Справа № 22ц-2062/06                                          Головуючий у 1 -й інстанції Чернюк М.С.

Категорія 16                                                        Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

У X В А Л А

12 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Цвєтковій Ю.В., за участю:

позивачки ОСОБА_1, -    представника відповідача Баранової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за  апеляційною   скаргою ОСОБА_1 на рішення   Доманівського   районного суду Миколаївської області від 29 червня 2006 року

за  позовом

ОСОБА_1 до Доманівського відділення Відкритого акціонерного

товариства Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго"

про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості за

електроенергію,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Доманівського відділення ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості за електроенергію, який був укладений між нею та відповідачем 1 лютого 2006 р. на 1451 грн. 72 коп.

Позивачка зазначала, що заборгованість складається із суми збитків, які нараховувались на підставі актів відповідача від 21 березня 2002 р. і 13 березня 2003 р. про порушення правил користування електричною енергією ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1, в якому вона почала проживати після його смерті і на час складання актів власницею будинку не була. Укласти цей договір її понудили працівники енергопостачальної компанії, оскільки в противному разі мали відключити будинок від електропостачання. Вона не могла сплатити одразу таку значну для неї суму. Відповідач не повинен був включати в договір суму, нараховану по акту від 21 березня 2002 p., оскільки закінчився строк позовної давності для примусового її стягнення. Не дивлячись на це відповідач відключив її будинок від електропостачання.

Посилаючись на викладене, позивачка просила визнати зазначений договір недійсним та зобов'язати відповідача підключити її будинок до енергопостачання без оплати заборгованості.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2006 р. в задоволенні позову про визнання договору недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить відхилити апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 80 ЦК України позивачем і відповідачем у суді може бути юридична особа, яка наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в позовній заяві зазначила відповідачем Доманівське відділення ВАТ ЕК "Миколаївобленерго".

Тоді як, такої організації не існує, є філія ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" Доманівського району. Крім того, філія не є юридичною особою.

Договір про реструктуризацію заборгованості за електроенергію був укладений між позивачкою та ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" в особі директора філії.

Суд не звернув уваги на вказані обставини та вимоги закону, не вирішив питання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, як це передбачено ст. 33 ЦПК України, а розглянув справу за позовом до неіснуючої організації.

Крім того, суд не уточнив у позивачки за якою підставою, зазначеною у статтях 215-235 ЦК України, вона просить визнати правочин недійсним.

Суд також не перевірив, чи передбачено законом укладання договору про реструктуризацію на несплачені збитки, які нараховані за порушення Правил користування електроенергією для населення, а також викладені в позовній заяві доводи позивачки.

Більш того, з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 були заявлені не тільки вимоги про визнання договору недійсним, а також про підключення її будинку до енергопостачання, які суд не розглянув.

Оскільки суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, а також розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, то у відповідності до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 29 червня 2006 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.