Справа № 367/5517/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В.
Провадження № 22-ц/780/6339/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.
Категорія 4 12.12.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
05 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.,
Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,
При секретарі: Франюк Т.В.
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс-Сіті", третя особа: Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Надра" про визнання права власності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТОВ „Аверс-Сіті", третя особа: ПАТ „Комерційний банк „Надра" про визнання права власності. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 21 лютого 2011 року між ним та відповідачем укладено договори купівлі-продажу майнових прав, за яким відповідач продає, а ОСОБА_2 купує майнові права на об'єкти нерухомості - складову та невід'ємну частину Об'єкту капітального будівництва, які виражені у вигляді квартири АДРЕСА_1 Вказує, що повністю оплатив вартість майнових прав, будинок введено в експлуатацію, разом із тим акти приймання-передачі майнових прав на квартиру між сторонами досі не укладено.
Позивач просив. визнати за ним право власності на об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_1 зобов'язати відповідача передати йому технічну документацію (технічні паспорти) на вказану квартиру, покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі, зазначав, що судом першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неповно досліджено докази, порушено норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов висновку про те, що позивачем не надано доказів того, що у нього виникло право власності на квартиру АДРЕСА_1 і це право зареєстроване у порядку, встановленому ст. 331 ЦК України. Оскільки позивач не є власником зазначеної квартири, суд не вправі визнавати за ним право власності, так як з такою вимогою в порядку ст. 392 ЦК України може звертатися лише власник такого майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах закону.
Судом встановлено, що 29 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав ¹ 1/226_ИП, за якими ТОВ «Аверс-Сіті» продає, а ОСОБА_2 купує майнові права на об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_1 на умовах, передбачених цими договорами та у відповідності до норм ЦК України, вартість майнових прав за договорами - відповідно 514 730,35 грн. (а.с. 5-8).
Стаття 3 договорів встановлює порядок передачі майнових прав від продавця покупцю. Майнові права на об'єкти нерухомості за цими договорами передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення відповідної частини Об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків.
Згідно довідки ТОВ «Аверс-Сіті» від 30 грудня 2010 року ОСОБА_2 здійснив 100 % розрахунок за договором купівлі-продажу майнових прав ¹ 1/226_ИП на об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_1 ТОВ «Аверс-Сіті» вимог майнового (грошового) характеру до ОСОБА_2 за вищезазначеними договорами купівлі-продажу майнових прав не має. (а.с. 10).
Судом встановлено, що 16 вересня 2011 року будинок АДРЕСА_1, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію. (а.с. 11).
Наведені обставини стверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Способом захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.
Статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно зі ст. 177 ЦК України до об'єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше.
Статтями 181 та 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухомості) належать об'єкти, що розташовані на земельній ділянці, а право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема їх виникнення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. ЦК України передбачає, зокрема ст. ст. 316-323, 325, 328, 331, 334, 379-382, загальні засади права власності. Зокрема передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; усі суб'єкти права власності є рівними перед законом; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва; житлом фізичної особи є квартира.
Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Проте суд першої інстанції, не врахувавши вимоги позивача щодо захисту свого права, яке не визнається, а саме право власності на квартиру, дійшов передчасного висновку про визнання їх такими, що не підлягають судовому захисту.
Статтями 526, 527, 530-532 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. ст. 610-612, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Так, відповідач ТОВ «Аверс-Сіті» у порушення умов договору купівлі-продажу не виконав своїх зобов'язань щодо підписання актів та передачі документів на квартири.
Стаття 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлює, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права.
У ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» зазначено, що інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 проінвестував будівництво відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», позивач на підставі договору купівлі-продажу майнових прав має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктом та результатом інвестицій відповідно до законодавчих актів України, тобто об'єкт та результат інвестицій є власністю інвестора, з огляду на що позовні вимоги підлягають до задоволення.
У порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України суд на зазначені положення закону уваги не звернув; не визначився з характером спірних правовідносин; доводів сторін належним чином не перевірив та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Безпідставними є доводи відповідача про те, що позивачем не проінвестована повна вартість спірних квартир, а саме що вартість майнових прав на об'єкти спірної нерухомості не відповідають реальній вартості спірних квартир. Як вбачається із матеріалів справи, сторони договору відповідно до статей 626 - 628 ЦК України визначили об'єкт нерухомості, вартість майнових прав, порядок передачі майнових прав та оформлення права власності на об'єкт нерухомості, договір купівлі-продажу майнових прав сторонами не оспорювались.
Не спростовані відповідачем надані позивачем докази про проведення 100 % розрахунку за договором купівлі-продажу майнових прав, а також доводи про звернення позивача із вимогою про виконання договору купівлі-продажу майнових прав.
За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставами для його скасування із ухваленням нового рішення про задоволення позову.
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 вересня 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на об'єкт нерухомості, а саме: квартиру АДРЕСА_1
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Аверс-Сіті" передати ОСОБА_2 технічну документацію (технічні паспорти) на квартиру АДРЕСА_1
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: