ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2013 р. м. Київ К/800/51677/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року УПФ України в м. Лисичанську Луганської області звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 2316,57 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували своє рішення тим, що відповідач є пенсіонером, який отримує пенсію за віком, з урахуванням чого має передбачене п. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», право на звільнення від сплати єдиного внеску.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У доводах касаційної скарги, позивач зазначає, що відповідач не є пенсіонером за віком, оскільки пенсія призначена відповідно до п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зменшенням пенсійного віку, а тому він не звільнений від сплати єдиного державного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

З 01.03.2012 року ОСОБА_2 довічно отримує пенсію за віком як робітниця текстильного виробництва, про що свідчать доповнення до позовної заяви та довідка управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 18.07.2013 року № 4461/09-10 та № 4490 відповідно (арк. справи 19, 22).

Відповідач з 29.05.2012 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області як платник єдиного внеску, про що свідчить повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 22.05.2013 року № 32-1572 (арк. справи 5).

08.02.2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 надала до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звіт з нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок), за 2012 рік, в якому визначила до сплати за липень-грудень 2012 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2316,57 грн. (арк. справи 20, 21).

Позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату недоїмки № Ф2352 від 10.04.2013 року.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) платником єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 статті 4 Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідач є пенсіонером за віком, що підтверджується копією довідки № 4490 від 18.07.2013 року виданої позивачем (а.с. 22)

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та є пенсіонерами за віком, не зважаючи на ту обставину, що вийшли на пенсію достроково у зв'язку з наданням їм додаткових соціальних гарантій, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року в справі № 812/6064/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.Я. Олендер

Судді М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський