ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2006 Справа № 25/204
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)
суддів: Логвиненко А.О., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Гарбузенко О.В.
за участю прокурора Кріпак Н.В., посвідчення №148 від 10.09.2003р.
представників сторін:
від позивача –1 Крівцова, Є.І., довіреність №57 від 22.08.2005р.,
від позивача –3 Клешня О.В., довіреність №1 від 24.05.2006р.,
від відповідача-1 Єдаменко С.В., довіреність №106 від 19.12.2005р.,
від відповідача-3 Попов О.О., довіреність №10062 від 28.12.2005р., Бахчев Л.В., довіреність №860 від 26.01.2006р.
розглянувши апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.06р. у справі № 25/204
за позовом Прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі:
1-Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
2 - Державного комітету лісового господарства України, м.Київ
3-Дніпропетровського обласного управління лісового господарства, м.Дніпропетровськ
до відповідачів:
1-Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, м.Дніпропетровськ
2- Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ,
3-Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентарізації" , м.Дніпропетровськ
про визнання недійсним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006р у справі №25/204 в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2824 від 21.10.2004р „Про оформлення права власності Дніпропетровській обласній організації Українського товариства охорони природи на об’єкт нерухомого майна за адресою: вул. Набережна Перемоги, 38”- провадження у справі припинено.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи на об’єкт нерухомого майна за адресою: вул. Набережна Перемоги, 38 від 01.11.2004р серії САА №080554, що було видано Колективним підприємством „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” на виконання рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2824 від 21.10.2004р.
Визнано право державної власності на приміщення 202-225, площею 437,3 кв.м., розміщені на другому поверсі „Будинку природи”, розташованому у м.Дніпропетровську по вул. Набережна Перемоги, 38. В решті позовних вимог - відмовлено.
Припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2824 від 21.10.2004р „Про оформлення права власності Дніпропетровській обласній організації Українського товариства охорони природи на об’єкт нерухомого майна за адресою: вул. Набережна Перемоги, 38” на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору; господарський суд обґрунтував тим, що 21.09.2005р Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №64/30, яким скасувала вищевказане рішення.
Задоволення позовної вимоги прокурора про визнання недійсним свідоцтва про право власності Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи на об’єкт нерухомого майна за адресою: вул. Набережна Перемоги, 38 від 01.11.2004р серії САА №080554, обґрунтовано судом тим, що рішення, на підставі якого видавалось свідоцтво, скасовано.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором та позивачами не доведено належними доказами побудову спірного „Будинку природи” в повному обсягу та за рахунок державних капіталовкладень та на замову державного органу. Однак, оцінюючи докази у справі в сукупності господарський суд дійшов висновку про фактичну участь Дніпропетровського обласного управління лісового господарства та лісозаготівель у будівництві „Будинку природи”, що і було підставою для виділення йому 437.3 кв.м. робочої площі у „Будинку природи”. Оскільки „Будинок природи” будувався за дольовою участю державної організації –Дніпропетровського обласного управління лісового господарства та лісозаготівель, то частина „Будинку природи”, а саме приміщення 202-225, площею 437,3 кв.м. розміщені на другому поверсі „Будинку природи”, розташованому за адресою: вул. Набережна Перемоги, 38 у м. Дніпропетровськ, судом визнано як об’єкт права державної власності у спільному майні.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги прокурора про визнання права державної власності на приміщення гаражів V,VI,VII,VIII,IX,X площею 264,7 кв.м., вбудованих у „Будинок природи”, господарський суд виходив з недоведеності їх спорудження Дніпропетровським обласним управлінням лісового господарства та лісозаготівель або його правонаступниками, відсутністю даних про будівництво спірних гаражів у проекті будівництва „Будинку природи”, акті державної комісії про прийняття „Будинку природи” в експлуатацію і у технічному паспорті на будівлю по вул. Набережна Перемоги, 38, літ. А-2.
Господарським судом відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора про закріплення за Дніпропетровським обласним управлінням лісового господарства права оперативного управління приміщеннями 202-225, розміщеними на другому поверсі „Будинку природи”, площею 437,3 кв.м. і приміщеннями гаражів V,VI,VII,VIII,IX,X площею 264,7 кв.м., вбудованих у „Будинок природи”, розташований у м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 38, з огляду на положення ст.ст. 133, 137 ЦК України, так як закріплення права оперативного управління є компетенцією відповідного уповноваженого органу управління. Як наслідок, господарським судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов’язання Комунального підприємства „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за Дніпропетровським обласним управлінням лісового господарства на праві оперативного управління приміщення 202-225, площею 437,3 кв.м. розміщені на другому поверсі „Будинку природи” і приміщення гаражів V,VI,VII,VIII,IX,X площею 264,7 кв.м., вбудованих у „Будинок природи”, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 38.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області в частині задоволення позовних вимог, Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою про перегляд рішення, і просить змінити рішення господарського суду, відмовивши в задоволенні позову повністю. Апеляційна скарга обґрунтована не доведеністю участі держави у фінансуванні будівництва „Будинку природи”, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, не застосуванням строків позовної давності та невірним визначенням площі приміщень, визнаних державною власністю. Відповідач-1 вважає, що рішення Дніпропетровської міської ради №2824 від 21.10.2004р видане на заміну реєстраційного посвідчення на домоволодіння від 13.05.1992р, яке відповідно до чинної на той час Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966р було документом про реєстрацію права власності. Як висновок, апелянт вважає, що його право власності на весь „Будинок природи” було зареєстровано 13.05.1992р.
Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу заперечує щодо доводів відповідача-1 і наголошує на тому, що відповідач-1, як сторона у справі не довів згідно ст.ст. 33,34 ГПК України ті обставини, на які він посилається в заперечення позовних вимог прокурора про визнання права державної власності на „Будинок природи”, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 38. Відповідачем-1 не були надані господарському суду докази будівництва спірного „Будинку природи” саме за його кошти. Рішенням №630 Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 30.09.1981р „Будинок природи” передавався Дніпропетровській обласній організації Українського товариства охорони природи в користування на баланс, а не у власність. До того ж державна реєстрація Відповідача-1 була здійснена у 1993р. Правоустановчі документи організації, якій передався Будинок природи у 1981р, відповідачем-1 на вимогу суду надані не були, а статут відповідача-1, що зареєстрований 1 1993р, не містить жодного посилання на те, що дана організація є правонаступником Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, яка існувала на час спірних подій. „Будинок природи” є об’єктом державної власності в цілому, а тому прокурор звертається з проханням до апеляційного господарського суду, переглянути справу у відповідності до ст.99 ГПК України, і з огляду на наявні докази у справі про будівництво спірного майна саме за рахунок державних капіталовкладень, визнати право державної власності на весь „Будинок природи”, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 38, змінивши рішення у справі.
Позивач-1, не погоджуючись із апеляційною скаргою відповідача-1, в своєму відзиві зазначив, що Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи в акті приймання в експлуатацію „Будинку природи” була визначена як експлуатуюча організація, а не як замовник чи власник. Такою ж експлуатуючої організацією в цьому Акті було визначено Дніпропетровське обласне управління лісового господарства і лісозаготівель. Наявні у справі документи свідчать про державні капіталовкладення у будівництво „Будинку природи”, за рахунок капіталовкладень, які були передані Дніпропетровській обласній раді народних депутатів Міністерством лісового господарства УРСР і асигнувань Державного комітету УРСР по охороні природи. Згідно до статуту Українського товариства охорони природи, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 12.10.1973р №489, Українське товариство охорони природи було підконтрольне Державному комітету по охороні природи. Рішенням від 30.09.81р № 630 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів „Будинок природи” передано на баланс Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи. Правомірність передачі на баланс, а не у власність підтверджується постановою Ради Міністрів СРСР від 16 жовтня 1979 року №940, якою затверджено Положення про порядок передачі підприємств, об’єднань, організацій, установ, будинків і споруд. Згідно установчих документів відповідача-1, він не є правонаступником Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, зареєстрований у 1993р, і не надав суду інших документів ніж баланси обласної організації Українського товариства охорони природи за 1976-1983рр, які б підтверджували його участь у будівництві „Будинку природи” у м. Дніпропетровськ. Позивач-1 також звернувся до апеляційного суду з проханням змінити судове рішення, визнавши право державної власності на весь „Будинок природи”, у задоволенні апеляційної скарги відмовити. .
Позивач-2 відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з’явився, про слухання справи був повідомлений належним чином. У своєму листі №3576 від 05.10.2005р на адресу господарського суду Дніпропетровської області підтримав позовні вимоги прокурора і просив розглядати справу без його участі.
Позивач-3 у своєму відзиві на апеляційну скаргу наполягає на тому, що „Будинок природи” у м.Дніпропетровськ є об’єктом державної власності, будувався за рішенням і на замовлення державного органу –виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, за рахунок державних капіталовкладень. Матеріали справи потребують правової оцінки, оскільки первинні документи на підтвердження витрат на будівництво за 1978-1981 роки не збереглися у зв’язку із закінченням терміну їх зберігання. Факт розпорядження цим об’єктом нерухомості державними органами –виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів і виконавчим комітетом Дніпропетровської обласної ради народних депутатів у 1981 році, підтверджує належність цього об’єкту державі. А та обставина, що „Будинок природи” передавався Дніпропетровській обласній організації Українського товариства охорони природи, яка існувала на момент часу коли здійснювалось будівництво, саме на баланс, а не у власність, з наступним розміщенням у цьому ж „Будинку природи” Дніпропетровського обласного управління лісового господарства і лісозаготівель, як експлуатуючої організації, свідчить, про те, що цей об’єкт нерухомості завжди залишався державною власністю. Прийняття виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради рішення №2824 від 21.10.2004р „Про оформлення права власності Дніпропетровській обласній організації Українського товариства охорони природи на об’єкт нерухомого майна за адресою: вул. Набережна Перемоги, 38” порушило право державної власності, і стало приводом для звернення прокурора з даним позовом про захист права державної власності у відповідності до ст.261 Цивільного кодексу України в межах встановленого трирічного строку позовної давності. Позивач-3 просить апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача-1, і під час перегляду даної господарської справи згідно із правилами ст. 101 ГПК України, врахувати надані пояснення позивача-3.
Відповідач-2 відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з’явився, про слухання справи був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 23.05.2006р по 01.06.2006р.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, викладені у рішенні господарського суду Дніпропетровської області по даній справі, в апеляційній скарзі та у відзивах на апеляційну скаргу, а також перевіривши правомірність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006р у справі №25/204 в частині часткового задоволення позовної вимоги прокурора про визнання права державної власності на будівлю –„Будинок природи”, розташований у м. Дніпропетровськ, по вул. Набережна Перемоги, 38, з огляду на наступне, -
У відповідністю із ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Будинок Природи в м. Дніпропетровську будувався в період 1978-1981рр і відповідно до листа Управління капітального будівництва виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №4/940 від 12.05.2005р, документи по будівництву Будинку природи і технічну документацію на нього не представляється можливим надати, оскільки згідно із статтею 1602 „Переліку про типові документи” строк зберігання про прийняття в експлуатацію, передачу на баланс, записки, довідки для об’єктів місцевого значення –5 років. Державний комітет лісового господарства України своїм листом №10-52/1722 від 20.05.2005р також повідомив, що не збереглися справи з капітального будівництва за 1978-1982рр у зв’язку закінченням терміну їх зберігання, а тому надати будь-які додаткові документи, окрім тих , що були вже знайдені в архівах Дніпропетровського обласного управління лісового господарства і Дніпропетровському обласному архіві, не видається можливим.
У матеріалах справи знаходяться копії документів, що були надані сторонами у справі, які зберігалися у цих сторін та у державних архівах. Ці документи містять відомості про факти і події, пов’язані з будівництвом „Будинку природи” у м. Дніпропетровськ по вул.. Набережна Перемоги, 38. І їх можна класифікувати на офіційні, які складені державними органами управління, які діяли в період будівництва, і документи внутрішні, які складалися безпосередньо підприємствами, установами, організаціями, що мали відношення до спірного „Будинку природи”.
Будь-яка первинна фінансова документація, яка б містила дані про будівництво спірного „Будинку природи” не збереглася в зв’язку з закінченням терміну зберігання.
Експерт Дніпропетровського науково-дослідницького інституту у Висновку №1651 від 29.12.2005р судово-економічної експертизи по господарській справі №25/204, на поставлені запитання також відзначив, що на підставі матеріалів господарської справи №25/204 визначити фактичну вартість будівництва Будинку природи на час введення його в експлуатацію неможливо, так як для її визначення необхідні дані первинних документів, що підтверджують витрати на будівельно-монтажні роботи, на проектно-дослідницькі роботи, та інші витрати. В технічному паспорті (т.3 а.с. 9) відображена дійсна вартість будівлі „Будинку природи” в сумі 449 679 крб. (висновок по першому питанню). В результаті дослідження матеріалів господарської справи не має можливості встановити, за рахунок державних централізованих капіталовкладень або капіталовкладень недержавних підприємств, установ, організацій здійснювалось будівництво Будинку природи, тому що дане питання передбачає правову оцінку власника коштів, та виходить за межі компетенції експертів (висновок по третьому питанню). В балансах Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи відображені витрати на капітальне будівництво „Будинку природи” та джерела його фінансування (висновок по п’ятому питанню), перевірити достовірність даних балансів не надається можливим без даних аналітичного та синтетичного обліку (висновок по сьомому питанню).
Враховуючи зазначені обставини, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, на підставі ст. 43 ГПК України оцінює докази у справі в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 353 ЦК України ( в редакції 1963р.) за договором підряду на капітальне будівництво організація-підрядник зобов’язується своїми силами і засобами побудувати і здати організації замовнику передбачений планом об”єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і у встановлений строк, а замовник зобов”язується надати підрядчику будівельну площадку, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівництвом об”єкти і оплатити їх.
З матеріалів справи вбачається, що 16.12.1976р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів було прийнято рішення №839 про будівництво „Будинку природи” у м. Дніпропетровську за адресою: вул.Набережна Перемоги, 38 (посилання на рішення містить акт про прийняття в експлуатацію державною приймальною комісією закінченої будівництвом споруди житлово-цивільного призначення –„Будинку природи” по вул. Набережна Перемоги, 1981р).
Проектно-кошторисна документація на будівництво зазначеного об’єкту нерухомості була розроблена Укргипромезом та затверджена рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №788 від 29.12.1977р. Цим же рішенням було затверджено техно-робочий проект на будівництво „Будинку природи” по вул. Набережна Перемоги в сумі 345,19 тис. руб.
Замовником будівництва „Будинку природи” виступило Управління капітального будівництва виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів.
Рішеннями виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів №799 від 26.12.1977р, №700 від 14.12.1978р, № 666 от 08.12.1979р затверджувались державні плани, до яких було включено „Зведений план капітального будівництва об’єктів по іншим галузям народного господарства за рахунок державних капітальних вкладень по Дніпропетровському облвиконкому”.
Рішенням №799 виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 26.12.1977р. „Про державний план економічного і соціального розвитку області на 1978 рік” на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 15 грудня 1977 р №610 „Про державний план економічного і соціального розвитку Української РСР на 1978 рік” прийнято підготовлений облпланом на основі державного п’ятирічного плану розвитку народного господарства області на 1976-80 роки і проектів планів, поданих обласними відділами і управліннями, виконкомами міських і районних Рад депутатів, державний план економічного і соціального розвитку області на 1978 рік згідно із додатками №№1-47.
До цього рішення включено „Зведений план капітального будівництва об’єктів по іншим галузям народного господарства за рахунок державних капіталовкладень по Дніпропетровському облвиконкому на 1978 рік” (додаток №25), в якому в розділі „об’єм капіталовкладень вказано: дольова участь Мінлісгоспу –70 тис. крб., Українського товариства охорони природи –180 тис, а в розділі об’єм будівельно-монтажних робіт дольова участь Мінлісгоспу –70 тис крб., Українського товариства охорони природи –164 тис крб.” і „План капітального будівництва об’єктів по іншим галузям народного господарства за рахунок державних капіталовкладень по Дніпропетровському міськвиконкому на 1978 рік, згідно із яким на будівлю „Будинку природи” об’єм капіталовкладень складає 250 тис крб. в 3 і 4 кварталі 1978р”.
В матеріалах справи також знаходиться документи, що зберігалися у Центральному державному архіві України. Це - Лист №13-1/2387 від 13.06.1977р Заступника Міністра лісового господарства УРСР в адресу виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів, в якому він повідомляє, що проектом плану на 1978 рік оформлена передача капітальних вкладень на дольову участь в будівництві „Будинку природи” в м.Дніпропетровськ в сумі 70 тис. крб., План капітального будівництва на 1978 рік по Міністерству лісового господарства УРСР, затверджений Заступником Голови Держлісгоспу СРСР 22.12.1977р, яким передбачено 70 тис. крб. капіталовкладень на будівництво Будинку природи, і Протокол узгодження передачі об’єму капітальних вкладень на будівництво „Будинку природи” в порядку дольової участі на 1978 рік, у відповідності із яким капітальні вкладення в сумі 70тис.крб. з галузі лісового господарства передані Дніпропетровській обласній Раді депутатів трудящихся по іншим галузям господарства республіки для будівництва Будинку природи. Передача капітальних вкладень затверджена печатками Міністерства лісового господарства УРСР, виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів трудящихся, Дніпропетровського обласного управління лісового господарства і лісозаготівель, підписами посадових осіб цих державних органів.
Будівництво „Будинку природи”, як зазначено у акті приймання його в експлуатацію, було розпочато у серпні 1978 року і закінчено у вересні 1981р.
Голова Державного комітету Української РСР по охороні природи 04.01.1979р звернувся до виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів, Дніпропетровської обласної контори Будбанку СРСР і Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи з листом №2-12 від (див. а.с. 27-28 т.2), в якому просив про допомогу у своєчасному закінченні будівництва „Будинку природи” у м. Дніпропетровськ. У зверненні наголошується на тому, що будівництво в м. Дніпропетровськ обласного Будинку природи - пропагандистського учбово-методичного природоохоронного комплексу є важливим об’єктом у справі виконання Постанови ЦК КПРС від 01.12.1978р №984 „Про додаткові заходи по посиленню охорони природи і покращенню використання природних ресурсів”. Як свідчить цей лист за рішенням Держкомітету Української РСР по охороні природи і республіканської ради Українського товариства охорони природи були виділені асигнування на будівництво в м. Дніпропетровськ обласного Будинку природи. Так у 1978р через Держплан УРСР для початку будівництва Будинку природи передані Дніпропетровському облвиконкому ліміти будівельно-монтажних робіт в розмірі 250 тис.крб. , а на 1979р виділено інші ліміти в розмірі 156 тис. крб. для закінчення будівництва об’єкту.
Відповідно до Закону УРСР „Про Раду міністрів УРСР” від 19.12.1978 року Рада Міністрів Української РСР утворюється Верховною Радою Української РСР у складі Голови Ради Міністрів Української РСР, перших заступників і заступників Голови Ради Міністрів Української РСР, міністрів Української РСР, голів державних комітетів Української РСР. Ст. 23 цього закону визначено, що державні комітети УРСР є центральними органами державного управління УРСР, та здійснюють міжгалузеве управління і несуть відповідальність за стан і розвиток дорученої їм сфери управління. Республіканські державні комітети УРСР здійснюють міжгалузеве управління, підлягаючи Раді Міністрів УРСР. Згідно ст.27 цього закону визначено, що до республіканських державних комітетів УРСР належить Державний комітет УРСР по охороні природи.
Передача лімітів в розмірі 156 тис. крб. на будівництво „Будинку природи” у 1979 році підтверджується додатково і рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів №700 від 14.12.1978р. „Про державний план економічного і соціального розвитку області на 1979 рік”, який включає „Зведений план капітального будівництва об’єктів по іншим галузям народного господарства за рахунок державних капіталовкладень по Дніпропетровському облвиконкому на 1979 рік” (додаток №25), в якому в розділі „об’єм капіталовкладень вказано: дольова участь Українське товариство охорони природи –156 тис” і „План капітального будівництва об’єктів по іншим галузям народного господарства за рахунок державних капіталовкладень по Дніпропетровському міськвиконкому на 1979 рік, на будівлю „Будинку природи” об’єм капіталовкладень складає 156 тис крб”.
Протоколами погодження передачі об’єму капітальних вкладень на 1978р, 1979р на будівництво „Будинку природи” в порядку дольової участі Українське товариство охорони природи передало, а виконавчий комітет Дніпропетровської обласної ради депутатів трудящихся прийняв план капітального будівництва з відповідними показниками.
Згідно Порядку фінансування будівництва, затвердженого у 1965р постановою Ради Міністрів СРСР, що й діяв на час будівництва спірного об’єкту нерухомості, фінансування будівництва може бути здійснено безпосередньо зацікавленими організаціями (нецентралізовані капіталовкладення) або через Ради депутатів трудящихся (державні капіталовкладення). Як свідчать вищенаведені документи фінансування будівництва „Будинку природи” здійснювалось через Дніпропетровську обласну Раду депутатів трудящихся, тобто за рахунок державних капіталовкладень.
Доводи відповідача-1, що Протокол узгодження передачі об’єму капітальних вкладень на будівництво „Будинку природи” в порядку дольової участі на 1978р, згідно із яким капітальні вкладення в сумі 70тис. крб. з галузі лісового господарства були передані Дніпропетровській обласній Раді депутатів трудящихся по іншим галузям господарства республіки для будівництва „Будинку природи”, не може бути доказом участі Міністерства лісового господарства УРСР у будівництві спірного об’єкту нерухомості, і засвідчував лише його намір, суд визнає неспроможними. На підтвердження цього твердження, відповідач-1 звертається до протоколів, за якими Українським товариством охорони природи було погоджено внески на будівництво Будинку природи на 1976р,1978р,1979р,1989р всього у сумі 602 000,0 крб. Але слід відзначити, що протоколи, зазначені відповідачем-1, відрізняються від протоколу узгодження передачі об’єму капітальних вкладень на будівництво „Будинку природи” в порядку дольової участі на 1978р, який надано позивачем-3 і прокуратурою. В цих протоколах зазначено: Українське товариство охорони природи передає, а виконком Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящихся приймає план капітального будівництва на 1978 рік з наступними показниками. Зазначення про передачу капітальних вкладень у відповідній сумі від Українського товариства охорони природи до Дніпропетровської обласної ради депутатів трудящихся відсутнє. Будівництво „Будинку природи” було розпочато тільки в 1978р, а тому протокол на 1976р апеляційним судом до уваги не приймається, як не приймається протокол на 1978р, який суттєво відрізняється за своїми показниками від плану, затвердженого виконавчим комітетом Дніпропетровської обласної ради депутатів згідно рішення №799 від 26.12.1977р.
У вересні 1981р будівництво „Будинку природи” було закінчено і „Будинок природи” прийнятий в експлуатацію. В акті про приймання в експлуатацію Будинку Природи у м. Дніпропетровську у відповідності до п.п.1, 8 Постанови Ради Міністрів СРСР від 23.01.1981р №105 визначено членів державної приймальної комісії, серед яких замовником будівництва цього об’єкту зазначено Управління капітального будівництва виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів, а експлуатуючими організаціями - Дніпропетровське обласне управління лісового господарства і лісозаготівель і Дніпропетровську обласну організацію Українського товариства охорони природи. Акт підписано всіма членами державної приймальної комісії в тому числі представниками замовника і експлуатуючих організацій.
Пункт 2 Постанови Ради Міністрів СРСР № 105 від 23.01.81р „Про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” передбачалось приймання в експлуатацію всіх об’єктів житлово-цивільного призначення, замовниками яких виступають виконавчі комітети районних, міських чи районних у містах рад народних депутатів, здійснюється державними приймальними комісіями, призначеними виконкомами рад народних депутатів. Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 630 параграф 22 від 30.09.81р затверджений акт державної комісії про прийняття до експлуатації Будинку Природи по вул.. Набережна Перемоги. Пунктом 2 цього рішення було дозволено управлінню капітального будівництва міськвиконкому ввести у експлуатацію будівлю Будинку Природи згідно акту державної комісії та передати його на баланс Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи.
Передачу на баланс, а не у власність, здійснено у відповідності до п.8 Положення про порядок передачі підприємств, об’єднань, організацій, установ, будинків і споруд, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 16.10.1979р. №940. Цим пунктом передбачено, що „при передачі підприємств, об’єднань, організацій і установ, а також будинків і споруд державними органами кооперативам та іншим громадським організаціям або кооперативними та іншими громадськими організаціями державним органам усе майно підприємств, об’єднань, організацій і установ, а також будинки і споруди передаються за плату, якщо законодавством СРСР не передбачено інший порядок. Безоплатно передається майно підприємств, об’єднань, організацій і установ, а також будинки і споруди кооперативним та іншим громадським організаціям, якщо вони раніше придбавалися кооперативними та іншими громадськими організаціями за рахунок власних коштів, а потім передані ними безоплатно державним органам.”.
На підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 30.09.81р №630 „Про затвердження акта державної комісії про прийняття в експлуатацію будинку Природи по вул. Набережній Перемоги”, за яким „Будинок природи” у м. Дніпропетровськ по вул. Набережна Перемоги передавався на баланс Дніпропетровській обласній організації Українського товариства охорони природи, 13.05.1992р останньому було видано реєстраційне посвідчення на домоволодіння.
Ствердження відповідача-1 про те, що це реєстраційним посвідченням оформлено його право власності на спірний „Будинок природи” не підтверджується документально і суперечить п.13 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством Комунального господарства 31.01.1966р, в якому передбачено, що передача будинків і домоволодінь у власність здійснюється у разі винесення виконкомом рішення про оформлення права власності на будинок або домоволодіння, що належить місцевій раді народних депутатів, державній, кооперативній або громадській установі, підприємству чи організації. В разі винесення рішення про передачу у власність, бюро технічної інвентаризації, на підставі цього рішення , провадить реєстрацію будинку або домоволодіння і видає реєстраційне посвідчення (додаток №№3,3а). Оскільки в рішенні виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 30.09.81р №630 відсутнє посилання на передачу „Будинку природи” у власність Дніпропетровській обласній організації Українського товариства охорони природи, то відповідно реєстраційне свідоцтво від 13.05.1992р не встановлює його права власності на цей будинок.
20.10.1981р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської обласної ради народних депутатів, як органом вповноваженим здійснювати розпорядження державним майном, було прийнято рішення №588 про розміщення у Будинку природи Дніпропетровського обласного управління лісового господарства та лісозаготівель, виділивши йому для цього 437,3 кв.м. робочої площі у зв’язку з його дольовою участю в будівництві Будинку природи. Копія цього рішення, і документи додані до нього, які знаходились у Державного архіві Дніпропетровської області (лист №560 від 01.07.2005р з додатками на 6-ти аркушах, див а.с. 45,49-51 т.1) свідчать про те, що рішення підписувалось головою виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів і завізовано всіма його замісниками.
Таким чином, „Будинок природи” у м. Дніпропетровську є об’єктом права державної власності, так як рішення про будівництво „Будинку природи” у м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 38 приймалось виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів, проектно-кошторисна документація затверджувалась виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів, замовником будівництва виступило Управління капітальних вкладень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів, будівництво здійснювалось за рахунок державних капіталовкладень, які з цією метою передавались Дніпропетровській обласній раді народних депутатів, виконавчим комітетом Дніпропетровської обласної ради народних депутатів було включено Будинок природи до плану капітального будівництва по області у народному господарстві, а після будівництва розпорядження цим Будинком знову ж здійснюють державні органи, що вповноважені розпоряджатися державним майном - виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів приймає рішення від 30.09.81р №630 про передачу на баланс Будинку природи Дніпропетровській обласній організації охорони природи, а виконавчий комітет Дніпропетровської обласної ради народних депутатів 20.10.1981р прийняв рішення №588 про розміщення у Будинку природи обласного управління лісового господарства та лісозаготівель у зв’язку з його дольовою участю будівництві.
Статтями 89,90 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.) встановлено, що держава є єдиним власником всього державного майна. Державі належать основні засоби основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв’язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.
Згідно із ст. 91 ЦК України порядок передачі будівель, споруд, устаткування та іншого майна, що належить до основних засобів державних організацій, іншим державним організаціям, а також колгоспам, іншим кооперативним та іншим громадським організаціям визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.
В матеріалах справи відсутні належні докази передачі спірного будинку Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи.
Згідно до ст. 2 Закону України „Про власність” право власності –це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.
Ст. 326 ЦК України передбачено, що у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності із ст. 48 Закону України „Про власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права , хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги прокурора про визнання права державної власності на „Будинок природи”, розташований за адресою: вул..Набережна Перемоги, 38 у м. Дніпропетровськ.
Заперечення відповідача щодо участі держави у фінансуванні і будівництві „Будинку природи” з огляду на лист Комітету комунальної власності №5/3/1370 від 04.07.2001р і внутрішні документи Товариства охорони природи, за якими будівництво здійснювалось за його власні кошти, не можуть бути достатніми доказами для відмови у задоволенні позову про визнання спірної будівлі державною власністю. Так як висновок Комітету комунальної власності не містить посилань на документи, які б підтверджували його доводи про відсутність державних коштів під час будівництва, жодні фінансові документи на 2001 рік не збереглися, а сам Комітет комунальної власності на час існування спірних правовідносин не існував.
Внутрішні документи, які були надані відповідачем-1 до матеріалів справи, не можуть спростовувати офіційні документи, що свідчать про будівництво „Будинку природи” у м. Дніпропетровську державними органами і за рахунок державних капіталовкладень.
Баланси Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи за період 1975 по 1983роки не являються первинними документами, які б з достовірністю підтверджували факт будівництва „Будинку природи” за рахунок коштів цієї організації. У Висновку №1651 судово-економічної експертизи по господарській справі №25/204 від 29.12.2005р, складеному Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз у відповіді на сьоме запитання вказується на те, що ці баланси містять виправлення та помарки, які не підписані посадовими особами, що не відповідає Положенню про бухгалтерську звітність та баланси державних, кооперативних (крім колгоспів) та громадських організацій. В таблиці, яку містить зазначений Висновок, по першому запитанню експертами проведено дослідження балансів Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, з якої слідує, що у 1981р відсутні дані балансів про рух основних засобів. А в саме цьому році приймалося рішення про передачу спірної будівлі вказаній організації на баланс. А відбувся рух основних засобів у 1983р і склав 433 508,00 крб. У висновку по третьому питанню визначено, що в балансі ДОО УТОП відображено джерела фінансування витрат на капітальне будівництво – власні джерела та позика 300 тис.крб. Проте перевірити достовірність даних балансів, як зазначив експерт, не надається можливим без даних аналітичного та синтетичного обліку.
В п.7 роз’яснення Вищого господарського суду України N 02-5/225 від 02.04.94р „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності” передбачено, що вирішуючи спори, пов’язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності... Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.” .
Таким чином, передача на баланс і баланси Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи не обґрунтовують знаходження спірного майна в її власності.
Договір №279 від 17.07.1979р, укладений між Дніпропетровською обласною організацією Українського товариства охорони природи і Дніпропетровським обласним виробничо художньо-оформлювальним комбінатом на здійснення художнього оформлення приміщення „Будинку природи” на суму 54444,56 крб. сам по собі без підтвердження його виконання, в тому числі без підписаного сторонами акту виконаних робіт за договором, не доводить участь Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи в будівництві „Будинку природи”. До того ж згідно протоколу засідання Президії Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи №2 від 16.04.1982р (а.с. 94 т.1), тобто вже після закінчення будівництва, лише передбачається укласти договір на виконання художніх робіт у „Будинку природи” на суму 21 354,22 крб.
Оцінюючи документи надані Дніпропетровським обласним управлінням лісового господарства ( т.1 а.с. 127-162), а саме листи Дніпропетровського обласного управління лісового господарства і лісозаготівель на адресу підприємств і організацій за 1977-1980рр про виділення товарно-матеріальних цінностей з подальшою оплатою для будівництва „Будинку природи” і довідки лісгоспів Дніпропетровської області, які датовані 1996р, про участь працівників цих підприємств у будівництві „Будинку природи” та надання матеріалів і послуг для його будівництва, суд приходить до висновку, що вони підтверджують участь і допомогу цього державного органу під час будівництва „Будинку природи” у вирішенні різних питань, що виникали в ході здійснення будівництва. Той факт, що Дніпропетровське обласне управління лісового господарства було визначено як експлуатуюча організація цього „Будинку природи” і його було розміщено у цій будівлі за рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів (про що зазначено вище) пояснюють здійснення вказаної допомоги і участі у будівництві спірної будівлі з метою як найшвидшого введення його в експлуатацію.
Акт від 11.08.1981р, складений представниками Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, БУ „Заводбуд”, Дніпропетровського обласного управління лісового господарства та лісозаготівель, Управління капітального будівництва міськвиконкому про використання під час будівництва „Будинку природи” будівельних матеріалів Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи вартістю 28454,55 крб. (т. 1а.с. 91-92), апеляційний суд також оцінює як документ, що підтверджує участь і допомогу Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, як експлуатуючої організації, в завершенні будівництва спірної будівлі. При цьому суд приймає до уваги той факт, що цей акт і цю участь не відображено в Акті приймання об’єкту в експлуатацію, і серед використаних матеріалів містяться такі, що передбачені для експлуатації „Будинку природи”, а не безпосередньо його будівництва.
Протоколи Президії Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, які містять відомості про необхідність виділення і отримання позички від Українського товариства охорони природи у сумі 300 тис. крб., а також про клопотання перед Українським товариством охорони природи про погашення цієї позички, також відносяться до внутрішніх документів Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи і не підтверджують тієї обставини, що ці позичкові кошти були передані даною обласною організацією Дніпропетровській обласній раді народних депутатів, через яку здійснювалось фінансування будівництва, на будівництво спірного „Будинку природи”.
Отже, доводи відповідача-1, викладені в апеляційної скарзі про те, що спірний „Будинок природи” передавався йому у власність і є його власністю, не ґрунтується на належних доказах.
Перевіряючи доводи позивачів, викладені ними у відзивах на апеляційну скаргу, про те, що відповідач-1 не є правонаступником Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, і відповідно не має прав щодо спірного об’єкту нерухомості, апеляційний суд приходить до висновку, що Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи, Статут якої зареєстрований 18.07.1993р (а.с. т.1 114-121), набуває прав і обов’язків юридичної особи саме з цієї дати згідно до ст. 26 ЦК УРСР та Закону України „Про об’єднання громадян”.
Відповідач-1 є громадською організацією, яка в свою чергу згідно ст. 3 Закону України „Про об’єднання громадян” є об'єднанням громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
В ст. 11 Закону України „Про об’єднання громадян” передбачено, що рішення про заснування об’єднань громадян приймаються установчим з’їздом (конференцією) або загальними зборами. Згідно до ст. 13 цього Закону об'єднання громадян діє на основі статуту. Ст. 14 цього Закону передбачена обов’язкова легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян, яка здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною. У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи.
Оскільки відповідач-1 не надав доказів, які б підтверджували його правонаступництво Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, якій передавався спірний „Будинок природи” на баланс, а статут відповідача-1 не містить таких даних, як і не містить відомостей, що дана організація створена не в 1993 році, а раніше, і на цю дату лише здійснена її державна реєстрація відповідно до вимог Закону України „Про об’єднання громадян”, апеляційний суд вважає, що ця організація не набула прав і обов’язків щодо спірного „Будинку природи”.
Посилання відповідача-1 на відмову господарського суду щодо застосування строків позовної давності при винесенні рішення про часткове задоволення позовних вимог не ґрунтується на нормах ЦК України і дійсних обставинах справи.
В ст. 257 ЦК України передбачена тривалість загальної позовної давності у три роки. За ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позов заявлений прокурором в межах даної господарської справи про визнання права державної власності подано до господарського суду Дніпропетровської області 06.06.2005р., в той час як порушено право державної власності 21.10.2004р, коли виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було винесено рішення №2824 „Про оформлення права власності Дніпропетровській обласній організації Українського товариства охорони природи” на об’єкт нерухомого майна за адресою вул. Набережна Перемоги, 38”. Таким чином, позов у даній справі подано протягом трирічного строку позовної давності.
Що стосується відмови прокурора Дніпропетровської області в апеляційній інстанції від позову в частині визнання рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2824 від 21.10.2004р. недійсним, то ця відмова правового значення не має, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження в цій частині.
Керуючись ст. ст.101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.06р. у справі № 25/204 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006р. у справі № 25/204 в частині визнання права державної власності на будівлю “Будинок природи”, розташовану у м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,38 змінити.
Визнати право державної власності на будівлю “Будинок природи”, що розташовується за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,38.
В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2006р. у справі № 25/204 залишити без змін.
Головуючий М.П.Неклеса
Судді А.О.Логвиненко
О.В.Чус