення і відсутність позитивних змін в особистості обвинуваченого й його готовності до самокерованої та правослухняної поведінки у суспільстві.

Призначаючи покарання суд першої інстанції також правильно врахував наявність обтяжуючих покарання обставин , відсутність обставин , що пом'якшують покарання .

З огляду на наведене , вважати призначене ОСОБА_3 покарання несправедливим внаслідок його суворості , немає підстав. Обране покарання слід визнати таким , що призначене у відповідності до положень кримінального закону, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу з доповненням обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення , а вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2013 року щодо нього - без змін;

Судді:

Рябішин А.О. Лісіченко Л.М. Кисіль А.М.