Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 110/4052/13-а

11.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кондрак Н.Й.,

суддів Щепанської О.А. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Беребесова П.В.

за участю сторін:

представник позивача, ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 88 від 01.10.13,

представник відповідача, Почетненської сільської ради Красноперекопського району АР Крим - Книга Марина Іванівна на підставі службового посвідчення від 30.11.2010 року,

представник відповідача, Виконавчого комітету Почетненської сільської ради - Книга Марина Іванівна на підставі службового посвідчення від 30.11.2010 року,

представник третьої особи, ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність № 94 від 03.10.13,

представник третьої особи, Міськрайонного відділу Держкомзема в м.Армянськ, м.Красноперекопське та Красноперекопському районі АР Крим- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим (суддя Шевченко О.В.) від 06.11.13 у справі № 110/4052/13-а

за позовом ОСОБА_2 АДРЕСА_2

до Почетненської сільської ради Красноперекопського району АР Крим (вул. Ленніа, 37а, с.Почетне, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96020)

Виконавчого комітету Почетненської сільської ради (вул. Ленніа, 37а, с.Почетне, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96020)

треті особи: ОСОБА_4 АДРЕСА_1

Міськрайонний відділ Держкомзема в м.Армянськ, м.Красноперекопське та Красноперекопському районі АР Крим (пл. гер. Перекопу, буд.1, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправним дій, визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 6 листопада 2013 у справі № 110/4052/13-а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Почетнінської сільської ради Красноперекопського району АР Крим, виконкому Почетнінської сільської ради, треті особи ОСОБА_4, міськрайонне відділення Держкомзему в м. Армянську, Красноперекопську та Красноперекопському районі АР Крим про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. Доводи мотивовані неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, вислухавши пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати протиправним та скасувати рішення Почетнінської сільської ради №382 від 23.05.2013 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га для будівництва та обслуговування гаражу за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_4, визнати протиправними дії Почетнінської сільської ради щодо виділення земельної ділянки в окрему адресу: АДРЕСА_3. Свої вимоги мотивувала тим, що оскаржуваним рішенням та діями відповідача порушується її право власності, оскільки коли вона 27.02.2004 року за договором купівлі-продажу придбала будинок. На земельний ділянці під придбаним будинковолодінням поряд із будинком знаходився ще один гараж. Протягом 2004-2013 року ніхто не користувався гаражем, і тільки в 2013 році ОСОБА_4 звернувся до відповідачів із заявою про надання дозволу про розробку проекту землеустрою для обслугування гаражу та присвоєння йому окремої адреси, що порушує її право на земельну ділянку.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що державний акт (свідоцтво) на право власності на земельну ділянку позивач не отримала, межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 не визначені, тому права позивача не порушені та відповідачі діяли в межах їх компетенції, відповідно до чинного земельного законодавства та згідно приписів ст.124, 129 Конституції України.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом рисорадгоспу « 50 років Жовтня» № 96 від 5 березня 1990 року відрізано земельну ділянку площею 0,01 га по АДРЕСА_2 від ОСОБА_6 та нарізано її третій особі ОСОБА_4 Рішенням виконкому Почетнінської сільської ради Красноперекопського району Кримської області №33 від 05.03.1990 року вирішено згідно затвердженого проекту планування та забудови села та висновку районного архітектора дозволити ОСОБА_4 будівництво гаражу в с. Почетне по АДРЕСА_2 (а.с. 113). Рішенням 44 сесії 6 скликання Почетнінської селищної ради № 360 від 6 березня 2013 року на підставі зазначених рішень гаражу присвоєно адресу АДРЕСА_3 (а.с. 89). Рішенням 47 сесії 6 скликання №382 від 23.05.2013 року ОСОБА_4 на підставі наданих ним документів дозволено розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою Красноперекопський район АДРЕСА_3, для надання у власність. (а.с.90).

Позивач на підставі договору купівлі-продажу від 27.02.2004 року є власником домоволодіння по АДРЕСА_2, яке складається з житлового будинку літер «А» та господарських будівель та споруд, зокрема літня кухня літ. «Б», вбиральня літ. «Д», прибудова літ. «б», сараї літ. «З,Ж,И,К», гараж «Е», огорожа 1-2. Даним договором не зазначено площу земельної ділянки, на якій розміщено домоволодіння (а.с.8)

Згідно рішення 18 сесії 24 скликання Почетнінської сільської ради від 27.05.2004 року п.4 передано у власність позивачу присадибну земельну ділянку площею 0,13 га, що знаходиться за адресою с. Почетне, АДРЕСА_2 для обслуговування жилого будинку та господарських будівель у зв'язку із придбанням будинку, що знаходиться на цій земельній ділянці (а.с.107)

Порушення своїх прав позивач обґрунтовує тим, що гараж, будівництво якого дозволено ОСОБА_4, розміщений на земельній ділянці, яка відноситься до її домоволодіння, знаходиться в неї в користуванні та у відповідності до рішення 18 сесії 24 скликання Почетнінської сільської ради від 27.05.2004року підлягає передачі їй у власність.

Колегія суддів вважає дані доводи неспроможними, оскільки матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що земельна ділянка за адресою на даний час АДРЕСА_3, знаходилася у користуванні у позивача чи попереднього власника домоволодіння по АДРЕСА_2. Зокрема, в договорі купівлі-продажу домоволодіння не зазначено площу земельної ділянки, на якій знаходиться дане домоволодіння, її площа не вбачається з технічного паспорту домоволодіння, будівельного паспорту (а.с. 10-16). Щодо доводів про належність позивачу земельної ділянки площею 0,13 га та сплату податку за земельну ділянку за дану площу, колегія суддів зазначає, що межі даної земельної ділянки не визначені, сплата податку не є належним доказом наявності будь-якого права у позивача на земельну ділянку, що знаходиться на даний час за адресою АДРЕСА_3.

У відповідності до наказу рисорадгоспу « 50 років Жовтня» № 96 від 5 березня 1990 року, прийнятого у відповідності до Земельного кодексу УРСР 1973 року, що діяв на той час, відрізано земельну ділянку площею 0,01 га по АДРЕСА_2 від ОСОБА_6 та нарізано її третій особі ОСОБА_4, генеральним планом с. Почетне станом на 1992 рік передбачено розміщення гаражу на даний час за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 117-118), що спростовує доводи позивача про знаходження даної ділянки в користуванні позивача.

Частиною 2 ст.2 КАС України зазначено , що у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право в прядку, встановленому цим кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією, чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

За змістом пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 120 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Згідно з ч.1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно зі ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У відповідності до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Колегія суддів зазначає, що відповідачем Почетнінською сільською радою доведено правомірність своїх дій та рішень. Позивач же не довела порушення своїх прав оспорюваним рішенням та діями відповідача.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційні скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 06.11.13 у справі № 110/4052/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 06.11.13 у справі № 110/4052/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Н.Й. Кондрак

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.Й. Кондрак